
- •2. Поняття «етнос», «народ», «нація»
- •3. Поняття культури. Різноманітність підходів до визначення сутності культури.
- •4. Етнічна к-ра і національна к-ра, їх співвідношення в сучасну добу
- •5. Матеріальна та духовна к-ра
- •6. Суб к-ра та та контр к-ра
- •7. Різноманітність народів, мов і культур в сучасному світі
- •8. Роль мови в становленні розвитку
- •9. Цивілізація.Типи.
- •10. Основны концепції співвідношення культури і цивілізації
- •11.Особливості сучасної цивілізації.
- •12. Поняття «цивілізована людина» і «культурна людина». «Цивілізоване безкультур’я» в сучасну добу.
- •13. Європейці. Характери європейських народів (англійців, французів, німців, іспанців та італійців) за і. Кантом.
- •14. Сучасні теоретичні дослідження типових рис характеру європейських народів
- •15. Соціальний тип характеру.
- •16. Проблеми національного характеру
- •17. Етнокультурні особливості сша як «правильного тиглю народів»
- •18.Типові риси характеру американців
- •19. Американське кредо.
- •20. Роль протестантизму в становленні американців
- •21. Проблема національної свідомості і культурної ідентичності американського народу
- •22. Сучасні виклики американській національній ідентичності (за с. Гантінгтоном)
- •23. Провідні риси унікальної китайської культури.
- •24. Конфуціанство – ідейний стрижень китайської культури
- •25. К-ра Китаю.
- •27. Особливості процесу формування культури Японії
- •26. Гетеро стереотипи сучасного китайського народу
- •28. Основні принципи життя японців
- •29.Прекрасне в японській культурі. Літерат. Японські стилі танка і хайку.
- •30. Історичні особливості розвитку російської культури
- •31. Розрив між національною та етнічною культурою Росії
- •33. Гетеростереотипи сучасних росіян.
- •32. Суперечливість російського нац хар-ру. Основні життєві орієнтації росіян.
- •34. Етнокультурні особливості українського народу
- •35. Роль нац мови в становленні укр. Народу
- •36. Спільне та відмінне у розвитку кул процесів Укр та Зх.Європи
- •37. Автостереотип і гетеростереотип.
- •38. Особливості розвитку культури в суасній незалежній Україні
- •39.Соціокультурний світ.Типи.
- •40. Антична к-ра як колиска всієї євро.Культури
- •41. К-ра Середньовіччя, її внесок в духовну розбудову народів.
- •42. Гуманізм культури доби Відродження. Генії Відродження.
- •43. Європейська к-ра нового часу. Просвітництво.
- •44. К-ра модернізму й постмодернізму(ідейні принципи, основні напрямки, тенденції розвитку в умовах глобалізації)
- •45. К-ра і цивілізація
15. Соціальний тип характеру.
Під соціальним характером Е. Фромм розуміє взаємозв'язок індивідуальної психічної сфери із соціально-економічною структурою. За Е. Фроммом, існує п'ять типів соціального характеру: рецептивний (сприймальний), характерний для первісного сусп; експлуататорський, властивий добуржуазним формаціям; нагрома-джувальний, поширений у добу капіталізму; ринковий, характерний для більш розвинутої фази капіталізму; продуктивний - прогнозований у майбутньому тип особистості, що повинен спрямовувати енергію щоб створити себе як людину, здатну до самореалізації тощо. В основі кожного соціального характеру лежить особливий психологічний механізм, через який індивіди вирішують проблеми людського існування: мазохістський, садистський, деструктивістський та конформістський. “Мазохіст-садист” - людина, схильна бачити причини своїх життєвих успіхів і невдач, а також причини соціальних подій, що спостерігаються, не в обставинах, а в людях. Така людина багато займається самоосвітою, самовдосконаленням. В цьому типі людей разом з мазохістськими схильностями майже завжди відчуваються і садистські. Вони виявляються в прагненні ставити людей у залежність від себе, одержувати над ними повну владу, завдавати їм болю і страждання. Такий тип людини називають авторитарною особистістю. Е. Фромм показав, що подібне властиве Гітлеру, Сталіна тощо. “Руйнівник” характеризується вираженою агресивністю й активним прагненням до усунення, знищення об'єкта, що викликає крах надій у даної людини. У періоди великих соціальних потрясінь, революцій, переворотів вони виступають як основні сили, що руйнують старе, у тому числі й культуру. “Конформіст-автомат” - індивід, який, стикнувшись з важковирішуваними соціальними й особистими проблемами, перестає “бути самим собою”. У такої людини майже ніколи немає ні власної думки, ні вираженої соціальної позиції. Він фактично втрачає власне “Я”, свою індивідуальність. Така людина завжди готова підкоритися будь-якій новій владі, швидко і без проблем змінює свої переконання. Це - тип свідомого або несвідомого пристосованця. Виведена Е. Фроммом типологія реальна в тому сенсі слова, що дійсно нагадує поведінку багатьох людей під час соціальних подій, що відбуваються в нашій країні або мали місце в минулому.
16. Проблеми національного характеру
Осмислення історичного досвіду сторіччя, аналіз причин етнічних конфліктів, переоцінка зовнішньополітичних реалій сучасного світу відродили інтерес до проблеми національного характеру і національного менталітету. У повсякденному житті прийнято вважати, що кожна нація має свій характер, і що певні риси характеру закріплені за тієї чи іншої нацією. Так, американців пов'язують з діловитістю, німців – з пунктуальністю, французів - з дотепністю і галантністю, росіян – з відкритістю, щирість, з майстерністю. Слід зазначити, що вищеназвана проблема хвилює як зарубіжних, так і вітчизняних дослідників, що спираються в дискусіях з цього приводу на філософська спадщина минулого. "Батько історії" Геродот писав, що якби надати всім народам на світі вибирати найкращі з усіх звичаї і звички, то кожен народ, уважно розглянувши їх, вибрав би свої власні звичаї. Геродот підкреслював, що кожен народ переконаний в тому, що його власні звичаї і спосіб життя деяким чином найкращі. Думка, висловлена 25 століть тому, не застаріла і сьогодні. У ній міститься ідея, що спосіб життя кожного народу управляється пануючими у нього звичаями, обумовленими багатьма обставинами, в тому числі і елементами характеру. Російський філософ І. А. Ільїн в книзі "Шлях духовного оновлення", розмірковуючи про патріотизм, підкреслює, що любов до Батьківщини є додержання духу народу, його національному характеру, релігійною та морального вигляду, що є втіленням Бога. У число елементів національного духу І. А. Ільїн відносить мову, пісню, молитву, казку, поезію, житіє святих і героїв, історію. На його думку, "осягнути духінших народів може лише той, хто утвердив себе в дусі свого народу ". Л. Н. Гумільов бачив у етносі "біосоціальних організм", що має тривалість існування. Кожен період в цій тривалості має власною специфікою. Розвиток "біосоціальних організму" детермінизована географічними і геокосмічних факторами. Формування етносу і рис його характеру є продуктом сукупної дії космічних енергій і особливістю ландшафту Термін "національний характер" використовувався І. В. Сталіним при визначенні нації. Сталін підкреслював: "Звичайно, сам по собі психічний склад або як його називають інакше - "національний характер", є для спостерігача чимось невловимим, але оскільки він виражається у своєрідності культури, спільної нації, - він вловив і не може бути ігнорований