- •За редакцією кандидата юридичних наук Опалинського ю.В.
- •Історія україни
- •Тема 1. Витоки історії українського народу та його державності.
- •Тема 3. Козацтво. Національна революція українського народу
- •Тема 1. Витоки історії українського народу та його державності.
- •Тема 5. Україна у складі Російської та Австро–Угорської імперій
- •Тема 7. Україна у першій половині хх ст.
- •Тема 9. Незалежна Україна в сучасному світі
- •Тема 1. Універсальність мови як засобу людського спілкування. Нормативність української літературної мови. Функціонально–стилістична диференціація сучасної української мови.
- •Тема 4. Термінологічна система сучасної української літературної мови. Психологічна термінологія
- •Тема 1. Універсальність мови як засобу людського спілкування. Нормативність української літературної мови. Функціонально–стилістична диференціація сучасної української мови
- •Теми реферативних повідомлень
- •Методичні рекомендації
- •Тема 2. Орфоепічні й орфографічні норми сучасної української мови
- •Завдання 1
- •Завдання 5
- •Тема 3. Лексичні норми сучасної української мови
- •Тема 4. Термінологічна система сучасної української літературної мови. Психологічна термінологія
- •Методичні рекомендації
- •Практичне заняття – 2 години
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 7
- •Тема 6. Синтаксичні норми сучасної української мови в офіційно–діловому стилі
- •Методичні рекомендації
- •Основи біології та генетики людини
- •Наукові статті
- •Тема 5. Загальний огляд систем організму людини
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема 6. Нервова система та залози внутрішньої секреції
- •Питання для підготовки до заліку
- •Вступ до спеціальності
- •Тема 1. Історичні аспекти розвитку психології
- •Тема 2. Наукова та практична психологія як сфери діяльності
- •Тема 3. Центри та заклади науково–дослідної, прикладної
- •Тема 4. Нормативно–правові документи, що регулюють діяльність психолога
- •Тема 5. Теоретичні та практичні компоненти професійної освіти
- •Анатомія та еволюція нервової системи. Фізіологія внд
- •Література до всіх тем
- •Наукові статті
- •Тема 1. Основні етапи еволюційного та індивідуального розвитку
- •Тема 4. Будова та функції стовбура та проміжного мозку
- •Тема 5. Будова та функції кінцевого мозку
- •Тема 6. Фізіологія вищої нервової діяльності
- •Основні терміни дисципліни
- •Література до всіх тем
- •Практикуми
- •Монографії, збірники, статті
- •Тема 1. Загальна психологія як навчальна дисципліна.
- •Тема 3. Розвиток психіки у філогенезі. Розвиток психіки в онтогенезі
- •Додаткова література
- •Тема 8. Увага. Воля
- •Додаткова література
- •Тема 9. Емоційна сфера психіки
- •Додаткова література
- •Тема 10. Суть та детермінанти формування особистості
- •Додаткова література
- •Тема 11. Структура та теорії особистості
- •Додаткова література
- •Тема 12. Самосвідомість
- •Додаткова література
- •Тема 13. Спрямованість особистості
- •Додаткова література
- •Тема 14. Здібності
- •Додаткова література
- •Тема 15. Характер
- •Додаткова література
- •Тема 16. Темперамент
- •Додаткова література
- •Тема 17. Становлення особистості
- •Додаткова література
- •Тема 18. Суть, структура, формування діяльності
- •Додаткова література
- •Тема 19. Провідний вид діяльності. Психологічна характеристика провідних видів діяльності
- •Додаткова література
- •Тема 20. Сутність спілкування. Співвідношення понять “діяльність”, “спілкування”, “поведінка”
- •Вимоги щодо написання курсової роботи
- •З навчальної дисципліни «Загальна психологія»
- •Тематика курсових робіт
- •Тема 28. Гендерні особливості комунікативної установки
- •Тема 29. Порівняльна психологічна характеристика ідеалу дружини
- •Тема 30. Порівняльна психологічна характеристика ідеалу чоловіка у студентів та старшокласників жіночої статі
