- •10.Криза 6-7 років. Психологічна готовність до шкільного навчання та засоби її психодіагностики.
- •11. Проблема співвідношення навчання, виховання і розвитку, основні підходи до її вирішення. Основні психологічні причини порушень у родинному вихованні, шляхи їх корекції.
- •12. Поняття відчуття. Фізіологічні механізми відчуттів. Класифікація та основні властивості відчуттів. Розлади перцепції.
- •13. Порівняльна характеристика ранньої, середньої і пізньої дорослості: особливості особистісного, соціального та когнітивного розвитку. Кризи ідентичності у людей похилого віку.
- •14. Загальна характеристика психічного розвитку в підлітковому віці. Девіантна поведінка підлітків: діагностика, причини виникнення, засоби корекції.
- •15. Сучасні теорії научіння: теорія поетапного формування розумових дій як механізм інтеріоризації (п.Я. Гальперін); теорія формування у дітей системи наукових понять (в.В.Давидов).
- •18. Сутність фізіологічної теорії стресу, за г. Сельє. Причини виникнення стану нервово-психічної напруги та втоми. Засоби діагностики функціональних станів людини.
- •19. Теорії психічного розвитку: теорія розвитку вищих психічних функцій (за л.С. Виготським), концепція діалектичного характеру розвитку (за г.С. Костюком).
- •20. Поняття про емоції та почуття. Види емоцій. Види почуттів. Розлади емоційної сфери людини.
- •21. Когнітивний та особистісний розвиток дитини в дошкільному віці. Рольова гра як провідна діяльність дошкільника. Методи психодіагностики психічного розвитку дошкільників.
- •22. Мова та мовлення. Розвиток мовлення в онтогенезі. Розлади мислення та мовлення. Методи їх дослідження.
- •23. Поняття здібностей людини. Класифікація здібностей. Специфіка впливу сім’ї на інтелектуальні здібності дитини. Діагностика когнітивного розвитку дитини в молодшому шкільному віці.
- •24. Поняття спілкування. Спілкування як форма вияву активності особистості. Психологічні механізми соціальної перцепції.
- •25. Психологія малих соціальних груп. Структура взаємин у малій групі. Студентська група як соціально-психологічний феномен. Рівні розвитку групи та її типи.
- •26. Поняття про особистість в психології, її структура. Методики діагностики рис особистості.
- •27. Поняття про емоції та почуття. Види емоцій та почуттів. Оцінювання емоційного стану особистості за допомогою тестів( утому числі проективних).
- •28. Загальна характеристика психічного та особистісного розвитку підлітка. Криза підліткового віку. Типології акцентуйованих особистостей за к.Леонгардом та а.Є.Лічко. Тест к.Леонгарда.
- •29. Поняття соціальної групи. Межличностные отношения и группа. Діагностичні можливості соціометричного методу та процедури проведення соціометрії.
- •31. Поняття здібностей людини. Класифікація здібностей. Тести діагностики інтелекту.
- •Тести інтелекту
- •32. Сімейне консультування. Діагностичні методи, які застосовуються в сімейному консультуванні. Рисунок сім’ї.
- •33. Розлади відчуттів та сприймання.
- •34. Розлади пам’яті.
- •35. Розлади уваги.
- •36. Розлади волі та потягів.
- •37. Розлади мислення та свідомості.
- •38. Розлади емоційної сфери людини.
- •39. Основні методи психологічного консультування.
- •40. Характеристика завдань психологічного консультування.
- •41. Консультування з проблем подолання кризових станів.
- •42. Психокорекційна робота з дітьми.
- •43. Основні етапи консультування.
- •44. Особливості комунікації в психологічному консультуванні.
37. Розлади мислення та свідомості.
Порушення мисленнябувають кількісні та якісні.
Кількісні: за темпом:
Прискорене– збільшення кількості думок;
Сповільнене– зменшення кількості думок (депресивні стани, оглушення);
Затримкамислення – зникнення думок (шизофренія).
