- •1.Поняття “туризму” як сфери господарської діяльності.
- •2.Умови та фактори розвитку туризму.
- •3.Функції та значення туризму в суспільстві.
- •4.Поняття туристичної послуги, її соціально-економічна характеристика.
- •5.Туристичний продукт та його складові.
- •7.Класифікація маршрутів та турів.
- •11.Історичні передумови виникнення туризму.
- •12.Подорожі в Стародавньому світі та Середньовічній Європі.
- •13.Соціально-економічні передумови сучасного етапу розвитку туризму.
- •14.Туристична політика та її види.
- •15.Структура управління туристичною сферою в Україні.
- •16.Установи та організації управління туризмом в Україні. Їх основні функції та завдання.
- •17.Сучасний стан та перспективи розвитку туризму в Україні.
- •18.Законодавчі та нормативні умови провадження туроперейтингової та турагентської діяльності.
- •19.Етапи створення туристичного підприємства та запровадження підприємницької діяльності з надання туристичних послуг.
- •20.Ліцензування туристичної діяльності: нормативні вимоги та документальне оформлення.
- •22.Класифікація туристичних ресурсів.
- •23.Послідовність розробки маршрутів подорожей та формування географії подорожей.
- •24.Характеристика асортименту послуг туристичної фірми.
- •25.Вибір географії подорожей туристичним підприємством (фірмою).
- •26.Планування туристичних подорожей. Етапи формування та реалізації туристичного продукту фірми.
- •27.Програмне обслуговування в туризмі.
- •29.Принципи створення та умови виконання програм перебування туристів.
- •30.Поняття туроперейтингу та основні види діяльності туроператорів.
- •31.Організація агентського бізнесу. Види та форми агенсткої роботи.
- •32.Формування збутової мережі туроператорів.
- •33.Аквізиція туристів та основні методи продажу в туризмі.
- •34.Система транспортного забезпечення в туризмі та класифікація транспортних засобів.
- •35.Види транспортних подорожей та їх характеристика.
- •36.Перевізні документи та правила їх оформлення.
- •37.Сучасний стан ринку авіаперевезень.
- •38.Технологія обслуговування туристів на авіатранспорті.
- •39.Класи авіаперельотів.
- •40.Система тарифів та пільг на авіатранспорті.
- •2.1 Міжобласні – без купе, з місцями для сидіння
- •43.Організація спеціальних залізничних турів (турпоїздів).
- •44.Специфіка перевезення туристів залізнодорожнім транспортом за кордоном.
- •45.Особливості обслуговування водним транспортом та формування круїзних територій.
- •46.Типи та класи суден.
- •47.Види круїзів та їх характеристика.
- •48.Організація круїзних туристичних маршрутів та їх специфіка.
- •49.Організація перебування туристів на круїзному судні. Берегове обслуговування.
- •50.Види автотранспортних перевезень.
- •51.Організація перевезень на регулярних маршрутах.
- •52.Особливості організації спеціалізованого автотранспортного маршруту.
- •53.Поняття та основні види туристичних формальностей.
- •54.Світова та національна нормативно-законодавча база виконання туристичних формальностей.
- •55.Вплив туристичної політики на спрощення туристичних формальностей.
- •56.Поняття та основні види туристичних формальностей.
- •57.Паспорти та їх види. Правила оформлення паспортів громадянам України для виїзду за кордон.
- •58.Класифікація віз та встановлення візового (безвізового) режиму.
- •59.Шенгенська угода та шенгенська віза: правила оформлення документів туристів. Оформлення в’їзних віз.
- •60.Правила акредитації туристичної фірми в консульській установі посольства іноземної країни.
- •61.Правила та порядок оформлення української візи іноземним громадянам.
- •62.Особливості оформлення віз в посольствах різних країн.
- •63.Поняття митних формальностей та органи, що забезпечують їх виконання.
- •64.Правила ввозу в Україну та вивозу з України речей і товарів.
- •65.Процедура митного догляду та правила оформлення митної декларації.
- •66.Валютні формальності. Правила перевезення валюти та інших цінностей через державний кордон України.
- •67.Медико-санітарні формальності для туристів.
- •68.Місцеві туристичні формальності та збори.
- •69.Види страхування в туризмі. Обов’язкові види страхування.
- •70.Правила і порядок страхування туристів та їх майна та порядок виплати страхових сум.
- •71.Порядок відшкодування страхових сум на медичне лікування.
- •72.Основні види туристичних документів.
- •73.Види договорів в туризмі та порядок їх оформлення.
- •74.Ваучер як основний туристичний документ. Правила оформлення.
- •75.Порядок заповнення та використання бланку туристичного ваучеру.
- •76.Інформаційні, облікові, розрахункові та звітні туристичні документи.
- •77.Оформлення документів туристичної групи (на виїзд за кордон; туристичної групи, що подорожує в межах України; дитячої туристичної групи).
- •78.Порядок та послідовність оформлення документів індивідуальних туристів. Перелік питань щодо поінформувати туристів при здійсненні подорожей за кордон.
- •79.Процес бронювання послуг готельних, транспортних, екскурсійних підприємств. Правила взаємодії туристичної фірми та готельного підприємства.
- •80.Основні види автоматизованих систем бронювання та резервування в туризмі.
- •81.Процеси організації, обліку та контролю туристичного обслуговування.
- •82.Види та форми розрахунків за туробслуговування.
- •83.Обов’язки представника туристичної фірми за кордоном та його повноваження.
