- •1.Плодівництво як галузь с/г. Значення плодівництва.
- •2.Історія розвитку плодівництва. Перспектива розвитку плодівництва в Україні.
- •3.Коротка характеристика плодових порід і їх родичів.
- •4.Зерняткові культури, їх характеристика.
- •5.Кісточкові культури, їх характеристика.
- •8.Субтропічні культури, їх характеристика.
- •9.Морфологічна характеристика плодових рослин.
- •11.Типи бруньок плодових рослин.
- •12.Типи суцвіть плодових рослин.
- •14.Типи кореневих систем плодових культур.
- •15.Значення факторів зовнішнього середовища. Температурний режим.
- •16. Значення факторів зовнішнього середовища. Світловий режим.
- •17. Значення факторів зовнішнього середовища. Водний режим.
- •18. Значення факторів зовнішнього середовища. Повітряно-газовий режим.
- •19. Значення факторів зовнішнього середовища. Грунтово-поживний режим.
- •20.Ріст та розвиток плодових рослин. Основні етапи онтогенезу.
- •21.Особливості індивідуального розвитку плодових рослин.
- •22.Кореляція і локалізація в плодівництві.
- •24.Циклічна зміна скелетних та обростаючих частин у плодових рослин.
- •26.Етапи росту та розвитку плодових культур.
- •27.Періоди росту вегетативних частин. Період росту та плодоношення.
- •28.Періоди росту вегетативних частин. Період плодоношення.
- •29.Періодичність біологічних процесів у річному циклі плодових рослин.
- •30.Періоди та фенофази вегетації плодових рослин.
- •31. Характеристика фенофази розпускання бруньок та цвітіння.
- •34.Характеристика фенофаз росту та наливу плодів.
- •36.Характеристика періоду відносного спокою рослин.
- •37.Лісосмуги в саду. Їх види і значення.
- •38.Суть причин періодичності плодоношення.
- •41.Способи вегетативного розмноженя. Штучні методи.
- •42.Способи вегетативного розмноження. Природні методи.
- •43.Складові частини плодового розсадника.
- •44.Організація території плодового розсадника.
- •45.Вирощування каліброваних саджанців. Перше поле розсадника.
- •46.Види підщеп. Клонові та насіннєві підщепи.
- •47.Підщепи плодових порід для півдня України. Підщепи для груші і айви.
- •50. Підщепи плодових порід для півдня України. Підщепи для персика.
- •53.Насіннєві підщепи в плодівництві. Їх вирощування.
- •54.Вирощування щеплених саджанців. Друге поле розсадника.
- •55.Вирощування каліброваних саджанців на штамбо- скелетоутворювачах.
- •56. Вирощування саджанців з інтеркалярною вставкою.
- •57.Вирощування розсади суниці.
- •58.Вирощування саджанців агрусу.
- •59.Вирощування саджанців порічок і смородини чорної.
- •60.Вирощуваня саджанців обліпихи.
- •61.Проектування закладки саду.
- •62.Конструкції інтенсивних садів для Півдня України.
- •63.Вибір місця під сад.
- •64.Організація території саду.
- •65.Розміщення кварталів та їх розміри.
- •66.Дорожня мережа в саду.
- •67.Характеристика періоду від стану спокою до періоду вегетації.
- •70.Розміщення плодових порід у кварталах. Основні сорти та їх запилювачі.
- •71.Особливості внесення добрив у садах Півдня України.
- •72.Особливості зрошення садів на пд..України. Види зрошення.
- •73.Мета обрізування. Біологічні особливості породи та їх реакція на обрізування.
- •76.Додаткові прийоми обрізування
- •77.Обрізування смородини та агрусу.
- •78.Обрізування яблуні. Розпушено-ярусне формування.
- •79.Обрізування персика. Чашовидне формування.
- •80.Обрізування сливи та аличі. Без’ярусне формування.
- •83.Формування крони в інтенсивних садах.
- •84.Засоби догляду за садом. Боротьба з приморозками.
- •85.Організація збирання врожаю плодових та ягідних порід.
- •87.Системи утримання грунту в садах.
- •88.Способи та технологія висадки дерев у саду.
- •89.Терміни закладання саду. Підготовка саджанців до садіння.
- •90.Організація запилення садів бджолами. Регулювання плодоношення.
76.Додаткові прийоми обрізування
77.Обрізування смородини та агрусу.
