19.Культура Стародавньої Греції крито-мікенського, гомерівського та архаїчного періодів

Античність (давній) – культури давньої Греції і Риму (прийнято позначати).

Цивілізація виникла пізніше за Єгипет – середина 3 тис. до н.е. Це приблизне визначення.

У своєму розвитку суспільство і мистецтво проходять 5 основних етапів:

1. Крито-мікенський – від середини 3 тис. до н.е. – до 12 ст. до н.е.

2. Гомерівський – 11 – 9 ст. до н.е.

3. Архаїчний (архаїка) – 8 – 6 ст. до н.е.

4. Класичний (класика) – 5 ст. до н.е. – остання чверть 4 ст. до н.е.

5. Елліністичний – від останньої чверті 4 ст. до н.е. до 27 року до н.е.

Ця хронологія відповідає незалежному існуванню Греції як державного утворення (до входження до складу Римської імперії).

Крито-мікенський період

Назва від 2 основних центрів – острів Крит і місто Мікени. Найбільше пам'яток лишилося на Криті. Мистецтво високого рівня. Залишки Кноського палацу – Іракліон – столиця Криту. Зберігся до сьогодні, складався з кімнат, що будувалися як соти в різний час. Розписи стін цього палацу – розпис, що є доволі інформативним щодо культури і самої техніки живопису. У кількох сценах задіяний бик ( релігійні чи спортивні сцени). Відомий цикл міфів про лабіринт мав історичне підґрунтя.

Зображення тварин високої реалістичності, а людини – нагадує давньоєгипетський канон ( фронтальне і профільне сприйняття). Очевидно, ці канони могли бути запозичені, бо Крит не далеко від Єгипту.

Дійшли пам’ятки скульптури – мілка пластика – статуетки фігур, тварин міфічних істот.

Прикладний живопис – розпис ваз. В основному – зображення морських істот. Знайдена в місцевості Камарис – так називається і стиль ваз.

Іншим центром було м. Мікени – материкова Греція. Пам’ятки значно більш примітивні за характером виконання. В м. Мікени – левова брама від міського муру, нагорі якого барельєфна скульптура 2 левів.

Гомерівський період

В цей час написані Іліада і Одіссея. Про більшу частину цього періоду дуже мало відомо. 2 ст. з цього періоду – «темні віки». Мистецтво мало б удосконалюватися, а воно різко спрощується, примітивізується. Це пов'язують з тим, що Крито- Мікенський світ зазнав спершу виверження вулкану і цунамі, а згодом племена, що зруйнували пам’ятки.

В Гомерівському періоді все почалося майже з нуля. Розпис кераміки – депілонські вази, чи депілонський стиль – розпис величезних керамічних поховальних ваз (там прах). Характер розпису – примітивний. Кілька ярусів з певних геометричних фігур ( трикутників). Це фактично занепад живопису.

Скульптура – мілка пластика. Статуетки кентаврів, схематичні людські фігурки.

Архаїчний період

З 3 ст. рішучі кроки до прогресу.

Станковий живопис не представлений. Станкова скульптура – у вигляді рельєфу, барельєфу. Розпис кераміки.

Принципово нове – станкова скульптура середнього розміру. Є антропоморфною (людиноподібною). Але зображення типізоване, за канонами.

Чоловіча – Курос, жіноча – Кора (Кори).

Курос – людина за часів її життя. Одна нога, що трохи висунута вперед. Але кого вона відображала – невідомо. Може навіть богів. Риси обличчя завжди типові, стандартні. Жодних індивідуальних рис. Навіть вираз обличчя завжди однаковий – ледь помітна посмішка – архаїчна посмішка. Обов’язково розфарбовувалися. На деяких залишки фарби збереглися. Жіночі скульптури розфарбовувалися в колір світліший, ніж чоловічі.

Куроси завжди оголені, кори – вдягнуті у плащі. Роль жінки і чоловіка суттєво розрізнялася.

Живопис - розпис кераміки, але він змінюється за своїм характером. Геометричний стиль змінюється на килимовий стиль – тулуб вази вкривався в кілька ярусів, але воно складалося з зображень тварин, рослин (винограду) і опоясувало вазу.

Наприкінці архаїки – чорнофігурний стиль. Є антропоморфним – зображення людини вкривають кераміку – сцени побуту, мисливства, розваг. Фігури зображувалися чорною фарбою. Передавав деталі, обриси, рухи фігур. Більш високий рівень майстерності художника.