83. Тенденції розвитку соціально-культурної сфери на сучасному етапі

Трансформаційні перетворення соціально-культурної сфери у 90-х роках ХХ ст. розпочались у значній мірі стихійно, без певної моделі. Взірцем слугували рекомендації Світового банку, що зводилися до формування соціально-ринкового середовища шляхом приватизації об’єктів власності, лібералізації економіки, мінімізації регулюючої ролі держави. Залишковий принцип фінансування галузей соціально-культурної сфери різко критикувався без конкретної альтернативи. Однак, суттєвіші проблеми, що характеризують сучасний стан соціально-культурної сфери, пов’язані зі станом духовного життя українського суспільства. Проголошена на початку 90-х років ХХ ст. деідеологізація позбавила суспільство орієнтиру наступного поступу. Стихійний потяг до відродження нагромаджених пластів культури доби козаччини зумовив пожвавлення культурного життя, появу нових художніх колективів, які пропагували кращі зразки народної культури минулого. Проте вже в середині 90-х років виникає спроба відторгнення відроджуваних зразків культури, заміни її маскультурою, яка несе насильство і розпусту, різко контрастуючи з традиціями, самою народною сутністю української культури. Неспроможність обґрунтувати зміст національної ідеї, згуртувати весь загал довкола розбудови національної держави, обмеження розвитку національної культури ствердженням української мови зумовили втрату ідейного змісту культурного процесу, інтенсивність якого почала згасати. Разом з хаотичною приватизацією, інтенсивною інфляцією, падінням виробництва скорочувались видатки на освіту та культуру, звужувалась і руйнувалась соціально-культурна інфраструктура, а різке знедолення основної маси населення спричинило різке скорочення духовних потреб, що відповідно позначилося на відвідуваності кіно, театрів, клубних установ, музеїв, концертних залів, показників духовного життя взагалі. Слабо контрольована приватизація супроводжувалась масовим розпродажем об’єктів власності, гіперінфляцією, тривалою невизначеністю з формами власності при зміні лише організаційних форм господарств без ротації кадрів у сфері управління культурою. Такі процеси (особливо на селі) викликали скорочення мережі закладів культури, падіння їх авторитету, згасання інтенсивності відвідуваності. Ці передумови негативно вплинули на розвиток соціально-культурної сфери. Основними негативними тенденціями, що характеризують соціально-культурну сферу на сучасному етапі, є:

1. Збільшення відстані між інноваційним потенціалом культури та масовою здатністю його засвоєння й використання у щоденній соціокультурній практиці.

2. Подальша тенденція соціального розшарування за такими показниками як образ і стиль життя, соціальна ідентичність, соціальний статус та соціальна позиція

3. Посилення процесів розмивання духовної самобутності української культури (небезпека її вестернізації, втрата історико-культурної самобутності окремих територій та малих містечок; уніфікація звичаїв, традицій та стилю життя; стандартизація культурних запитів внаслідок масованого тиражування західних зразків).

4. Зменшення показників духовного життя суспільства (зростає відстань між спеціалізованим та побутовим рівнями культурного розвитку, що призводить до падіння художнього смаку, зменшення вимог до художнього рівня творів літератури, кіно, музики), переорієнтація масової свідомості з духовних, гуманістичних цінностей на цінності матеріального благополуччя та гедонізму. “…Культура починає втрачати функції соціальної регуляції, суспільної консолідації та духовно-морального самовизначення людини, наближаючись до стану, який в соціології характеризується поняттям аномії, тобто неунормованості, дисфункціональності. Цінності та норми, що складали моральну вертикаль та духовний стрижень вітчизняної культури, сьогодні нестійкі, розмиті, суперечливі” [9, С.92].

5. Надмірна комерціалізація соціально-культурного життя, що призвело до зменшення безплатних соціокультурних послуг, зміни пріоритетів культури із змістової складової на отримання прибутку. Це обумовило стандартизацію культурних запитів, уніфікацію звичаїв, традицій, способу життя (особливо міського населення) за зарубіжними зразками, значну втрату національно-культурної ідентичності, нівелювання культурної індивідуальності, розвиток споживацтва.

