34. Розлади пам’яті.

Кількісні:

Гіпермнезія(посилення пам’яті) – короткочасне посилення пам’яті на основі хворобливих станів, інколи виникає і у здорових людей.(надто легке відтворення давно забутої інформації.)При маніакальних гарячкових станах, внаслід приймання наркотиків стимулювальної дії, в гіпнотичному стані й у разі смертельної небезпеки.

Гіпомнезія (послаблення пам’яті)- погіршення відтворення інформації, необхідної в даний момент, зниження здатності відтворювати окремі події, деталі (дати, цифри, імена).Пам’ять послабляеться на схилі віку, при атеросклерозі судин головного мозку, психоорганічному синдромі, астенічних станах, оглушенні.

Амнезія порушення пам’яті супроводжується втратою здатності зберігати і відтворювати раніше здобуту інформацію. При старечому недоумстві, хворобах Альцгеймера і Піка, органічних і судиних ушкодженнях головного мозку. Епілептичний напад, аментивне та запаморочливе затьмарення свідомості, абсанси, фуги, транси, тяжкі форми делірію, стани непритомності ,сопору і коми. При гістріорних розладах (істерії) можуть виникати А.функціонального хар-ру.

Види А.:

1.Фіксаційна –втрата здатності запам’ятовувати, відсутність пам’яті на поточні події.

2.Антероградна– втрата спогадів про події , що відбувалися безпосередньо після закінчення стану непритомності або іншого розладу психіки.

3.Ретроградна– зникнення з пам’яті подій ,які передували стану непритомності або психічному захворюванню.

4.Антероретроградна– поєднання антероградної і ретроградної А.

5.Ретардована– запізніла А., одразу після захворювання або стану непритомності хв. може розповісти про минулі переживання і події, але пізніше вони амнезується.

6.Афектогенна (вибіркова)– поширюється лише на події негативного емоц.забарвлення, тоді як нейтральні або приємні події, що відбуваються в той самий період, зберігаються в пам’яті. Хар-но для істерії.

7.Часткова– охоплює лише деякі події або певні системи зв’язків (дати, цифри, імена).Виникає при атеросклерозі судин г.м., виражених астенічних станах.

8.Загальна– зникають із пам’яті всі події до того чи іншого періоду. При більшості станів порушення

свідомості.

9.Прогресуюча– втрата здатності запам’ятовувати і поступове спустошення запасів пам’яті, яке відбувається згідно з законом Рібо за яким втрата інформації проходить у зворотньому напрямку до її накопичення. Насамперед хв. забуває поточні події , потім недавні факти, відтак забуває інформацію, здобуту раніше. При старечих психозах ,хворобі Альцгеймера, Піка,атеросклерозу судин г.м.

Якісні порушення пам’яті(спотворення спогадів -парамнезії):

Види парамнезій:

1.Ілюзії пам’яті – (ретроспективне спотворення спогадів)-хв згадує реальні події, до яких додає вигадані подробиці.

2.Псевдоремінісценції–спогади хв. про події,які ніколи не відбувалися, але могли відбутися. Критична самооцінка подій, які він пригадує ,при цьму збережена.

3.Конфабуляції–заповнення прогалин уявними або нереальними подіями, які не могли відбутися з хв.. Самокритична оцінка цих подій ним втрачена, що свідчить про зниження інтелекту.

4.Криптомнезії–розлад пам’яті (спотворення) втрата здатності розрізняти між собою реальні минулі події і події, яких не було, але про них людина могла прочитати, почути від інших, побачити.

Був: Асоційовані К. – почуте, побачене у сновидіннях хв. згадує як пережите реально.

Відчужені К. – події які насправді відбувалися з ним, згадує як почуті, прочитані , десь побачені.

5.Екмнезії– перенесення подій з минулого втеперішній час (пр. літня жінка живе спогадами юнацьких літ – готується до весілля).

6.Анекфорія– спогади при нагадуванні. Виникає у людей літнього віку.

Корсаківський амнестичний синдром– поєднання розладів запам’ятовування поточних подій (фіксаційна амнезія) ретроградної чи антероградної А. з псевдоремінісценціями, рідше конфабуляціями при зниженні психічної активності. Синдром описаний Корсаковим при алкогольному полі невротичному психозі. При травматичних, інфекційних та інтоксикаційних уражень г.м..

Патопсихологічна оцінка порушень пам'яті

Найбільш часто для оцінки мнестичних порушень використовується

1. методика запам'ятовування 16 слів. Спрямована на вивчення здатності до безпосереднього короткостроковому або довгостроковому, безпідставному і мимовільному запам'ятовуванні. Зачитують десять слів, підібраних так, щоб між ними було важко встановити смислові відносини.Після зачитування, а також через годину після нього випробуваному пропонується відтворити ці слова в будь-якому порядку.Після запам'ятовування подібна процедура повторюється 4-5 разів підряд. Відзначаються наступні показники: 1) кількість відтворених слів.2) кількісну динаміку відтворених слів (крива довільного запам'ятовування)

2.Піктограма, призначена для дослідження опосередкованого запам'ятовування (включає в себе пред'явлення випробуваному для запам'ятовування 10-15 понять, які він повинен намалювати так, щоб згодом по малюнку згадати задані поняття. Через годину випробуваному пропонується за малюнками відтворити задані слова.