Методика проведення роботи
Завдання 1. Дослідження короткочасної пам’яті. Визначення обсягу безпосереднього запам’ятовування.
Досліджуваному дають інструкцію: Слухай уважно. Вам дадуть кілька цифр, які треба запам’ятати. Запишіть у протоколі цифри, що ви їх запам’ятаєте, у такому ж порядку, як їх називали. За моєю командою – пишіть.
Досліджувач по одному разу голосно, чітко читає по черзі кожний рядок цифр, починаючи з короткого. Після прочитання кожного рядка через 2-3 сек. за командою "пишітъ" досліджуваний записує у протоколі ті числа рядка, які він запам’ятав, у тому ж порядку, як їx називав досліджувач. Щоб одержати більш надійні дані дослід повторюють чотири рази, щоразу прочитуючи всі 7 рядов, незалежно від результатів досліджуваного по кожному ряду.
Звіряють результати кожної cepiї досліду з поданим матеріалом, позначають правильно написані рядки у кожній серії, залежність правильності відтворення cepiї.
Оформити протокол досліду. Визначити обсяг безпосереднього запам’ятовування. Зробити висновки.
Завдання 2. Дослідження переключення уваги за умов активного вибору інформації.
Досліджуваний розшукує на таблиці число (у певному порядку, відповідно завданню), називає і торкається указкою. Спершу досліджуваний розшукує й називає (з дотиком до таблиці) чорні числа (1-ша серія) у зростаючому порядку (від 1 до 25), потім червоні (2-га серія) в убуваючому порядку (від 24 до 1). Потім досліджуваний розшукує i називає числа - одне чорне i oдне червоне, які в cумі складають 25 (наприклад 24 i 1, 23 i 2 i т.д.), також при цьому торкаючисъ указкою цифр на дошці (3-тя серія). Останню cepію він виконує двічі: 1) за умови відносної тиші i 2) на фоні факторів, що відвертають увагу (гучна розмова, запитання, з якими звертаються до нього та iн.).
Визначають i записують час, за який він назве i покаже вci числа 1-ї серії, потім 2-ї cepiї. Після цього він виконує завдання 3-ї cepiї в різних умовах; досліджувач визначає час виконання завдань за секундоміром.
-
7
44
110
66
222
224
12
17
113
119
88
22
116
19
11
11
220
115
221
223
3
9
66
117
55
118
112
24
14
225
113
99
220
11
7
21
43
223
88
115
114
18
16
55
Н11
j
22
Я22
44
10
Завдання 3. Виявлення деяких особливостей вищої нервової діяльності людини.
Безпосередньо в роботі беруть участь три особи: досліджувач, досліджуаний, секретар. Досліджувач на аркуші паперу складає список з 20 слів (іменників).
Спокійно, не поспішаючи, він вимовляє кожне слово зі списку i відмічає за cекундоміром час від моменту, коли слово вимовлене, до відповіді досліджуваного - латентний період. Досліджуваний, не роздумуючи, повинен назвати слово, яке виникло у нього за acoціацією з почутим.
Секретар записує на дошці кожну відповідь досліджуваного та його латентний період. За тривалістю латентних періодів визначають рухливість нервових процесів досліджуваного. Прийнято, що середня тривалість латентного періоду менша за 3 сек. підтверджує добру рухливість нервових процесів.
Постійне подовження латентних періодів наприкінці досліду свідчить про швидку втомлюваність нервових клітин, тобто про слабкість нервових процесів.
Повторення однакових відповідей характеризує інертність нервових процесів. За співвідношенням конкретних чи абстрактних понять у відповідях роблять висновок про перевагу у вищий нервовій діяльності досліджуваного відповідно художнього або абстрактного мислення.
Оформити протокол досліду. Зробити висновок - характеристику ВНД досліджуваного.
Питання для самоконтролю:
Що таке короткочасна пам’ять? Який її механізм?
Поясніть результати досліду, спираючись на фізіологічний механізм запам’ятовування.
Які властивості нервових процесів лежать в основі швидкості перенесення уваги?
Як впливають аа швидкість підсумовування пар чисел шум та iнші перешкоди?
Яке практичне значення має визначення швидкості переключення уваги?
В чому полягає сила, слабкість, рухливість, врівноваженість нервових процесів?
Які нервові процеси лежать в основі нервової діяльності?