Якоюсь мірою вище перераховані проблеми вирішуються у межах програм, що проводяться Міністерством культури і туризму України. Так, практично незмінними залишаються основні напрями та пріоритети загальнодержавної культурної політики, що втілюються шляхом організаційної підтримки та часткового фінансування окремих програм. Однак, через різні причини – зокрема економічні – ефективність таких програм є невисокою. Серед позитивних тенденцій розвитку соціально-культурної сфери необхідно назвати:

• посилення процесів, спрямованих на зближення та взаємопроникнення культурної, освітньої, соціальної сфер суспільного життя, що обумовлює поліфункціональний розвиток соціокультурної діяльності та можливість соціально-педагогічного впливу на різні соціальні спільноти (сім’ю, територіальні громади, етнічні групи, професійні колективи тощо);

• відновлення (хоч і занадто повільне) напрямів діяльності, пов’язаних з громадянським та патріотичним вихованням молоді, що визнані головними складовими національного виховання;

• суттєву активізацію соціально-культурної творчості різних категорій та груп населення;

• збагачення культурних ініціатив шляхом розвитку громадських об’єднань, рухів, асоціацій, клубів, урізноманітнення видів та форм художньої творчості;

• адресну підтримку соціально незахищених верств населення шляхом проведення цільових соціально-культурних програм загальнонаціонального та локального рівнів;

• розвиток індустрії дозвілля та розваг.

На жаль, негативні тенденції розвитку соціально-культурного середовища не завжди врівноважуються позитивними процесами, спрямованими на поліпшення умов існування та якості людської життєдіяльності, оптимізацію соціально-культурного середовища. Інтенсифікації духовних, соціальних, економічних процесів у соціально-культурній сфері може сприяти галузеве проектування. Галузеві проекти можуть вирішити (хоча б частково) проблеми, які очікують у культурі системного розгляду. Так, ефективним та доцільним проектом у малих та середніх за людністю поселеннях може стати створення “Освітньо-дозвіллєвого центру”. Проектна реалізація дозволить інтегрувати та раціонально реалізувати функції наявної інфраструктури шкіл, клубних установ, діючої кіномережі, спортивних організацій. Галузеве проектування може бути використане для підвищення творчої активності, виявлення обдарованих особистостей і сприяння їх самореалізації. Особливо важливим є залучення до творчого пошукового процесу дітей та підлітків. Наприклад, проект “Мій двір” може присвячуватись оформленню вулиць, прибудинкових територій та дитячих майданчиків, будинків, і виражатись у конкурсах дитячих малюнків, створенні “Картинних галерей”, вуличних художніх панно, розташованих на будинках, огорожах новобудов на основі сюжетів, що відображають історію району чи міста. Тому доцільно виокремити галузеві проблеми соціально-культурної сфери та класифікувати їх у такі групи:

• змістові проблеми (нерозвиненість потенціалу населення та активної участі особистості у соціально-культурній творчості, відсутність умов для повноцінного відпочинку та відновлення сил особистості, перевага деструктивних форм організації дозвілля, необлаштованість нових житлових масивів соціально-культурними закладами, надмірна комерціалізація дозвілля тощо);

• організаційні та управлінські проблеми (відсутність взаємозв’язку між управлінськими структурами та соціально-культурними інститутами, незбалансованість діяльності різних соціально-культурних установ, відсутність правових механізмів взаємодії із недержавними суб’єктами культурного життя, слабке використання сфери культури та дозвілля у вирішенні соціальних, психологічних, демографічних проблем);

• фінансові та матеріально-технічні (скорочення бюджетних коштів, непрозорість їх розподілу, недоліки нормативно-правового забезпечення соціально-культурної сфери, нерозвиненість благодійництва та меценатства, погане технічне оснащення галузі, нерозвиненість інформаційних ресурсів у закладах культури та ін.);

• кадрові (низька заробітна плата, зниження статусу управлінців сфери культури в адміністративних органах влади, непрестижність професій соціально-культурного спрямування, відсутність ефективної системи підвищення кваліфікації та ін.).

Частково галузеві проблеми соціально-культурної сфери можна вирішити шляхом реалізації проектів типу “Програма розвитку музейної справи на період до 2005 року”, “Фестиваль музейно-педагогічних технологій”, “Інформаційний центр”, “Центр екранної культури”, “Культурно-дозвіллєвий центр для молоді”, “Інформаційно-комунікаційні технології – для розвитку культури”. Наприклад: “Програма розвитку музейної справи на період до 2005 року» передбачала розширення музейної мережі, зміцнення матеріально-технічної бази музеїв, забезпечення охорони та збереження пам’яток Музейного фонду України, впровадження в діяльність музеїв сучасних автоматизованих інформаційних технологій. Завданням Програми стало: - удосконалити науково-методичну базу музеєзнавства; - провести ремонтно-реставраційні роботи у музейних приміщеннях; - розширити фондові та експозиційні площі; - забезпечити музеї та заповідники сучасними засобами охоронної, пожежної сигналізації, контролю мікроклімату; - оновити морально та фізично застаріле музейне обладнання; - створити сучасну реставраційну базу. Форми реалізації програми: відкриття меморіального музею М. Грушевського; меморіального музею Ю.Словацького, меморіального музею І.Д. Папаніна, музею дохристиянського і християнського храму V-XVI ст.; створення Республіканського історико-археологічного заповідника “Неаполь Скіфський” (м. Сімферополь), державного історико-культурного заповідника “Буша”; - проведення конференцій, семінарів, “круглих столів”; - видання інструктивно-методичних матеріалів; - випуск музейного термінологічного словника; - проведення науково-дослідницьких робіт. Тобто, проекти, що здійснюються у соціально-культурній сфері, реалізують потенціал соціально-культурного середовища, змінюють зв’язки і відношення людини до соціально-культурної сфери, вдосконалюють діяльність існуючих установ або створюють нові і тим самим сприяють зростанню якісних параметрів способу життя людини, створюють додаткові можливості для розвитку та самореалізації особистості. Досить часто вирішення проблемної ситуації в соціально-культурній сфері ускладнюється:

