16. Антропологія

Навчальна дисципліна “Антропологія” розглядає загальнотеоретичні питання походження виду Homo sapiens, зокрема проблему витоків та еволюції фізичного типу первісних людей, їхнього способу життя, морфологічну характеристику приматів. Антропологія розглядає людину комплексно, з урахуванням її біологічної, соціальної, психологічної, суспільно–історичної та духовної сутності. Ця дисципліна в підготовці психологів має світоглядне значення, оскільки дає теоретичні та методологічні можливості розширення характеристик (фізичних, генетичних, етнічних тощо) окремих індивідів, сім’ї, групи, суспільства.

Головна увага навчальної дисципліни спрямована на проблему походження людини та виникнення людських рас, питання прабатьківщини людства, чинники антропогенезу. Антропологія є міжгалузевою наукою, що виявляє тісний зв’язок із загальною біологією, анатомією та фізіологією людини, зоопсихологією та порівняльною психологією. Антропологія – відносно молода самостійна наука, що постійно розвивається у зв’язку із вдосконаленням методів антропометрії та відповідно до все нових здобутків археології, палеонтології. Тому на сьогодні вона має досить складну структуру, що охоплює питання методології антропологічного дослідження, фізіологічну антропологію, конституційну антропологію, проблеми расогенезу та антропогенезу. Розвиток філософської та соціальної антропології обумовлює появу цілого ряду особливостей сучасного антропологізму.

Метою навчальної дисципліни “Антропологія” є формування у студентів системи знань про основні етапи антропогенезу в світлі особливостей сучасного антропологізму, розуміння взаємозв’язку біологічних та соціальних рушійних сил еволюції виду під час антропосоціогенезу, складності та неоднозначності результатів палеонтологічних досліджень щодо побудови філогенетичної лінії еволюційних предків людини. Завданням навчальної дисципліни є ознайомлення студентів з найбільш актуальними проблемними питаннями, що стосуються змісту етапів антропогенезу, пов’язаних із розумінням біосоціальної, дуальної природи людини. Навчальний курс охоплює основні еволюційні положення, екологічні теорії гомінізації, питання систематики виду та його філогенетичних зв’язків, расогенезу.

Навчальна дисципліна “Антропологія” передбачає використання студентами знань із загальної психології, анатомії та еволюції нервової системи, основ біології та генетики людини, пов’язана з такими дисциплінами, як зоопсихологія та порівняльна психологія, культурологія, філософія.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

• структуру, завдання, методи сучасної антропології;

• екологічні теорії гомінізації;

• зміст основних етапів антропогенезу;

• теорії виникнення людини;

• принципи расових класифікацій.

уміти:

• порівнювати, аналізувати та встановлювати причинно–наслідкові зв’язки між окремими явищами антропогенезу;

• формулювати та обґрунтовувати висновки;

• оперувати антропологічними поняттями та застосовувати еволюційні закономірності при поясненні окремих теорій антропосоціогенезу;

• самостійно працювати з науковими джерелами.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назви тем	Всього годин	Із них:			Самостійна робота
		Лекції	Семінари	Практичні заняття
Тема 1. Предмет, завдання та методи антропології як науки	13	1	–	–	12
Тема 2. Екологічні теорії гомінізації	14	–	2	–	12
Тема 3. Місце людини в системі тваринного світу	14	2	2	–	10
Тема 4. Основні етапи антропогенезу	13	1	–	2	10
Тема 5. Расогенез	16	–	–	–	16
Форма підсумкового контролю – залік	2	–	–	–	–
Всього годин:	72	4	4	2	60

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Австралопітеки – найбільш ранні представники родини Homo (людина), які жили приблизно 5–2 млн. років тому.

Антропогенез – походження та розвиток всіх видів і підвидів роду Людина (Homo) в органічному (генетичному, соматичному), психічному та соціокультурному відношенні. Це процес історико–еволюційного формування фізичного типу людини, розділ антропології.

Архантропи – найдавніші люди, які з’явились на земній кулі приблизно 1,5 млн. років тому.

Дріопітеки – викопні людиноподібні мавпи, які жили приблизно 23–10 млн. років тому.

Еволюція – це процес історичного прогресивного розвитку органічного світу шляхом поступового пристосування живих систем до безперервно мінливих умов існування.

Етногенез – процес формування нової етнічної спільноти на основі різних етнічних компонентів, що існували раніше.

Конституція – достатньо стабільна комплексна біологічна характеристика людини, варіант адаптивної норми, що відображає реактивність та резистентність організму до факторів середовища.

Кроманьйонці – одна з груп неоантропів, поширених переважно на території Західної Європи. Іноді так називають усіх неоантропів.

Неандертальці – група палеоантропів, поширених у Західній та Центральній Європі. Іноді так називають усіх палеоантропів.

Неоантропи – люди сучасного фізичного типу, які з’явились в Європі, Азії та Африці близько 40–35 тис. років тому.

Палеоантропи – узагальнююча назва викопних людей, які жили в Європі, Азії та Африці близько 200–40 тис. років тому.

Природній добір – процес збереження та переважного розмноження в ряді поколінь організмів і груп організмів, що мають корисні для їхнього життя та розвитку ознаки і властивості, які виникли внаслідок різноспрямованої індивідуальної мінливості.

Синтетична теорія еволюції – результат розвитку дарвінізму, генетики, екології та інших біологічних наук.

Фенотип – це сукупність всіх ознак і властивостей організму, які є результатом взаємодії генотипу з зовнішнім середовищем.

Філогенез – історичний розвиток організмів, еволюція органічного світу чи окремих систематичних груп.