Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MKR.doc
Скачиваний:
82
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
412.16 Кб
Скачать

18.Типові риси характеру американців

демократизм (егалітаризм), який А. де Токвіль виділив у якості стержневої риси. «Всі люди створені рівними» («All men are created equal») – проголошується у Декларації Незалежності.

Перша і головна особливість - патріотизм. Вони дійсно вважають свою країну найкращою, свою демократію найдемократичнішою, Ніхто не зобов'язує американця прикрашати свій будинок національним прапором. А країна палахкотить прапорами. діловитість, заповзятливість, ділову агресивність. Американець діловитий. Він більше за всіх працює, він менше всіх відпочиває.не прийнято бути хворим. А завжди здоровий. А завжди усміхається. Американець любить і цінує гумор. А вважає,кожен повинен займатися своєю справою. Він не стане сам цілодобово лежати під несправної машиною. Для цього є автосервіс. Він не стане сам піч піцу - для цього є піцерія. Все більше американців навіть снідають поза домом. Якщо американець щось і зробив своїми руками, то будьте впевнені, що це тільки те, що він вміє робити професійно. Американець не одружується стрімко, тільки тому, що пристрасно закоханий. Він одружується, коли створить базу для сім'ї.

19. Американське кредо.

Для американської ідентичності важливу роль відіграє так зване “американське кредо” – свобода, рівність, демократія, громадянські права, відсутність дискримінації та панування закону, –тобто американська політична ідеологія. Однак, вказує дослідник, американське кредо не є універсальним, цей комплекс політичних принципів не можна застосовувати до будь-якої країни і будь-якого народу. Наприклад, сама по собі демократія ще не робить людей в інших країнах американцями. З іншого боку, у нації, як-от у американців, може існувати власне кредо, “але душа нації – це не кредо, це дещо інше, і вона визначається спільною історією, традицією, культурою, спільними героями і злочинцями, втіленими в «містичних акордах пам’яті»”. Дослідник дає чітко зрозуміти перевагу “крові і землі”, почуття причетності, культури і національності над політичними ідеологіями передусім на рівні “глибокого емоційного змісту”

20. Роль протестантизму в становленні американців

Протестантизм — один із найпоширеніших напрямів у християнстві, що відокремився від католицтва в період Реформації у 16 столітті (лютеранство, кальвінізм та ін.) та у результаті подальшого внутрішнього поділу. Протестантизм розділяє загальнохристиянські представлення про буття Бога, його триєдність, про безсмертя душі, рай та пекло (відкидаючи при цьому католицьке вчення про чистилище), про Одкровення тощо. Разом з тим, протестантизм висунув 3 нових принципи: порятунок особистою вірою, священство усіх віруючих, винятковий авторитет Священного Писання (Біблії). Кожен християнин, становлячись охрещеним, одержує «присвяту» на спілкування з Богом, право проповідувати і робити богослужіння без посередників (церкви і духівництва). У протестантизмі в такий спосіб знімається догматичне розходження між священником і мирянином, скасовується церковна ієрархія. Тому в протестантизмі відсутня сповідь і відпущення гріхів, а також безшлюбність священиків та пасторів. Ідеологія Просвітництва була могутнім стимулом розвитку культури, національної самосвідомості. Характерне з часів заснування перших колоній переконання у винятковості шляхів суспільно-історичного розвитку Америки та її ролі у світовій історії в період завоювання незалежності міфологізувалося в народній свідомості в образі нової держави-республіки — великого експерименту, який утілить надії всього людства про досконале, вільне й справедливе суспільство, кульмінаційного пункту біблійного "виходу". У вирішальний період американської історії знову далася взнаки релігійна зорієнтованість масової політичної свідомості. Цьому сприяв процес лібералізації протестантизму, розмивання його теологічних основ, "заземленість" американської релігії. Політична емансипація не зменшувала релігійність американця. Більше того, успішне завершення революції посилило вплив провіденціалістської ідеології. Протестантизм переважав, але не був офіційно панівним. Відокремлена від держави церква не оформилася в особливий орган політичної влади. Релігії надавалася форма особистої справи. Протестантизм спільно з Просвітництвом став формівним ідейно-психологічним елементом американської соціально-політичної культури. Ідеологи молодої американської буржуазії, використовуючи просвітницький ідеал "нової людини", запропонували розглядати окремого індивіда як самостійну соціально-економічну одиницю. Найкращою формою самостановлення вважалося надання людині більшої свободи для реалізації дій, які диктуються її розумом. Індивідуалізм за своїм виникненням не є американським дітищем. Його корені заглиблюються в європейську, зокрема англійську культуру. Але віра в силу індивідуальності, визнання права на щастя за кожною людиною, взаємозалежність свободи й відповідальності індивіда як самостійної особи — прерогатива американської нації. Самовизначення, самоздійснення усвідомлюється не лише як право, але і як обов'язок. Сформовані наприкінці XVIII століття, ці ідеї стали одними з основних компонентів культури національної самосвідомості американців.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]