43. Європейська к-ра нового часу. Просвітництво.

Новий час - з 17 до поч. 20 ст. - це історична епоха, протягом якої к-ра західноєвропейських країн набула ту розвинену форму, яка виділила Європу із решти світу. Реформація, що почалася в епоху Відродження, була зародком культури нового типу. Вона проклала дорогу до переосмислення догматів християнства. Протестантизм затвердив можливість різних тлумачень священного писання. Незважаючи на шалений опір церкви і репресії проти відступників від «істинної віри» (інквізиційний багаття, Варфоломіївська ніч), трималася впродовж кількох століть у Західній Європі монополія папства на посередництво в спілкуванні людини з Богом звалилася. Духовна атмосфера в суспільстві змінилася. У боротьбі з церквою були закладені основи наукового природознавства. Галілей вперше звернув увагу на розробку методології науки, наука повинна будуватися на спостереженнях і експериментах і користуватися математичною мовою, Ньютон створив класичну механіку. Видатні мислителі (Бекон, Гоббс, Декарт) звільнили філософію від схоластики, поступово суспільна думка все більше набувала незалежність від релігії, зберігши своє християнське коріння, християнські цінності та ідеали, європейська к-ра виростила на них дух лібералізму і навіть, атеїзму. к-ра Європейська к-ра стала культурою світською. Багатофункціональність і багатомовність культури – провідні риси (латина поступилася національним мовам). В європейському мистецтві того часу – розвивались бароко і класицизм. Контакт і взаємодія культур – це одна з вирішальних умов культурного прогресу. Розвивається індустріалізація суспільного виробництва, піднімається технічна к-ра суспільства, зростають міста, розвивається підприємництво, розвив. Капіталістичне суспільство. Європейська к-ра переймається духом діловитості, практицизму, який народжується буржуазним підприємництвом. Динамічність, активність, націленість на отримання вигоди, сумлінне ставлення до праці стають культурними нормами людської поведінки. У людини розвивається почуття господаря природи, споживацьке ставлення до неї. Розвиток знань, зростання рівня освіти розглядається як рушійна сила суспільного прогресу. Європейська к-ра в цілому набуває переважно раціоналістичний характер. У 19 ст. у більшості країн Європи затверджується капіталістична система господарювання з властивими їй формами економічних і політичних відносин. Зростає велике машинне виробництво, для якого потрібні кваліфіковані інженери та робітники. Розвивається мережа шкіл і професійних навчальних закладів, розширюється контингент студентів університетів та інститутів. Грамотність стає загальною культурною нормою. Прискорюються темпи технічного прогресу. Входить в життя використання електрики для освітлення. З'являються пароплави, залізні дороги, малюнок, фонограф, друкарська машинка, телеграф, телефон, а наприкінці століття - автомобілі, кінематограф, радіозв'язок. З'являється експериментальна психологія. Публікуються узагальнюючі праці із загальної історії, історії мистецтва, історії філософії. Виходять у світ філософські роботи, просякнуті духом ірраціоналізму і песимістичними настроями. Розгортається критика буржуазного суспільства.