Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MKR.doc
Скачиваний:
82
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
412.16 Кб
Скачать

30. Історичні особливості розвитку російської культури

Тема боротьби за незалежність була центральною як в усній народній творчості, так і в пам'ятниках письмовій літератури ХІІІ-XVII ст. Найбільш значним пам'ятником історичної думки були літописні зводи. Центром загальноросійського літописання стала Москва, де на початку XV століття був складений перший літописний звід загальноросійського характеру - Троїцький літопис. Автори історичних творів прагнули утвердити думку про винятковість самодержавної влади російських государів як наступників Київської Русі та Візантії. XIV столітті були відновлені кам'яні собори у Володимирі, Ростові, Суздалі та інших містах. У Москві були зведені білокам'яні стіни та башти Кремля, цілий ряд соборів і монастирів. У XVI ст. припинили своє існування колись могутні культурні центри та школи. У XVI ст. формувалася загальнонаціональна к-ра, що складалася на базі тих традицій, які розвивалися і удосконалювалися в традиційних центрах, зберегли самобутність, характерну для кожної місцевості. Процес складання загальнонаціональної культури супроводжувався її подальшим розвитком. Література і суспільно-політична думка в XVI ст. зазнають значних змін. У громадській думці набула поширення теорія «Москва - третій Рим». Книгодрукування стало важливою віхою в розвитку російської культури. У культурі чітко виділяються дві тенденції: проникнення західноєвропейських впливів і прогресуючий процес звільнення від панування церкви. Після Петровської реформи посилилося зовнішнє роз'єднання між вищими і нижчими класами народу; перші все більш і більш засвоювали іноземні звичаї, а другі залишалися вірні звичаям і поняттям Стародавньої Русі. Панування кріпосного права і відсутність народних шкіл вважали непереборне перешкоду до розумової просвіті та матеріального добробуту сільського населення. Якісний стрибок зробила освіта. До середини XVIII століття з'являються і перші російські вчені. Найбільшим і самим різнобічним з них став М.В. Ломоносов. XVIII століття поклав початок розквіту російського мистецтва, історіографії, театру, скульптури, літератури й архітектури. Швидко формується вітчизняна словесність, з'являються перші професійні літератори. У першій половині XIX ст. значних успіхів досягла російська наука. Світове визнання отримали праці Н.І. Лобачевського (математика), М.М. Зініна (хімія), В.В. Петрова і Б.С. Якобі (електротехніка). Видатним внеском у розвиток не тільки історичної науки, а й літературної мови стала «Історія Держави Російської» Н.М. Карамзіна. Розгорталося повсюдне будівництво шкіл і дитячих навчальних закладів. Особливості західної та східної культур. Россія в діалозі культур Під терміном Захід розуміють особливий тип цивілізаційного і культурного розвитку, який сформувався в Європі приблизно в ХV столітті. Її характерні риси - це швидка зміна техніки і технологій, завдяки систематичному застосуванню у виробництві наукових знань. Для соціодинаміки західної культури характерні ривки, нерівномірність. Процес переходу до нового протікає як ломка застарілих ціннісних систем, суспільно-економічних і політичних структур. Захід, будучи носієм початку творчого, потенції, постійного пошуку, бунту, відваги і, в цей же час, являючи прагнення до постійного аналітичного пізнання Всесвіту, частіше займає сторону буття земного, тілесного, руйнуючи тим самим гармонію, сталість і органічність власного життя.. Іноді протягом життя одного-двох поколінь відбувається зміна способу життя та формування нового типу особистості. Передумови західної культури закладалися ще в античності та середньовіччі. Основними віхами її передісторії були: досвід демократії античного полісу, становлення в рамках його культури різних філософських систем і перших зразків теоретичної науки, а потім формування в епоху європейського Середньовіччя християнської традиції з її уявленням про людську індивідуальність, концепцією моралі і розумінням людського розуму як створеного за образом і подобою Бога. Західному типові культури у філософії протиставляли східний тип, що отримав назву "традиційного суспільства." Геополітично Схід зв'язується з к-рами Стародавній Індії, Китаю та Вавілона, Стародавнього Єгипту, національно державними утвореннями мусульманського світу. Ці культури були самобутніми були орієнтовані, перш за все, на відтворювання сформованих соціальних структур, стабілізацію усталеного способу життя. незмінного часто протягом багатьох століть. Традиційні зразки поведінки розглядалися як вища цінність. В світосприйняттєвому аспекті в східних к-рах відсутній поділ світу на світ природи і соціуму, природний і надприродний. У сучасній культурології під «Заходом» мається на увазі європейська та американська к-ра, під «Сходом» - культури країн Центральної, Південно-Східної Азії, Близького Сходу, Північної Африки.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]