Тема 3. Філософські проблеми онтології та гносеології

Семінарське заняття – 2 години

1. Проблема буття і основні шляхи її вирішення в теорії філософії. Філософський зміст категорії матерія. Єдність матерії, руху, простору і часу. Проблеми буття людини. Місце людини в світі та сенс її життя.

2. Виникнення свідомості, її суспільна природа та функції. Соціально–практична природа пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання, їх взаємодія.

3. Форми і методи наукового пізнання, їх роль в практичній діяльності психолога. Істина як гносеологічний ідеал. Об’єктивність істини. Конкретність істини.

4. Діалектика та метафізика як філософські методи пізнання. Принципи, закони та категорії діалектики.

Мета заняття – розкрити філософський зміст проблем буття та пізнання в різних історико–філософських системах, з’ясувати зміст поняття істини, а також визначити основні рівні методології наукового пізнання.

Основна проблема – осмислення найбільш поширених філософських підходів до тлумачення єдності світу в його різноманітних проявах, пізнання світу; суспільно–практична природа об'єкта та суб'єкта пізнання.

Основні поняття: “онтологія”, “буття”, “існування”, “матеріальне”, “ідеальне”, “духовне”, “природне”, “матерія”, “субстанція”, “простір”, “час”, “рух”, “свідомість”, “відображення”, “мова”, “пізнання”, “чуттєве”, “раціональне”, “емпіричне”, “теоретичне”, “істина”, “абсолютна істина”, “відносність істини”, “конкретність істини”, “діалектика”, “метафізика”.

Питання для самостійного контролю

1. В чому полягає специфіка філософського розуміння понять “буття” та “існування”?

2. Що таке онтологія? Які проблеми вона розглядає?

3. Які Ви знаєте основні типи філософських парадигм?

4. В чому полягає пізнавальне значення філософської категорії “субстанція”?

5. Які існують основні розуміння субстанції в історії філософії?

6. Що таке відображення, які еволюційні форми його Ви знаєте?

7. Як Ви розумієте твердження про вторинність свідомості?

8. Що означає теза про суспільну обумовленість свідомості? В чому полягає зв'язок між мовою і свідомістю?

9. Що таке суспільна свідомість і в чому полягає її відносна самостійність?

10. На які структурні елементи поділяється суспільна свідомість?

11. Що таке пізнання? Як довести, що світ пізнається?

12. На яких засадах грунтується агностицизм?

13. Що таке суб’єкт і об’єкт пізнання? Яка різниця в їх ідеалістичному і матеріальному тлумаченні?

14. Що розуміють під соціально–практичною природою пізнання?

15. Які особливості чуттєвого та раціонального пізнання?

16. Що таке істина? Що означає об’єктивність істини?

17. Ваше розуміння практики як критерія істини.

Проблемні ситуації та вправи

1. В якому з наведених суджень найбільш повно відображене визначення категорії “буття” з точки зору матеріалістичної філософії:

а) буття – це Всесвіт;

б) в зміст категорії “буття” входить природа та суспільство;

в) буття – це матерія. Ці поняття тотожні;

г) буття – це природа;

д) буття – це все що існує, тобто матерія та свідомість;

е) буття – це все що існує об'єктивно.

2. Які категоріальні визначення матерії відповідають діалектико–матеріалістичному поняттю матерії:

а) матерія є все те, що впливає на наші почуття, виробляє почуття;

б) матерія є все те, що існує об'єктивно;

г) рух, простір, час, закони природи не являються матерією, отже вони не матеріальні;

д) рух, простір, час, закони природи виступають способами існування матерії.

3. Виділіть найбільш фундаментальні властивості матерії з точки зору сучасної науки:

а) об'єктивність;

б) невичерпність;

в) незнищуваність в якісному та кількісному вимірах;

г) нескінченність та необмеженість;

д) багатомірність і поліструктурність.

4. Чи можливе ототожнювання відносності простору та часу з їх суб'єктивністю? Який зміст понять “соціальний час” та “історичний час”?

5. Чи являється соціальний простір формою суспільно–історичного буття людини?

6. Якій з філософських течій належить властивість змішувати питання про будову матерії з гносеологічною категорією матерії, питаннями про нові властивості матерії з питанням про джерело наших знань:

а) дуалізму;

б) емпіріокритицизму.

7. Якщо вірно, що джерелом наших уявлень про світ є органи чуття, то чому ж тоді вважається невірною теза про те, що світ – це комплекс наших почуттів?

8. Яке із тверджень Ви вважаєте таким, що найповніше стверджує відносну самостійність свідомості?

а) свідомість активно впливає на реальну дійсність;

б) свідомість розвивається відповідно до законів, що не мають аналогів в об'єктивному світі;

в) в розвитку суспільної свідомості має місце наступність.

9. Завжди можна знайти такі твердження, які неможливо ні довести, ні спростувати ніякими експериментами. Чи не суперечить ця теза про практику як критерій істини?

10. Яке із визначень, на Ваш погляд, є вірним?

а) істина – це загальноприйнята точка зору;

б) істина являє собою логічне, несуперечливе висловлювання;

в) істина – це адекватне відображення дійсності.

Література: [1, 3, 4, 7, 9, 13, 18, 19, 20, 22 – 26, 31, 36 – 40]