• невмінням населення користуватися наявними ресурсами та новітніми технологіями, незасвоєнням вже розроблених новацій;

• розбалансованістю між культурними запитами населення та засобами їх задоволення;

• відсутністю соціальних, культурних та технологічних засобів узагальнення й інтеграції нового досвіду.

Культурний потенціал, що є джерелом вирішення різних проблем, використовується у суспільстві не повністю. Традиційні ж засоби, спрямовані на усунення проблемної ситуації, можуть бути малоефективними і не дати очікуваних результатів. Тому подолати цей бар’єр можливо лише за умови масового оволодіння культурними інноваціями, новими знаннями та навичками. Ускладнює проблемну ситуацію в соціально-культурній сфері й суттєва розбалансованість між культурними запитами населення та засобами їх задоволення (якістю, недостатньою кількістю, поганим асортиментом послуг, занадто дорогим обслуговуванням). У цьому випадку соціально-культурні проекти мають спрямовуватися на підвищення самоосвіти населення, удосконалення соціально-культурного та рекреаційного обслуговування, надання необхідної інформації, організацію дозвілля дітей за місцем проживання та ін. Невідповідність масових запитів можливостям їх задоволення (незалежно від того, йдеться про товари дозвіллєвого обслуговування чи культурні цінності) пов’язується, зазвичай, із кількісною нестачею, невеликим асортиментом або низькою якістю запропонованого. Така ситуація обумовлена неефективною роботою відповідних інститутів сфери дозвілля, втратою орієнтації на споживача. Досить часто запити населення вищі, ніж те, що можуть запропонувати соціокультурні заклади; трапляється й навпаки – рівень дозвілля послуг набагато вищий, ніж ступінь підготовки аудиторії. Проектне вирішення проблемної ситуації ускладнюється також відсутністю соціальних, культурних та технологічних засобів узагальнення й інтеграції нового соціально-культурного досвіду. Вирішення цієї проблеми пов’язується з розробкою та функціонуванням нових інституціональних структур, які сприяють організації та соціалізації подібних змін. Тому проекти можуть спрямовуватися на створення та розвиток тих інститутів (соціальних, культурних, правових, психологічних), які б використовували адекватні засоби та форми з метою адаптації населення до нових умов

1.Трипільська культура належить до доби: a) палеоліту b) мезоліту c) неоліту d) енеоліту 2. Український вчений, автор теорії ноосфери: a) Д.Багалій b) М.Кащенко c) В.Вернадський d) П.Тутковський 3. Назвіть видатних діячів української культури XV століття

Юрій Дрогобич – автор першої української друкованої книги ( Прогностична оцінка поточного 1483 р. магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв і медицини Болонського університету). Павло Русин (1470-1517) – перший український поет гуманіст. Оріховський.

4. Хто вважається фундатором української світської літератури: a) Г.Сковорода b) Т.Шевченко c) І.Котляревський 5. В якому виді образотворчого мистецтва Київської Русі застосовувалась смальта: a) іконопис b) книжкова мініатюра c) фресковий розпис d) мозаїка 6.Вкажіть першу кам’яну культову споруду в Україні: a) Собор Св.Софії b) Андріївська церква c) Десятинна церква 7. Назвіть живописців України XVII-XVIII століть:

Сорочинський, Березнянський.

8. Яка з літературно-мистецьких організацій 20-30-х рр.. ХХ ст.. була орієнтована на високі мистецькі зразки минулого: a) „Плуг” b) „Ланка” c) ВАПЛІТЕ d)неокласики 9.На основі якого алфавіту виникла кирилиця: а) фінікійський в) грецький с) латинський d) глаголиця 10.Назвіть просвітителів України XVIII століття:

Сковорода, Прокопович, Яворський, Кониський.

