- •Вступ до літературознавства
- •Плани семінарських та практичних занять з методичними вказівками
- •2. Готуючись до відповіді на питання № 2, необхідно:
- •3. Готуючись до відповіді на питання № 3, необхідно:
- •8. Виконати у письмовій формі завдання для самостійної роботи (див. Пункт „Завдання для індивідуальної та самостійної роботи”).
- •1.Готуючись до відповіді на питання № 1, необхідно:
- •2.Готуючись до відповіді на питання № 2, необхідно:
- •3.Готуючись до відповіді на питання № 3, необхідно:
- •4. Виконати у письмовій формі завдання для індивідуальної та самостійної роботи (див. Пункт „Завдання для індивідуальної та самостійної роботи”).
- •1. Готуючись до відповіді на питання № 1, необхідно:
- •Допоміжний теоретичний матеріал для підготовки до семінарських занять
- •Тема. Роди й жанри літератури. До питання № 1.
- •До питаннь № 2, 3, 4.
- •Приклади.
- •До питання № 5.
- •До питання № 6.
- •До питання № 7. Великі епічні жанри: епопея, роман, роман-епопея.
- •Середній епічний жанр – повість.
- •Малі епічні жанри.
- •До питання № 8.
- •До питання № 9.
- •До питання № 10.
- •Допоміжний теоретичний матеріал Тема. Персонаж, засоби розкриття його характеру. До питання № 1.
- •До питання № 2.
- •До питання № 3.
- •Допоміжний теоретичний матеріал Тема. Форми та прийоми комічного. До питання № 1.
- •До питання № 2.
- •До питання № 3.
- •До питання № 4.
- •До питання № 5.
- •Довідковий матеріал
- •Завдання для модульного контролю ПеРший модульний контроль
- •1. Дати визначення, характеристику.
- •Другий модульний контроль
- •Самостійна та індивідуальна робота завдання для самостійного виконання до семінарського заняття
- •Завдання для самостійного виконання до семінарського заняття „персонаж, засоби розкриття його характеру”. Завдання для самостійної роботи.
- •(Ф.С. Фіцджеральд, переклад м. Пінчевського). Індивідуальне завдання до семінарського заняття „персонаж, засоби розкриття його характеру”.
- •Завдання для самостійного виконання до семінарського заняття „комічне як естетична категорія”. Завдання для самостійної роботи.
- •2. Визначити форми та прийоми комічного.
- •Завдання для самостійного виконання до практичного заняття
- •Тексти, у яких треба виділити тропи та фігури.
- •Підсумкове індивідуальне завдання
- •Орієнтовний список термінів для диктантів та словника
- •Вимоги до оформлення словника.
- •Завдання для самостійного виконання підвищеної складності
- •4. Проаналізуйте вірш е.По „Дзвони”. Актуалізуйте знання, отримані на лекціях та семінарах (ключові терміни виділені жирним шрифтом). Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.
- •7. Перекладіть, виділіть та визначте тропи та фігури, тип строфи та рими.
- •Ernest Hemingway Cat in the rain
- •20. Прочитайте уривок з драми б. Шоу «Пігмаліон». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •Bernard Shaw Pygmalion
- •21. Прочитайте зразки поезії нонсенсу (безглуздої поезії) е. Ліра. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •22. Прочитайте уривок з ліричної драми п.Б. Шеллі «Звільнений Прометей». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •Percy Bysshe Shelley Prometheus Unbound (excerpt)
- •23. Прочитайте «Оду західному вітру» п.Б. Шеллі. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •Percy Bysshe Shelley Ode to the West Wind
- •24. Прочитайте уривок з поеми Дж. Кітса «Гіперіон». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •John Keats Hyperion Book III
- •25. Прочитайте вірш п.Б. Шеллі «Гімн Пана». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •Percy Bysshe Shelley Hymn of Pan
- •26. Прочитайте уривок з роману Дж. Голсуорсі «Власник». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •27. Прочитайте уривок з роману т. Гарді «Тесс з роду д`Ербервіллів». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •28. Прочитайте уривок з трагедії в. Шекспіра «Гамлет». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •Act 1 scene 4
- •29. Прочитайте уривок з роману Дж. Остен «Почуття і чутливість». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •Jane Austen Sense and sensibility
- •30. Прочитайте уривок з роману е. Бронте «Грозовий перевал». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •Emily Brontё Wuthering Heights
- •31. Прочитайте уривок з роману е. Бронте «Незнайомка з Вайлдфел-Холу». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •Anne Brontё The Tenant of Wildfell Hall
- •32. Прочитайте уривок з роману Дж. Фаулза «Вежа з чорного дерева». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •John Fowles The ebony tower
- •33. Прочитайте уривок з роману е. Хемінгуея «Фієста». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •34. Прочитайте уривок з роману г. Мелвілла «Мобі Дік, або Білий Кит». Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:
- •Herman Melville Moby Dick or, The Whale
- •Тести для самоконтролю
- •Розподіл балів за видами роботи та формами контролю
- •Бібліографічний опис (використана та рекомендована література)
- •Додаток а хрестоматійний матеріал
- •Додаток б національна специфіка розвитку англійської літератури
- •XVII ст.
