83.Формування крони в інтенсивних садах.

Угорська пальметт (плоский шпиндель) найбільш придатна в насадженнях яблуні та груші на слаборослих підщепах, а також для скороплідна слаборослих сортів на средньорослих підщепах. Висота штамба 50-60 см. На центральному провіднику в площині ряду розміщують одиночні напівскелетні гілки з інтервалами 15-30 см. Нижні дві-три гілки підв'язують до шпалери з кутом нахилу 70-80, решта - горизонтально. На них вільно розміщують обростаючі гілки. На висоті 2,5-3 м провіднику надають положення бічної гілки або вирізують. Ширина стіни від 1,2 до 1,6 м. З набранням повне плодоношення горизонтальні гілки проріджують і збільшують інтервали між залишеними в кроні до 40-60 см.

Рузінская пальметтзастосовується для сортів яблуні з кільчаточний типом плодоношення і груші, щеплених на слаборослих підщепах. Провідник саджанця на другий рік або після посадки згинають уздовж ряду дугою. Через рік виріс на верхній частині дуги найбільш сильний пагін також згинають дугою, але в протилежний бік і таким чином загальну висоту стіни доводять до 2-2.5 м. У бік міжрядь направляють полускелетние і обрастающие гілки.

Пальметт Буше-Тома.Щеплені на середньо-та слаборослих підщепах однорічні саджанці висаджують парами вершинами один до одного під кутом 30 ° до поверхні грунту. З відросло пагонів відбирають найбільш сильні з інтервалами 35-40 см і відхиляють їх під кутом 90 ° до основної осі дерева, створюючи грати з перехрещуються скелетних гілок. Полускелетние і обрастающие гілки спрямовують у бік міжрядь.

Півплощині крона розроблена для вирощування яблуні на середньорослих підщепах, а також для слабо-і середньорослих сортів груші на сильнорослих підщепах. На центральному провіднику шість скелетних гілок першого порядку з кутом відходження 45-55 ° розміщують в трьох двухсучних ярусах. Направляють їх уздовж осі ряду, але припустимі невеликі (10-15 °) відхилення. Нахил гілок підтримують обрізкою на бічне зовнішнє відгалуження. На скелетних гілках з інтервалами 30-40 см формують напівскелетні гілки довжиною до 1,25 м, які направляють в сторони міжрядь. Вертикально зростаючі пагони вирізують. Обростаючі гілки розміщують на стовбурі, скелетних і напівскелетні гілки. Над останнім ярусом провідник вирізують. Висота крони 3-3,5 м, ширина стіни вгорі до 2 м, м внизу до 2,5.

84.Засоби догляду за садом. Боротьба з приморозками.

До цих заходів належать такі, що створюють умови для нормального утворення зав'язі, зберігання плодів на деревах і забезпечують високу якість плодів. Боротьба з весняними приморозками у фазі цвітіння, забезпечення запилення квіток, стимулювання утворення зав'язі — заходи, спрямовані на збільшення кількості плодів. Застосування заходів боротьби з передзбиральним опаданням плодів, запобігання розламуванню крон, проріджування квіток і зав'язі та боротьба з градом сприяють зберіганню врожаю, поліпшують якість плодів.

Застосовують профілактичні (посередні) і прямі (безпосередні) заходи боротьби з весняними приморозками.

Профілактичні заходи здебільшого забезпечують відтягування цвітіння на більш пізні строки, коли приморозки малоймовірні. До таких заходів належать підбір порід і сортів з урахуванням строків цвітіння у даній місцевості, розміщення їх відносно елементів рельєфу, вживання відповідних агрозаходів у попередню вегетацію. Застосування літнього обрізування абрикоса і персика затримує закінчення диференціації генеративних бруньок, наступної весни вони розкриваються пізніше і квітки значно менше пошкоджуються приморозками. При обприскуванні дерев улітку розчином калієвої солі а-нафтилоцтової кислоти (0,03—0,05 %) наступної весни цвітіння абрикоса затримується на 3—9 діб, яблуні і груші — на 5—10 діб, що зменшує пошкодження квіток приморозками.

До прямих або безпосередніх заходів боротьби з приморозками належать дощування, димлення, обігрівання, туманоутворення, накривання рослин. Прямі заходи застосовують у період цвітіння чи утворення зав'язі, коли прогнозуються приморозки. Найбільш поширеними з них є димлення і дощування.

Димлення — досить поширений спосіб боротьби з приморозками. Щільну димову завісу в саду створюють спалюванням різних органічних решток (пріла волога солома, бадилля картоплі, листя, тирса та ін.) та спеціальними нейтральними димовими шашками. Димлення починають перед сходом сонця при температурі близько 2 °С і продовжують протягом 2 год після сходу сонця.

Дощування застосовують У зрошуваних насадженнях. Його починають до сходу сонця при зниженні температури до 1—2 °С, а закінчують тоді, коли на квітках розтане лід. При дощуванні на квітках чи зав'язі утворюється шар льоду, який послаблює віддачу ними тепла, і, крім того, при замерзанні води виділяється захована теплота (1 л води при замерзанні виділяє близько 80 ккал тепла).

Туманоутвореннязменшує втрати тепла грунтом і коливання температур, сприяє поступовому розмерзанню клітин. Туман утворюють за допомогою паротуманних установок, ними ж створюють і завіси водяного пилу, який при низьких температурах перетворюється в сніг і покриває квітки чи зав'язь, запобігаючи їх пошкодженню приморозками.

Накривання застосовують з метою зберігання врожаю цінних молодих рослин цитрусових культур, нововиведених сортів інших порід. Перед очікуваними приморозками рослини накривають спеціальними ковпаками із синтетичної плівки. Установлення плівкових тунелів на рядки суниць не тільки прискорює достигання ягід, а й надійно захищає рослини від пошкодження приморозками.