Копия SESSIYa_ZARUBEZhNAYa_LITERATURA

епітет "печальні" і вказую на їх доля. Роздуми поета, його тривога за близьких зрозумілі кожному. І те, що вони виражені дещо незвично, лише підкресляю їх силу, робить ѐскравіше ці переживаннѐ. Поет звертаютьсѐ до близьких йому, називаячи імена: "Мію Марею Єтто Лорі Анні і ти Марію". Відсутність знаків лише робить цей перелік ніби безкінечним. Але чому замість них "білѐ водограя що плаче й кличе голубка маревію"? І тут виникаю ще одне значеннѐ образу голубки - це образ духа. Це хтось із небесної сфери, а не з цього світу. У поета ще ю ѐкась надіѐ: "А ѐк вони іще живі десь б'ятьсѐ на Північним фронті". Але "тим олеандри всі в крові і сонце ранене в траві на багрѐнистім горизонті". Так виникаю зоровий образ через відтінки червоного кольору, що набуваю також символічного значеннѐ. Отже длѐ поета війна - це кров і смерть, саме так осмисляю він це ѐвище у вірші "Зарізана голубка й водограй". Цей твір став звинуваченнѐм тим, хто розв'ѐзав Першу світову війну й продовжував її вести.