40. Характеристика завдань психологічного консультування.

Из конспекта:

1. Організаційні задачі:

• Організація процесу, місця;

• Встановлення і визначення рамок роботи;

• Формування сприятливої атмосфери;

• Формування і підтримування робочого контакту, а також атмосфери довіри.

2. Змістовні завдання:

• Формувати активну позицію клієнта;

• Розвиток креативності клієнта;

• Формувати альтернативні бачення ситуації;

• Робота з самооцінкою клієнта;

• Формування навичок міжособистісних стосунків, комунікативних навичок, вираження власних потреб;

• Профорієнтація, самовизначення;

• Врегулювання емоцій;

• Формування і розвиток інтелекту (наприклад, на психолого-педагогічній консультації);

• Формування альтернативних стратегій.

Вода из билетов по консультированию:

Основною метою психолога, який проводить консультацію, є допомога клієнтові в усвідомленні його проблеми та в пошуку шляхів і способів її якнайскорішого розв'язання.

Ця мета передбачає виконання таких завдань:

По-перше, психолог має уважно вислухати клієнта. Важливість цього аспекту діяльності консультанта підкреслюється в усіх відомих працях із психологічного консультування. Максимально терпляче, з використанням спеціальних прийомів вислуховування клієнта не лише близько знайомить психолога з ним та його проблемою, а й допомагає клієнтові краще усвідомити свою ситуацію, йому полегшення і, в результаті, великою мірою визначає ефективність консультативної роботи.

По-друге, в процесі консультування психолог працює над розширенням уявлень клієнта про себе, свою конкретну життєву ситуацію, про навколишню дійсність. Саме таким шляхом здійснюється корекційний вплив психолога на клієнта, внаслідок чого останній починає по-новому бачити й оцінювати свою ситуацію, формулює альтернативні варіанти поведінки в ній.

По-третє, психолог проводить консультацію, і при цьому має на увазі, що його клієнт - здорова людина, яка відповідає за себе і свої стосунки з оточуючими людьми. Але досягти того, щоб сам клієнт узяв на себе відповідальність за те, що з ним відбувається, - нелегке завдання, оскільки клієнти психологічної консультації, як правило, звинувачують у своїх життєвих труднощах когось іншого.

41. Консультування з проблем подолання кризових станів.

Криза- це зіткнення психічної реальності людини з її системою світогляду, патернами поведінки і т.п. та тією частиною об'єктивної дійсності, яка суперечить її попередньому досвіду. Ця дійсність вже сприйнята людиною, але ще не перетворена.

Сутністю кожної кризи євибір, який людина повинна зробити. Вибір здійснюється між двома альтернативними варіантами вирішення вікових завдань розвитку та позначається на успішності і розвитку усього подальшого життя.

Розрізняють два види криз:

• Нормальна криза — це перехід від одного вікового етапу до іншого, наприклад, від молодшого шкільного віку до підліткового або від молодості до зрілості. Подібні кризи є нормальними, нормативними тому, що немає людини, яка б не переживала такої кризи протягом життя, яка була б позбавлена необхідності дорослішати, зростати, старіти, наближуватись до життєвого фіналу.

• Анормальна кризане пов’язана із завершенням певного етапу психічного розвитку, певною стадією життєвого шляху. Вона виникає у складних життєвих умовах, коли людина переживає події, що раптово змінюють її долю. Такі події можуть відбуватися у родинному, професійному, особистому житті. Особливо болісно переживаються життєві колізії після серії випадкових невдач, під час зростання загального незадоволення собою, власною долею, своєю діяльністю, супутником життя.

У кризових ситуаціях людина втрачає цілісність, тому психологу необхідно:

- допомогти визнати кризову ситуацію, означити її, дати їй назву;

- шукати точки опори, джерела позитивних емоцій;

- підтримувати орієнтацію на перспективу;

- застосовувати моделювання бажаної ситуації.

- працювати з відповідальністю.