Допоміжний теоретичний матеріал для підготовки до семінарських занять
УВАГА! Матеріал, викладений у посібнику, не є вичерпним для відповіді на семінарі: відповідний розділ призначений лише зорієнтувати у пошуку інформації, полегшити виконання практичних завдань та допомогти у з’ясуванні складних теоретичних питань.
Для отримання високого балу на занятті необхідно звернутися до кількох довідкових джерел (енциклопедій, словників), інших підручників з тим, щоб акцентувати визначення використаних дефініцій, закріпити прочитане, виділивши кілька опорних термінів, категорій, тез, виписати основні поняття до індивідуального словника, використати додаткову літературу з теми.
Знак * вказує на доцільність отримання додаткової інформації з довідника.
Тема. Роди й жанри літератури. До питання № 1.
Вся література поділяється на роди *. Існує три літературних роди: епос, лірика, драма. Аналіз художнього твору слід починати з визначення його роду.
Одними з найперших здійснили спроби класифікації родів літератури Платон* та Арістотель*.
Про роди поезії розмірковує Сократ* в третій книзі трактату Платона „Держава”. Поет, за Сократом, може, по-перше, прямо говорити від себе, що має місце „переважно у дифірамбах *” (це найважливіша властивість лірики); по-друге — будувати твір у вигляді „обміну промовами” героїв, до якого не додаються слова поета, що є характерною ознакою трагедій і комедій (драма як рід поезії); по-третє — поєднувати свої слова із словами чужими, тими, що належать дійовим особам (це властивість епосу): „І коли поет наводить чужі репліки, і коли він в проміжках між ними виступає від своєї особи, це буде оповідання”. Виділення Сократом і Платоном третього, епічного роду поезії (як змішаного) засноване на розмежуванні розповіді про те, що відбулося без залучення мови дійових осіб (гр. дієгесис) і наслідування за допомогою вчинків, дій, слів персонажів (гр. мімесис).
Отже, Платон поклав в основу родового розподілу форму вираження авторської свідомості:
- лірика – „поет говорить від себе”;
- драма – протилежна ліриці, носіями авторської свідомості виступають герої, а не сам письменник;
- епос – змішаний рід, має ознаки епосу і драми.
Арістотель взяв за основу спосіб наслідування дійсності:
- епос – автор оповідає про події, „як про щось відокремлене від себе”;
- лірика (термін не вживає) – автор наслідує дійсність, „залишаючись сам собою” ;
- драма – автор показує всіх осіб як реально діючих [10, с. 252-253].
Ф.В. Шеллінг* „співвідносив лірику з категоріями безкінечності та духом свободи, епос – із чистою необхідністю”, а у драмі вбачав боротьбу свободи та необхідності [10, с. 254].
Г.В.Ф. Гегель* розмежовував роди літератури за принципом об’єктивності / суб’єктивності та за предметом зображення:
- епос – об'єктивний (безсторонній, неупереджений), предметом його зображення є події;
- лірика – суб'єктивна (упереджена, виражає особисті почуття, емоції, оцінку), предметом зображення є душевний стан, настрої, почуття особистості;
- драма – синтез об'єктивного і суб'єктивного, зображує вольову активність, дії особистості.
