Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2менеджмент шпорки.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
04.02.2016
Размер:
508.42 Кб
Скачать

1.1 Товарне виробництво-основа розвитку економiки

Товарне виробництво – це така система організаційно-економічних відносин, при котрій корисні продукти створюються для їх продажу на ринку.

Ознаки такої системи передбачають: що виробляти, як використовувати для цього фактори виробництва і для кого передбачений товар:

Виробництво товарів засновано на суспільному розподілі праці, котре виникає між окремими господарюючими одиницями. Його розвиток передбачає прогрес виробництва: ріст кваліфікації та вмінь робітників, а також розробка нових машин, котрі скорочують працю. Збільшення випуску товару на спеціалізованому підприємстві створює можливість і необхідність обмінювати зайву їх кількість на інші корисні речі. Тож товарне виробництво дає широкий простір загальному економічному закону розподілу праці: економіка прогресує внаслідок все більшої якісної диференціації трудової діяльності.

Товарне господарство є відкритою системою організаційно- економічних відносин. Тут робітники створюють корисні продукти не для особистого використання, а для продажу. Увесь потік нових речей виходить, за межі кожної виробничої одиниці і йде на ринок для задоволення попиту покупців.

Товарному господарству належні непрямі зв’язки між виробництвом та використанням. Вони розвиваються за формулою: виробництво – обмін – використання. Виготовлена продукція йде спочатку на ринок для обміну на інші вироби (або на гроші) і лише після цього попадає у сферу використання. Ринок підтверджує, або не підтверджує необхідність виготовляти дану продукцію для продажу. Саме через ринковий обмін встановлюються економічні відносини між виробником та покупцем товарів.

Як наслідок, розвиток розподілу праці, відкритість та ринковий характер господарчих зв’язків зняли ті обмеження для прогресу економіки, які встановило натуральне господарство.

1.2 Пiдприємство-первинна ланка промисловостi.

Підприємство у політекономічному розумінні — це первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка промисловості, яка виступає як товаровиробник і забезпечує процес відтворення на основі самостійності та самоокупності, й основний суб'єкт ринкової економіки. В такій якості підприємство виступає тому, що:

1. Саме на підприємстві проходить процес виробництва матері­альних благ (надання послуг).

2. Підприємство має закінчений цикл відтворення (випуск і реалізація продукції) й покриває свої видатки своїми доходами, тобто, діє на основі комерційного розрахунку.

3. Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом з правами юридичної особи (має самостійний баланс, рахунки в банку, свою печатку й товарний знак).

На підприємстві відбувається безпосередньо поєднання робочої сиди із засобами виробництва, значною мірою вирішується доля НТП, ефективності виробиицтва. Від діяльності окремих підприємств залежать величина створюваного валового національного продукту, соціальне-економічний розвиток суспільства, ступінь задоволення матеріальних і духовних потреб населення.

1.3 Основнi принципи органiзацii пiдприємства.

Підприємство – самостійний господарюючий суб’єкт, що працює на основі госпрозрахунку (самофункціонування), об’єднує в собі основні виробничі фактори (засоби праці, об’єкти праці, жива праця), територіально відокремлений і має права юридичної особи.

На приватному підприємстві можуть реалізовуватися різні форми власності. Власник призначає директора (президента) підприємства (компанії). Керівник підприємства представляє перед робітниками інтереси власника і навпаки. Від імені власника (колективу) керівник розпоряджається активами підприємства та продуктивними силами.

Підприємства можуть бути спеціалізовані та холдингові компанії. Документ, який підтверджує права власності – акції.

Підприємство працює на основі статуту, прийнятого власником чи колективом, та затвердженого органом управління. У статуті затверджено види діяльності керівництва. Щоб реалізувати вимоги статуту, підприємство повинне мати кошти (статутний фонд) – як активи, так і нерухомість.

Бувають підприємства з обмеженою відповідальністю (Ltd) і з повною. Ltd можуть вести діяльність лише ту, що визначена статутом, мають невеликий статутний фонд (від 3 до 5 тисяч мінімумів – 17 грн.), за результат відповідає майном підприємства, а підприємства з повною відповідальністю – ще й майном працівників.

Підприємство має рахунок у банку, яким можуть розпоряджатися керівники і головний бухгалтер, вказані в статуті. Підприємство має право розпоряджатися фінансами, заключати угоди, набирати працівників, тобто виступати юридичною особою. Право підтверджується круглою печаткою.