11. Панівний стиль в мистецтві України з середини XVII до середини XVIII ст.: а) класицизм в) готика с) бароко d) конструктивізм 12. Хто з наступних художників – представники українського модерну: а) В. Кандинський; б) К. Малевич; с) О. Богомазов; d) М. Бойчук

13. Головний бог в слов’янському пантеоні язичницьких богів князя Володимира: a) Даждьбог b) Перун c) Стрибок d) Велес 14. Український філософ і письменник XVIIIст., автор само епітафії „Світ ловив мене і не спіймав”: a) П.Юркевич b) Г.Сковорода c) Ф.Прокопович d) Л.Баранович 15. Основоположником української літературної мови є: a) Т.Шевченко b) Шашкевич c) Гребінка 16. Нова генерація українських інтелектуалів, що виникла на хвилі літературно-мистецького піднесення періоду Хрущовської „відлиги”, отримала назву: a) правозахисники b) шістдесятники c) дисиденти d) Гельсінська група 17. Найбільший храм Константинополя, що послужив зразком для Софіївського собору в Києві: a) собор Святого Сімейства b) собор Паризької Богоматері c) собор Святої Софії d) храм Покрови на Нерлі 18.Парк, перлина українського паркового мистецтва, подарований графом Потоцьким своїй коханій дружині: a) „Александрія” b) „Софіївка” c) „Маріїнський” d) дендропарк 19. Де була надрукована „Біблія” І.Федорова: a) у Львові b) у Києві c) в Острозі 20. Перший фільм українського так званого поетичного кінематографу радянського періоду: a) „Білий птах з чорною відзнакою” (І.Миколайчук)

b) „Криниця для спраглих” (Ю.Іллєнко) c) „Тіні забутих предків” (С.Параджанов) d) „Вавілон-ХХ” (І.Миколайчук)

21. Український науковець XIX ст. М.Костомаров писав праці з: a) історії b) музики c) права d) економіки 22. Найстаріше братство в Україні: a) Львівсько-Успенське b) Веленсько-Кушнірське c) Кирило-Мефодіївське

23. Назвіть представників полемічної літератури: Петро Скарга « Про єдність церкви Божої» 1577. Герасим Смотрицький « Ключ царства небесного» 1587. « Календар Римський новий». Іван Вишенський « Викриття диявола світодержця». «Короткословна відповідь Петру Скарзі». « Послання до збіглих від православної віри єпископів» - відстоював нац. інтереси України. Мелетій Смотрицький «Тренос» (Плач) 1610 – з поясненням догматів віри. Протестація митрополита Іофа Борецького.

24. Засновує в своєму маєтку друкарню (1578), котрою керував Іван Федоров: a) І.Ходкевич b) П.Могила c) П.Конашевич-Сагайдачний d) К.Острозький 25. Яку назву мав художній стиль, що був розповсюджений в архітектурній забудові періоду козацької доби: a) Готичний b) Бароко c) Рококо 26. Поборники православ’я в містах України об’єднувались в: a) ордени b) клуби c) братства d) наукові товариства 27. Український композитор ім’я якого написане золотом в Болонському університеті після імені Моцарта: a) М.Дилецький b) І.Бортнянський c) М.Березовський d) А.Ведель 28. Кого називають автором пам’ятки давньоруської літератури літопису „Повість времінних літ”: a) митрополит Іларіон b) Володимир Мономах c) Нестор d) Святослав 29.Вказати, хто був засновником Острозької Академії:

У 1576 р. князь Острозький Костянтин-Василь. Велику суму коштів на розбудову дала його племінниця – княжна Острозька. Перший ректор – Герасим Смотрицький.

30. Який із язичницьких богів оберігав людину від лихих сил: a) Прадерево Світу b) Лада c) Берегиня d) Стрибок 31. Український чернець-відлюдник, що жив на горі Афон в Греції (між 1550 і 1620 рр.) відомий богослов, письменник-полеміст і аскет: a) Мелетій Смотрицький b) Стефан Зизанія c) Іван Вишенський d) Петро Скарга 32. Колишня козацька старшина у XVIII ст., отримавши дворянські привілеї і великі маєтки: a) давала кошти на розвиток української державності b) емігрувала до Європи c) заснувала власний театр d) зреклася українства, зрусифікувалась 33. Основоположник українського байкарства на початку XIX ст.: a) Т.Шевченко b) В.Сосюра c) Л.Глібов d) С.Гребінка 34. Християнство в Київській Русі було запроваджено з мовою богослужіння: a) грецькою b) латинською c) церковнослов’янською d) українською

