33)Новоутворення пізнавальної та особистісної сфер молодшого школяра. Основні новоутворювання даного вікового періоду пов'язані з подальшим розвитком і вдосконаленням довільності дій, тобто самоконтролем, виникненням рефлексії та внутрішньої позиції.

Особливості мислення: переважає наочно-образне мислення з елементами абстракції; іде подальший розвиток внутрішнього плану дій; до кінця періоду доступне усвідомлення своїх власних розумових операцій, що надають допомогу в самоконтролі. Розвитку мислення сприяє міркування вголос.

Емоційна сфера: у цілому період молодшого шкільного віку - це період підвищеної емоційності, що трохи знижується до третього класу. У цьому віці дитина вже може усвідомлювати й контролювати свої емоційні стани, наприклад, хвилювання, гнів і т. п. (це, звичайно, не повний, а частковий контроль). У молодшому шкільному віці вже спостерігається досить чітка диференціація почуттів (естетичні, моральні, інтелектуальні й ін.). У цей же період для дітей характерні вразливість і сугестивність. Розвиваються вольові якості дитини: довільність витримки (наприклад, дитина вже може підкорятись розпорядку), наполегливість. В дітей молодшого шкільного віку розвивається емоційна виразність, поповнюється арсенал інтонаційних та мімічних експресивних реакцій, формується спроможність фіксувати суть та природу власних емоційних переживань. Під впливом учіння бурхливо розвиваються всі види вищих почуттів дитини - інтелектуальні, естетичні, моральні та праксичні. Взаємини з ровесниками забезпечують вияви соціальних емоцій, зокрема, самолюбство дитини виражається як через самоствердження, так і через змагальність. При позитивному сценарії розвитку стосунків молодшого школяра з ровесниками він переживає почуття довіри, альтруїзму, емпатії, які стають підґрунтям для здатності до емоційної децентрації. Впродовж цього вікового періоду відбувається зменшення імпульсивності поведінки дитини, зростає її дисциплінованість, самостійність, витримка і наполегливість. Однак зовнішні перешкоди молодший школяр долає легше, ніж внутрішні, наприклад, лінощі можуть стати на заваді досягненню дитиною мети.

34)Розвиток відчуттів і сприймань в молодшому шкільному віці.

У процесі навчання здійснюється розвиток у учнів пізнавальних процесів який характеризується кількісними та якісними їх змінами. Вони виявляються зокрема в розвитку сприймання . Кількісні зміни полягають у зростанні швидкості перебігу процесу сприймання у більшості числа сприйнятих об’єктів, розширені обсягу їх запам’ятовування. У молодшому шкільному віці сприймання стає більш довільним , цілеспрямованим і категорійним процесом. Сприймаючі нові для них предмети і явища учні прагнуть відносити їх до певної категорії об’єктів вибираючи предмети вони орієнтуються здебільшого на колір і форму чим старші учні тим більша роль у їх сприйманні належить формі. Зростає і точність розрізнення форм предметів. Молодші школярі широко використовують форму для пізнання і порівняння предметів. У м.ш. суттєво змінюється зоровий і дотиковий вибір ладанної фігури серед інших фігур. Результат виконання даних завдань на вибір форм, поліпшується під впливом перцептивного тренування. Зорові диференціації форм фігури. Зменшується час на пошук фігури та звужується діапазон індивідуальних відмінностей у виконанні таких завдань. Є такі діти у яких виникають труднощі в зображенні фігур, написання букв та цифр. Таких дітей відносять до групи учнів с дисграфією або до учнів з дислексією. Таких дітей не можна вважати розумово відсталими. В учнів 3-х класів удосконалюється робота аналізаторів підвищується їх чутливість до різних властивостей предметів. Розрізнення м.ш. кольорів і їх відтінків залежить не тільки від вікових особливостей дітей а й від робіт які проводять дорослі. Фонетичний слух у м.ш. швидко розвивається під впливом систематичної роботи з читання, письма, усного мовлення. Виділяють об’єми, ознаки та важко сприймають перспективу. 1кл. правильно визначають місце предметів, осмислено сприймають його. Учні 1-2 кл. здатні визначити просторові співвідношення різних предметів якщо завдання має конкретний наочний характер. Краще розуміють поняття година. Учні 3кл. розуміють значення поняття тиждень, день ніж хвилина, місяць. Вчитель повинен не тільки супроводжувати демонстрацію поясненнями а й організовує самостійне розглядання цих об’єктів, пошук їх характерних ознак, створення цілісних їх образів, таким чином школярі вчаться точно, чітко їх сприймати.

Штерн встановив такі стадії: 1)дитина при сприйманні орієнтується тільки на окремі предмети чи обличчя і в своїх описах перераховує тільки їх. Не пояснює їх не робить ніяких якісних відмінностей. 2)При сприйманні дитина звертає увагу переважно на те що робить людина чи тварина, в якому стані знаходяться предмети. 3)Стадія відносин. Просторові, часові,причинні. 4)Стадія якості. Дитина звертає увагу на якість ознаки речей і явищ.

Формування спостережливості сприяє естетичному вихованню учнів. Вирізування, ліплення, конструювання також потребують сприймання і виступають як стимулятори його розвитку.