В.Г. Бєлінський* наслідує Гегеля, але багато чого вніс і свого у питання про літературні роди. Вважав, що на практиці часто складно, неможливо чітко визначити рід художнього твору, оскільки риси різних родів (об’єктивне та суб’єктивне) поєднуються у межах одного твору, форма та зміст можуть не співпадати. Так, фінал трагедії (драматичний рід) Шекспіра „Гамлет”, за словами Бєлінського, має епічний характер.
О.М. Веселовському* належить теорія походження родів (праця „Історична поетика”). Усі три роди виникають у давнину з обрядової дії, що мала синкретичний характер. Синкретизм – „єдність”. Обрядова дія поєднувала ембріональні (початкові) форми різних видів мистецтва (пісню, танок тощо). Епос виникає із заспіву корифея (соліста хору), лірика – з відповіді хору, що передає його емоційну реакцію на заспів корифея. Драма – з обрядового танцю (дії) і діалогу корифея з хором.
В. Халізєв зазначає, що теорія походження літературних родів, висунута О. Веселовським, підтверджується безліччю відомих сучасній науці даних про життя первісних народів. Так, не викликає сумнівів походження драми з обрядових дійств: танок і пантоміма поступово все активніше супроводжувалися словами учасників обрядового дійства. Разом з тим теорія О. Веселовського не враховує, що епос і лірика могли формуватися і незалежно від обрядових дій. Так, міфологічні оповіді, на основі яких згодом зміцнювалися прозаїчні легенди (саги) і казки, виникли поза хором. Вони не співалися учасниками масового обряду, а розповідалися кимсь з представників племені (і, ймовірно, далеко не у всіх випадках подібна розповідь була звернена до великої кількості людей). Лірика теж могла формуватися поза обрядом. Ліричне самовираження виникало у виробничих (трудових) і побутових відносинах первісних народів. Існували, таким чином, різні шляхи формування літературних родів. І обрядовий хор був одним з них [34, с. 205].
Розвиваючи й уточнюючи теорію О. Веселовського, дослідники вважають сьогодні, що безпосереднім попередником літератури був не тільки міф, але й обряд. Причому їхнє призначення в житті первісної людини було різне. Міф, відображаючи уявлення про світ, прагнув його пояснити; обряд, відображаючи світ, намагався на нього вплинути, підкорити собі. У міфі домінувало раціонально-логічне мислення, в обряді – художнє, образне. Отже, міф мав більше значення для епічного роду словесності, обряд – для лірики.
Надалі питання про літературні роди продовжувало хвилювати дослідників літератури, кожен з яких пропонував власне вирішення відповідної проблеми.
Б. Корче цілком заперечував можливість та необхідність поділу літератури на роди.
Е. Штейгер відокремив категорії ліричного, епічного та драматичного від понять лірики, епосу та драми, а також співвідніс ліричне із спогадами, епічне – з уявленнями, драматичне – з напруженістю.
Ю. Борєв виділяв такі літературні роди як епос, лірику, драму, а також сатиру, патетику, гумор.
В. Днєпров виділяв епос, лірику, драму та роман.
К. Бюлер стверджував, що вислови (акти мовлення) мають три аспекти. Вони включають, по-перше, повідомлення про предмет мовлення (репрезентація); по-друге, експресію (демонстрацію емоцій того, хто говорить); по-третє, апеляцію (звернення того, хто говорить до співрозмовника, що робить вислів власне дією). Ці три аспекти мовленнєвої діяльності взаємопов'язані і виявляють себе в різного типу висловлюваннях (зокрема — художніх) по-різному. У ліричному творі організуючим началом і домінантою стає мовна експресія. Драма акцентує апелятивний, власне дійовий бік мовлення, і слово постає як свого роду вчинок, що здійснюється в певний момент розгортання подій. Епос також спирається на апелятивні ознаки мовлення (оскільки до складу творів входять висловлювання героїв, що знаменують їхні дії). Проте домінують в цьому літературному роді повідомлення про щось, що є зовнішнім для того, хто говорить [34, с. 204].
У сучасному літературознавстві поняття „літературний рід” продовжує активно функціонувати та зберігати актуальність.