- •1.Плодівництво як галузь с/г. Значення плодівництва.
- •2.Історія розвитку плодівництва. Перспектива розвитку плодівництва в Україні.
- •3.Коротка характеристика плодових порід і їх родичів.
- •4.Зерняткові культури, їх характеристика.
- •5.Кісточкові культури, їх характеристика.
- •8.Субтропічні культури, їх характеристика.
- •9.Морфологічна характеристика плодових рослин.
- •11.Типи бруньок плодових рослин.
- •12.Типи суцвіть плодових рослин.
- •14.Типи кореневих систем плодових культур.
- •15.Значення факторів зовнішнього середовища. Температурний режим.
- •16. Значення факторів зовнішнього середовища. Світловий режим.
- •17. Значення факторів зовнішнього середовища. Водний режим.
- •18. Значення факторів зовнішнього середовища. Повітряно-газовий режим.
- •19. Значення факторів зовнішнього середовища. Грунтово-поживний режим.
- •20.Ріст та розвиток плодових рослин. Основні етапи онтогенезу.
- •21.Особливості індивідуального розвитку плодових рослин.
- •22.Кореляція і локалізація в плодівництві.
- •24.Циклічна зміна скелетних та обростаючих частин у плодових рослин.
- •26.Етапи росту та розвитку плодових культур.
- •27.Періоди росту вегетативних частин. Період росту та плодоношення.
- •28.Періоди росту вегетативних частин. Період плодоношення.
- •29.Періодичність біологічних процесів у річному циклі плодових рослин.
- •30.Періоди та фенофази вегетації плодових рослин.
- •31. Характеристика фенофази розпускання бруньок та цвітіння.
- •34.Характеристика фенофаз росту та наливу плодів.
- •36.Характеристика періоду відносного спокою рослин.
- •37.Лісосмуги в саду. Їх види і значення.
- •38.Суть причин періодичності плодоношення.
- •41.Способи вегетативного розмноженя. Штучні методи.
- •42.Способи вегетативного розмноження. Природні методи.
- •43.Складові частини плодового розсадника.
- •44.Організація території плодового розсадника.
- •45.Вирощування каліброваних саджанців. Перше поле розсадника.
- •46.Види підщеп. Клонові та насіннєві підщепи.
- •47.Підщепи плодових порід для півдня України. Підщепи для груші і айви.
- •50. Підщепи плодових порід для півдня України. Підщепи для персика.
- •53.Насіннєві підщепи в плодівництві. Їх вирощування.
- •54.Вирощування щеплених саджанців. Друге поле розсадника.
- •55.Вирощування каліброваних саджанців на штамбо- скелетоутворювачах.
- •56. Вирощування саджанців з інтеркалярною вставкою.
- •57.Вирощування розсади суниці.
- •58.Вирощування саджанців агрусу.
- •59.Вирощування саджанців порічок і смородини чорної.
- •60.Вирощуваня саджанців обліпихи.
- •61.Проектування закладки саду.
- •62.Конструкції інтенсивних садів для Півдня України.
- •63.Вибір місця під сад.
- •64.Організація території саду.
- •65.Розміщення кварталів та їх розміри.
- •66.Дорожня мережа в саду.
- •67.Характеристика періоду від стану спокою до періоду вегетації.
- •70.Розміщення плодових порід у кварталах. Основні сорти та їх запилювачі.
- •71.Особливості внесення добрив у садах Півдня України.
- •72.Особливості зрошення садів на пд..України. Види зрошення.
- •73.Мета обрізування. Біологічні особливості породи та їх реакція на обрізування.
- •76.Додаткові прийоми обрізування
- •77.Обрізування смородини та агрусу.
- •78.Обрізування яблуні. Розпушено-ярусне формування.
- •79.Обрізування персика. Чашовидне формування.
- •80.Обрізування сливи та аличі. Без’ярусне формування.
- •83.Формування крони в інтенсивних садах.
- •84.Засоби догляду за садом. Боротьба з приморозками.
- •85.Організація збирання врожаю плодових та ягідних порід.
- •87.Системи утримання грунту в садах.
- •88.Способи та технологія висадки дерев у саду.
- •89.Терміни закладання саду. Підготовка саджанців до садіння.
- •90.Організація запилення садів бджолами. Регулювання плодоношення.
5.Кісточкові культури, їх характеристика.
До кісточкових плодів відносять сливи, вишні, черешні, абрикоси, персики, тощо.
