- •За редакцією кандидата юридичних наук Опалинського ю.В.
- •Історія україни
- •Тема 1. Витоки історії українського народу та його державності.
- •Тема 3. Козацтво. Національна революція українського народу
- •Тема 1. Витоки історії українського народу та його державності.
- •Тема 5. Україна у складі Російської та Австро–Угорської імперій
- •Тема 7. Україна у першій половині хх ст.
- •Тема 9. Незалежна Україна в сучасному світі
- •Тема 1. Універсальність мови як засобу людського спілкування. Нормативність української літературної мови. Функціонально–стилістична диференціація сучасної української мови.
- •Тема 4. Термінологічна система сучасної української літературної мови. Психологічна термінологія
- •Тема 1. Універсальність мови як засобу людського спілкування. Нормативність української літературної мови. Функціонально–стилістична диференціація сучасної української мови
- •Теми реферативних повідомлень
- •Методичні рекомендації
- •Тема 2. Орфоепічні й орфографічні норми сучасної української мови
- •Завдання 1
- •Завдання 5
- •Тема 3. Лексичні норми сучасної української мови
- •Тема 4. Термінологічна система сучасної української літературної мови. Психологічна термінологія
- •Методичні рекомендації
- •Практичне заняття – 2 години
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 7
- •Тема 6. Синтаксичні норми сучасної української мови в офіційно–діловому стилі
- •Методичні рекомендації
- •Основи біології та генетики людини
- •Наукові статті
- •Тема 5. Загальний огляд систем організму людини
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема 6. Нервова система та залози внутрішньої секреції
- •Питання для підготовки до заліку
- •Вступ до спеціальності
- •Тема 1. Історичні аспекти розвитку психології
- •Тема 2. Наукова та практична психологія як сфери діяльності
- •Тема 3. Центри та заклади науково–дослідної, прикладної
- •Тема 4. Нормативно–правові документи, що регулюють діяльність психолога
- •Тема 5. Теоретичні та практичні компоненти професійної освіти
- •Анатомія та еволюція нервової системи. Фізіологія внд
- •Література до всіх тем
- •Наукові статті
- •Тема 1. Основні етапи еволюційного та індивідуального розвитку
- •Тема 4. Будова та функції стовбура та проміжного мозку
- •Тема 5. Будова та функції кінцевого мозку
- •Тема 6. Фізіологія вищої нервової діяльності
- •Основні терміни дисципліни
- •Література до всіх тем
- •Практикуми
- •Монографії, збірники, статті
- •Тема 1. Загальна психологія як навчальна дисципліна.
- •Тема 3. Розвиток психіки у філогенезі. Розвиток психіки в онтогенезі
- •Додаткова література
- •Тема 8. Увага. Воля
- •Додаткова література
- •Тема 9. Емоційна сфера психіки
- •Додаткова література
- •Тема 10. Суть та детермінанти формування особистості
- •Додаткова література
- •Тема 11. Структура та теорії особистості
- •Додаткова література
- •Тема 12. Самосвідомість
- •Додаткова література
- •Тема 13. Спрямованість особистості
- •Додаткова література
- •Тема 14. Здібності
- •Додаткова література
- •Тема 15. Характер
- •Додаткова література
- •Тема 16. Темперамент
- •Додаткова література
- •Тема 17. Становлення особистості
- •Додаткова література
- •Тема 18. Суть, структура, формування діяльності
- •Додаткова література
- •Тема 19. Провідний вид діяльності. Психологічна характеристика провідних видів діяльності
- •Додаткова література
- •Тема 20. Сутність спілкування. Співвідношення понять “діяльність”, “спілкування”, “поведінка”
- •Вимоги щодо написання курсової роботи
- •З навчальної дисципліни «Загальна психологія»
- •Тематика курсових робіт
- •Тема 28. Гендерні особливості комунікативної установки
- •Тема 29. Порівняльна психологічна характеристика ідеалу дружини
- •Тема 30. Порівняльна психологічна характеристика ідеалу чоловіка у студентів та старшокласників жіночої статі
- •Питання для підготовки до заліку (і семестр) та екзамену (і та іі семестри)3 і семестр
- •II семестр
- •Філософія
- •Тема 1. Філософія, її світоглядно–гуманістичний сенс та призначення
- •Тема 2. Історичні типи філософської думки
- •Тема 4. Суспільство. Культура. Цивілізація. Право
