Профілактична робота з батьками молодого подружжя

Однією з форм допомоги людям старшого покоління може бути апе­лювання до їхньої свідомості у про­цесі психологічної консультації.

Одним із напрямків консультативної роботи соціального працівника може бути зниження напруги у людей старшого покоління щодо не­можливості самореалізації у сучасних умовах.

Технологія роботи з такими клієнтами відображається у формулі, за запропонованій А.Г.Шмельовим: якщо гостро відчувається почуття, що надія на досягнення немає (зовнішні перешкоди явно переважають ваші можливості) можна спробувати переглянути цінності і ціннісні шкали. Головне — не фіксуватись па одній якійсь цінності [5].

Кожна людина має нахили до чогось, володіє якимись здібностями, певними якостями, що притаманні тільки їй. Якщо людині важко з чи­мось змиритись, вона не може володіти бажаним, соціальний працівник може сприяти усвідомленню власних можливостей людини, а, отже, "відкрити очі" на цінність власного Я. Зорієнтувати людину, що вона володіє чимось таким (здібностями, якостями тощо) чого не мають інші, і це є безцінний скарб її особистості.

Ще одним напрямком консультативної роботи соціального працівни­ка з людьми старшого покоління може виступати послаблення негатив­них переживань до молодого покоління.

Молоді є носіями цінностей, які незрозумілі старшим, а іноді й при­голомшують їх. Для соціального працівника, як представника молодого покоління, цей аспект роботи виявляється досить складним і суперечли­вим. Як знайти спільну мову з клієнтом, що належить до іншої "вікової категорії", як заслужити його довіру, як увійти у конфлікт із його цінностями, які можуть здаватися безглуздими? Це все питання профес­ійної майстерності і сумління. Але це не є предметом обговорення.

Технологія роботи з клієнтами, що належать до старшого покоління полягає у орієнтуванні їх на розуміння і рефлексіям двох моментів:

• їх власне покоління було колись по відношенню до більш старшо­ го в такому ж положенні, як тепер молоде покоління до їхнього;

• пройде час і це молоде покоління опиниться у такому ж стані до більш молодшого покоління [5].

Ще один аспект, на який хотілося б звернути увагу, це рівень три­вожності серед різних груп населення. За даними Л.Н . Юр'ївої рівень тривожності та індекс життєвої задоволеності корелюють із поколінною належністю:

— у осіб до ЗО років домінує нормальний рівень тривожності і ви­ сокі показники життєвої задоволеності, що є свідченнями благополуччя психоемоційної регуляції та життєвого оптимізму;

112 Соціальна робота

Теоретичні основи соціальної роботи 113

• у осіб середнього віку (31-55 років) підвищується тривожність і знижуються показники життєвої задоволеності та оптимізму, що вказує на граничну мобілізацію психоемоційних ресурсів і зниження психологі­ чної стійкості особистості;

• у представників старшого покоління (особливо у непрацюючих пенсіонерів), відбулося катастрофічне зниження індексу життєвої задо­ воленості і підвищення тривожності [6].

Враховуючи вище наведену інформацію, соціальний працівник, з ме­тою вивчення психологічної атмосфери сім'ї і сімейних стосунків може використати певні пенходіапюстичні методики. Нагадаємо лише, що для людей старшого і середнього покоління характерним є традиційні погля­ди па сім'ю, як па осередок спокою і захисту. Отже, виявити яким чином спільне проживання молодих з батьками впливає на самопочуття ос­танніх допоможуть такі методики, як "Типовий сімейний стан" і опиту-вальпик "Аналіз сімейної тривоги" [3].

Література

1. Гурко Т. Семеіїньш портрет без розовьіх топов //Узьі брака, узьі свободи /Сост. Т. Розумовская. — М., 1990. — С. 54-69.

2. Новайтис Г. Семья в психологической коисультации.- М.: Воро­ неж,- 1999. - 224с.

3. ОвчароваР.В. Психологическое сопровождепие родительства. — М., 2003.

4. 1999. Україна. Людський розвиток. Звп. — К., 2000.

5. Шмелев А.Г. Осірьіе углм семейіюго круга. — М., 1986.

6. Юрьева Л.Н. История. Культура. Пснхические н поведепческие расетройства. — К., 2002.

Питання для самоперевірки

1. Які проблеми молодої сім'ї обумовлюють звернення за професій­ ною психологічною допомогою?

2. Назвіть методи психологічного консультування молодої сім'ї.

3. Яка потрібна профілактична робота з батьками молодого подруж­ жя і навіщо? Поясніть свою точку зору.

4. Які можливі напрямки роботи з людьми старшого віку?

4. Соціально-педагогічна робота з дітьми, які зазнали сімейного насилля

Однією з актуальних проблем, які стоять перед сучасним українсь­ким суспільством, с подолання і профілактика будь—яких проявів на­сильства щодо дітей та молоді. Слід відзначити, що дана проблема лише стає предметом широкого громадського та наукового обговорення в Ук­раїні.

За офіційними даними, насильство в сім'ї — досить поширене явище в Україні [1]. Статистика показує, що ЗО — 40% всіх насильницьких злочинів відбуваються у сім'ї. За свідченнями дітей, з жорстокістю вони зустрічаються вперше у власній сім'ї, з боку батьків та старших сестер і братів; приблизно в 45 — 49"_О сім'ях має місце насильство над дітьми [2]. Якщо врахувати всі погрози, залякування, побиття і т. іп., то прак­тично кожна дитина хоч один раз зіштовхувалася з проявами жорсто­кості, тиску або насильства зі сторони своїх батьків. Розглядаючи сімей­не насильство над дітьми можна одночасно виокремити два аспекти наслідків цього явища: нанесення шкоди жертві зокрема і суспільству в цілому.

Діти, які пережили будь-який вид насильства, відчувають труднощі у соціалізації, взаємостосунках з дорослими, у спілкуванні з ровесника­ми. Вирішення своїх проблем діти — жертви насильства — часто знахо­дять в кримінальному, асоціальному середовищі. Згідно з матеріалами доповіді Кабінету Міністрів України Верховній Раді " Про становище молоді в Україні", "... кожного дня підлітки скоюють понад 100 зло­чинів: одне вбивство або тяжке пошкодження, два — три розбійних напади, вісім пограбувань, двадцять шість крадіжок державного, сорок п'ять — особистого майна громадян (з них шістнадцять квартирних кра­діжок) — і майже щодня вчиняють зґвалтування". Така ситуація не може не викликати занепокоєння.

За останні десятиліття спостерігається активний исихолого-педагогі-чпий пошук і розробка окремих питань сімейного насильства (досліджен­ня Ю. Якубова, Н. Лавринепко, М. Московка [3] , О. Балакірєвої [4]). Наукові основи психолого-недагогічної діяльності щодо попередження та подолання причин та наслідків насильства стосовно дітей в сім'ї висв­ітлено в працях А. Бопдаровської |5], Т. Говорун, О. Кікіпежді [6], І. Трубавіпої [1], М. Ліборакіної 17], О. Бопдарчука [8] та іп.