Основні правила техніки безпеки при роботі з приладами, які живляться від електричної мережі
При роботі в лабораторії механіки, як і в інших лабораторіях, багато приладів та джерел випромінювання живляться від електричної мережі змінного струму напругою 220В. Тому в таких лабораторіях необхідно виконувати такі правила електробезпеки:
необхідно пам’ятати, що струм з параметрами вище 12 В і 30 мА являє собою небезпеку для життя людини;
при збиранні електричного кола джерело струму слід вмикати в останню чергу;
наявність напруги в колі можна перевіряти лише приладами або показниками напруги;
не торкатись до елементів електричних кіл без ізоляції, що знаходяться під напругою;
категорично забороняється робити зміни в схемах, якщо вони ввімкнені в мережу;
не робити заміни запобіжників до відключення приладу від джерела живлення;
при надмірному нагріванні ізоляції (чи виникненні смороду) негайно відключити прилад від джерела живлення;
помітивши несправність в приладі, що перебуває під напругою, необхідно негайно відключити його від джерела живлення;
забороняється залишати без нагляду ввімкнену схему або прилад;
у випадку ураження струмом необхідно негайно відключити електропостачання, щоб звільнити ураженого від дії струму, і одразу ж сповістити про це в медпункт.
Після закінчення роботи
1. Вимкнути всі електроприлади і схеми, після цього приступити до їх розбирання.
2. Привести в порядок робоче місце.
3. Здати лаборантові допоміжні вимірювальні прилади та об’єкти вимірювання.
Похибки фізичних вимірювань та математична обробка результатів експериментальних досліджень.
§ 1. Фізичні вимірювання та їх класифікація.
Фізика – одна з найважливіших галузей сучасного природознавства, і є дослідною наукою. Експеримент становить невід’ємну частину будь – якого фізичного дослідження.
Як відомо, експеримент має вирішальне значення для пізнання навколишнього матеріального світу. Фізичний експеримент, відтворює явища природи в штучних (лабораторних) умовах і супроводжується кількісними вимірюваннями фізичних величин.
Фізичні величини – це характеристики процесів і властивостей матеріальних об’єктів, що визначаються кількісно за допомогою засобів вимірювання.
“Наука починається з того часу, коли починають вимірювати” (Д.І.Менделєєв).
Виміряти фізичну величину – це значить порівняти її з іншою, однорідною величиною, прийнятою за одиницю вимірювання.
Фізичне вимірювання – це операція знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів.
Вимірювання поділяються на статичні та динамічні.
Статичні вимірювання – це вимірювання, при яких величина матеріального об’єкту залишається під час експерименту незмінною. У противному разі вимірювання називають динамічним.
В залежності від природи вимірюваної величини, особливостей проведення експерименту застосовують такі методи вимірювань:
Метод безпосередньої оцінки, при якому вимірюють числові значення фізичної величини, безпосередньо по шкалі приладу;
Метод порівняння, при якому використовується еталонний матеріальний об’єкт, фізичні характеристики якого відомі, наприклад визначення густини рідини методом пікнометра;
Нульовий або компенсаційний метод, при якому дія вимірюваної величини компенсується дією відомої величини, наприклад: визначення ЕРС джерела струму методом компенсації;
Метод заміщення, при якому вимірювана величина заміщається рівновеликою відомою величиною, наприклад: вимірювання електричних опорів за допомогою магазину опорів;
Метод збірностей, при якому ряд позначок або сигналів, що відповідає вимірюваній величині, зіставляють з рядом позначок і сигналів, що стосується відомої величини, наприклад в інструментах з ноніусами і т.д.
Фізичні вимірювання з точки зору загальних прийомів, математичних операцій, за допомогою яких визначають результат, поділяються на прямі (безпосередні), непрямі (посередні) і сукупні.
У навчальних лабораторіях використовуються два типа вимірювань:
1. Пряме (безпосереднє) вимірювання – це вимірювання, при якому вимірювана фізична величина знаходиться безпосередньо за допомогою вимірювального приладу.
Наприклад, вимірювання лінійних розмірів тіла за допомогою лінійки, штангенциркуля, мікрометра: маси тіла – за допомогою зважування на рівноплечих терезах; часу – секундоміром.
2. Непряме (посереднє) вимірювання – це вимірювання, при якому числове значення фізичної величини знаходиться за допомоги розрахункової формули, що являється функцією інших величин, одержаних безпосередньо з досліду. Наприклад, визначення густини твердого тіла правильної геометричної форми:
,
,
