- •1. Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •2. Функції мікроекономіки.
- •3. Нормативна та позитивна мікроекономіка.
- •4. Мікросистема та її основні характеристики
- •5. Суб'єкти економічних відносин на мікрорівні.
- •7. Методи мікроекономічного аналізу.
- •9. Поняття потреб та їх класифікація.
- •10. Економічні блага та їх класифікація.
- •11. Поняття корисності та її особливості.
- •13.Рівновага споживача. Другий закон Госсена.
- •14. Споживацький вибір та фактори, що на нього впливають.
- •15. Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •16. Криві байдужості особливого типу.
- •17. Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •18. Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень.
- •19. Досягнення рівноваги споживача з ординалістських позицій.
- •20. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •21. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •22. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •23. Парадокс Гіффена.
- •24. Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •25. Нецінові фактори впливу на ринковий попит.
- •26. Характеристика ринкової пропозиції попиту. Закон пропозиції.
- •27. Нецінові фактори впливу на пропозицію
- •28. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •29. Встановлення ринкової рівноваги.
- •30. Вплив податків на ринкову рівновагу.
- •30.Вплив субсидій на ринкову рівновагу.
- •31.Вплив фіксованих цін на ринкову рівновагу.
- •32.Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за ціною та еластичності попиту за доходом.
- •34. Характеристика та математичне вираження перехресної еластичності попиту.
- •35.Характеристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною.
- •36. Основи виробництва та його фактори.
- •37. Властивості факторів виробництва
- •39. Виробнича функція та її властивості.
- •40. Основні мікроекономічні параметри підприємства.
- •41. Частинна варіація факторів виробництва.
- •42. Ізоквантна варіація факторів виробництва.
- •44. Гранична норма технологічного заміщення капіталу працею.
- •45. Пропорційна варіація факторів виробництва.
- •46. Зростаюча віддача від масштабу виробництва.
- •47. Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва.
- •48. Оптимум виробника.
- •49. Ізокоста та її властивості.
- •50. Характеристика рівноваги виробника.
- •51. Загальне поняття витрат виробництва.
- •52. Особливості неявних витрат.
- •53. Поняття та характеристика транзакційних витрат
- •55. Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •56. Методи сукупного та граничного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в короткостроковому періоді.
- •57.Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді
- •58. Переваги та недоліки ринку досконалої конкуренції
- •59. Характеристика ринку чистої монополії.
- •60. Особливості визначення цін та обсягів виробництва чистим монополістом.
- •61. Особливості формування граничної виручки чистого монополіста.
- •62. Помилкові уявлення про політику монополіста.
- •63. Економічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •65. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •66. Особливості встановлення цін олігополістами за умови таємного зговору.
- •67. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •69. Характеристика ринку монополістичної конкуренції.
- •70. Короткострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •71. Довгострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •72. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •73. Похідний попит за досконалої конкуренції, його значення та показники.
- •76.Цінова еластичність попиту на ресурси.
- •77.Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
7. Методи мікроекономічного аналізу.
Досягнення цілей мікроекономіки пов'язане з використанням певних методів пізнання економічного життя суспільства.
Одними з основних методів дослідження в мікроекономіці є методи індукції і дедукції.
Індукція — це хід дослідження від окремих фактів до загальних висновків і узагальнень. Економіст у даному випадку починає з вивчення фактів. Фактами для нього служать статистичні дані, результати анкет, спостереження та ін.
Дедукція — це висування гіпотез на основі несистематичних спостережень, практичного досвіду, інтуїції, логічних роздумів із подальшою їх перевіркою на фактах. Тобто хід дослідження йде від попередніх висновків (гіпотез) до фактів. Гіпотеза — це попереднє судження про існування певної залежності між економічними явищами.
Вивчаючи якесь економічне явище, економісти не можуть досліджувати всі його деталі.
