Перелік інвентарних номерів основних засобів

Субраху­нок	Но­мер групи	Порядковий номер об'єкта у групі	Назва об'єктів	Інв. номер
103	0	1001	Цегляний будинок цеху пошиття	10301001
103	0	2001	Цегляний будинок га­ражу	10302001
103	0	3001	Будинок адміністра­ції	10303001
103	0	2101	Панельний будинок складу	10302101
105	0	3001	Автомобіль МАЗ 6551	10503001
105	0	3101	Автомобіль МАЗ 5551	10503101

Інвентарний номер присвоюється кожному об'єкту основних засобів і зберігається за ним протягом усього терміну використан­ня. Це забезпечує однозначну ідентифікацію об'єкта і унеможлив­люючи його заміну на інші, непридатні для експлуатації. Номери вказують у документах і облікових регістрах та обов'язково по­значають на самому об'єкті (крім багаторічних насаджень) у спо­сіб, що унеможливлює їх підробку (фарбою, шляхом прикріплення жетонів, тощо). На усіх елементах складного інвентарного об'єкта, що становлять разом з ним одне ціле, зазначається однаковий інвентарний номер. Якщо частини об'єкта мають різні терміни використання, то кожній з них відводять окремий номер. Номе­ри об'єктів, які вибули, не присвоюють новим об'єктам протягом трьох років після їх списання з балансу.

Елементи облікової політики щодо необоротних активів наве­дено у табл. 7.5.

Таблиця 7.5

Елементи облікової політики по необоротних активах

Назва елементів облікової політики	Варіанти методів оцінки і обліку
Строк корисного використання об'єкта основних засобів	Самостійно встановлюється підприємством
Методи амортизації основних засобів	- прямолінійний; - зменшення залишкової вартості; - прискореного зменшення залишкової вартості; - кумулятивний; - виробничий.
Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів	Підприємство встановлює вартість малоцінних необоротних матеріальних активів
Методи амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів	- прямолінійний; - виробничий; - у першому місяці використання об'єкта 50% його вартості, яка амортизуєть­ся, та решта 50 % у місяці списання з балансу; -у першому місяці .використання об'єкта 100 % його вартості.
Переоцінка необоротних активів	Встановлення термінів переоцінки основних засобів, порядку формування справедливої вартості та складання розрахунку сум переоцінки
Поріг суттєвості Для проведення переоцінки	Величина, що дорівнює 10 % відхилення залишкової вартості об'єктів від справедливої [ЗО]
. Періодичність (період) зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку	Самостійно встановлюється підприємством

У наказі про облікову політику необхідно установити вартісні ознаки кожної групи необоротних активів. Це дозволить однознач­но кваліфікувати об'єкти і обрати спосіб нарахування зносу (амор­тизації), який не викличе проблем при формуванні бази оподатку­вання податком на прибуток.. Наприклад, об'єкти вартістю до 1000 грн. є малоцінними необоротними матеріальними активами, відпо­відно, вартістю понад зазначену величину - основними засобами.

Переоцінка об'єкта основних засобів проводиться за умови, що його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Порогом суттєвості, який дає право про­водити переоцінку, може обиратись величина, що дорівнює 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорів­нює 10% відхиленню залишкової вартості об'єкта обліку від його справедливої вартості. Переоцінка основних засобів прово­диться, як правило, станом на 31 грудня.

Порядок визначення справедливої вартості кожного об'єкта основних засобів регламентує П(С)БО 19 «Об'єднання підпри­ємств» (табл. 7.6).

Таблиця 7.6