
- •1.Плодівництво як галузь с/г. Значення плодівництва.
- •2.Історія розвитку плодівництва. Перспектива розвитку плодівництва в Україні.
- •3.Коротка характеристика плодових порід і їх родичів.
- •4.Зерняткові культури, їх характеристика.
- •5.Кісточкові культури, їх характеристика.
- •8.Субтропічні культури, їх характеристика.
- •9.Морфологічна характеристика плодових рослин.
- •11.Типи бруньок плодових рослин.
- •12.Типи суцвіть плодових рослин.
- •14.Типи кореневих систем плодових культур.
- •15.Значення факторів зовнішнього середовища. Температурний режим.
- •16. Значення факторів зовнішнього середовища. Світловий режим.
- •17. Значення факторів зовнішнього середовища. Водний режим.
- •18. Значення факторів зовнішнього середовища. Повітряно-газовий режим.
- •19. Значення факторів зовнішнього середовища. Грунтово-поживний режим.
- •20.Ріст та розвиток плодових рослин. Основні етапи онтогенезу.
- •21.Особливості індивідуального розвитку плодових рослин.
- •22.Кореляція і локалізація в плодівництві.
- •24.Циклічна зміна скелетних та обростаючих частин у плодових рослин.
- •26.Етапи росту та розвитку плодових культур.
- •27.Періоди росту вегетативних частин. Період росту та плодоношення.
- •28.Періоди росту вегетативних частин. Період плодоношення.
- •29.Періодичність біологічних процесів у річному циклі плодових рослин.
- •30.Періоди та фенофази вегетації плодових рослин.
- •31. Характеристика фенофази розпускання бруньок та цвітіння.
- •34.Характеристика фенофаз росту та наливу плодів.
- •36.Характеристика періоду відносного спокою рослин.
- •37.Лісосмуги в саду. Їх види і значення.
- •38.Суть причин періодичності плодоношення.
- •41.Способи вегетативного розмноженя. Штучні методи.
- •42.Способи вегетативного розмноження. Природні методи.
- •43.Складові частини плодового розсадника.
- •44.Організація території плодового розсадника.
- •45.Вирощування каліброваних саджанців. Перше поле розсадника.
- •46.Види підщеп. Клонові та насіннєві підщепи.
- •47.Підщепи плодових порід для півдня України. Підщепи для груші і айви.
- •50. Підщепи плодових порід для півдня України. Підщепи для персика.
- •53.Насіннєві підщепи в плодівництві. Їх вирощування.
- •54.Вирощування щеплених саджанців. Друге поле розсадника.
- •55.Вирощування каліброваних саджанців на штамбо- скелетоутворювачах.
- •56. Вирощування саджанців з інтеркалярною вставкою.
- •57.Вирощування розсади суниці.
- •58.Вирощування саджанців агрусу.
- •59.Вирощування саджанців порічок і смородини чорної.
- •60.Вирощуваня саджанців обліпихи.
- •61.Проектування закладки саду.
- •62.Конструкції інтенсивних садів для Півдня України.
- •63.Вибір місця під сад.
- •64.Організація території саду.
- •65.Розміщення кварталів та їх розміри.
- •66.Дорожня мережа в саду.
- •67.Характеристика періоду від стану спокою до періоду вегетації.
- •70.Розміщення плодових порід у кварталах. Основні сорти та їх запилювачі.
- •71.Особливості внесення добрив у садах Півдня України.
- •72.Особливості зрошення садів на пд..України. Види зрошення.
- •73.Мета обрізування. Біологічні особливості породи та їх реакція на обрізування.
- •76.Додаткові прийоми обрізування
- •77.Обрізування смородини та агрусу.
- •78.Обрізування яблуні. Розпушено-ярусне формування.
- •79.Обрізування персика. Чашовидне формування.
- •80.Обрізування сливи та аличі. Без’ярусне формування.
- •83.Формування крони в інтенсивних садах.
- •84.Засоби догляду за садом. Боротьба з приморозками.
- •85.Організація збирання врожаю плодових та ягідних порід.
- •87.Системи утримання грунту в садах.
- •88.Способи та технологія висадки дерев у саду.
- •89.Терміни закладання саду. Підготовка саджанців до садіння.
- •90.Організація запилення садів бджолами. Регулювання плодоношення.