Формування кущів смородини чорної починають після садіння саджанців. З цією метою надземну частину їх укорочують рано навесні на пеньки з двома-трьома добре розвиненими бруньками, що сприяє утворенню молодих прикореневих пагонів заміщення. Пізно восени після закінчення вегетації вирізують біля поверхні грунту слабкі і пошкоджені пагони, залишаючи 3—4, а по можливості і більше добре розвинених однорічних стебел. Під час другої вегетації в кущі утворюються нові пагони заміщення, з яких восени залишають 4—5 кращих, а слабкі і пошкоджені вирізують. На 3-й і 4-й роки після закладання насадження дотримуються подібного принципу формування. При цьому основні гілки вибирають так, щоб вони біля основи розміщувалися в діаметрі 25—ЗО см, що знижує втрати врожаю при механізованому збиранні. Восени 4-го року в кущі повинно бути не менше 8—16 гілок різного віку: по 2—4 одно-, дво-, три- і чотирирічних. Восени 4-го року чотирирічні гілки вирізують біля поверхні грунту, що сприяє утворенню нових пагонів заміщення, підвищенню урожайності. У наступні роки обрізування кущів зводиться до видалення гілок чотирічного віку, уражених шкідниками (склівкою і златкою), дуже пониклих до землі та слабких пагонів заміщення.Вирізують також частини гілок, пошкоджені борошнистою росою, а при сильному ураженні кущів надземну частину зрізують повністю. У наступні 2—3 роки кущ відновлюють з новоутворених пагонів заміщення. Періодичне суцільне омолоджування кущів, починаючи з 5-го року після садіння. При цьому надземну частину скошують щоб довжина залишених пеньків не перевищувала 2—3 см. Наступного року надземна частина куща відновлюється, а на 2—3-й роки омолоджене насадження плодоносить. Щороку можна омолоджувати певну частину плантації (1/3—1/2). Таке омолоджування ефективне у насадженнях скороплідних сортів з помірною пагоновідновлювальною здатністю і компактними кущами. Догляд за насадженням після омолоджування полягає в ручному вибірковому, санітарному обрізуванні, належному удобренні та обробітку грунту.
Кущі аґрусуформують і обрізують майже так само, як і кущі смородини. Після закладання насадження саджанці укорочують на 2—3 нижні добре розвинені бруньки. У наступні роки в кущі залишають щорічно 3—4 сильних пагони заміщення не менш як 50 см завдовжки, а решту слабких рано навесні чи пізно восени вирізують. Вирізують також біля основи гілки, уражені сферотекою та горизонтально розміщені біля поверхні грунту в напрямі міжрядь. Після закінчення формування в кущі повинно бути 12— 14 гілок різного віку. В кущах плодоносних насаджень вирізують 4—5-річні гілки у сортів з коротким періодом життя кільчаток і високою пагонопродуктивністю і 6-річні гілки — у сортів з більш довговічними кільчатками (переважна більшість сортів).
78.Обрізування яблуні. Розпушено-ярусне формування.
Розріджено-ярусна крона. За конструкцією крона складається з 5—6 основних гілок 1-го порядку, з яких 3 розміщують у першому ярусі, 2—3 — у другому. Перший ярус формується на висоті 60—80 см з кутами відходження 45—50° і з кутами розходження близько 120°. Гілки другого ярусу формують на відстані 60—80 см від першого або поодиноко — через 40—60 см від першого ярусу і одна від одної. В горизонтальній проекції вони повинні бути розміщені в проміжках між гілками першого ярусу. Кути від-ходження їх можуть досягати 50—70°. Основні гілки розміщують у напрямі міжрядь. Вище останньої гілки другого ярусу центральний провідник укорочують на одну з бічних 2—3-річних горизонтальних гілок з тим, щоб висота дерева не перевищувала 3,5— 4,5 м (рис. 26).
Крону формують обрізуванням. Рано навесні в саду, закладеному дворічками, у яких закладено перший ярус, верхню бічну гілку укорочують до 35—50 см, а інші — на одному рівні з нею. Центральний провідник укорочують на 20—25 см вище рівня зрізів бічних гілок.
рано навесні відмірюють штамб висотою 60—80 см, а вище нього, залишаючи ще 20—25 см, однорічку зрізують на висоті 85—100 см. Укорочують її над останньою брунькою, щоб сприяти вирівнюванню стовбура, залишаючи, як правило, цю бруньку на боці зрізування підщепи. На штамбах бруньки видаляють або обшморгують пагони, які почали рости. Коли з бруньок, залишених для крони, утворюються пагони і довжина нижніх досягає ЗО—40 см, залишають верхній вертикальний для центрального провідника і 3 бічних, розміщених на відстані 10—15 см один від одного або й зближено, а інші видаляють. Конкуренти центрального провідника вирізують.
На другий рік рано навесні дворічні дерева, вирощені з однорічок у саду, обрізують так само, як і дворічні саджанці після висаджування в сад.