- •Глава 1. Соціальна робота як практична діяльність 8
- •Розділ і
- •Глава 1. Соціальна робота як практична діяльність
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •34 Соціальна робота
- •Питання для самоперевірки
- •Глава 2.
- •Питання для самоперевірки
- •Глава 3.
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Глава 1. Технології роботи з сім'ями різного типу
- •102 Соціальна робота
- •Профілактична робота з батьками молодого подружжя
- •114 Соціальна робота
- •Соціальні та психолого-
- •Педагогічні проблеми
- •Сімейного насилля
- •Над дітьми
- •118 Соціальна робота
- •122 Соціальна робота
- •Особливості психолого-
- •Педагогічної роботи
- •З дітьми, які зазнали
- •Сімейного насильства
- •Робота з батьками щодо попередження та подолання насильства над дітьми
- •140 Соціальна робота
- •Технології соціально-педагогічної роботи з випадками насилля в сім'ї стосовно дітей
- •Питання для самоперевірки
- •154 Соціальна робота
- •156 Соціальна робота
- •158 Соціальна робота
- •160 Соціальна робота
- •Питання для самоперевірки
- •Аналіз вітчизняної правової бази захисту від насилства у родині
- •164 Соціальна робота
- •Питання для самоперевірки
- •Глава 2.
- •190 Соціальна робота
- •Програма реабілітації дітей з обмеженими можливостями
- •Глава3.
- •Питання для самоперевірки
- •Глава 4.
- •Література
- •244 Соціальна робота
- •Ознаки виявлення осіб, які вживають наркогенні засоби
- •Психологічні аспекти формування наркогенної залежності
- •250 Соціальна робота
- •Засоби та методи психологічного консультування, психокорекції, психотерапії
- •Глава 5.Соціальна робота з дітьми вулиці
- •Системна робота з орієнтацією на родину
- •Індивідуальна та групова робота за конкретними випадками
- •Теоретичні основи вуличної соціальної
- •Питання для самоперевірки
- •Глава 6.
- •Методи вивчення соціальним педагогом творчої дитини
- •306 Соціальна робота
- •Тренінгові методи виявлення й розвитку обдарованості
- •Арттерапія в роботі з
- •Обдарованими дітьми
- •Як метод діагностики
- •Обдарованості
- •312 Соціальна робота
- •314 Соціальна робота
- •Література
- •Питання для самоперевірки
- •Глава 7.
- •Глава 8.
- •Література
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1. Сім'я як найефективніший природній вихователь.
- •Тема 2. Сутність та причини сімейного насильства над дітьми.
- •Тема 3. Види і форми сімейного насильства.
- •Тема 4. Сімейне насильство над дітьми та агресія.
- •Тема 5. Сімейне насильство та дитячі суїциди.
- •Тема 6. Правила взаємостосунків батьків та дітей.
- •Постанова
- •Порядок
- •Капська а.Й., Безпалько о.В., Вайнола р.Х., Вакуленко о.В.,
- •Карпенко о.Г., Ковчина і.М., Комарова н.М., Краснова н.П.,
- •Мірошниченко с.А., Міщик л.І., Пєша і.В.,
- •Поліщук в.А., Харченко ся.
102 Соціальна робота
Теоретичні основи соціальної роботи ЮЗ
— невміння дорослих врахувати ці зміни і небажання зробитисвої взаємини з вже дорослими дітьми такими, що відповідають цим змінам [1]. Отже, перше, на що слід звернути увагу соціальному працівнику, що працює з сім'єю, це па роз'яснення батькам необхідності перегляду їхніх поглядів на питання влади і авторитету у взаєминах з дітьми, що дорослішають.
З метою виявлення у батьків знань щодо особливостей юнацького віку можна використати тестову методику "Чи знаєте Ви юнацьку психологію?", розроблену Є.І.Роговим.
Існує й ряд інших психодіапюстичних методик, спрямованих па виявлення особливостей сімейного виховання та ставлення до дитини.