- •Питання для підготовки до заліку (і семестр) та екзамену (і та іі семестри)3 і семестр
- •II семестр
- •Філософія
- •Тема 1. Філософія, її світоглядно–гуманістичний сенс та призначення
- •Тема 2. Історичні типи філософської думки
- •Тема 4. Суспільство. Культура. Цивілізація. Право
- •Тема 1. Філософія, її світоглядно–гуманістичний сенс та призначення
- •Тема 2. Історичні типи філософської думки
- •Тема 3. Філософські проблеми онтології та гносеології
- •Тема 4. Суспільство. Культура. Цивілізація. Право
- •Тема 1. Світогляд: поняття, структура, історичні типи
- •Тема 2. Філософія як особлива форма теоретичного світогляду
- •Тема 3. Структура та функції філософії як світоглядної дисципліни
- •Тема 4. Особливості античної філософії: основні періоди її розвитку
- •Тема 5. Філософські погляди Платона та Арістотеля: порівняльний аналіз
- •Тема 6. Специфіка філософської думки епохи Середньовіччя
- •Тема 7. Релігійна філософія Середньовіччя (на прикладі вчень
- •Тема 8. Філософська думка епохи Відродження як відображення гуманістичних цінностей та ідеалів
- •Тема 9. Особливості та основні проблеми філософії Нового часу
- •Тема 10. Проблема методу наукового пізнання у філософській думці
- •Тема 11. Соціально–філософські та політико–правові ідеї
- •Тема 12. Філософські ідеї і.Канта у докритичний
- •Тема 13. Система філософії г. Гегеля: передумови виникнення
- •Тема 14. Філософія марксизму: основні ідеї та етапи розвитку
- •Тема 15. Сутність і значення сцієнтичної філософії хіх–хх століття
- •Тема 16. Становлення і розвиток класичної української філософії
- •Тема 17. Філософська та суспільно–політична думка в Україні у хх ст.
- •Тема 18. Основні проблеми та тенденції розвитку сучасної філософії
- •Тема 19. Філософський ірраціоналізм: поняття,
- •Тема 20. Особливості релігійної філософії хх ст.
- •Тема 21. Фундаментальні проблеми філософської онтології
- •Тема 22. Свідомість як філософська категорія
- •Тема 23. Гносеологія, її місце в системі філософського і юридичного знання
- •Тема 24. Наукове пізнання: мета та методологія
- •Тема 25. Діалектика як філософська теорія і методологія наукового пізнання
- •Тема 26. Практика як філософська та правова категорія
- •Тема 27. Проблема людини в історії філософії (основні підходи)
- •Тема 28. Основні проблеми філософської аксіології. Аксіологія права
- •Тема 29. Предмет та дисциплінарна специфіка філософії психології
- •Тема 30. Філософсько–етичні засади професійної діяльності психолога
- •Іноземна мова
- •Тематичний план
- •Тема 1. Знайомство. Ділові зустрічі
- •1. Лексичний мінімум
- •Entering the higher educational establishment
- •2. Ситуації
- •1. Лексичний мінімум
- •Studium an der nationalen akademie des innern
- •2. Ситуації
- •Антропологія
- •Література до всіх тем
- •Підручники, посібники
- •Тема 1. Предмет, завдання та методи антропології як науки
- •Тема 3. Місце людини в системі тваринного світу
- •Тема 4. Основні етапи антропогенезу
- •Тема 2. Екологічні теорії гомінізації
- •Тема 3. Місце людини в системі тваринного світу
- •Тема 4. Основні етапи антропогенезу
- •Питання для підготовки до заліку
- •Практикум з психології
- •Основні терміни дисципліни
- •Література до всіх тем
- •Регуш а.Л. Практикум по наблюдению и наблюдательности. – Изд. 2–е, перераб. И доп. – сПб: Питер, 2008. – 208 с. (Серия “Практикум по психологии”).
- •Тема 1. Дослідження пізнавальних процесів
- •Завдання
- •Завдання
- •Тема 2. Дослідження емоційно–вольових процесів
- •Завдання
- •Завдання
- •Тема 3. Методики вивчення особистісних властивостей
- •Завдання
- •Завдання
- •Інформатика
- •Microsoft Office Word 2003. Популярный самоучитель / э.М. Берлинер, и.Б. Глазырина, о.Б. Глазырин. – м.: Бином, 2007. – 320 с.
