- •1. Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •2. Функції мікроекономіки.
- •3. Нормативна та позитивна мікроекономіка.
- •4. Мікросистема та її основні характеристики
- •5. Суб'єкти економічних відносин на мікрорівні.
- •7. Методи мікроекономічного аналізу.
- •9. Поняття потреб та їх класифікація.
- •10. Економічні блага та їх класифікація.
- •11. Поняття корисності та її особливості.
- •13.Рівновага споживача. Другий закон Госсена.
- •14. Споживацький вибір та фактори, що на нього впливають.
- •15. Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •16. Криві байдужості особливого типу.
- •17. Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •18. Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень.
- •19. Досягнення рівноваги споживача з ординалістських позицій.
- •20. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •21. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •22. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •23. Парадокс Гіффена.
- •24. Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •25. Нецінові фактори впливу на ринковий попит.
- •26. Характеристика ринкової пропозиції попиту. Закон пропозиції.
- •27. Нецінові фактори впливу на пропозицію
- •28. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •29. Встановлення ринкової рівноваги.
- •30. Вплив податків на ринкову рівновагу.
- •30.Вплив субсидій на ринкову рівновагу.
- •31.Вплив фіксованих цін на ринкову рівновагу.
- •32.Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за ціною та еластичності попиту за доходом.
- •34. Характеристика та математичне вираження перехресної еластичності попиту.
- •35.Характеристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною.
- •36. Основи виробництва та його фактори.
- •37. Властивості факторів виробництва
- •39. Виробнича функція та її властивості.
- •40. Основні мікроекономічні параметри підприємства.
- •41. Частинна варіація факторів виробництва.
- •42. Ізоквантна варіація факторів виробництва.
- •44. Гранична норма технологічного заміщення капіталу працею.
- •45. Пропорційна варіація факторів виробництва.
- •46. Зростаюча віддача від масштабу виробництва.
- •47. Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва.
- •48. Оптимум виробника.
- •49. Ізокоста та її властивості.
- •50. Характеристика рівноваги виробника.
- •51. Загальне поняття витрат виробництва.
- •52. Особливості неявних витрат.
- •53. Поняття та характеристика транзакційних витрат
- •55. Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •56. Методи сукупного та граничного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в короткостроковому періоді.
- •57.Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді
- •58. Переваги та недоліки ринку досконалої конкуренції
- •59. Характеристика ринку чистої монополії.
- •60. Особливості визначення цін та обсягів виробництва чистим монополістом.
- •61. Особливості формування граничної виручки чистого монополіста.
- •62. Помилкові уявлення про політику монополіста.
- •63. Економічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •65. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •66. Особливості встановлення цін олігополістами за умови таємного зговору.
- •67. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •69. Характеристика ринку монополістичної конкуренції.
- •70. Короткострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •71. Довгострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •72. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •73. Похідний попит за досконалої конкуренції, його значення та показники.
- •76.Цінова еластичність попиту на ресурси.
- •77.Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
1. Мікроекономіка в системі економічних наук.
Людині для існування необхідно виробляти життєві блага. Для виробництва благ потрібні економічні ресурси. Крім того, потреби людини безмежні. Предметом вивчення економічної теорії є діяльність людей, пов'язана з досягненням ефективного використання обмежених ресурсів для найкращого задоволення потреб у життєвих благах.
Економічні явища можна досліджувати на різних рівнях. Якщо в якості об'єкта дослідження взяти національну економіку, то такий підхід називають макроекономічним. Макроекономіка-це частина економічної теорії, що вивчає економіку в цілому. Вона досліджує такі проблеми, як обсяги національного виробництва (показники і динаміка), розподіл національного продукту, зайнятість і безробіття, інфляція і дефляція, роль держави в економічному житті суспільства та інші.
Якщо ж розглядати господарську діяльність окремих економічних суб'єктів-людей, підприємств, організацій, то такий підхід називається мікроекономічним'. Мікроекономіка-це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних одиниць і структур, таких як домашні господарства, підприємства, ринки окремих благ. Головні проблеми, які досліджує мікроекономіка, -це попит, пропозиція, ціна, заробітна плата, підприємництво, конкуренція, прибуток.
Також досить поширеним є ототожнювання мікроекономіки з економікою підприємства. Насправді ж ці науки лише частково перехрещуються, тому що вони обидві вивчають управлінські рішення підприємств щодо своєї ринкової поведінки. Але відмінностей між ними значно більше: мікроекономіка вивчає споживацькі переваги, поведінку підприємств, ринкові попит і пропозицію, залишаючи поза увагою питання самого організаційного процесу прийняття рішень на підприємствах, їх організаційні форми, показники господарської діяльності підприємств, що вивчаються в економіці підприємства.
Як самостійна частина економічної теорії мікроекономіка сформувалася в кінці XIX на початку XX ст.
Мікроекономіка відповідає на запитання1.Що виробляти? 2. Як виробляти. 3.Для кого виробляти? 4.Коли будуть спожиті ті чи інші блага або ресурси?
2. Функції мікроекономіки.
Мікроекономіка реалізує такі функції:
1. Пошук відповідей на перелічені запитання дає змогу мікроекономіці реалізувати, зокрема, такі функції:
1. Пояснення явищ, які спостерігаються. Будь-яка наука має свої теоретичні постулати як вихідні позиції, взяті за аксіоми. Скажімо, для математики це — поняття точки, відштовхнувшись від якого мозк визначити, що таке лінія, площина, фігура тощо. Для мікроекономіки такою "точкою" є теза, що при виборі варіантів поведінки економічні суб'єкти мають на меті максимізацію свого зиску. Звичайно, у яситті ми зустрічаємося з ірраціональною поведінкою суб'єктів. Однак її можна розглядати як відхилення від норми. Більшості господарюючих суб'єктів властива раціональна поведінка.
Зиск може бути як поточним, так і перспективним. Для економічного життя характерна суперечність між поточним та перспективним зиском, що називається "ефектом Робін Гуда". Грабуючи багатих купців та роздаючи їхнє майно бідним, Робін Гуд поліпшував життя бідних. Однак, зрештою, купці взагалі припинили постачання товарів у цю місцевість, що призвело до різкого зростання гіди та погіршення життя бідних.
2. Прогнозування поведінки економічних суб'єктів. Результативність реалізації цієї функції мікроекономіки залежить від точності вихідних положень, які покладено в основу прогнозу. Ними є сформульовані під час досліджень економічні закономірності. Користуючись закономірностями, вивченими в курсі мікроекономіки, для прогнозування поведінки економічних суб'єктів, потрібно розуміти, що ці закономірності діють як тенденції і не обов'язково спрацьовують у кожному конкретному випадку.
Пояснення економічних явищ та прогнозування поведінки належать до так званого позитивного аналізу. До мікроекономічних проблем можна підходити також з позиції нормативного аналізу, що передбачає оцінку правильності чи неправильності дій і відповідає на запитання "як має бути?". Однак такий підхід тісно пов'язаний з економічною політикою і виходить за рамки завдань навчального курсу мікроекономіки