Методика "Тест-опитувальник ставлення батьків" (А.Варга, В.Столін) орієнтований на вивчення особливостей батьківської позиції матері або батька, по відношенню до конкретної дитини, які звертаються по психологічну допомогу з питань виховання дітей і спілкування з ними. Батьківське ставлення розуміється як система різноманітних почуттів стосовно дитини, стереотипів поведінки, що практикується в спілкуванні з нею, особливостей сприйняття, розуміння характеру та особистості дитини, її вчинків. Опитувальник містить 61 твердження, з якими батьки або погоджуються або не погоджуються і які відображають індивідуальний досвід батьків у вихованні конкретної дитини.
Методика "Аналіз сімейного виховання" (АСВ) Е.Г. Ейдеміллера спрямована на аналіз сімейного виховання та причин його неефективності. Це опитування призначене для батьків, які мають дітей підліткового віку і виявляє індивідуальний досвід батьків у вихованні підлітка. Опитувальник складається із 130 тверджень, які мати (батько) вибирає чи відхиляє.
Методику доцільно використовувати для діагностики стосунків у сім'ях, де виховуються підлітки, в яких спеціаліст припускає наявність неврозу чи неврозоподібиого стану, психопатію чи акцентуацію характеру.
Опитувальник "Виявлення батьківських установок і реакцій"(РАКУ) Е. Шефера спрямований на дослідження найбільш загальних особливостей батьківського виховання. Батьки висловлюють свою думку стосовно виховання дітей взагалі. Це дозволяє вивчати установки батьків на виховання дитини апріорно, що необхідно у практиці усиновлення і при створенні сімейних дитячих будинків. Методика містить 115 тверджень, що стосуються сімейного життя і виховання дітей. Як показники виділені 23 асиекти-ознаки (шкали), кожна з яких містить 5 тверд-
жень. Оскільки РАКУ є багатоаспектним опитувальником, виявленні зв'язки між шкалами згруповані у три фактори, які визначають певний тип стосунків:
надмірна концентрація па молодому поколінні;
оптимальний емоційний контакт;
надмірна емоційна дистанція з молоддю.
Це далеко не весь перелік методик психодіагностики сімейних стосунків.
Які ж форми роботи з сім'єю може використовувати соціальний працівник? Розглянемо метод батьківських груп, запропонований Р.В. Ов-чаровою [4].
Метод батьківських груп.
Оскільки сім'я являє собою цілісну систему, тому проблеми діади "батьки — діти" не можуть бути вирішені за допомогою психокорекції тільки дітей або тільки батьків.
Причини неефективного батьківського ставлення можуть бути різноманітними. Психологічна корекція дозволяє виправити більшість з них. З цією метою використовуються батьківські групи. Паралельна робота (тобто, і з дітьми, і з батьками) дозволяє підвищити ефективність занять батьківської групи.
Цілі і форми групової роботи обмежені батьківською темою. Група передусім звертається до проблем виховання молодого покоління і спілкування з ним. Особистісні проблеми учасників обговорюються лише в тій мірі, в якій це необхідно для вирішення батьківських проблем.
За стилем проведення корекції групи структуровапі (тобто, теми для обговорення, ігрові і домашні завдання пропонує ведучий). Кількість учасників — 10-15 батьків (сімейні пари або один із батьків). Заняття проводяться раз на тиждень протягом чотирьох годин. Весь курс (10 занять) складає 40 годин. Паралельно працють підліткові групи, в яких можуть займатися 5-8 осіб віком 14-17 років.
Основний метод корекції батьківських ставлень — когнітивно-пове-дінковий тренінг. Основним змістом занять корекційпих батьківських груп є обговорення і психодраматичие програвання типових ситуацій внутрісімейиого спілкування і особливостей взаємодії з підростаючою дитиною. Заняття включають також психогімнастичні прийоми і різноманітні варіанти соціометричних методик. В батьківських групах використовують також різноманітні допоміжні методи психокорекції.
