6.10 Форми і методи влади та впливу

Основні форми влади: заснована на примусі; заснована на винагороді; експертна влада; еталонна(влада прикладу); законна(традиційна влада). Засоби впливу: традиція – керівник використовує традицію, щоб задовольнити потребу виконавця у захищеності та незалежності; харизма – це влада побудована не на логіці, а на силі особистих якостей чи здібностях лідера; вплив через розумну віру – виконавець бере на віру цінність знань керівника. Форми впливу: переконання – влада прикладу і влада експерта; участь – робітникам дозволяють брати участь в о обговоренні запропонованих змін в їх роботі.

6.11 Стиль управління. Основні теорії лідерства

Стиль управління – це стійка думка керівника відносно тієї міри свободи,яка повинна бути надана підлеглим у підготовці рішень, ця міра свободи може змінюватись від нуля до дуже великої, стиль управління – це манера поведінки керівника щодо підлеглих, через яку здійснюється вплив на робітників організації, ця манера формується під впливом багатьох факторів, які постійно змінюються. А саме факторів: особистих якостей керівництва, особистих якостей підлеглих,завдань та дій які вони виконують. Класифікація стилів управління: жорсткий авторитарний(диктатура); доброзичливий авторитарний; демократичний; колегіальний

6.12

Конфлікти. Природа конфлікту в організації

Конфлікт – це розбіжність між двома або кількома сторонами (особами чи групами),якщо кожна з них намагається зробити так,щоб були прийняті саме її погляди або цілі і завадити іншій стороні зробити те саме. Існує думка, що конфлікт – явище небажане і що необхідно, по можливості, уникати його або якнайшвидше розв’язувати. Будь-яка організація не може існувати без конфлікту, люди залежать один від одного, кожен потребує підтримки, розуміння, наявності однодумців. Це стосується не лише змісту роботи, а й зовнішніх форм організації.

6.13 Типи конфліктів та їх причина

Типи конфліктів: внутрішньо особистісний(рольовий конфлікт; внаслідок того, що виробничі вимоги не збігаються з особистими потребами чи цінностями); міжособистісний(боротьба керівника за обмежені ресурси, капітал чи робочу силу, час використання устаткування або схвалення проекту); конфлікт між окремою особою та групою(очікування групи знаходяться в протиріччі з очікуваннями окремої особи); між груповий конфлікт(через різницю у цілях). Причини: розподіл ресурсів, взаємозалежність завдань, розбіжності у цілях, розбіжність в уявленнях і цінностях, розбіжності у манері поведінки та життєвому досвіді, незадовільні комунікації.

6.14 Управління конфліктною ситуацією

Способи керування конфліктною ситуацією: структурні та міжособистісні. До структурних: роз’яснення вимог до роботи, використання координаційних та інтегральних механізмів, встановлення загально організаційних комплексних цілей, використання системи винагород. До міжособистісних: ухиляння, згладжування, примушення, компроміс, роз’яснення проблеми

6.15 Стреси. Їх причини. Методи захисту від стресу.

В період діяльності у людей виникають стреси. Вони можуть бути викликані організаційними та особистісними факторами. Організаційні фактори: перенавантаження чи недовантаження, конфлікт ролей, нецікава робота. Для уникнення стресів необхідно: навчитися говорити «ні» коли досягнете границі, налагодити хороші стосунки з босом, не боятися уточнювати неясність, якщо нема цікавості до роботи, то з’ясувати чому, знайти час для відпочинку.