Якісні:
За механізмом:
1. Розірваність – розщепленість думок (шизофренія);
2. Патологічно-деталізоване – нездатність розділяти головне і другорядне, надмірне концентрування уваги неістотних деталей (епілепсія);
3. Резонерство – порожні, безплідні міркування, позбавлені змісту, з переважанням химерних висловів (шизофренія);
4. Пересеверація мислення – одноманітне повторення одних і тих самих думок (шизофренія, порушення свідомості);
5. Символічне – значення одного слова стає символом іншого поняття на підставі випадкових ознак (шизофренія);
6. Неологізми – нові слова, вигадані хворим (шизофренія);
7. Паралогічне мислення – порушення мислення на рівні суджень, коли висновок не випливає з передумов (шизофренія);
8. Аутичне мислення – заглибленість у світ особистих переживань (основний симптом шизофренії);
9. Ментизм – некерований потік думок (шизофренія);
10. Фанатизм – одержимість ідеями при відсутності критичного мислення (психопатії);
11. Фантазія – спотворення людиною нових образів, може мати істеричну форму.
За змістом:
Настирливі ідеї– думки, почуття, які виникають незалежно від волі хворого, хоч він усвідомлює їх хворобливість;
Надцінні ідеї– зумовлені реальними обставинами, займають невідповідне значення важливе місце у свідомості, супроводжуються емоційним напруженням;
Маячні ідеї– думки, які виникають на основі патології, не відповідають дійсності, охоплюють свідомість хворого.
Порушення свідомостіподіляється на виключення та затьмарення.
Виключення:
Непритомність– внаслідок різкої гіпоксії головного мозку (емоційний стрес, перегрівання, недоїдання, недосипання);
Оглушення– підвищення порога чутливості, лише сильні подразники доходять, середовище сприймається нечітко, фрагментарно; рухова активність відсутня (інтоксикації, інфекції, черепномозкові травми);
Сопор– контакт із хворим неможливий, але безумовні рефлекси зберігаються;
Кома– контакт із хворим неможливий, безумовні рефлекси згасають.
Види:алкогольна, інтоксикаційна, епілептична, печінкова, гіперглікемічна (підвищ цукру), гіпоглікемічна (зниж цукру);
Абсанси– при епілепсії – короткочасні порушення свідомості, кілька хвилин хворий "відсутній", "застигає", блідне обличчя.
Затьмарення(якісне продуктивне порушення свідомості):
Делірій – затьмарення свідомості з множинними, сюжетними, неприємними, СТРАХІТЛИВИМИ галюцинаціями (переважно зорові, смакові, слухові). Після зберігається яскраві, непов’язані спогади. Види: алкогольний (біла гарячка), інфекційний, епілептичний, травматичний;
Онейроїд– стан сновидного затьмарення свідомості з фантастичними галюцинаціями. Хворі спокійні, міміка нічого не відображає (істерія, шизофренія, епілепсія, наркотичні інтоксикації);
Аменція– безладність мислення, розгубленність, дезорієнтування. Переважно слухові галюцинації. Рухи хаотичні, дії незакінчені. Тривалість: кілька днів–кілька тижнів;
Запаморочливі, сутінкові стани(при епілепсії) – звуження свідомості, хворі не орієнтуються що довкола, реальність або не сприймається, або сприймається спотворено. Хворі небезпечні, оскільки не керують своїми діями (можуть вчинити вбивство, напади). Після все амнезується. Тривалість кілька хвилин–кілька днів.
Види:
Сомнамбулізм – розвивається вночі, коли хворі підводяться з ліжка, починають щось шукати, а потім або повертаються у ліжко, або після судомного нападу, засинають на тому ж місці.
Фуга– короткотривалі, виражені рухові збудження; хворі кудись біжать, зривають з себе одяг. Після все амнезується. Тривалість: кілька сек–кілька хвилин;
Транс(амбулаторний автоматизм) – поводяться ніби адекватно, все роблять машинально. Після все амнезується.