104 Соціальна робота
Теоретичні основи соціальної роботи 105
Метод групової дискусії підвищує іісихолого-педагогічиу грамотність батьків, їх загальну сензитивність до дитини та її проблем, дозволяє виявити індивідуальні стереотипи виховання.
Метод вербальної дискусії навчає культурі діалогу в сім'ї, вироблює вміння аргументувати свої доводи і уважно розглядати думки іншої людини, у тому числі і власної дитини.
Метод конструктивної суперечки допомагає порівнювати різні точки зору батьків па позицію дітей у вирішенні проблемних ситуацій, прислуховуватися одне до одного, обирати найбільш раціональні та ефективні підходи на основі співробітництва.
Метод гри дозволяє моделювати і відтворювати в контрольованих умовах сімейні ситуації. Прикладами таких ігор можуть бути:
/. "Архітектор і будівельник" — будівельник із зав'язаними очима під керівництвом архітектора, якому заборонені будь-які дії руками, повинен розмістити у певній послідовності кубики на великій карті. При цьому кожен з присутніх має побувати у різних ролях;
"Приємні спогади" — необхідно згадати і поговорити про щось приємне для сім'ї і одного з батьків та показати, як це було;
"Неприємні спогади" — необхідно згадати і програти останню сварку одного з батьків з власною дитиною, а потім поговорити про почуття, що відчували обоє.
Метод спільних дій оснований на виконанні дитиною і одним із батьків спільного завдання. Після виконання завдання проводиться його аналіз.
Спеціальні вправи на розвиток навичок спілкування. Прикладом таких вправ може бути вправа "Тренінг ефективного вербального спілкування, в комунікації один з батьків — дитина (Як будувати Я-повідомлення)" [3].
Література
Ковалев С.В. Психология современной семьи. — М., 1988.
Марковская И.М. Тренинг взаимодействия родителей с детьми. — СПб.,2000.
Минияров В.М. Психология семейного воспитания (диапюсти- ко — коррекциоииьш подход). — М.; Воронеж, 2000.
Овчарава Р.В. Психологическое сопровождение родительства. — М., 2003.
5. Рогов Е.И. Настольпая книга практического психолога: В 2кп. — 2-епзд. — М., 1998. — Кн. 2.: Робота психолога со взросльши. Коррек-цноішше прнсмьі и упражпепия.
Питання для самоперевірки
Охарактеризуйте моделі допомоги сім'ї?
Охарактеризуйте рівні емансипації дітей від батьків?
Які психодіапіостпчпі меюдики сімейних стосунків може викори стовувати соціальний працівник у практичній роботі?
Які методи можуть використовуватися у груповій робоа з батьками?
3. Психолого-педагогічна допомога молодій сім'ї
Соціальними психологами встановлено, що основними факторами психологічної стійкості як для стабільного, так і для нестабільного суспільства є певні іпдивідуальіга-исихологічпі особливості індивіду, його установки та світовідчуття.
Отже, спеціаліст, що працює у сфері надання исихолого-недагогічіюї допомоги сім'ї, повинен враховувати різні психологічні стани і соціальне самопочуття представників різних поколінь. Знання психологічних особливостей різних поколінь сприятиме побудові ефективних програм нси-холого-иедагогічпої корекції стосунків у сім'ї.
Зміни суспільної ідеології для населення СРСР виявились найпотужнішим стресовим фактором. Недоступна раніше свобода від жорстких соціальних, політичних, релігійних та економічних обмежень була потужним психологічним потрясінням. Тому старше покоління в умовах відкритого суспільства виявилось дезадаптоиаїшм, оскільки стиль поведінки, що був адекватний для недавнього минулого, стає неадекватним через нові соціальні умови.