35. Започаткував новий етап світської української літератури, написав поему „Енеїда”: a) І.Котляревський b) М.Гоголь c) І.Нечуй-Левицький d) М.Максимович 36. Прискоренню загального культурного розвитку в другій половині XIX ст. Найбільше сприяли: a) наукові товариства b) політичні партії c) земства d) громадські об’єднання 37. Назвіть композиторів України XIX століття:

Гулак-Артемовський, Микола Лисенко, М. Вербицький. 38. Творцем української національної опери в ХІХ ст.. став: a) М.Лисенко b) А.Ведель c) С.Гулак-Артемовський d) І.Бортнянський 39. До якого жанру літератури належить „Києво-Печерський патерик”: a) християнська лірика і епос b) житійна література c) проповідь d) апокриф 40. Які типи храмів будувались в Київській Русі: a) готичний b) базиліка c) хрестово купольний d) ротонда 41 Класичну українську літературу започаткував: a) І.Котляревський b) Т.Шевченко c) І.Нечуй-Левицький d) І.Франко 42. Який шкільний підручник української мови був першим: a) „Повчання Володимира Мономаха” b) ”Буквар” Івана Федорова

c) „Руська правда” 43. Автор філософської гуманістичної концепції „філософія серця”: a) Памфіл Юркевич b) Петро Лодій c) Григорій Сковорода d) Михайло Максимович 44. Хто з персоналій язичницької української міфології уособлював небо й вогонь: a) Дажбог b) Перун c) Сварог

45. Сприяв будівництву церков в стилі українського бароко (к. XVII-XVIII ст.), який іноді називають його ім’ям: a) І.Самойлович b) І.Мазепа c) Д.Апостол d) І.Брюховецький 46. Які літописні джерела належать до козацької доби: a) „Слово про Ігоревів похід” b) „Галицько-Волинський літопис”

c) „Літопис самовидця” 47. Назвіть композиторів України XVIII століття:

Бортнянський, Березовський (1745-1777), Артемій Ведель (1767-1806). 48. Політика більшовиків щодо української мови і культури в 1920-х рр..: а) демократизація в) українізація с) НЕП д) опозиція 49.Перший професійний театр в Україні в другій половині XIX ст. заснував: a) Г.Квітка-Основяненко b) М.Старицький c) М.Кропивницький d) М.Садовський 50. Романський архітектурний стиль пов’язаний з культурою: a) античності b) середньовіччя c) доби Відродження d) Епохи Просвітництва 51.Оперу „Запорожець за Дунаєм” написав український композитор 19 ст.: a) С.Гулак-Артемовський b) М.Лисенко c) К.Стеценко d) М.Вербицький 52. Розквіт культури егейського періоду античного світу припадає на а) 3 тисячоліття до н.е. б) 2 тисячоліття до н.е. с) 1 тисячоліття до н.е. 53.Античний термін "калокагатія" означає: а)гармонію духовних та фізичних якостей людини; в)державну установу Стародавньої Греції ; с)норми взаємин у часи античності

54.Хто з вказаних авторів реперезентує лірику Античності: а)Сафо в)Гесіод с)Есхіл 55. Сформулюйте принцип калокогатії як наріжний принцип давньогрецької класичної естетики.

Етико-естетичний ідеал давньогрецької культури, що передбачав гармонію духовної і тілесної досконалості, що дозріває у зміні поколінь. У Платона – це ідеал гармонійного поєднання фізичних і духовних здібностей людини, що природно доповнюється його багатством і благородністю душі.

56. Художниками Італійського Відродження були: а) Рубенс; б) Тіціан; в) Веласкес; с) Ботічеллі. 57.Розвиток давньогрецької комедії пов’язаний з ім’ям а)Еврипіда в)Піндара с)Аристофана 58.Софісти - це філософи, які в Стародавній Греції були вчителями: а)моральної поведінки; в)красномовства; с) мудрості. 59. Поняття логос розкриває: а) зміст етичної поведінки в Стародавній Греції; в)визначальний закон, основу світу, його порядок; с)всезагальний принцип античної філософії . 60 Зародження жанру трагедії в Давній Греції припадає на: а) класичний період; б) елліністичний; с) архаїчний; d) егейський. 61 Колізей, який збудовано за імператора Веспассіана був призначений: а)для театральних вистав: в) для гладіаторських боїв; с)дляпроведеннямістерій. 62. Перший підручник з архітектури написав уславлений архітектор римської античності: а)Вітрувій; в)Свєтоній; с)Веспассіан 63.Вислів “пізнай самого себе” належить: а)Піфагору; в)Сократу; с)Платону.