- •84.Оформлення повернення коштів за невикористане обслуговування.
- •85.Основні права та обов’язки туристів.
- •86.Порядок відшкодування втрат в разі невиконання або неякісного виконання туристичного обслуговування.
- •87.Нормативно-правових акти щодо забезпечення безпеки туристичних подорожей.
- •88.“Фактори ризику” в туризмі та основні заходи щодо нівелювання їх наслідків.
- •89.Поняття екскурсії.
- •90.Екскурсія як метод навчання і форма організації занять.
- •92.Класифікація екскурсійних об'єктів.
- •93.Вимоги до проведення екскурсійної діяльності.
89.Поняття екскурсії.
Екскурсія – «вибігання, вилазка, поїздка». Являє собою цілеспрямований, наочний процес пізнання оточуючого середовища. Екскурсія покликана задовольнити духовні, естетичні, інформаційні потреби людини, реалізуючи пізнавальну функцію туризму.
90.Екскурсія як метод навчання і форма організації занять.
Екскурсії, як метод навчання і форма організації занять зародилися на початку XX століття. На даний час вироблена система екскурсій і методика їх проведення.
Програмою передбачено проведення екскурсій у кожному класі (2-4 год.).
Тематичні екскурсіїприсвячуються одній певній темі програми. Вони знайомлять учнів з практичним застосуванням явищ, які вивчаються в темі, або проявами цих явищ у природі.
Комплексні екскурсії проводяться за схожими темами кількох навчальних предметів. Наприклад, хімії, фізики, біології. Таке об'єднання дає можливість реалізувати принцип міжпредметних зв'язків і забезпечує ефективне розв'язання проблем, пов'язаних з організацією і проведенням екскурсій. Прикладом такої екскурсії може бути екскурсія в цех електролізу металургійного заводу, на якій учні знайомляться не лише з застосуванням хімічної дії струму, але і з хімічними аспектами технології.
Ввідні екскурсії є вступом у тему, їх головне завдання - створити проблематику теми, показати значення теми і тим самим зацікавити учнів, заохотити їх до вивчення навчального матеріалу.
Як правило, екскурсії проводяться як заключні (узагальнюючі). Саме цей вид екскурсій може бути комплексним. Тут здійснюється узагальнення вивченого матеріалу і прив'язування його до практики.
Дидактична ефективність екскурсії суттєво залежить, в першу чергу, від правильності вибору об'єкту.
Вибір об'єкту екскурсії обумовлюється не тільки змістом теми, але і виробничим та природнім довкіллям. А в рівних умовах визначальною є мета, яка ставиться вчителем перед екскурсією.
91.Поняття екскурсійної методики. Екскурсійна методика як окрема методика, що пов’язана з процесом поширення знань на основі однієї форми роботи, являє собою сукупність вимог і правил, висунутих до екскурсії, а також суму методичних прийомів підготовки та проведення екскурсій різних видів, різної тематики і для різних груп людей. Велике значення для обґрунтування та розвитку екскурсійної методики має психологія, особливо соціальна психологія, що займається вивченням природи відчуттів, сприйнять, уявлень, законів мислення, ролі позитивних і негативних емоцій у процесі пізнання, психофізичної природи уваги, переконання, особливостей психології колективу (групи), механізму повчання тощо. Екскурсійна методика як прикладна дисципліна складається із загальної та окремих методик. Перша складає сукупність правил та прийомів підготовки та проведення екскурсій. До кола її питань входять також питання теорії, підготовки та підвищення кваліфікації екскурсійних кадрів. Предмет окремих екскурсійних методик складає прийоми та способи виховання, навчання та освіти у процесі викладу різних тем екскурсій. Екскурсійна методика включає методики: розробки нового для організації (фірми) продукта; розробки екскурсоводом нової для нього теми (вже розробленої у конкретній організації (фірмі); підготовки екскурсоводів до проведення чергової екскурсії; післяекскурсійна робота з її учасниками тощо. Відповідно до кожної теми ця методика має свої особливості, які визначаються завданнями, поставленими перед конкретною екскурсією, цільовою установкою (наприклад, розширення культурного світогляду дорослих або професійна орієнтація молоді), а також видом екскурсії (міська, позаміська, музейна, виробнича) та складом групи. Мають свої відмінності пішохідні та автобусні екскурсії. Є різниця й у методиці проведення екскурсій для внутрішніх та іноземних туристів, а також для різних категорій місцевого населення. Найбільш глибоко розроблена методика проведення екскурсій. Вона охоплює цілий ряд питань. Це, насамперед, вміння показати об’єкти, розповісти про них і пов’язані з ними події. Методика передбачає вміння правильно скомпонувати екскурсійний матеріал, якнайповніше використати зорові та словесні докази на шляху досягнення поставленої мети і найбільш повно розкрити тему екскурсії. Ефективність екскурсії визначається не тільки рівнем її змісту, але й методикою проведення. Методика проведення екскурсії поділяється на дві частини: методику показу і методику розповіді, що носить підпорядкований характер. У методиці показу можуть бути виділені як самостійні частини наступні методики: спостереження, вивчення і дослідження об’єктів; використання технічних засобів пропаганди, використання „портфеля екскурсовода”. Методика показу – більша частина методики за обсягом і складністю підготовки та здійснення. Вона складна тим, що оригінальна, і на відміну від методики розповіді не застосовується у жодній з інших форм освітньо-виховної роботи. Тому виключено запозичення методичних прийомів з інших методик.