- •Тема 3. Текстові редактори. Текстовий редактор ms Word
- •Практичне заняття – 2 години
- •Кому: Люб’язній Катерині Матвіївні. У власні руки
- •Графік консультацій
- •Для студентів психологічного факультету навс
- •Тема 4. Електронні таблиці. Табличний процесор ms Excel
- •Лист з назвою “Головна таблиця”, а потім лист “Діаграма”.
- •Тема 7. Застосування інформаційних технологій для обробки результатів психологічних досліджень
Тема 1. Універсальність мови як засобу людського спілкування. Нормативність української літературної мови. Функціонально–стилістична диференціація сучасної української мови.
Лекція – 2 години
Предмет, завдання і значення навчальної дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”; зв’язок з науковими дисциплінами.
Мова як соціальний феномен.
Мовна норма: визначення поняття, типи.
Функціональне розшарування української літературної мови.
Тема 4. Термінологічна система сучасної української літературної мови. Психологічна термінологія
Лекція – 2 години
Термінологічна лексика сучасної української мови.
Психологічний термін: генетична природа, класифікації, вимоги до вживання.
Лексичні явища полісемії, синонімії, омонімії, паронімії, антонімії у сфері термінології.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Універсальність мови як засобу людського спілкування. Нормативність української літературної мови. Функціонально–стилістична диференціація сучасної української мови
Семінарське заняття – 1 година
Предмет, завдання і значення навчальної дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”.
Мова як соціальний феномен. Мовлення і пізнавальна діяльність.
Лінгвістика – психологія – психолінгвістика – психологія мовлення. Мовлення як діяльність.
Мовна норма: визначення поняття, типи.
Функціональне розшарування української літературної мови. Науковий та офіційно–діловий стилі: сфера вживання, мовні особливості, жанри, підстилі.
Теми реферативних повідомлень
Психологія як наука про душу, як наука про свідомість, як наука про поведінку.
Критерії якості мовлення.
Психолінгвістика: поняття, підходи до розуміння.
Мова і мовлення.
Функціональний стиль як різновид літературної мови.
Функціональні стилі мовленнєвої поведінки.
Методичні рекомендації
При підготовці до першого запитання студентам слід звернути увагу на те, що професійне мовлення психолога є складовою професійної компетентності практичного психолога, яка охоплює такі структурні компоненти: мовленнєві знання, знання характеристик професійно–оптимального висловлювання, культура мовлення, мовленнєві вміння та навички, які пов’язані з комунікативними здібностями, активним слуханням, і функціонування яких відбувається на трьох рівнях: пізнавальному, поведінковому та емоційному. Період навчання у вищому навчальному закладі, процес формування фахівця нероздільно пов'язані з утворенням світоглядних, громадянських якостей, з формуванням творчих рис, з розвитком професійного мовлення. Протягом навчання студента в вищому навчальному закладі спостерігається подальший генезис його “Я–концепції”: виявлена тенденція динаміки “Образу – Я” майбутнього психолога в напрямку когнітивної ускладненості й диференційованості; зростання питомої ваги в загальній його структурі моральних суджень; зміни зовнішніх оцінних еталонів на внутрішні, індивідуально–особистісні; трансформація семантичного простору в напрямку зростання кількості професійно–рольових конструктів. У професійному зростанні особистості студента відбувається професійна самоактуалізація: пошук професійного іміджу, індивідуального стилю професійної діяльності, визначення для себе професійних перспектив.
Готуючись до другого запитання, студенти засвоюють, що найхарактернішими рисами, притаманними людині, є суспільна свідомість, суспільна трудова діяльність і мова. Виникнувши як необхідний і найбільш універсальний спосіб обміну думками між людьми, мова протягом усього часу свого існування залишається основним засобом комунікації в людському суспільстві. Вивчення мови має величезне значення тому, що воно привчає людину до аналізу її власних думок і сприяє пізнанню самої себе. Вона є формою мислення і засобом спілкування людей, керування людською поведінкою. Мова – явище суспільне, соціальне, адже її виникнення і розвиток пов‘язані з виникненням і розвитком суспільства, тобто певного колективу людей, народу. Мова функціонує і розвивається лише в суспільстві. Поза суспільством мови немає. Мова – це найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності.