64.Вождем афінської демократії був: а)Перикл; в)Мірон; с)Солон. 65. Представниками культури Стародавнього Риму були: а) Сапфо, Есхіл, Сократ ; в) Сенека, Вергілій, Горацій; с) Бокаччо, Петрарка, Монтень. 66.Фома Аквінський репрезентує культуру: а) Античності; в) Середньовіччя; с) Просвітництва. 67.Романський стиль пов’язаний з культурою: а) Пізньої античності; в) Середньовіччя; с) Відродження. 68. Назвіть представників західно-європейського мистецтва ХУ11 ст.: а) Вагнер, Діккенс, Моне;в) Моцарт, Руссо, Фрагонар; с) Мольєр, Пуссен, Буалло. 69. Ознаками культури барокко вважаєте: а) простоту,врівноваженість,пропорційність в) ускладненість, багатоплановість, напруженість с) символічність, метафоричність, тансцендентальність. 70.Формування синтетичних жанрів пов"язано з культурою: а) класицизму в) бароко с) романтизму 71. Найбільш близьким до естетики передромантизму був художній напрямок : а)класицизм в)бароко c)сентименталізм 72.Памяткою архітектури крито-мікенського періоду є: а) Колізей; б) Храм Святої Софії; с) Кноський палац; d) Парфенон

73. Стиль рококо в живопису характеризується: а) вичурністю; б) інтимністю; с) екзальтованістю; d) помпезністю 74.Гете, Шиллер, Лессінг були представниками: а) раціоналістичного класицизму в) аристократичного класицизму c) веймарського класицизму 75.Титанізм – це термін, що характеризує культуру: а) Відродження в) Раціоналізму с) Просвітництва 76.Реформація - це суспільний рух Західної Європи, проявлений в часи: а) Відродження в) Просвітництва с) 19 століття 77. Маньєризм - це художній напрямок, що відбиває ознаки а) проторенесансу в) високого Відродження с) пізнього Відродження 78 .Назвіть діячів культури Відродження : митців ...... Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буанаротті, Рафаель Санті, Сандро Ботічеллі, Мазаччо, Філіп Ліппі, Філліппо Брунеллескі, Донателло (скульптор), Тіціан.

вчених ....... Вазарі, М. Копернік, Галілео Галілей, Джордано Бруно.

філософів ..... Б. Спіноза, Патриці, Джордано Бруно, Паразельс, Кампанелла, Микола Казанський, Томас Мор.

79 .Буалло був теоретиком художнього напряму а) ман'єризм в) барокко с) класицизм 80. Назвіть представників художнього напрямку "класицизм"

Ніколя Пуссен – перший класицизм 16 ст. Франція. 2 пол. 18 ст. – Франція – Давід, Енгр, Росія – Карл Брюлов. Ранній Шевченко.

81. Перша енциклопедія в Європі була створена а) в Німеччині в) у Франції с) в Англії

82 .Назвіть діячів культури Просвітництва

митців ..... Архітектор Ж. А. Габріель ( площа згоди в Парижі). Ініго Джонс, Крістофер Рен. Художник Ж.Б. Грез. Іспанський художник Ф. Гойа. Музика – Ж.Б, Люллі. Йоган Себастьян Бах, Вольфанг Амадей Моцарт.

філософів… Вольтер, Шарль Луї де Монтеск’є, Жан-Жак Руссо (деїзм), Дені Дідро, Жюльєн Ламетрі (матеріалістичні погляди). Нім – Готгольд, Лессінг, Локк.

83. Пантеїзм - це вчення, за яким: а) визначається належність богів певному культу в) Бог ототожнюється з природою с) Бог заперечується як творець всього сущого 84.Художній напрямок імпресіонізм започатковано: а) К.Моне в) Е.Золя с) Ф.Шопеном 85.Художники-представники модерну є: а) Рембрандт, б) Врубель, с) Берделі, d) Веласкес. 86.Романтизм - це культурне явище, що характеризує епоху: а) 17 ст. в) 18 ст. с) 19 ст. 87. Пам’яткою Давньогрецької скульптури доби еллінізму є: а) „Дискобол” б) „Венера Мілоська” с) „Ніка Самофракійські” d) “Давід” 88.Дослідження ігрової діяльності як чинника розвитку культури здійснив: а) Шпенглер в) Хейзінга с) Маліновський 89.Поняття "архетип" є винаходом філософських пошуків а) Спенсера в) Фрейда с) Юнга 90.Принцип єдності місця, часу і дії характерний для естетики : а) бароко; б) рококо; с) класицизму; d) романтизму 91.Культурологія як самостійна наука сформувалась: а) в 18 ст.; в) в 19 ст.; с) в 20 ст.

