59. Держава – базовий елемент політичної системи. Функції держави.

Як особливий конституційний суб’єкт держава виражає суспільний (публічний) характер людської діяльності. Сутність держави розкривається через проходження стадії становлення і послідовних змін себе як явищ «у собі», «для себе», «для інших».

Становлення державності закінчується відокремленням держави від суспільства (від індивіда також) ролі самостійного суб’єкта.

Держава - це основний інститут політичної системи, який утворюється і функціонує як апарат управління громадськими справами і який наділений монополією влади, незаперечними повноваженнями встановлювати закони, збирати податки, застосовувати силу для забезпечення цілісного та впорядкованого існування людської спільноти.

Ознаки, що виділяють державу з-поміж інших організацій і об’єднань у суспільстві, роблять її основою всієї політичної системи:

Органи державної влади - сукупність управлінсько-адміністративних структур, покликаних реалізувати рішення центральних і місцевих органів влади. Чисельність державної бюрократії є різною в різних державних формах, але вона є іманентною характеристикою будь- якої держави.

Держава функціонує в рамках встановленого права. Структура і функції державних органів визначаються правом. Воно виступає не лише як нормативний механізм діяльності держави, а й як регулятор відносин співжиття громадян у суспільстві.

Територія, що визначає кордони держави.

Суверенітет - стан незалежності державної влади, який полягає в її праві та здатності самостійно, без втручання якоїсь іншої сили керувати своїм внутрішнім і зовнішнім життям.

Монополія на легітимне застосування сили та фізичного примусу. Діапазон державного примусу є досить широким: від різноманітних адміністративних покарань, обмеження свободи до фізичного знищення людини (смертна кара). Для виконання функцій примусу у державі є спеціальні органи: армія, міліція, служба безпеки, суд, прокуратура.

Монопольне право на стягнення податків і зборів, необхідних для формування загальнонаціонального бюджету, утримання державного апарату.

Обов’язковість членства в державі. Людина від народження отримує державне громадянство.

Наявність власної символіки (прапор, герб, гімн).

Серед функцій, що виконує держава, виділяють внутрішні й зовнішні.

До внутрішніх функцій найчастіше відносять: 1)господарсько-організаційну; 2)управлінську; 3)соціальну; 4)національно-інтегративну; 5)демографічну; 6)освітню; 7)культурно-виховну; 8)екологічну; 9)правоохоронну. Основними зовнішніми функціями слід вважати:1) дипломатичну (встановлення широких сталих економічних,політичних, культурних та інших зв’язків з іншими державами).2) оборонну.

60. Правова держава та її основні принципи.

Ідея правової держави зародилась досить давно, ще в античні часи, хоча сам термін не вживався. На думку античних філософів і юристів, правова держава — це така держава, в якій правда, справедливість, право, закон традиційно вважались божественними настановами, необхідними атрибутами космічних і земних порядків, антиподами насильства, свавілля і хаосу.

Правова́ держа́ва — форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі — і державні органи, і громадяни — однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову.

Тобто це така організація суспільства, де закон і правовий порядок мають пріоритет над державою та іншими інститутами політичної і соціальної влади, а не навпаки. А основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, заснованої на законах, які приймаються і піддаються зміні законним шляхом.

Правова держава відрізняється від звичайної держави наступними характерними рисами-принципами:

1) верховенство права і правових законів над підзаконними нормативними актами, політичною і фізичною силою держави;

2) розподіл влади, яка належить народу, на законодавчу, виконавчу і судову;

3) верховенство громадянського суспільства і його представника — Парламенту над державою і її апаратом;

4) юридичне закріплення основних прав і свобод людини в Конституції та інших законах і їх фактичне забезпечення;

5) взаємоповага і взаємовідповідальність особи і держави;

6) громадянину дозволено робити все, що не заборонено законом, а державі і її чиновникам лише те, що дозволено законом;

7) демократичний плюралізм і гласність — діяльність легальних політичних партій і рухів, відносна свобода засобів масової інформації і т.п.

Багато з цих принципів закріплено в Конституції України 1996 року,