48. Бароко в живописі та його стильові особливості.

Бароко – стиль у мистецтві 16-18 ст. У перекладі – вичурний, чудернацький. Утвердився в тих країнах, де в цей час зміцнювалася абсолютна монархія – Франція, Іспанія, Рос. Імперія, Фландрія (Бельгія). Бароко – стиль аристократії. Це розкішний і коштовний стиль, що розвивається лише за умови більш ніж достатнього фінансування.

З концептуальної точки зору – сповідує динаміку, рух, принцип драматизму та екзальтованості. Бурхливі емоції. Протилежність ренесансу.

Стильові особливості бароко:

1) Динамізм

2) Рухливість

3) Експресія

За допомогою візуальної ілюзії.

Принципи:

1. Специфічний прийом побудови твору мистецтва за принципом уявної діагоналі або навіть двох, що перехрещуються. Це створює ілюзію рухливості і не стійкості.

2. Відчуття ілюзорного руху. Хмаринки, на яких часто розташовуються персонажі, або просто присутні на картині. Слоїсті, пересті, купчасті. Купчасті – грозові. Швидко рухаються з різною швидкістю. Тому, завдяки життєвому досвіду, асоціація з рухом.

3. Принцип контрасту світла і тіні. Він драматизує.

4. Специфічна колористична гама. Улюблені кольори – червоний, синій, жовтий, зелений. Насичені кольори.

5. Специфічний сюжет – релігійно-міфологічний. Певні надзвичайні стани – святі, моменти піднесення на небо, сюжети пов’язані з історією (але найбільш драматичні). Побутовий живопис також існує, але захоплюється передусім драматичними подіями – святами, битвами, крадіжками тощо.

Персоналії:

Ель Греко, Рубенс, Ван Дейк (Англія). Італія – Караваджо, Берніні. Голландія – Рембрандт «Даная».

49. Рококо як стиль в живопису.

На початку 18 ст. бароко трансформується в стиль рококо (від португ. «мушля вишуканої форми»). В декорі елемент мушлі стає типовим в цей період. Інший варіант – рокальний живопис або рокайль. Стає поширеним за часів Людовіка 15 і з франції на всю Європу.

Ознаки:

Дуже вишуканий, інтимний стиль, камерний. Сюжети – жанрові, побутові. Сценки з повсякденного життя аристократії. Немає вичурності, надмірності. Інтимний стиль з еротичним забарвленням. Портрети в жанрі «ню».

Не властивий принцип діагоналі. Зображення горизонтальне (принцип композиції). Це спокійні за характером сприйняття сюжети. Поряд з еротичними сюжетами є ті, що просто зображують відпочинок, прогулянки.

Колористична гама – відмовляється від основних кольорів і надає перевагу відтінкам, легким кольорам – рожевому, блакитному, пурпуровому.

Захоплюється передачею фактури матеріалу – атлас, оксамит.

Художники – французькі – Антуан Ватто, Фрагонар, Буше.

50. Класицизм та його прояви в скульптурі і живописі.

Витриманий, стриманий, урочисто піднесений, дещо академічно сухуватий стиль.

Інакше – другий ренесанс. Повертається до античних витоків культури (переважно Рим).

Велика франц. буржуазна революція, повалення абсолютної монархії. Абсолютно інша ідеологія. НЕ насолоди, розваг, відпочинку, розкоші. А принципово інші погляди. На політ. арену виходить буржуазія, що виростає з ремісників, торгівців, заможних селян. Вони не знають розкоші. Стиль бароко їм чужий.

Цінності – бережливості, суворого побуту, праці.

Пошук чогось подібного в історії привів до Римської республіки – стримане життя, жертвування заради обов’язку, віддати життя за спільноту. Виникає класицизм.

У Франції зародження класицизму ще в 16 ст. (ренесанс). Ніколя Пуссен – франц. художник, що жив в Італії. Трансформував ідеї в напрям, що не був схожим на бароко. Це був класицизм. Але у той час його ніхто не підтримав. Лише у 2 пол. 18 ст. це повернулося і стало популярним.

Пуссен – перший класицизм.

2 пол. 18 ст. – неокласицизм, другий класицизм.

Але лише у Франції. У всьому світі класицизм – 2 пол. 18 ст.

Стилістичні ознаки:

1) Сюжети – виключно героїчного змісту. Відшукують в античності героїчні події. Героїзм у віддачі життя заради суспільного блага, громадянського обов’язку.

2) Колористичне забарвлення – основні кольори. Домінує гаряча гама. Червоний колір і його відтінки (але не рожевий). Червоний – колір крові, героїзму. Інші кольори не домінують.

3) Не потребує зайвої прикрашальності. Зір не може просто милуватися. Головне – зміст, а не форма. Не використовує золотистого кольору бо це багатство і святість, а вони не сумісні.

4) Принцип горизонталі поєднаний з вертикальною домінантою ( в композиційній побудові зображення). Головний герой вищий з інших в будь-який спосіб (підняті руки, стоїть на підвищенні тощо).

Представники:

Франція – Давід, Енгр.Росія – Карл Брюлов, ранній Шевченко.

На межі бароко і класицизму були у Франції скульптори Пігаль та Гудон. Свого найвищого втілення в скульптурі класицизм досяг в героїчних та ідеалістичних роботах Антоніо Канови, що черпав натхнення переважно у статуях епохи еллінізму (Пракситель).