30. Вплив податків на ринкову рівновагу.

Виробники розглядають податки як додаткові витрати виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропозиції, яке викликає зсув кривої пропозиції ліворуч на величину податку. Зсув кривої пропозиції залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення. Податок може стягуватися, як правило, за твердими ставками з одиниці товару (акцизний збір в Україні), або як відсоток до ціни товару (податок на додану вартість). непрямі податки призводять до зростання рівноважної ціни та зниження обсягу продажу. Зрозуміло, що непрямий податок не є вигідним для споживачів: без нього вони могли б купити більше, за більш низькою ціною (рівновага Ро та ринкова ціна Цо). Чи є вигідним податок для виробника? Виробник включає податок у ціну товару, продає його і віддає податок державі. Розглянемо ще раз графік і ми побачимо, що непрямі податки знижують виторг виробника. Якщо порівняти величину виторгу виробника, коли немає непрямого податку (площа ОЦоРоКо), і виторг виробника, який він має після сплати податку (площа ОЦпРК), то очевидним є зниження виторгу.

30.Вплив субсидій на ринкову рівновагу.

У тих випадках, коли ринкова рівновага не забезпечує достатній (з точки зору уряду) обсяг пропозиції якогось товару, уряд може стимулювати пропозицію шляхом грошових платежів (субсидіювання), що виплачуються виробникам за виготовлений товар. Субсидія дає можливість виробляти більше продукції і продавати ЇЇ за нижчою ціною, ніж до субсидії. Тому крива пропозиції буде зміщуватися праворуч на величину наданої субсидії по вертикалі. Досить часто субсидіювання проводиться в сільському господарстві, у сферах транспорту, освіти, охорони здоров'я тощо.

31. 31.Вплив фіксованих цін на ринкову рівновагу.

Цінове втручання, чи контроль над цінами, здійснює держава на законодавчій основі, але його здатні здійснювати й інші монопольні структури. Втручання такого роду здатні блокувати ринковий механізм конкурентного ціноутворення на основі рівноваги попиту та пропозиції. Любий контроль над цінами не тільки порушує, але і руйнує механізм ринкового ціноутворення на основі законів попиту та пропозиції. Державне втручання в ринкове ціноутворення найчастіше зводиться до примусового встановлення ціни на рівні нижче ринкової рівноваги. Мотивацією такого втручання виступають, як правило, соціальні проблеми: різна для тих чи інших груп населення ступінь доступу до ресурсів чи споживчих благ; нерівність у доходах і т.д. Однак ще ніколи не вдавалося вирішити хоча б одну з цих проблем методом втручання в механізм ціноутворення. Наслідки контролю над цінами можуть бути різноманітними, але всі вони, як правило, мають негативний ефект у соціальній і економічній сфері. Наслідки контролю над цінами чи будь-якого втручання в ринкову конкурентну рівновагу знайдуть себе в товарному дефіциті, недостачі і недовиробленні товарів, що негативно позначиться на всьому суспільстві через недоспоживання.

32.Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за ціною та еластичності попиту за доходом.

Еластичність попиту за ціною — це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1 % ціни на товар уздовж даної кривої попиту на нього. Вона показує чутливість обсягу (величини) попиту до змін ціни товару за умови, що всі інші фактори, які впливають на попит, залишаються незмінними:

Ел = (ЛХ/Х) : (ЛР/Р), (5.2)

де АХ і АР -— це приріст (зміни), відповідно, попиту і ціни (вони завжди з різним знаком).

Еластичність попиту — завжди від'ємна величина, тому що крива попиту має від'ємний нахил. Але для практичного застосування часто беруть еластичність модуля: Еа. Якщо: 0 < |Еа|< 1 — попит нееластичний; |Еа|= 1 — попит з одиничною еластичністю; 1< |Е,,| < оо —- попит еластичний.

Еластичність попиту за ціною залежить від цілого ряду факторів, зокрема1:

наявності товарів-субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них (наприклад, автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв);

часу пристосування до зміни цін. У короткотерміновому періоді попит менш еластичний, ніж у довготерміновому, адже для пошуку товарів-субститутів та зміни структури споживання потрібен час; частки споживацького бюджету, що витрачається на продукт. Тут залежність зворотна: чим більша частка, тим менша еластичність і навпаки.Чутливість попиту до змін у доході, тобто гранична величина переміщення кривої попиту, у разі зміни доходу, вимірюється за допомогою еластичності попиту за доходом. Цей вид еластичності визначається як відношення відсотка зміни величини попиту на товар до відсотка зміни доходу споживачів цього товару.Ег(АХ/Х) : (АІ/І) Еластичність попиту за доходами може приймати різні значення; Е; ' > 0 — для нормальних товарів; Е; > 1 — для предметів розкоші; Е; < 0 — для неякісних товарів.