- •Vііі. Загальні вказівки про порядок виконання лабораторних робіт
- •§1. Підготовка та виконання
- •§2. Вимоги до звіту і захисту
- •§3. Основні правила техніки безпеки під час роботи в лабораторії
- •Основні правила техніки безпеки при роботі з приладами, які живляться від електричної мережі
- •Після закінчення роботи
- •Похибки фізичних вимірювань та математична обробка результатів експериментальних досліджень.
- •§ 1. Фізичні вимірювання та їх класифікація.
- •§ 2. Похибки фізичних вимірювань та їх класифікація.
- •§ 3.Визначення похибок прямих вимірювань фізичних величин.
- •§ 4. Оцінка похибок непрямих вимірювань.
- •§ 5.Математична обробка результатів фізичних вимірювань.
- •§ 6. Порядок виконання математичної обробки експериментальних результатів.
- •Лабораторна робота № 1 Прямі і непрямі виміри та визначення їх похибок
- •I. Прості фізичні виміри
- •Виміри штангенциркулем.
- •II. Прямі виміри, математична обробка результатів. Вимірювання і визначення похибки прямих вимірювань
- •III. Визначення густини тіла правильної геометричної форми.
- •Лабораторна робота № 2 визначення прискорення вільного падіння за допомогою машини атвуда
- •Лабораторна робота № 3 визначення швидкості кулі за допомогою балістичного крутильного маятника
- •Лабораторна робота № 4 визначення пружного і непружного ударів двох куль
- •Лабораторна робота № 5 визначення моменту інерції маятника максвелла
- •Лабораторна робота № 6 визначення моменту інерції тіла за допомогою маятника обербека.
- •Лабораторна робота № 7 визначення моменту інерції і моменту імпульсу гіроскопа
- •Лабораторна робота № 8 визначення коефіцієнта тертя кочення за допомогою похилого маятника
- •Лабораторна робота № 9 визначення густини твердих тіл і рідин
- •І. Визначення густини твердих тіл методом гідростатичного зважування
- •Іі. Визначення густини рідини за допомогою пікнометра
- •Лабораторна робота № 10 визначення коефіцієнту в’язкості рідини методом стокса
- •Лабораторна робота № 11 Визначення модуля Юнга тонкої дротини
- •Лабораторна робота № 12 Визначення моменту інерції та модуля зсуву тонкої дротини
- •Лабораторна робота № 13 Визначення прискорення вільного падіння за допомогою математичного і оборотного маятників
- •Лабораторна робота № 14 Визначення швидкості звуку в повітрі методом резонансу
- •Лабораторна робота № 15 Визначення швидкості звуку в стержні методом Кундта
- •Лабораторна робота № 16 Експериментальна перевірка рівняння Бернуллі
Лабораторна робота № 1 Прямі і непрямі виміри та визначення їх похибок
Мета роботи:
а) ознайомлення з методами вимірювання лінійних величин, мас, проміжків часу;
б) ознайомлення з методами математичної обробки експери-ментальних даних вимірювань та оцінки похибки прямих вимірювань;
в) ознайомлення з методами визначення похибки непрямих вимірювань;
г) визначення густини тіл правильної геометричної форми.
Прилади та матеріали:
штангенциркуль, мікрометр, секундомір, масштабна лінійка, технічні терези з важками, тіла різної геометричної форми.
Короткі теоретичні відомості
I. Прості фізичні виміри
Вимірювання лінійних і кутових величин, маси, проміжків часу, є важливими в механіці. Більшість прецизійних вимірювань здійснюється за допомогою мікроскопів і інших оптичних приладів, але при цьому майже завжди відлікові пристрої забезпечуються ноніусами або мікрометрами. В більшості випадків абсолютна точність вимірів лінійних величин дорівнює 0.1-0.01 мм.
Виміри штангенциркулем.
Розглянемо процес виміру за допомогою лінійного ноніуса. Нехай L – довжина вимірюваного відсотка ноніуса (див.рис.1). Сумістим з початком відрізка нульову поділку основного масштабу. Тоді:
L = ky + ΔL,
де ΔL ‑ невідома доля k-го масштабу,
y ‑ відстань між сусідніми штрихами масштабу.
Прикладемо тепер до кінця відрізка ноніус так, щоб поділка «0» ноніуса співпала з кінцем цього відрізка. Так як поділки ноніуса не рівні поділкам масштабу, на ньому обов'язково знайдеться така поділка n, яка буде найближче підходити до відповідної (k + n) – 1 поділки масштабу. Як видно на рис 1:
ΔL = ny – nx = n (y – x) = nΔx,
де x ‑ відстань між сусідніми поділками ноніуса. Тоді вся довжина:
L = ky + nΔx
Враховуючи, що точність ноніуса:
одержимо:
(m ‑ число поділок ноніуса).
Таким чином, довжина відрізка, виміряна за допомогою ноніуса, дорівнює числу цілих поділок масштабу плюс точність ноніуса, співпадаючого з деякою поділкою масштабу.
Вимірювання за допомогою мікрометра.
Вимірюваний предмет затискується за допомогою гвинта, хід якого дорівнює 0.5‑1 мм. На гвинті зроблений барабан (б) з наміченою на ньому шкалою, яка має 50 або 25 поділок (рис.2).
При затиснутому гвинті «0» барабан стоїть напроти «0» лінійної шкали (в). Вимірюваний предмет розміщують між гвинтом і протилежним йому упором. Потім, обертаючи гвинт за головку (г), доводять його до стикання з предметом. По лінійній шкалі відліковують мм, а по шкалі барабана – соті долі мм.
Головним джерелом похибки є нерівномірність натискування гвинта на вимірюваний предмет. Для усунення цього недоліку сучасні мікрометри обладнуються спеціальними пристроями, які не допускають дуже сильного натиску. Момент стискання фіксується слабеньким клацанням. Після клацання голівка (г) провертається з тріском, після чого барабан вже не можна обертати.
Вимірювання маси тіла за допомогою технічних терезів.
При визначенні ваги на технічних терезах необхідно дотримуватись таких правил:
а) Перед початком роботи терези встановлюють по рівню і перевіряють правильність їх урівноваження (однаковість відхилення вправо або вліво стрілки вільних ненавантажених терезів). Якщо вони працюють неправильно, роблять корекцію. Зважуваний предмет, для зручності, розміщують на лівій чашці терезів, а важки – на правій. Гарячі, холодні та мокрі предмети зважувати не рекомендується.
б) Класти та знімати важки необхідно пінцетом при закритому аретирі. Спочатку кладуть більшу гирю, потім послідовно, міняючи або додаючи менші важки, добиваються рівноваги терезів. Аретир повертають рівномірно і повільно.
в) Кожні терези розраховані на певне найбільш допустиме навантаження, яке позначається на терезах.