Молодому поколінню притаманні демократнчніші погляди па більшість життєвих явищ. Формування їх особистості співпало з періодом перебудови, яка відкрила доступ для західної культури на простори СРСР. Різноманітність доступної інформації, що сприймалась ними певною мірою без свідомої ідеологічної, морально-етичної та естетичної корекції сприяла становленню принципово нової генерації людей. Як зазначає Л.М. Юр'єва, "вони (тобто ті, кому зараз 15-20 років), па відміну від усіх поколінь радянських людей, які вірили у світле майбутнє, виховані на
106 Соціальна робота
Теоретичні основи соціальної роботи 107
думці про те тому, що завтра може бути ще гірше, а може і зовсім не настати. Злидарство, мізерні зарплати батьків, соціальна нерівність стали звичними атрибутами їхнього життя з раннього віку" [6, 80-81]. Представники цього покоління, як зазначає автор, більш схильні до різноманітних адикцій, деструктивних форм поведінки і депресій, ніж представники більш старшого покоління, юність яких проходила у зовсім інших соціальпо-політичних і соціокультурних умовах.
Проблема полягає в тому, що батьки, навіть після укладання шлюбу їхніми дітьми, продовжують бачити у своєму сипові або дочці дитину, намагаються керувати подружжям, нав'язувати йому свою точку зору і нерідко втручаються у взаємостосунки молодих.
Нерідкі ситуації, коли, наприклад, молода дружина хоче бачити у своєму нареченому чоловіка, здатного вирішувати проблеми, що пов'язані із життєдіяльністю сім'ї. Але при спільному проживанні з батьками чоловік рідко може проявити свої ділові якості, тим паче, якщо його вичитують за найменші огріхи як поганого школяра. Інша ситуація — коли свекруха вважає своїм обов'язком навчити свою невістку "як треба жити".
Подібні проблеми постають, коли молодята проживають з батьками дружини. Молодий чоловік не відчуває себе хазяїном у домі, а мати і дочка не завжди можуть розмежувати "сфери виливу". Тому не менш важливою є підготовка самих батьків молодих.
Отже, виникають два питання: як сприяти гармонізації взаємин із молодим поколінням і зберегти крихту реалізму щодо дійсності старшому поколінню?
Ми вважаємо, що при побудові програм корекції взаємин молодого подружжя з батьками, слід враховувати такі два моменти:
власне консультативна робота з молодою сім'єю;
профілактична робота з батьками молодого подружжя.
Консультування молодої сім'ї
Розглянемо особливості роботи за цими двома напрямами.
До ряду проблем і завдань діяльності, які вирішує молода сім'я на етапі свого становлення, відносять встановлення психологічної і просторової дистанції з генетичними сім'ями [2].
Навіть у тих випадках, коли шлюбний партнер обраний, у пари можуть з'явитися труднощі, для подолання яких їй знадобиться професійна
психологічна допомога. Однією з найхарактерніших труднощів є незгода батьків. Причини її не завжди усвідомлюються, але мають реальну основу. Г. Навайтіс зазначає: "Більшість батьків бажають, щоб шлюб їх дітей був вдалим, тому не схвалюють, па їх думку, необдуманого, поспішного рішення взяти шлюб. ... Така поведінка батьків відповідає одній із соціальних функцій сім'ї — контролю за сексуальною поведінкою " [2, 165-166].
Проте, з боку батьків можливі помилки в оцінці рішення дітей взяти шлюб. У цьому аспекті робота соціального працівника повинна бути спрямована на виявлення причин опору батьків шлюбу молодих. Це завдання успішно вирішується у процесі спільного з батьками обговорення перспектив майбутньої сім'ї. Але нерідко у молодих виявляється поспішність побратися і, як реакція на таке їхнє рішення, батьки замість конструктивного обговорення виражають слабо аргументовану категоричну незгоду. Це ускладнює взаємостосунки молодят і близьких їм людей. Якщо ж молоде подружжя емоційно або матеріально дуже залежне від батьків, для того щоб врегулювати складні (іноді конфліктні) стосунки необхідна професійна консультативна допомога.
Ще однією проблемою взаємин є психологічна залежність молодої сім'ї від батьків, що проявляється:
у спробах керуватися установками батьків, а не своїми потребами і рішеннями;
в ототожненні сімейних ритуалів із змістом сімейних стосунків;
у спробах створити свою, незалежну від батьківської сім'ю, але при цьому демонструючи лояльне ставлення до генетичної сім'ї [2].