92.Культурологічна теорія "локальних цивілізацій" репрезентується: а) Фрейдом,Юнгом в) Шпенглером, Тойнбі с) Хайдеггером, Ясперсом. 93. Представниками стилю романтизм в живопису є: а) Лосенко, б) Брюлов, с) Делакруа, d) Кіпренський

94.Сюжет, побудований на протиставленні „мораль-суспільство” характеризує літературу: а) бароко; б) класицизму; с) романтизму; d) рококо 95.Культурний світ буття людини складається з: а)зовнішнього культурного світу; в)внутрішнього культурного світу; с)оточуючої природної дійсності. 96 . Пам’ятка архітектури бароко: а) Колізей; б) Андріївська церква; с) Парфенон; d) Зимовий палац в Санкт- Петербурзі 97. „Мона Ліза” Леонардо да Вінчі відноситься до: а) станкового живопису; б) монументального, с) декоративного; d) інше 98. „Давід” Мікеланджело відноситься до: а)станкової скульптури; б) рельєфу с)монументальної скульптури, d) інше 99. Духовність людини виявляється : а) у набутих знаннях людини; в)у дотримуванні загальноприйнятих норм; с)у здійснених вчинках людини. 100 .Культура властива : а) тварині; в) природі; с)людині. 101. Культура є результатом: а) навмисних дій людини; в)творчої ініціативи людини; с)незалежних від волі людини процесів. 102.Суб’єтом культури є: а)людина як носій культурного світопорядку; в)суспільство, що дає норму поведінки людині; с)культурні цінності суспільства.

103.Назвіть ознаки, що характеризують перехід людства до цивілізації

Аграрна культура, класова експлуатація, держава, поява фонетичного письма і алфавіту, соц-політ. організація, економіка та культура, духовні цінності та ідеали.

104.Художниками бароко є: а) Лосенко; б) Рубенс; с) Брюлов; d) Рембрандт 105.”Культурна цінність” це а) сутністні якості духовної культури людини та суспільства; в) предмети мистецтва, явища, речі, включені в буття суспільства; с) речі та явища, що мають усталену позитивну значимість для суспільства. 106.Носієм культурних цінностей виступає : а) особистість; в) нація; с) держава.. 107.Художники представники імпресіонізму: а) Врубель, б) Ренуар с) Веласкес d) Коровін 108 Символіка кольору характерна для: а) монументального живопису; б) іконопису; с) портрету; d) пейзажу 109.Назвіть соціальні функції культури

1. Трансляційна – передача соц. досвіду від одного покоління до іншого, від епохи до епохи. 2. Апокаліптична – полягає в тому, щоб донести людям, що ране чи пізно настане кінець світу. 3. Творча функція культури. 4. Нормативно-регулятивна. 5. Ігрова. 6. Рекреаційна. 7. Стилеформуюча. 8. Репресивана. 9. Пізнавальна (гносеологічна, мислетворча). 10. Експресивна – яка дає можливість побачити внутрішній світ людини. 11. Етична. 12. Ідентифікативна. 13. Консолідаційна.

110.Культурна еволюція здійснюється шляхом: а) вдосконаленням фізичних властивостей людини; в) вдосконаленням умов існування; с) вдосконаленням знарядь праці. 111. Культурологія – це наука: а) що інтегрує знання про цілісний феномен культури; в) що розглядає механізм дії науки в культурному бутті суспільства; с) що вивчає теоретичні аспекти історії культури. 112..Культура виникає: а) з природи; в)з особливостей людського буття; с) завдяки зовнішнім впливам. 113. Хто з скульпторів є автором „Давіда”: а) Леонардо да Вінчі; б) Фідій; с) Мікеланджело; d) Челліні