- •Тема 1. Філософія, її світоглядно–гуманістичний сенс та призначення
- •Тема 2. Історичні типи філософської думки
- •Тема 3. Філософські проблеми онтології та гносеології
- •Тема 4. Суспільство. Культура. Цивілізація. Право
- •Тема 1. Світогляд: поняття, структура, історичні типи
- •Тема 2. Філософія як особлива форма теоретичного світогляду
- •Тема 3. Структура та функції філософії як світоглядної дисципліни
- •Тема 4. Особливості античної філософії: основні періоди її розвитку
- •Тема 5. Філософські погляди Платона та Арістотеля: порівняльний аналіз
- •Тема 6. Специфіка філософської думки епохи Середньовіччя
- •Тема 7. Релігійна філософія Середньовіччя (на прикладі вчень
- •Тема 8. Філософська думка епохи Відродження як відображення гуманістичних цінностей та ідеалів
- •Тема 9. Особливості та основні проблеми філософії Нового часу
- •Тема 10. Проблема методу наукового пізнання у філософській думці
- •Тема 11. Соціально–філософські та політико–правові ідеї
- •Тема 12. Філософські ідеї і.Канта у докритичний
- •Тема 13. Система філософії г. Гегеля: передумови виникнення
- •Тема 14. Філософія марксизму: основні ідеї та етапи розвитку
- •Тема 15. Сутність і значення сцієнтичної філософії хіх–хх століття
- •Тема 16. Становлення і розвиток класичної української філософії
- •Тема 17. Філософська та суспільно–політична думка в Україні у хх ст.
- •Тема 18. Основні проблеми та тенденції розвитку сучасної філософії
- •Тема 19. Філософський ірраціоналізм: поняття,
- •Тема 20. Особливості релігійної філософії хх ст.
- •Тема 21. Фундаментальні проблеми філософської онтології
- •Тема 22. Свідомість як філософська категорія
- •Тема 23. Гносеологія, її місце в системі філософського і юридичного знання
- •Тема 24. Наукове пізнання: мета та методологія
- •Тема 25. Діалектика як філософська теорія і методологія наукового пізнання
- •Тема 26. Практика як філософська та правова категорія
- •Тема 27. Проблема людини в історії філософії (основні підходи)
- •Тема 28. Основні проблеми філософської аксіології. Аксіологія права
- •Тема 29. Предмет та дисциплінарна специфіка філософії психології
- •Тема 30. Філософсько–етичні засади професійної діяльності психолога
- •Іноземна мова
- •Тематичний план
- •Тема 1. Знайомство. Ділові зустрічі
- •1. Лексичний мінімум
- •Entering the higher educational establishment
- •2. Ситуації
- •1. Лексичний мінімум
- •Studium an der nationalen akademie des innern
- •2. Ситуації
- •Антропологія
- •Література до всіх тем
- •Підручники, посібники
- •Тема 1. Предмет, завдання та методи антропології як науки
- •Тема 3. Місце людини в системі тваринного світу
- •Тема 4. Основні етапи антропогенезу
- •Тема 2. Екологічні теорії гомінізації
- •Тема 3. Місце людини в системі тваринного світу
- •Тема 4. Основні етапи антропогенезу
- •Питання для підготовки до заліку
- •Практикум з психології
- •Основні терміни дисципліни
- •Література до всіх тем
- •Регуш а.Л. Практикум по наблюдению и наблюдательности. – Изд. 2–е, перераб. И доп. – сПб: Питер, 2008. – 208 с. (Серия “Практикум по психологии”).
- •Тема 1. Дослідження пізнавальних процесів
- •Завдання
- •Завдання
- •Тема 2. Дослідження емоційно–вольових процесів
- •Завдання
- •Завдання
- •Тема 3. Методики вивчення особистісних властивостей
- •Завдання
- •Завдання
- •Інформатика
- •Microsoft Office Word 2003. Популярный самоучитель / э.М. Берлинер, и.Б. Глазырина, о.Б. Глазырин. – м.: Бином, 2007. – 320 с.
- •Тема 3. Текстові редактори. Текстовий редактор ms Word
- •Практичне заняття – 2 години
- •Кому: Люб’язній Катерині Матвіївні. У власні руки
- •Графік консультацій
- •Для студентів психологічного факультету навс
- •Тема 4. Електронні таблиці. Табличний процесор ms Excel
- •Лист з назвою “Головна таблиця”, а потім лист “Діаграма”.
- •Тема 7. Застосування інформаційних технологій для обробки результатів психологічних досліджень
Практикум з психології
Навчальна дисципліна “Практикум з психології” є складовою загальної психології як фундаментальної і базової дисципліни в системі психологічних знань, які засвоює студент при його фаховій підготовці.