Підтримує залежність дітей почуття небезпеки, що відчувають батьки. Воно спонукає їх постійно контролювати дітей і опиратися їх самостійності, до того ж не повністю усвідомлюючи мотиви опору, що надає стосункам емоційного забарвлення. Контроль підсилює та ускладнює психологічні проблеми дорослих дітей.
Притаманне багатьом молодим людям суперечливе ставлення до автономії (бажання користуватись турботою в одних сферах сімейного життя і бути самостійними в інших) виразно проявляється у ставленні молодого подружжя до матеріальної допомоги з боку батьків.
Отже, реалізація установки на допомогу і невтручання з боку батьків виявляється досить проблематичною.
Проте, проблеми молодої сім'ї (матеріальна та емоційна залежність від батьків) вказують і на цілі консультації — допомога у досягненні
108 Соціальна робота
Теоретичні основи соціальної роботи 109
самостійності, відповідальності, автономії, тобто дорослості (хоч психологічна дорослість досягається складніше, ніж матеріальна).
Питання матеріального забезпечення молодої сім'ї у консультативній роботі соціального працівника можуть бути вирішені шляхом надання інформації про місця роботи, умови придбання житла тощо.
Досягнення молодими психологічної дорослості обумовлено дещо іншими проблемами. Молодята часто не мають достатнього досвіду прийняття спільних рішень. У консультативній роботі ефективним прийомом є ділове обговорення конкретних сімейних питань. Він сприяє усвідомленню молодим подружжям таких моментів [2]:
наданої інформації і чіткого розуміння власних інтересів достат нього для прийняття рішень;
неможливість узгоджено діяти обумовлена не прагненням до взає морозуміння, а спробами вирішувати проблему, що виникла, одне за одного, а не спільно;
"невміння" найти рішення спирається па егоцентричне уявлення про сім'ю, небажання відмовитись від деяких привілеїв чи інтересів.
Спеціалісту, що працює у галузі психологічної допомоги сім'ї, слід враховувати наступний аспект роботи. Конкретна сім'я, яка стикається із впливом людей, що ЇЇ оточують, і інститутів, встановлює для себе прийнятні межи впливу. І тому невід'ємною властивістю сім'ї є опір змінам і сторонньому впливу.
Розглянемо деякі методи психологічного консультування сім'ї, які може використати у своїй практичній роботі соціальний працівник.
Досить часто члени сім'ї, що конфліктують, втрачають здібність до щирого, відвертого спілкування, оскільки створені стереотипи спілкування заважають розуміти одне одного. Відновити цю здібність допомагає метод "сімейної ради". Процедура застосування методу передбачає такий алгоритм дії. У строго визначений час кожен член сім'ї говорить про свої плани, побажання, потреби, спогади або інші речі, що є актуальними для нього. У цей час інші повинні уважно слухати і не робити нічого, що могло б порушити висловлювання. Потім ті, хто слухав, коротко пересказують почуте, без будь-якої критики та інтерпретації. Після цього говорить наступний. Висловлювання закінчується у строго відведений час, сказане па "сімейній раді " не обговорюється до наступної "ради".
Свари і конфлікти у сім'ї відображають негативні сторони спілкування її членів. Методика "дні турботливого спілкування" покликана иере-
орієнтувати членів сім'ї на прийнятні аспекти взаємостосунків. Завдання, яке виконують члени сім'ї у цьому випадку формується таким чином: вони повинні вести себе так, неначе в їх взаєминах немає конфлікту.
Під час зустрічі із сім'єю, спеціаліст може запропонувати їй різні завдання з нерівною кількістю перемінних (наприклад, розділити п'ять різних яблук серед чотирьох членів сім'ї). Зміст подібних завдань полягає у наданні доручення сім'ї, при виконанні якого вона не змогла б використати правило рівності. Це дозволяє встановити ієрархію сім'ї, вимоги до лідерства, систему контролю, агресію та прив'язаність, а також сімейні правила.