Абстрагування — це навмисне спрощення досліджуваного об'єкта шляхом виключення з аналізу деяких його деталей. Наприклад, при розгляді домогосподарства ми не враховуємо смаки, уподобання та переваги кожного члена сім'ї, а вважаємо домогосподарство єдиною неподільною одиницею. Аналогічно при дослідженні споживчого кошика ми вважаємо, що споживач робить вибір не з кількох десятків товарів, а лише з двох. Саме так при вивченні ринку праці ми для спрощення ситуації не будемо враховувати індивідуальні особливості кожного працівника, його рівень кваліфікації вмінь та навичок.
Припущення "при інших рівних умовах". Мікроекономіка формулює економічні закони, в яких вказується, що настанні! одного явища викликає інше, але тільки при інших рівних умовах. Тобто вважається, що всі інші фактори, які могли б вплинути надане явище, залишаються незмінними.
Функціональний аналіз має велике значення в мікроекономіці. У ході його здійснення в досліджуваному явищі - виділяється головна риса, яка нас цікавить, а потім розпочинається пошук факторів, що на неї впливають. Після встановлення таких факторів визначається спосіб їх взаємодії з виділеною головною рисою, тобто функція. Необхідно зазначити, що з'ясування функціонального взаємозв'язку важливе навіть тоді, коли чітке визначення причинно-наслідкових зв'язків між досліджуваними явищами ускладнене.
Рівноважний підхід до дослідження динамічних явищ і процесів — важлива риса мікроаналізу. Розглядаючи сталу динаміку економічних явищ, мікроекономіка намагається вивчити тамади їхній стан, який характеризується відносною стабільністю, тобто рівновагою. Рівновага означає, що немає внутрішніх тенденцій до зміни існуючого стану. Якщо при незначних змінах зовнішнього середовища ситуація докорінно змінюється, то така рівновага називається нестійкою. Якщо при виникненні таких змін у самій системі з'являються сили, що відроджують рівновагу, то вона називається стійкою. Зміни зовнішніх умов можуть бути значними, тоді така економічна система перейде від одного рівноважного до іншого аналогічного стану.
Методи статики і динаміки особливо широко використовуються у мікроекономічних дослідженнях. Метод статики передбачає порівняння різних рівноважних станів, при цьому перехід від однієї рівноваги до іншої залишається поза аналізом. Метод динаміки, навпаки, вимагає аналізу власне переходу від одного стану рівноваги до іншого. Граничний аналіз — це технічний прийом, що широко використовується в побудові мікроекономічних моделей. Це дослідження того, як кожна додаткова операція, здійснена за певний період, впливає на мету, досягти якої прагне людина. Прикладами таких граничних величин можуть бути граничні витрати (витрати, необхідні для збільшення результату на одиницю) чи гранична корисність (корисність, яку приносить споживання додаткової одиниці блага).
8. Мікроекономічні моделі.
Кінцевим завданням мікроекономічних досліджень є розробка теорій та моделей.
Економічна модель — це система взаємозв'язків між економічними змінними, яка дає змогу прогнозувати результат.
Економічні змінні — це натуральні або вартісні величини, які можуть набувати можливих значень.
Метою економічного моделювання є намагання допомогти зрозуміти, як діє той чи інший сектор економіки. Помилковою є думка, що чим більше модель схожа на реальний об'єкт, тим вона краща. Критерієм корисності економічної моделі є не її відповідність реальним економічним процесам, а відповідність отриманих за її допомогою прогнозів реальним подіям. Саме тому модель повинна бути максимально простою, що дасть змогу розширити масштаби та ефективність її використання.
Побудова моделі пов'язана із втратою певної частини інформації про об'єкт, який досліджується. Це допомагає абстрагуватися від його другорядних елементів, сконцентруватися на основних складових системи та взаємозв'язках. Відомі величини, що вводяться у модель у готовому вигляді, називаються ендогенними. Одним з найпростіших видів економіко-математичного моделювання є моделювання у двохвимірному просторі — за допомогою графіків. Цей метод часто використовується у мікроекономіці. Трьох-вимірні графіки складніші для сприйняття, тому їх рідше використовують, а багатовимірних графіків не існує взагалі.