Будова, забарвлення шкірочки і м'якоті, поверхня шкірочки (опушення, восковий наліт), будова і величина кісточки, форма і маса плодів є видовими і сортовими ознаками помологічних сортів кісточкових плодів.
Сливи поділяються на домашні садові (угорки, ренклоди) та аличу, терен.
Угорки темносинього кольору, вкриті восковим нальотом, подовженої форми, м'якоть їх щільна, кісточка гладенька, загострена, легко відділяється від м'якоті.
Ренклоди мають зелене, жовте, жовто-зелене, рожеве, фіолетово-червоне забарвлення шкірочки, плоди круглястої і яйцеподібної форми.
Алича має круглясту або яйцеподібну форму, жовте, зелене, світло-червоне, темно-червоне забарвлення шкірочки, кісточка відділяється добре або погано.
Терен — дикоросла слива, плоди темно-синього або червоного кольору з кислим, в'яжучим смаком.
Вишні за забарвленням соку поділяються на морелі (темно-забарвлений) і аморелі (світло-забарвлений).
Черешні за консистенцією м'якоті поділяють на гіні (м'яка) і бігаро (тверда, пружна).
Абрикоси вирощують переважно в Південному лісостепу, Західному лісостепу і в Криму.
Персики найбільш поширені в Криму і Південному степу.
6. Ягідні культури, їх характеристика.
Ягідні культури, кущові, напівкущові й багаторічні трав'яні рослини, що дають їстівні плоди — ягоди (суниці, полуниці, чорна смородина, малина, аґрус, білі й червоні порічки; госп. значення мають і дикорослі ягідні рослини: журавлина, чорниця, брусниця). В Україні на Я. к. припадає бл. 2% площі всіх плодовоягідних насаджень. Перше місце серед них належить суницям, друге — чорній смородині, третє — малині; менше поширені аґрус і порічки. Урожайність Я. к. висока: 80 — 120 ц/га.
Ягідні культури відзначаються високими поживними й смаковими якостями та лікувальними властивостями: містять цукри, органічні кислоти, солі фосфору, заліза, кальцію та вітамін С. їх споживають свіжими, а також використовують для виготовлення конфітур, джему, компотів, соків, вин.
У промислових насадженнях обробляють суницю, малину, смородину, агрус, обліпиху; в США крім цих культур - лохину, журавлину. З дикорослих використовують ожину, шипшина, жимолость їстівну, барбарис, лимонник китайський, чорницю, брусницю, бузину чорну, калину, лох, морошку.
Ягідні рослини характеризуються скороплідністю, високою врожайністю, екологічної пристосованістю, скоростиглістю, високими смаковими, харчовими та лікувальними властивостями та ін. До недоліків ягідних культур відносяться нетривалий період дозрівання ягід, погана транспортабельність і короткий період зберігання, трудомісткість збору.
7.Горіхоплідні культури, їх характеристика.
Рід горіхоплідні (Juglans L.) налічує крім Волоського (Грецького горіху) ще Маньчжурський горіх, Горіх Зібольда, Серцеподібний горіх, Чорний, Сірий горіхи, Пекан. Крім цього в групу горіхоплідних включено Мигдаль, фундук і інші види. Плоди й горіхова олія використовується в харчовій і кондитирській промисловості, а також у медицині, вітамінній, фармацевтичній, парфюмерній галузях промисловості та образотворчому мистецтві. Деревина грецького горіха, а також інших видів югланс, карії та їстивного каштана ціниться у меблевій промисловості, використовується для внутрішнього оздоблення будинків, вагонів, кают, салонів тощо.
Горіхи - група плодів, які складаються з сухої дерев'янистої оболонки(шкарлупи) і замкненого в ній їстівного плода. В співдружності незалежних держав росте велика кількість видів горіхоплідних: горіх грецький і маньчжурський, каштан їстівний, мигдаль, фісташки, ліщина, фундук, бук, кедрові горіхи. Значні площі лісів Сибірі та Дальнього Сходу зайняті горіхоплідними.
Горіхоплідні - це джерело повноцінних жирів, вуглеводів та білків, вітамінів В1, А, В2, К, Е, С. А по калорійності грецький горіх в 7 раз перевищує м'со. З мінеральних речовин в горіхах містяться калій, кальцій, залізо, солі кобальта, фосфор, з мікроелементів йод і цинк. Горіхи є одне з джерел енергії для людини. Адже вона постійно вживає різні харчові продукти до яких входить один з представлених видів горіхів. Також актуальним є стійке зростання сільськогосподарського виробництва горіхів.