47. Види і жанри живопису. Ренесансний живопис: стильові особливості.

Живопис – найпоширеніший за кількістю творінь вид.

Специфіка:

1). Живопис є створенням образів на площині. Плоскісне мистецтво (площинне). Образи двохвимірні.

2) Не просто 2 вимірний простір, а передача на ньому простору 3 вимірного. Ілюзія трьохвимірності.

3) Ця ілюзія створюється за допомогою кольору, світла, тіні і лінії.

Види живопису:

1. Ознака масштабності (розміру).

1) Живопис монументальний. (Крупномасштабні зображення).

1.1. Фреска – живопис по сирій штукатурці.

1.2. Мозаїка – матеріал – камінчики, скло, мармур різних кольорів, за допомогою яких викладалося зображення.

Смальта – та, що з різнокольорового скла. На поверхні підлоги, стін, стелі. Один з найдавніших видів. Зразки – Софія Київська – Оранта, Михайлівський монастир, елемент прикрашання міського простору.

1.3. Вітраж – живопис за допомогою різнокольорового скла, але це скло є прозорим і зображення є певними ячейками у металевому каркасі. Молодший мозаїки. Часи Середньовіччя. Вікна в готичних соборах. Передбачає під світку.

1.4. Панно – масштабний. Для прикрашання стін. На автономній поверхні, не залежній від самої стіни. Його можна перенести. Техніка буває різною, тканина, дерево, метал (чеканка), можуть бути поєднані чи з 1 матеріалу.

2) Станковий живопис.

Це картини, що створюються за допомогою мольберта, тобто устаткування. Картина має свій власний носій – холст, аркуш паперу або ін. (Шовк). Існує автономно.

Жанри живопису (підвиди):

Жанр – змістовна ознака живопису.

2.1. Портрет – це зображення реальної людини, що існує чи існувала.

- кількість зображень ( одиночні, групові)

- характеристика зображення ( парадні та інтимні – в неофіційній обстановці)

2.2. Пейзаж – це зображення природи.

- ландшафтний – природний пейзаж. Найбільш давній різновид

- архітектурний – пізній Ренесанс. Зображення архітектурних споруд.

- міський пейзаж – фрагменти міст

- пейзаж індустріальний – 20 ст. Зображення заводів, фабрик, індустріальних споруд. Поширений за радянських часів.

- маріна (морський пейзаж) – зображення моря.

2.3. Натюрморт – (мертва природа) – зображення природи що або вмерла,або вмирає – зняті з дерева фрукти, квіти у вазах, виловлена риба, зібрані овочі.

Виникає у кінці Відродження.

2.4. Сюжетно-тематичний жанр – декілька під жанрів, що є спільним – наявність сюжету, теми. Картини цього жанру – певні оповідання, розповіді. Складається з:

- релігійно-міфологічний жанр

- історичний жанр – за реальними історичними подіями.

- батальний (військовий) жанр – сюжети військових подій

- побутовий жанр – епізоди з життя пересічної людини, що варті закарбування.

Жанрова картина – це побутовий жанр.

3) Декоративно - прикладний живопис

Він не має власного автономного носія, він додається до чогось іншого. Прикрашає якісь предмети, надає естетичні характеристики. Розпис – гжель, петриківський розпис, палєх, хохлома, писанки.

Ренесансний живопис – з кінця 13 до почату 17 ст. В середині цього періоду підперіоди – кінець 13 – початок 14 ст. – проторенесанс, 14, 15 ст – раннє Відродження ( до 90-х р. 15 ст.), Високе Відродження – кінець 15 ст. (90-і роки) – 40 р. 16 ст. Пізнє відродження – 40-і р. 16 ст. до 40х. р. 17 ст.

Ще одна класифікація – італійська. Виходить з визначення століть.

1.Дученто (перед ренесанс) – 1200р – 13 ст.

2. Триченто – 1300 р. – 14 ст.

3. Кватроченто – 1400р. – 15 ст.

4. Квінтеченто – 1500 р. – 16 ст.

5. Чінквіченто – 1600 р. – 17 ст.

Ренесанс (Відродження) – франц. Термін сформульований вже після закінчення самого періоду. Це повернення до цінностей античності.

Географічні межі:

Не вся Європа. Існує 2 точки зору:

1. це культура обмежена в просторі, локальна. До території відносять Італію, пн. Німеччину, Нідерланди ( Бельгія і Голландія), Велика Британія. Щодо Франції та ін. країн – окремі явища цієї культури.

2. Ренесанс – універсальне для Європи явище.

Причини виникнення цієї культури:

Виник у країнах, що мали вихід до моря – це найрозповсюдженіший шлях торгівлі. Після першої буржуазної революції у Нідерландах формуються капіталістичні відносини. Перші капітали у формі торгівельного капіталу. Накопичення фін. Коштів ств. умови за яких власники коштів мали можливості витрачати їх на предмети розкоші, мистецтво. Адже мистецтво це нематеріальна культура і не є предметом першої необхідності, тож виникає лише за сприятливої економ. ситуації. Першими замовниками стають купці. Предметом торгівлі були залишки, артефакти античності якими так насичена Італія. Але раніше це все знищувалося церквою, бо було назване поганським та язичницьким. Те що знаходили ретельно збиралося і ставало основою колекцій. Попит значно переважував пропозицію, тому почало розвиватися виробництво нових товарів, копіювання творів античності.

Середньовічне мистецтво ігнорувало тілесність, а античне – оспівувало. Виявилося, що тіло може бути предметом мистецтва. Античний світ не релігійний, а антропоцентричний. Все це повертається в Європу знову. Принцип гуманізму – людина проголошується найвищою цінністю. Перший гуманіст – Данте Аліг’єрі «Божественна комедія». Взагалі «Комедія», божественною її назвали потім.

Ренесансна культура є дуже протирічною. З одного боку це епоха титанів – митців, вся Європа вкрилася чудовими архітектурними пам'ятками, а з іншого – церква у 20 ст. піддала цю епоху анафемі – саме з неї розпочався індивідуалізм, що є одним з найбільших гріхів людини.

Ренесансний живопис: засновник – Джотто ді Бондоне. Флоренція. В його творчості – кардинальні відмінності від середньовічного канону. Він зробив перші спроби передати простір, ілюзію глибини. Відходить він локальних кольорів. Але йому не вдалося передати повітря – глибину, відстань.

Наступним стає виникнення станкового олійного живопису – картин. Це новий вид живопису, зручний для колекціонування. Революційність олійних фарб була у тому, що вони дозволяли створювати і змінювати вже існуюче зображення.

Найбільш революційним стає відкриття і застосування лінійної перспективи. Доволі тривалий час цей секрет приховувався. Ілюзія 3 вимірного простору. Картини вражають реалістичністю – глибина, відстань, пропорції.

Раннє Відродження – Мазаччо – флорентійський художник, переважно техніки фрески. Фреска «вигнання з раю» вперше зображувала оголених людей.

Філіп Ліппі – новий підхід до втілення жіночої краси. Доволі відверно було видно волосся, перевите нисками перлів. Брюнеток майже не зображують – золотисте волосся.