МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Філософії і соціології»

Городецька О.Г.

Політологія

конспект лекцій

Мелітополь 2009

ЗМІСТ

1.	ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКОВА ТЕОРІЯ	3
2.	СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ	8
3.	РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНИ	14
4.	ПОЛІТИЧНА ВЛАДА	23
5.	ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА	28
6.	ДЕРЖАВА — ГОЛОВНИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ	33
7.	ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ	40
8.	СУТНІСТЬ І РОЛЬ ДЕМОКРАТІЇ В ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА	45
9.	СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ	51
10.	ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЇХ ФУНКЦІОНУВАННЯ В ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ	56
11.	ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА І ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО	61
12.	ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО	68
13.	ІДЕОЛОГІЯ ТА ПОЛІТИКА	73
14.	ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА СУСПІЛЬСТВА	81
15.	ПОЛІТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ	86
16.	ВИБОРИ ТА ВИБОРЧІ СИСТЕМИ	93
17.	ПОЛІТИКА ТА ЕТНОНАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ	98
18.	МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС	106

Лекція №1 політологія як наукова теорія План

1. Політика як соціальне явище.

2. Політологія як самостійна навчальна дисципліна.

3. Предмет, метод, структура та функції політології.

4. Взаємозв’язок політології з іншими соціальними науками.

1. Політика як соціальне явище

Вивчення будь-якої науки починається зі з'ясування, що та як вона досліджує, як виникла і розвивалась, які її найхарактерніші риси, місце та роль у пізнанні і перетворенні суспільства. Політологія — наука про політику, роль якої, особливо на певних етапах розвитку суспільства, важко переоцінити.

Що таке політика, яка стала невід'ємною частиною людського існування?

Політика — одне з найбільш поширених і багатозначних слів у багатьох мовах світу. До сучасної мови та культури термін «політика» увійшов як запозичення з давньогрецької (politike

— мистецтво управління державою). Він ґрунтується на давньогрецьких поняттях, пов'язаних із державою, владними відносинами, наукою управління людьми та суспільством. Давньогрецький мислитель Аристотель (384-322 pp. до н. е.) у своєму трактаті «Політика» сформулював тезу про те, що політика — це сфера загальних, публічних, загальнозначимих інтересів різних груп людей. Одночасно вона є засобом вирішення задач управління загальними справами, єднання суспільства. За Аристотелем, політика — це мистецтво управління державою, а держава ототожнювалась із суспільством, у межах якого відбувалося співіснування людей.

До XIX ст. політика традиційно розглядалась як вчення про державу. Проте в новий час розвиток політичної думки та уявлень про державу призвів до відокремлення науки про державу та її обособлення від політичної науки. Уявлення про політику значно розширились, і вона стала предметом різних тлумачень.

У зв'язку з цим сьогодні можна виділити такі основні тлумачення поняття

«політика»:

A сфера діяльності та сама діяльність індивідів, соціальних верств і груп, класів, націй та

держав щодо влади;

A мистецтво управління державою, участь у справах держави, визначення завдань, форм, змісту діяльності держави;

A система принципів та норм регулювання життя суспільства в цілому і соціальних груп, які є в суспільстві;

A концепції, програми дій щодо влади та власне дії.

Кожне з цих визначень містить розуміння політики як сфери міжгрупових відносин щодо використання влади, її публічних інститутів для реалізації їх загальнозначних інтересів та потреб. Найбільш точне визначення поняття «політика» дав видатний німецький соціолог Макс Вебер (1864-1920): «Поняття «політика» має надзвичайно широкий сенс та охоплює всі види діяльності з самостійного керівництва. Кажуть про валютну політику банків, дисконтну політику Імперського банку, про політику профспілки під час страйку; можна згадати про шкільну політику міської чи сільської спільноти, про політику правління, яке регулює діяльність корпорації, врешті-решт, навіть про політику розумної дружини, яка намагається керувати своїм чоловіком».

Політика, це особлива сфера діяльності між класами, націями та іншими соціальними групами, ядром якої є проблема завоювання, утримання та використання державної влади.

Найістотнішою складовою в політиці є устрій державної влади. Політика нерозривно пов'язана з інтересами тих, хто бореться за завоювання або утримання влади. Суспільство завжди було поділене на різні соціальні групи та категорії людей. Критерії поділу можуть бути:

класові, професійні, майнові, статеві, вікові тощо. Проте люди можуть і об'єднуватися за різними ознаками: за рівнем освіти, ціннісними орієнтаціями тощо. Тобто існує чимало причин, що як об'єднують, так і роз'єднують людей, які є членами певних соціальних груп та різняться інтересами.

Інтерес, як соціальне явище, — це об'єктивно обумовлений мотив діяльності певної людини, певної соціальної групи або держави, спрямований на досягнення конкретної мети.

Людські інтереси спрямовані не стільки на предмет їх задоволення, скільки на соціальні інститути, існуючі заклади, норми взаємовідносин між людьми, на всі фактори, від яких залежить розподіл матеріальних і духовних благ. Прагнення до влади (завоювання та утримання) завжди пов'язане з суперечностями та конфліктами між значними суспільними групами на основі розподілу різного роду благ. Тому політичні явища та процеси — це концентроване виявлення економічних інтересів різних суспільних груп.

Структура політики включає наступні елементи:

1. Суб'єкти політики:

A Соціальні групи

A Шари

A Маси

A Організації, що беруть участь у процесі реалізації державної влади

2. Політична влада

3. Політичні відносини

4. Політична свідомість

5. Політична культура

6. Політична організація

Специфіка державної політики в тому, що вона, відбиваючи та захищаючи інтереси

певної соціальної групи, повинна враховувати також інтереси всіх інших соціальних верств та груп, що існують в суспільстві, немов інтегруючи їх. Тобто збереження цілісності суспільства, досягнення та підтримання громадської згоди — одне з найважливіших завдань державної політики.

Функції політики:

- регулятивна;

- організаційна;

- розподільна;

- запобігання і регулювання конфліктів;

- соціалізації.

В політології розрізняють три рівні існування політики: Мегарівень охоплює світовий політичний процес у всіх його взаємозв’язках і опосередкуваннях, весь геополітичний простір, міждержавні відносини і міжнародну політичну проблематику. Макрорівень характеризує функціонування політики в національно-державному та регіональному масштабі. Мікрорівень охоплює окремі організації-партії, профспілки, корпорації тощо.

Політика з'являється там і тоді, де і коли немає природної згоди, але існує потреба та необхідність в узгодженій поведінці. У цьому сенсі політика є регулятором суспільних відносин, реалізуючись шляхом їх орієнтування, спрямування розвитку в багатьох галузях або в усій їх сукупності.