- •1. Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •2. Функції мікроекономіки.
- •3. Нормативна та позитивна мікроекономіка.
- •4. Мікросистема та її основні характеристики
- •5. Суб'єкти економічних відносин на мікрорівні.
- •7. Методи мікроекономічного аналізу.
- •9. Поняття потреб та їх класифікація.
- •10. Економічні блага та їх класифікація.
- •11. Поняття корисності та її особливості.
- •13.Рівновага споживача. Другий закон Госсена.
- •14. Споживацький вибір та фактори, що на нього впливають.
- •15. Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •16. Криві байдужості особливого типу.
- •17. Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •18. Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень.
- •19. Досягнення рівноваги споживача з ординалістських позицій.
- •20. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •21. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •22. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •23. Парадокс Гіффена.
- •24. Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •25. Нецінові фактори впливу на ринковий попит.
- •26. Характеристика ринкової пропозиції попиту. Закон пропозиції.
- •27. Нецінові фактори впливу на пропозицію
- •28. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •29. Встановлення ринкової рівноваги.
- •30. Вплив податків на ринкову рівновагу.
- •30.Вплив субсидій на ринкову рівновагу.
- •31.Вплив фіксованих цін на ринкову рівновагу.
- •32.Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за ціною та еластичності попиту за доходом.
- •34. Характеристика та математичне вираження перехресної еластичності попиту.
- •35.Характеристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною.
- •36. Основи виробництва та його фактори.
- •37. Властивості факторів виробництва
- •39. Виробнича функція та її властивості.
- •40. Основні мікроекономічні параметри підприємства.
- •41. Частинна варіація факторів виробництва.
- •42. Ізоквантна варіація факторів виробництва.
- •44. Гранична норма технологічного заміщення капіталу працею.
- •45. Пропорційна варіація факторів виробництва.
- •46. Зростаюча віддача від масштабу виробництва.
- •47. Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва.
- •48. Оптимум виробника.
- •49. Ізокоста та її властивості.
- •50. Характеристика рівноваги виробника.
- •51. Загальне поняття витрат виробництва.
- •52. Особливості неявних витрат.
- •53. Поняття та характеристика транзакційних витрат
- •55. Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •56. Методи сукупного та граничного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в короткостроковому періоді.
- •57.Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді
- •58. Переваги та недоліки ринку досконалої конкуренції
- •59. Характеристика ринку чистої монополії.
- •60. Особливості визначення цін та обсягів виробництва чистим монополістом.
- •61. Особливості формування граничної виручки чистого монополіста.
- •62. Помилкові уявлення про політику монополіста.
- •63. Економічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •65. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •66. Особливості встановлення цін олігополістами за умови таємного зговору.
- •67. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •69. Характеристика ринку монополістичної конкуренції.
- •70. Короткострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •71. Довгострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •72. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •73. Похідний попит за досконалої конкуренції, його значення та показники.
- •76.Цінова еластичність попиту на ресурси.
- •77.Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
9. Поняття потреб та їх класифікація.
Потреби — це внутрішні збуджуючі стимули діяльності людини. Це стан незадоволення, який людина хоче змінити, або задоволення, яке вона хоче продовжити.
Враховуючи різноманітність людських потреб, їх можна єднати у групи, використовуючи ті чи інші класифікаційні ознаки. Ось лише деякі із можливих класифікацій потреб:
1. За суб'єктами потреби поділяються на: а) кінцеві; й б) проміжні.
Кінцеві потреби — це потреби самої людини як біосоцііьної істоти. Задовольни їх, відтворюється сама людина. Блага, що задовольняють потреби, називаються предметом споживання. У результаті споживання ці блага виходять із економічного обороту.
Проміжні потреби — це потреби, які лише опосередковано пов'язані із самою людиною. Це потреби господарських струк тур. Вони потрібні для створення нових благ, тому ці потреби називають виробничими, а блага, що їх задовольняють, — засобами виробництва (верстати, обладнання, матеріали). У процесі споживання ці блага не знищуються, а служать для задоволення інших проміжних або кінцевих потреб.
2.За формою задоволення:а)індивідуальні;б)колективні.
Індивідуальні потреби людина може задовольнити сама без об'єднання з іншими суб'єктами(сон. Їжа).Колективні потреби вимагають об'єднання колективних зусиль.(газопостачання)
3.Заформою виникнення:а)первинні;б)вторинні.Первинні потреби є за своєю природою фізіологічними і, як правило, вродженими. Вторинні потреіи за своєю природою психологічні. Первинні потреби закладені в людині генетично, а вторинні залежать від життєвого досвіду, тому вторинні потреби людей більш різноманітні, ніж первинні. Одночасно задовольнити всі потреби неможливо. Тому людина кожного разу повинна вирішувати: яку потребу задовольнити тепер, а з якою можна почекати. Іншими словами, людина ранжує потреби за ступенем їх важливості у кожний даний момент.
За А. Маслоу всі потреби поділяються на п'ять груп. Фізіологічні потреби, задоволення яких необхідне для виживання.Потреби в безпеці і захищеності: включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку навколишнього середовища і впевненність у тому, що фізіологічні потреби будуть задоволені і в майбутньому.Соціальні потреби — це поняття, що включає почуття належності до чого-небудь або кого-небудь, відчуття, що тебе приймають інші. Потреба в повазі включає потребу в самоповазі, компетентності, визнанні. Потреба в самовираженні — це потреба в реалізації своїх потенційних можливостей та рості як особистості.
10. Економічні блага та їх класифікація.
Блага — це товари, послуги та соціальні й екологічні умови, Які задовольняють потреби людини або які людина вимушена споживапї чи використовувати.
Економічні блага — це блага, в яких відчувається певна нестача, тобто їх не вистачає на всіх.
Залежно від своєї корисності блага поділяються на блага з Додатною корисністю та блага з від'ємною корисністю (або антиблага).
Блага з додатною корисністю (Соосіз) — це блага, збільшення обсягу яких у розпорядженні людини є привабливим для людини (відпочинок, житло, одяг, більшість продуктів харчування).
Блага з від'ємною корисністю або антиблага — це збільшення яких небажане для людини (наявність С02 у або радіонуклідів у довкіллі є антиблагом для всіх, хоча в Кожної людини є особисті антиблага).
Залежно від впливу рівня доходу на обсяг споживання розрізняють нормальні блага та блага низької споживчої цінності (неякісні блага).
Нормальні блага — блага, обсяг споживання яких зростає при зростанні доходу (більшість товарів і послуг).
Блага низької споживчої цінності — блага, обсяг споживання яких спадає при зростанні доходу (одяг чи взуття, що вийшли з моди; дешеві продукти харчування).
Залежно від впливу ціни на обсяг споживання розрізняють звичайні блага та блага (товари) Гіффена.
Звичайні блага — блага, обсяг споживання яких зростає при зниженні ціни (більшість товарів і послуг).
Блага (товари) Гіффена — блага, обсяг споживання яких спадає (зростає) при зниженні (підвищенні) ціни (картопля, хліб, крупа, інші порівняно дешеві продукти харчування, що мають значну частку в раціоні споживача).