Метою навчальної дисципліни є засвоєння знань та набуття навичок з організації конкретного психологічного дослідження, використання методик, спрямованих на вивчення психічних явищ.
У результаті вивчення дисципліни “Практикум з психології” студенти повинні:
знати:
конкретні методи та методики емпіричного вивчення основних сфер психіки людини,
про організацію емпіричного дослідження з психології.
уміти:
добирати адекватні методи та конкретні методики емпіричного дослідження з психології для вивчення окремих психічних явищ,
презентувати методику емпіричного дослідження з психології,
організовувати та проводити емпіричне дослідження з психології,
здійснювати обробку емпіричних даних,
представляти та аналізувати дані, формулювати на їх основі висновки.
Основні форми роботи в процесі вивчення дисципліни є: практичні заняття, самостійна робота, індивідуальна робота з викладачем (у формі індивідуальних консультацій).
Тематичний план
Назви тем |
Всього годин |
Із них: |
Самостійна робота | ||
Лекції |
Семінари |
Практичні заняття | |||
Тема 1. Дослідження пізнавальних процесів |
98 |
– |
– |
10 |
88 |
Тема 2. Дослідження емоційно–вольових процесів |
92 |
– |
– |
4 |
88 |
Тема 3. Дослідження особистісних властивостей |
96 |
– |
– |
8 |
88 |
Форма підсумкового контролю – залік |
2 |
– |
– |
– |
– |
Всього годин: |
288 |
– |
– |
22 |
264 |
Основні терміни дисципліни
Відчуття – відображення окремих властивостей предметів та явищ при їх безпосередній дії на органи чуття.
Вибірка – сукупність тих людей, які приймають реальну участь в експерименті.
Воля – це свідоме регулювання людиною своїх дій та вчинків, які вимагають подолання внутрішніх та зовнішніх перешкод.
Змінна – це будь–яка реальна умова ситуації, яка може бути змінена.
Інтерв’ю – метод отримання інформації в ході усного безпосереднього спілкування.
Експеримент – один із основних емпіричних методів психологічного дослідження, що полягає у зборі фактів у спеціально створених умовах для активного прояву психічного явища, що вивчається.
Емоції – це психічний процес, який відображає особистісну значущість та оцінку внутрішньої і зовнішньої ситуації для життєдіяльності людини у формі безпосередніх переживань.
Мислення – це опосередковане та узагальнене відображення наочно не даних властивостей, відношень та залежностей предметів і явищ дійсності.
Методи психології – основні прийоми і засоби пізнання психічних феноменів і їх закономірностей.
Мова – засіб спілкування, обміну думками, мислення, означення предметів і явищ навколишньої дійсності.
Мовлення – процес застосування мови у спілкуванні, при обміні думками, мисленні, при означенні предметів і явищ навколишньої дійсності.
Особистість – це саморегульоване системне утворення, що складається з соціально–значущих психічних властивостей та забезпечує вибірковість відношень та регуляцію поведінки людини, як поведінки суб’єкта активності.
Пам’ять – це форма психічного відображення, що полягає у запам'ятовуванні, збереженні чи забуванні та наступному відтворенні минулого досвіду (у вигляді образів та понять).
Психологічне дослідження – це спосіб наукового пізнання сутності психічних явищ і їх закономірностей.
Самосвідомість – усвідомлення себе як усталеної більш–менш визначеної одиниці, яка зберігається незалежно від змінених умов.
Сприймання – відображення предметів та явищ в сукупності їх властивостей при безпосередній дії на органи чуття.
Спостереження – один із основних емпіричних методів психологічного дослідження, що полягає у цілеспрямованому, систематичному вивченні психічного явища на основі сприймання поведінки людини в різних умовах.
Спрямованість – це система спонук, яка визначає вибірковість відношень та активності людини.
Темперамент – психічна властивість особистості, яка характеризується динамікою протікання психічної діяльності.
Уява – створення в процесі мислення нових образів на основі минулого досвіду, отриманого завдяки відчуттям, сприйманню, пам’яті, уявленню.
Уявлення – це процес відображення предметів, що в даний момент не діють на органи чуття.
Увага – це спрямованість та зосередженість психічної діяльності людини на певних об'єктах.
Характер – це психічна властивість особистості, яку складає сукупність відносно сталих рис, у яких відображено ставлення людини до навколишнього світу та які визначають стиль її поведінки з людьми в типових умовах.