60. Особливості визначення цін та обсягів виробництва чистим монополістом.

Головна відмінність між чистою конкуренцією і чистою монополією полягає у своєрідності кривої попиту. Для підприємства, що працює в умовах чистої конкуренції, крива попиту має абсолютно еластичний характер (пряма лінія), а в монополіста ця крива має спадний характер.

Спадний характер кривої попиту означає, що виробник не зможе продати більше продукції без зниження ціни на неї. Проте він буде змушений знизити ціну не тільки на додаткову одиницю продукції, а й на весь обсяг продаж. Для монополіста виручка, отримана від продажу додаткової одиниці продукції, завжди менша її ціни.

Адже виграш від збільшення обсягів продажу зменшується на величину програшу від зниження ціни (рис. 10.2)1. Гранична виручка може бути:

додатною величиною (МК. > 0), коли 82 > 3„ тоді сукупна виручка (ТК) зростає;

від'ємною величиною (МК. < 0), коли 82 < 8„ тоді сукупна виручка спадає;

нульовою (МК = 0), коли 32 = 8„ тоді сукупна виручка набуває максимального значення.

На рис. 10.3 зображено модель вибору монополістом співвідношення ціни та обсягів продаж, що максимізують його прибуток2.

Монополіст максимізує прибуток при обсягах виробництва менших, ніж це могло бути на конкурентному ринку ((}, < С^). Він реалізує продукцію за цінами (Р,), що перевищують середні витрати (АТС), і отримує економічний прибуток.

61. Особливості формування граничної виручки чистого монополіста.

Якщо відомий попит, то можна розрахувати значення серед-ньої і граничної виручки: в тому випадку, коли всі одиниці товару продаються по однаковій ціні, середня виручка дорівнює ціні товару AR = P. Однак, на відміну від досконалої конкуренції, де гранична виручка також дорівнює ціні, в умовах монополії гранична виручка МR завжди менша за середню виручку AR, тобто завжди менше, ніж ціна товару. Це можна пояснити спадним характером кривої попиту на товар фірми-монополіста. Щоб про-дати додаткову одиницю продукції, монополіст повинен знизити її ціну. Але оскільки фірма встановлює єдину ціну на всі реалізо-вані одиниці товару, то вона зобов’язана буде продавати за цією зниженою ціною і ту кількість товару, яку раніше, до рішення про розширення випуску, фірма продавала по більш високій ціні. Оскільки МR дорівнює приросту ТR при зміні обсягу випуску на одиницю, то зниження ціни всіх реалізованих одиниць товару, коли обсяг збільшується на одиницю, приводить до того, що МR буде нижчою, ніж нова ціна товару (MR < P).

62. Помилкові уявлення про політику монополіста.

Монополіст намагається встановити найвищу ціну. Але збільшення ціни обертається зменшенням обсягів продаж. Тому мета монополіста -— збільшити не ціну, а прибуток.

Чим більша різниця між ціною реалізації продукції та середніми витратами на виробництво одиниці продукції, тим більший прибуток отримує монополіст. Однак це твердження справедливе лише відносно одиниці продукції, а монополіст ставить мету — мак-симізувати загальний прибуток. ніж у першому випадку ((9 - 6) х 20 = 60).

Монопольне становище на ринку завжди гарантує беззбиткову діяльність. Але бувають ситуації, коли попит на якийсь товар різко падає та крива попиту середніх витрат і крива попиту проходять нижче, ніж крива середніх витрат, не маючи з нею спільних точок. Наприклад, монополіст з виробництва рахівниць або примусів може не отримати прибутку взагалі.