Державний вищий навчальний заклад

„Запорізький національний університет”

Міністерства освіти і науки України

К.М. Гречко

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

Методичні рекомендації до лабораторних занять

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напрямів підготовки «Фізичне виховання», «Спорт», «Здоров’я людини»

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № від

Запоріжжя

2015

УДК: 612 (075.8)

ББК: Е70.73я73

Г 814

Гречко К.М. Фізіологія людини: методичні рекомендації до лабораторних занять для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напрямів підготовки «Фізичне виховання», «Спорт», «Здоров’я людини» / К.М. Гречко. - Запоріжжя: ЗНУ, 2015. - 69 с.

У методичних рекомендаціях систематизовано викладені цілі, основні завдання, форми та методи контролю знань, методичні поради й вимоги до лабораторних занять з курсу фізіології людини.

Призначені для студентів ІІ курсу факультету фізичного виховання денної та заочної форм навчання (напряму підготовки 6.010201 “Фізічне виховання”, 6.010202 “Спорт”, 6.010203 “Здоров’я людини” галузі знань 0101“Фізичне виховання, спорт та здоров’я людини”).

Рецензент М.В. Маліков

Відповідальний за випуск К.Л. Власенко

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………....	4
Лабораторне заняття №1. Введення в фізіологію людини. Загальний огляд збудливих тканин ……………………………………….……......................................	5
Лабораторне заняття №2. Аналіз рефлекторної дуги.……………………………..	8
Лабораторне заняття №3. Сухожильні рефлекси людини.………………………...	10
Лабораторне заняття №4. Залози внутрішньої секреції загальний огляд та топографія………………...………………………………………………………….....	15
Лабораторне заняття №5. Підрахунок кількості еритроцитів та лейкоцитів у крові людини……………………………………………………………………….......	21
Лабораторне заняття №6. Визначення кількості гемоглобіну (Нв) в крові та кольорового показника крові………………..………………………………………...	27
Лабораторне заняття №7. Визначення групи крові та резус-фактору....................	30
Лабораторне заняття №8. Дослідження показників гемо- та кардіодинаміки.…..	35
Лабораторне заняття №9. Функціональні проби серцево-судинної системи.........	39
Лабораторне заняття №10. Дослідження зовнішнього дихання людини методами cпipoметрії та спірографії………..………………………………………...	43
Лабораторне заняття №11. Регуляція дихання..........................................................	48
Лабораторне заняття №12. Вивчення вищої нервової діяльності людини…….....	52
Екзаменаційні питання ..…………………………………………………….............	57
Додатки………………………...……………………………………………………….	61
Список рекомендованої літератури………………………………………………...	68

Вступ

Курс фізіології людини належить до циклу професійної та практичної підготовки, який є обов’язковим при підготовці бакалаврів.

В рамках лабораторних занять студенти повинні знати особливості фізіологічних функцій організму, а також вміти проводити експериментальні дослідження, в процесі яких вивчаються функції життєво важливих функціональних систем організму людини; розраховувати норму фізіологічних показників організму; оцінювати функціональний стан всього організму та його окремих органів і систем у людей; використовувати при роботі довідкову та навчальну літературу, тобто набути основні професійні компетентності.

При вивченні фізіології людини студент дізнається як функціонує організм, морфологічні та фізіологічні особливості кожного органу та кожної функціональної системи.

Представлені в методичних рекомендаціях експериментальні та теоретичні матеріали допоможуть студентам глибше вивчити курс фізіології людини, набути практичних навичок з проведення фізіологічних досліджень, а також сприятимуть формуванню найбільш адекватного науково-практичного світогляду в галузі медико-біологічних дисциплін.

Методичні рекомендації містять опис методик, які можуть бути широко використані на практиці для оцінки функціонального стану людей.

Лабораторне заняття № 1

 Тема: Введення в фізіологію людини. Загальний огляд збудливих тканин.

Мета: Вивчення основних загальних правил при роботі в лабораторії з електронною апаратурою. Вивчення відмінностей збудливих тканин.

Питання для самопідготовки:

1. Загальні правила при використанні апаратури.

   1. Що необхідно зробити до увімкнення приладу в мережу?

   2. Як проводити увімкнення приладу в мережу?

   3. Що треба зробити після увімкнення приладу?

2. Загальна характеристика та класифікація збудливих тканих.

3. Загальна характеристика біоелектричних явищ у живому організмі.

Матеріали та обладнання: таблиці, схеми.

 Теоретичні відомості

Крім загальних правил поведінки в лабораторії, при користуванні апаратурою необхідно у кожному разі знайомитися з правилами використання незнайомого приладу і тільки тоді приступати до роботи з ним. Це має велике значення в умовах лабораторних занять з фізіології людини, тому що при невмілому використанні приладів вони є небезпечними для життя. Основні правила полягають в наступному:

1. До увімкнення приладу у мережу необхідно:

• Впевнитися, що напруга в мережі відповідає тій напрузі, на яку розрахований прилад, або на яку перевимкнутий у даний момент вхідний трансформатор приладу.

• Заземлити прилад, тобто з’єднати клему або гніздо «земля» з контуром заземлення або з водопровідною мережею. Ні в якому разі неможна заземляти прилад на елементи проводки газу.

• Перевірити всі дроти, які несуть мережевий струм – вони не повинні мати пошкодження на ізоляції, а повинні мати вилки. Категорично забороняється включати у розетки оголені кінцівки дротів.

• Перевірити дроти, які призначаються для збірки приладів та збірки робочої схеми – вони неповинні мати ділянки з’єднання без ізоляції.

• Перевірити на всіх приладах тумблери та перемикачі мережі – вони повинні знаходитися у положенні «увімкнуто».

2. Увімкнення приладів у мережу повинно робитися перемикачами, які розташовані на приладі, а не встановленням вилки, попередньо увімкнутого приладу, у розетку електричної мережі.

3. Після увімкнення приладу треба:

• Перевірити світові індикатори чи всі прилади отримали струм. Якщо індикатор не горить, необхідно звернутися до викладача та усунути причину.

• Електронні прилади починають стабільну роботу тільки після попереднього прогріву 15-30 хвилин. Деякі прилади потребують попереднього прогріву протягом 1 години.

• При підготовки робочої схеми установки треба: з’єднати клеми виходу «імпульсу синхронізації» на стимуляторі з клемами «зовнішній запуск».

• Впевнитися, що робоча схема зібрана правильно, можна починати проведення роботи, користуючись правилами роботи з приладами, які вказані в інструкції по експлуатації.

Збудливими називають тканини, які мають особливість генерувати потенціал дії (збуджуватись). До таких тканин відносять нервову, м’язову та епітеліальну тканини.

Сутність процесу збудження полягає у наступному. Всі клітини організму мають електричний заряд, який забезпечується неоднаковою концентрацією аніонів та катіонів ззовні та в середині клітини. Різна концентрація аніонів та катіонів ззовні та в середині клітини є наслідком неоднакової проникливості клітинної мембрани для різних іонів та роботи іонних насосів. При дії подразника на клітину збудливої тканини змінюється проникливість її мембрани, внаслідок чого іони швидко переміщуються згідно електрохімічного градієнта (сукупність концентраційного та електричного градієнтів) – це і є процес збудження. Його основою є потенціал спокою.