11.Типи бруньок плодових рослин.
За призначенням і будовою бруньки об'єднані у три типи: вегетативні, генеративні і генеративно-вегетативні.
Вегетативні брунькидають початок листю, пагонам і новим поч-ним. Всередині вони мають зародкові стебла з конусом наростання, листя, екзогенні горбки.
Генеративні брунькиформують квітки, плоди і не утворюють зачатків вегетативних органів. Такі бруньки зустрічаються у кісточкових та горіхоплідних порід. Розміщення генеративних бруньок на плодових гілках різних порід неоднакове. Так, у зерняткових вони переважно займають верхівкове положення, а у кісточкових порід-розташовуються збоку.
У генеративно-вегетативної бруньки (змішаною) є зачатки суцвіття і листя. Цей тип нирок характерний для яблуні, груші, смородини чорної, агрусу та ін
Генеративно-вегетативні і генеративні бруньки зовні відрізняються від вегетативних більшою величиною і округлою формою. На місце змішаної нирки після формування та дозрівання плоду залишається сильно потовщене утворення, що називається сумкою. Однак в окремих випадках у кісточкових дерев розвиваються бруньки, з яких, крім генеративних органів, виростають пагони.
Сплячі бруньки - це бічні нирки, які протягом одного року або багатьох років не проростають, зберігаючи при цьому життєздатність. Найчастіше вони знаходяться у добре помітних річних кілець на багаторічні них частинах гілок. Сплячі бруньки служать резервним центром відновлення стеблових частин дерева.
Верхівкова бруньканайбільш розвинена. З неї з'являється самий сильний втечу продовження гілки. Такі пагони також утворюються з бруньок, розміщених недалеко від вершини. У міру наближення до основи гілки ріст бічних пагонів слабшає, деякі нирки формують лише розетку з двох-трьох листків, а нижні залишаються сплячими. Бруньки у підстави втечі проростають майже під прямим, а верхівкові - під гострим кутом.
Бічні брунькирозташовуються разом з верхівковими на довгих гілках.
Придаткові бруньки (адвентивні) утворюються поза пазух листя в різних частинах стебла. Навесні наступного року в одних порід і сортів проростає лише незначна частина бруньок, що займають верхнє положення, в інших-пробуджується більшість нирок. Збудливість нирок також залежить від віку і стану рослин. Найбільш висока збудливість спостерігається при пробудженні не менше 90% бруньок, середня - 70 ... 90, низька - 50 ... 70 і дуже низька - менше 50%.
12.Типи суцвіть плодових рослин.
Плодові рослини, що утворюють з бруньок одна квітка, називаються одинквіткові (айва, персик, абрикос, мигдаль), а - два-три і більше - багатоквітковими.
З розвиваються квіток формуються суцвіття різних типів; парасольку (черешня, вишня, яблуня деяких сортів), кисть (смородина, малина, агрус), щиток (груша, яблуня ряду сортів), сережки (чоловічі квітки горіха волоського, фундука, пеку, каштана солодкого), діхазій (суниця). Типи суцвіть розрізняються неоднаковою послідовністю розпускання квіток. У парасольки першими розкриваються центральні квітки , у щитка - крайні, біля діхазія-нижні
13. Типи плодів плодових рослин.
Плоди покритонасінних плодових культур складаються з насіння й околоплодника. Утворилися із зав'язі маточки плоди називають справжніми (у кісточкових), а з зав'язі та інших частин квітки (квітколоже, чашечка) - помилковими (у зерняткових).
Їстівну частину плода становить насіння (горіхоплідні культури) або, що характерно для більшості плодових порід, - оплодень. Останній складається з трьох частин: зовнішня (екзокарпій), середня (мезокарпій) і внутрішня (ендокарпій).
За будовою плоди різних порід розділені на групи: Яблуко-видні (зерняткові), кістянки (односім'яний плід кісточкових, маслини), ягоди (багатонасінні ягода - смородина, агрус); збірна кістянка (малина, ожина); збірна сім'янка (суниця, полуниця); горіхи (сухий односім'яний плід з їстівним насінням); суха кістянка (горіх волоський, горіх і мигдаль), Супліддя (плід з зрощених суцвіть - інжир, шовковиця), помаранчі (плоди лимона, апельсина, мандарина та інших цитрусових рослин).