Висвітлюючи третє запитання, необхідно запам’ятати, що лінгвістика, психологія органічно пов’язані між собою. Психолінгвістика вивчає природу і функціонування мовлення і мови, використовуючи та поєднуючи дані й підходи психології і лінгвістики. Зацікавленість психології – у тому, що вивчаючи сутність і природу вербальних здібностей, вона має потребу в систематичному і кваліфікованому описі мовних фактів, що є сферою дослідження лінгвістики. Об’єктом розгляду психолінгвістики і лінгвістичної семантики є засоби, за допомогою яких зміст кодується в мові. Психосемантика – це галузь психології, яка вивчає генезу, будову і функціонування індивідуальних систем значень, за допомогою котрих інтерпретують і розуміють процеси сприйняття, факти, слова, міміку, пантоміміку, вчинки, події, ситуації та інших людей, а також відбуваються процеси пам´яті, мислення, розуміння, прийняття рішень тощо.
Готуючись до четвертого запитання, студенти звертають увагу на те, що українська літературна мова характеризується наявністю сталих норм, які є обов’язковими для всіх її носіїв. Унормованість є головною ознакою літературної мови. Норми мови є прийнятими у суспільно–мовленнєвій практиці людей правила вимови, граматичні й інші засоби мови, правила слововикористання. Унормованість притаманна будь–якій мові в усіх сферах її існування. Мова утворює систему різних видів і типів норми як форми існування та функціонування мови. Основні типи мовної норми: диференціація норм писемної й усної форм літературної мови; диференціація норм різних функціонально–стильових сфер використання мови; територіально обумовлені нормативні диференціації за наявності територіальних варіантів літературної мови. Обов’язковим є знання видів норм української літературної мови: орфоепічних, акцентуаційних, орфографічних, лексичних, стилістичних, граматичних, пунктуаційних, фразеологічних.
При підготовці до п’ятого запитання, студенти засвоюють, що стиль є особливою символічно значимою властивістю людської діяльності, що виникає в результаті вибору суб'єктом певного способу діяльності (манери поведінки) у межах загальноприйнятих норм і несе інформацію про суб’єкт (належність до певної соціальної групи, соціальну роль, орієнтацію на певні цінності і морально–етичні норми, особисті якості і психічний стан). Функціональний стиль – це суспільно усвідомлений внутрішньо цілісний (звідси гармонія стилю) спосіб використання мови, принцип вибору і комбінування мовних засобів, який забезпечує реалізацію функції суб’єктивно–духовного впливу. Стиль мови формується мовцями в результаті послідовного добору мовних засобів відповідно до соціально–комунікативної мети, умов, ситуації і змісту спілкування. Функціональні стилі мовленнєвої поведінки відрізняються один від одного вибором лексики і експресивних засобів. Психолог повинен володіти гнучкістю переходу від одного стилю до другого, враховуючи конкретну ситуацію спілкування. Індивідуальний стиль мовленнєвої поведінки проявляється у певній манері самовираження – лексиці, інтонації, міміці, пантоміміці. Разом із тим, професійна етика передбачає певну мовленнєву дисципліну, неухильне дотримання літературних норм, які не дозволяють використовувати діалектизми, жаргони і т.д. Мовленнєва поведінка, проявляється в манері, характері мовленнєвих дій, включаючи соматичну активність. Сьогодні вчені виділяють наступні функціональні стилі і підстилі української мови: науковий стиль – пізнавально–репрезентативна функція; офіційно–діловий – інформаційно–вольова і дидактична функції; публіцистичний – функція цілеспрямованого впливу; художній – естетична функція; епістолярний – контактна функція; конфесійний – функція релігійного впливу; розмовний – пізнавально–контактна функція.
Література: [3 – 17, 20]