114. Поняття культура пов’язане: а) з духовною сферою життя суспільства та людщини; в ) з технологічними досягненнями суспільства та людини; с) з усіма проявами буття суспільства та людини 115. Первинною формою вірувань є: а) магія; в) міфологія; с ) тотемізм. 116. Оберіть найголовніші поняття, якими оперує культурологія: а) культура, картина світу, культурний архетип, життєвий світ, ментальність; в) культура, цивілізація, культурно-історичний процес, міфологія, культурогенез; с)культура, політика, соціокультурна система, епісистема, культурна детермінанта. 117. Якому поняттю відповідає дане визначення “ психологічне уявлення людини про своє “Я”, що характеризується суб’єктивним відчуттям свіоєї самототожності та цілісності; ототожнення людиною самої себе з тими чи іншими типологічними категоріями (соціальним статусом, віком, роллю, взірцем, нормою, групою, культурою тощо)”: а) ідентичність; в) ідентифікація, с) ідентизація. 118. Оберіть найбільш об’єктивне визначення поняття “ментальність”: а)загальна духовна налаштованість, відносно цілісна сукупність думок, вірувань, , яка створює картину світу, скріплює єдність культурної традиції ябо будь-якого товариства; в) це те спільне, що народжується з природних даних і соціально обумовлених компонентів і розкриває уявлення людини про життєвий світ, характеризуючи собою глибинний рівень колективної та індивідуальної свідомості: с)єдність просторових і часових параметрів, спрямована на вираження певного культурного змісту. 119.Криза культури це: а) переоцінка цінностей, зміна ціннісної парадигми культури; в)порушення балансу структурної впорядкованості локальної соціокультурної системи, узгодженості та ефективності взаємозв’язків між її компонентами; с)поняття, що використовується для позначення появи соціокультурних чинників, які протистоять фундаментальним принципам, які панують в конкретній культурі.

120. Пам’ятками архітектури класицизму є: а) Парфенон; б) Собор Святого Петра в Римі; с) головний корпус університету ім.. Т. Шевченка в Києві; d) Зимовий палац в Санкт-Петербурзі 121. Принцип гармонії і врівноваженості характеризує естетику: а) бароко; б) рококо; с) ренесансу; d) романтизму 122. Антропоцентризм є наріжним каменем естетики: а)романтизму; б) ренесансу; с) класицизму; d) модерну 123. Сюжет, побудований на протиставленні „особистого і громадського обовязку ”характеризує естетику: а) романтизму; б) класицизму; с) бароко; d) модернізму 124. Андріївська церква – пам’ятка архітектури: а) класицизму; б) бароко; с) ренесансу; d) модерну 125. Канонічність характеризує живопис: а) Давнього Риму; б) Італійського відродження; с) Давнього Єгипту; d)Французького класицизму. 126. Одним з архітекторів-авторів храму Парфенон в Афінах був: а) Перикл; в) Мірон; с) Солон; d) Фідій 127. Пам’яткою архітектури модерну є : а) Андріївська церква в Києві, б) Будинок з Химерами в Києві, с) Зимовий палац в Санкт – Петербурзі, d) Московський Кремль. 128. Представники українського модерну в живописі : а) Кандінський, б) Малевич, с) Нарбут, d) Левицький. 129. Завдання передачі особливостей зорового сприйняття намагався вирішити, живопис: а) класицизму, б) романтизму, с) рококо, d) імпресіонізму. 130. Давньогрецькими скульпторами класичної доби були : а) Перикл, б) Мірон, с) Солон, d) Поліклет

131. Засновником кубізму в образотворчому мистецтві є : а) Брюлов, б) Пікассо, с) Кандінський, d) Рафаель 132. Представниками модерну в архітектурі були: а) Фідій, б) Браманте, с) Городецький, d) Щусєв. 133. Архітектором – автором Собору Святого Петра в Римі є: а) Фідій, б) Мікеланджело, с) Растреллі, d) Браманте. 134. Рафаель є представником живопису : а) бароко, б) рококо, с) ренесансу, d) класицизму. 135. Архітектором – автором Андріївської церкви в Києві є : а) Козаков, б) Растреллі, с) Городецький, d) Щусєв. 136. Мікеланджело був автором : а) Собору Святої Софії в Константинополі, б) Собору Святого Петра в Римі, с) Міланського Собору, d) Церкви Марія делла Фіоре в Флоренції. 137. Автором скульптури за біблійним сюжетом „ Давід ” є : а) Челліні, б) Мікеланджело, с) Донателло, d) Гіберті. 138. Назвіть скульпторів Давньої Греції класичної доби :

Фідій – 5 ст. до н.е. – статуї Зевса, Афіни ( 7 і 11 метрів). Лісіпп – канон. За одиницю вимірювання – людське обличчя. 1 до 8 – відношення обличчя до тіла. Поліклєт – 1 до 9. Пракситель – першим почав зображувати жінок оголеними (Афродіта). Мірон – йому належать перші вдалі спроби передати рух людського тіла (скульптура дискобола). Скопас – почав передавати важкі ракурси і повороти. «Менада» - зображення жінки в розвиваючомуся хітоні. Фідій.

139. Течіями живопису модернізму є : а) кубізм, б) експресіонізм, с) фовізм, d) сюрреалізм.