Витяг з робочого плану рахунків з обліку необоротних активів

Номер та шифр рахунку	Назва
10	Основні засоби
105	Транспортні засоби
1051	Вантажні транспортні засоби
10511	Автомобілі МАЗи
105111	МАЗ 06601
12	Нематеріальні активи
125	Авторські та суміжні з ними права
1251	Програма «ІС-Бухгалтерія» (Петрова С.М.)
1252	Програма «Ліга-Закон» (Сидоренко С.Р.)

При побудові робочого плану рахунків з обліку доходів, витрат та фінансових результатів інформацію групують за видами дохо­дів та видами (елементами) витрат, а також за видами діяльності та центрами відповідальності (місцями виникнення доходів або витрат у розрізі виробничих підрозділів, видами продукції (робіт, послуг), що випускаються підприємством) (рис. 4.6).

Для обліку доходів і витрат за центрами відповідальності від­водять рахунки другого порядку відповідно до кодифікатора видів діяльності, структурних підрозділів, розробленого підприємством. Наприклад, рахунок 231 призначають для обліку доходів і витрат основного виробництва, а 232 - допоміжних (підсобних) вироб­ництв. При подальшій деталізації плану рахунків для обліку ви­трат за центром відповідальності «Цех розкрою» відводять рахунок 2311, рахунок 2312 - для обліку витрат за центром відповідальнос­ті «Цех пошиття» та рахунок 2313 - для обліку витрат в інших під­розділах основного виробництва.

На аналітичних рахунках другого, третього порядку, що від­кривають до синтетичного рахунку 23 «Виробництво», інформація деталізується у розрізі центрів відповідальності, статей прямих витрат, фактичних і нормативних витрат з виділенням відхилень та зміни норм за видами витрат, тобто за напрямками, необхідни­ми для управління витратами та формуванням собівартості гото­вої продукції.

На рахунках третього порядку деталізується інформація про витрати за відповідними елементами: матеріальні витрати, ви­трати на енергоносії, витрати на оплату праці,' витрати на соці­альні заходи, амортизація та інші витрати операційної діяльності. Кожний елемент витрат деталізують на відповідні статті витрат. Так, у складі матеріальних витрат виділяють витрати на сировину та матеріали, витрати на придбання напівфабрикатів, витрати на паливо та енергію, на технологічні цілі, тощо.

Робочий план рахунків повинен відбивати специфіку фінан­сово-господарської діяльності підприємства, особливості його ор­ганізаційної структури, облікової політики, тощо. Його необхідно побудувати таким чином, щоб без кардинальної реорганізації усієї структури можна було додатково вводити нові рахунки у разі по­треби (при освоєнні нових видів діяльності, нових виробництв, застосуванні нових видів матеріальних ресурсів). Крім того, у ро­бочому плані рахунків необхідно забезпечити формування показ­ників, потрібних для складання звітності. Накопичення та групу­вання протягом року інформації у регістрах обліку у відповіднос­ті зі структурою звітності зменшує обсяги додаткової роботи при складанні форм звітності.

Номенклатури підсумкового обліку є системою показників, які характеризують стан активів, капіталу і зобов'язань та його зміну. Вони поділяються:

а) за характером - на показники державної та внутрішньогосподарської звітності;

б) за змістом - на показники оперативної, фінансової, податкової звітності;

в) за періодичністю складання - на показники поточної, річної звітності. Перелік та зміст номенклатур державної звітності регламенту­ється законодавчими й нормативними документами. Номенкла­тури внутрішньої звітності формують згідно потреб управління. Вони залежать від виду діяльності підприємства, його структури та інших об'єктивних чинників.