Метод "позитивного контракту" сприяє усвідомленню мотивів поведінки членів сім'ї і набуттю ними павичок співробітництва. Він грунтується на припущенні, що між членами сім'ї існує змагальна руйнівна тенденція, що спрямована на заподіяння шкоди іншому. Цю загальну тенденцію можна спрямувати у позитивну сторону. Для досягнення цієї мети членам сім'ї пропонується позитивно сформулювати свої побажання і до наступної зустрічі зі спеціалістом змагатися, хто більше таких побажань викопає.
Наведені методи впливу па сім'ю реалізуються через завдання на зміну поведінки членів сім'ї і цим впливають на стосунки в пій. В основі використання подібних завдань лежить базова установка : певній поведінці можна навчитися, а небажаної поведінки можна позбавитись або хоча б значно зменшити її інтенсивність [2].
Соціальний працівник може також використовувати завдання на зміну образу. Члени сім'ї створюють образи самих себе, сім'ї і стосунків. Ці образи можуть бути перекрученими, не досить або занадто узагальненими, неповними. Г. Навайтис зазначає, що методи, які використовують уяву клієнтів консультації, допомагають їм краще усвідомити певні образи, що визначають поведінку, а також цілеспрямовано створювати більш позитивні образи[2].
Для дослідження образів членів сім'ї можна скористатися такими методами:
метод завершення фраз;
закінчування історій;
асоціації (коли людину просять відгукнутися, прореагувати на слово, образ чи історію);
творчість (коли дається завдання створити свою історію, вирази ти свої взаємини за допомогою засобів мистецтва або гри);
110 Соціальна робота
Теоретичні основи соціальної роботи
обговорення ситуацій, що є подібними до сімейних труднощів;
метод парадоксальних інтерпретацій (включає: перебільшення зна чення якогось аспекту поведінки або емоції; підкреслювання симптомів; повторення неприємних дій або розповідей тощо). Основний зміст цього методу — зміна негативного відношення на позитивне
виявлення цінностей членів сім'ї (методика запропонована Г. Флой- дом [2]. Подружжю пропонується скласти списки цінностей: один список — свої цінності, інший — цінності партнера. Аналіз списків дозволяє оцінити правильність сприйняття іншого, суперечності між партнерами і внутрішні суперечності, умови виникнення падання перевага. Складання списків цінностей можна доповнити завданням уявити своїх батьків, їх вказівки, себе у дитинстві. Це дозволить краще зрозуміти вплив гене тичних сімей на ситуацію сім'ї, яка перебуває на консультації).
Соціальний працівник у роботі з молодою сім'єю може використати завдання на основі виборів, які здійснюються як дії. Мета таких завдань — відволікти сім'ю від інтелектуальних обговорень, рішень, цінностей і образів, і, одночасно, зорієнтувати ЇЇ па символічну (але також і реальну) взаємодію, яка наочно представляє поведінку у сім'ї.
Одним з таких завдань на основі виборів є метод "сімейної скульптури". Основна мета цього методу — виявити місце кожного члена сім'ї у сімейній структурі. Складаючи "сімейну скульптуру", кожен член сім'ї створює свій образ сім'ї, розташовуючи інших членів на різній дистанції. Члени сім'ї можуть розташовуватись, орієнтуючись не па реальні взаємини, а па ідеальні уявлення про них.
Інший тип виборів — відповіді на питання, що розкривають функціонування сім'ї (наприклад, "З ким із членів сім'ї ви часто...?", "З ким із членів сім'ї ви хотіли б...?"). Відповіді па питання об'єднуються у схему, яку сім'я обговорює разом із спеціалістом.
Короткий огляд методів впливу на сім'ю показує, що існує декілька основних груп методів. Використання будь-якого метода, його ефективність залежить насамперед від конкретної сімейної ситуації і від можливостей спеціаліста, який проводить консультацію.