- •0.1 Необхiднiсть вивчення основ органiзацiї виробничого процесу вiдповiдно до фаху спецiалiста
- •0.2 Чим викликана необхiднiсть управлiння органiзацiями.
- •0.3 Особливостi дiяльностii управлiння процесом виробництва та реалiзацii продукцiї в сучасних умовах господарювання.
- •0.4 Значення, змiст та структура даного курсу, його основнi складовi.
- •1.1 Товарне виробництво-основа розвитку економiки
- •1.2 Пiдприємство-первинна ланка промисловостi.
- •1.3 Основнi принципи органiзацii пiдприємства.
- •1.4 Закон Украiни про пiдприємство .
- •1.5 Закон Украiни про пiдприємництво.
- •1.6 Форми органiзацii виробництв,перспективи iх розвитку.
- •1.7 Права та обов"язки пiдприємств рiзних органiзацiйно-правових форм.
- •1.8 Порядок органiзацii та функцiювання пiдприємств рiзних органiзацiйно-правових форм.
- •1.9 Що таке виробничий процес.
- •1.10 Рiзновиди виробничих процесiв.
- •1.11 Структура виробничого процесу.
- •1.12 Принципи спецiалiзацiї окремих частин виробничого процесу
- •1.13 Типи виробництва
- •1.18 Вдосконалення виробничої структури має такі шляхи:
- •1.24 Аналіз показників ефективності різних організац форм.
- •1.25 Недоліки та переваги різних форм вир-цтва
- •2.1 Поняття організації
- •2.2 Менеджери,їх роль в успішному управлінні
- •2.3 Рівні управління
- •2.4.Змiст та складовi успiшного управлiння, основнi пiдходи: узагальнення, ситуацiйний, iнтегрований пiдхiд, критичний.
- •2.5.Органiзацiя (пiдприємство) як система.
- •2.6.Обєкт управлiння в органiзацiї.
- •2.7.Внутрiшнє середовище, його структура та характеристики.
- •2.8.Зовнiшнє середовище, його структура та характеристики.
- •2.9.Комунiкацiї, їх рiзновиди.
- •2.10.Вплив комунiкацiй на прийняття рiшень.
- •2.11.Моделi обгрунтування I прийняття управлiнських рiшень.
- •2.12.Типи моделей систем, процес їх побудови.
- •2.13.Головнi рiзновиди моделей науки управлiння .
- •2.14.Платiжна матриця, як метод прийняття управлiнських рiшень.
- •2.15.Дерево рiшень, як метод прийняття управлiнських рiшень.
- •2.16.Застосування методiв прогнозування для прийняття управлiнських рiшень.
- •3.1.Функцiї управлiння
- •3.2 Сутнiсть, функцiї та вигоди стратегiчного планування
- •3.3 Сутнiсть, функцiї та вигоди стратегiчного планування
- •3.4 Цiлi органiзацiї та фактори, якi їх визначають
- •3.5 Сутнiсть та змiст управлiнського обстеження.
- •3.6 Вибiр альтернатив та обгрунтування стратегiї.
- •3.7 Основнi пiдходи та складовi реалiзацiї стратегiчного плану.
- •3.8 Бюджет,як засiб управлiння реалiзацiєю стратегiї.
- •3.9 Управлiння по цiлям, як засiб управлiння реалiзацiєю стратегiї.
- •3.10 Принцип єдиноначалля.
- •3.11 Бюрократична структура управлiння органiзацiєю.
- •3.12 Функцiональна структура управлiння органiзацiєю.
- •3.13 Продуктова структура управлiння органiзацiєю.
- •3.14 Адаптивна структура управлiння органiзацiєю.
- •3.15 Централiзована структура управлiння органiзацiєю.
- •3.16. Децентралiзована структура управлiння органiзацiєю
- •17. Мотивацiї, їх призначення, обгрунтування необхiдностi
- •18. Потреби I мотивацiї
- •19. Види потреб та їх взаємозв"язок
- •20. Змiстовнi теорiї мотивацiї та засоби їх реалізації
- •21. Процесуальнi теорiї мотивацiї та засоби їх реалізації
- •22. Контроль, його сутнiсть, основнi складовi
- •23. Рiзновиди та етапи контролю
- •24. Стандарти та їх роль в контролi
- •25. Автоматизованi системи контролю
- •Тема 4. Забезпечення ефективної дiяльностi пiдприємств.
- •1.Сенс ефективної дiяльностi.
- •2.Особливiсть пiдприємницької дiяльностi.
- •3.Полiтика I практика пiдприємницької дiяльностi.
- •4.Основнi складовi дiяльностi пiдприємця.
- •4.5. Зміст та структура бізнес-плану
- •4.6. Стратегія розвитку та управління бізнесом
- •4.7. Народногосподарський економічний ефект
- •4.8. Річний економічний ефект
- •4.9. Розрахунок економічного ефекту по питомому приведеному доходу
- •4.10. Основні показники економічної ефективності
- •4.11. Поняття інвестиційного проекту та методика його обґрунтування
- •6.1. Зміст підприємницького управління
- •6.2. Управління трудовими ресурсами – важливий аспект бізнесу
- •6.3. Динаміка групових взаємовідносин в організації
- •6.4. Суть групової динаміки
- •6.5. Поняття формальних і неформальних малих груп
- •6.6. Основні характеристики неформальних малих груп
- •6.7. Фактори, які впливають на ефективність роботи групи
- •6.9 Влада та вплив і їх значення в управлінні
- •6.10 Форми і методи влади та впливу
- •6.11 Стиль управління. Основні теорії лідерства
- •6.13 Типи конфліктів та їх причина
- •6.14 Управління конфліктною ситуацією
- •6.15 Стреси. Їх причини. Методи захисту від стресу.
- •6.16 Організація управління по кінцевим результатам
- •6.17 Поняття «результат». Особливості управління по результатам.
- •6.18 Особливості організації при управлінні по результатах.
- •Функции рекламы
24. Стандарти та їх роль в контролi
Стандарти - документи, процес у відношенні до якого підлягає виміру. Вимога до стандартів – мета повинна мати кількісну характеристику.
Центральне місце в системі контролю посідають стандарти, заради досягнення яких і впроваджується власне контроль. Ці стандарти можуть мати різну форму — фізичні або натуральні стандарти (обсяг продукції, робіт, послуг, відпрацьований час, частка ринку тощо), цінові стандарти, стандарти капіталу, доходів, програмні стандарти, цілі, стратегічні плани і т. ін.
Мета, яка може бути використана в якості стандартів для контролю, відрізняє дві дуже важливі особливості. Вона характеризується наявністю тимчасових рамок, в яких повинна бути виконаний робота, і конкретного критерію, по відношенню, до якого можна оцінити ступінь виконання роботи. Конкретний критерій і певний період часу називаються показниками результативності. Показник результативності точно визначає те, що повинне бути отриманий для того, щоб досягти поставленої мети.
25. Автоматизованi системи контролю
Рішення задачі забезпечення, підтримка і перевірки виконання заданої якості продукції на всіх етапах її виготовлення здійснюється за допомогою систем контролю і управління якістю, для створення якої необхідно мати свій в розпорядженні докладну інформацію про точність процесу обробки. По характеристиках точності процесу встановлюється необхідність застосування засобів автоматичного активного контролю, визначаються режими обслуговування, кількість налагоджує і інші показнику необхідні для управління процесом. Особливе місце в системі контролю займає операційний активний контроль якості обробки, результати якого використовують для коректування настройки оброблювального устаткування або пристроїв, що управляють процесом обробки.
Найефективніші методи підвищення точності і якості роботи технологічного устаткування пов'язані з автоматичним отриманням і використовуванням додаткової інформації про відхилення вихідних параметрів.
Засоби активного контролю і управління дозволяють сумістити процеси обробки і вимірювання, виключаючи необхідність періодичних зупинок верстата для вимірювання, Особливо велика роль цих засобів в автоматизації виробничих процесів, коли вони виконують роль пристроїв зворотного зв'язку. Автоматизація процесу обробки на базі вимірювальних систем активного контролю і управління різко підвищує продуктивність праці верстатників, знижує рівень вимог до їх кваліфікації і дозволяє здійснювати багатоверстатне обслуговування.
Тема 4. Забезпечення ефективної дiяльностi пiдприємств.
1.Сенс ефективної дiяльностi.
Поняття ефективності — одне з центральних в економічній теорії та практиці. На будь-якому напрямі суспільного життя вона визначає доцільність дій господарюючого суб'єкта в економічній системі.
Родовою ознакою ефективності (продуктивності) може бути необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства (організації) з найменшими витратами суспільної праці або часу. У кінцевому підсумку змістове тлумачення ефективності (продуктивності) як економічної категорії визначається об'єктивно діючим законом економії робочого часу, що є основоположною субстанцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромадження та використання суспільством. Саме тому підвищення ефективності виробництва треба вважати конкретною формою вияву цього закону.
Розрізняють суспільну, виробничу, соціальну, технічну, економічну ефективність. Технічна ефективність визначає результативність дій, спрямованих на вдосконалення техніки і технології, соціальна — на поліпшення умов праці, психологічного клімату в трудовому колективі тощо, економічна — на підвищення прибутковості всієї господарської діяльності, суспільна — на подолання нерівності в розподілі доходів і підтримання соціальної справедливості, виробнича — на мінімізацію витрат і максимізацію прибутку. Всі види ефективності тісно пов'язані між собою, взаємозалежні і разом визначають ефективність економічної системи країни загалом.
Ефективність діяльності підприємства аналізують за такими показниками: прибуток, норма прибутку, рентабельність, а також показниками використання трудових ресурсів (продуктивність праці), основних виробничих фондів (фондовіддача, фондомісткість), матеріальних ресурсів (матеріаломісткість, матеріаловіддача) та ін.