Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
80
Добавлен:
20.05.2015
Размер:
8.64 Mб
Скачать

Дійсно, використовуючи умову повноти станів частинки p з певним імпульсом,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dp

 

p

 

p

 

1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

запишемо амплітуду (12.65) у вигляді

 

 

 

U0 x, x0 ,t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dp dp x

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(12.66)

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

exp

i

 

 

 

 

 

 

t

 

p

p

 

x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2m

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p 2

1

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

2 exp

 

 

 

 

px

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– плоска хвиля де Бройля. Вона нормована умовою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

Тому

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

i

 

pˆ

2

 

 

 

 

exp

 

 

 

t

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p p .

 

 

 

 

 

i

 

p

2

 

p p .

exp

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

2m

 

 

 

 

 

 

 

 

У результаті амплітуда переходу (12.66) дорівнює

U

 

x, x

,t

 

m

 

12 exp

im

x x

2

. (12.67)

0

 

 

 

 

 

 

0

 

2 i

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

t

2 t

 

 

 

Вона лише множником i відрізняється від функції Гріна (12.29). У тривимірному випадку

U

 

r , r

,t

 

m

 

32 exp

im

r r

2

. (12.68)

0

 

 

 

 

 

 

0

 

2 i

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

t

2 t

 

 

 

480

Підставляючи вираз (12.67) в амплітуду (12.64), знаходимо

U x, x0 ,t lim

 

 

 

m

 

n 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx1...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

2 i t

 

 

 

 

 

 

 

 

(12.69)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

m

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dxn 1 exp

 

 

 

 

 

xl xl 1

 

V xl 1

t

 

,

 

 

 

 

 

 

 

l 1

2 t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де ми поклали xn x. Оскільки

 

 

 

 

 

 

 

 

2 i t

1

 

 

 

 

 

imx2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx exp

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

2

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вираз (12.69) можна записати так:

 

 

 

 

 

 

U x, x0

, t lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx1... dxn 1

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

m x

x

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

exp

 

 

 

 

l

 

l 1

 

 

V xl 1

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l 1

2

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

n

 

m x x

 

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx1... dxn exp

 

 

 

 

l

l 1

 

 

t .

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l 1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У показниках експонент містяться інтегральні при n перетворюються в інтеграли від функцій Лагранжа:

S x t

 

t

m

x t

2

V x t

 

 

 

 

dt

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

(12.70)

суми, які класичних

(12.71)

у чисельнику,

 

x t

 

t

 

m

x t

2

 

S0

 

 

dt

(12.72)

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

481

у знаменнику. Крапкою відзначені похідні за часом. Інтеграл (12.71) є дією, яка обчислена для руху частинки у полі

Vза класичною траєкторією x t , що поєднує точки x0

іx, а (12.72) – дія вільної частинки. Коли n , ампліту-

да (12.70) містить нескінченнократні інтеграли за всіми траєкторіями, які поєднують точки x0 і x. Ці інтеграли

називаються континуальними. Амплітуду (12.70) прийнято записувати у вигляді

 

i

 

 

i

 

1

 

U x, x0

,t Dx exp

 

S

D x exp

 

S0

.

(12.73)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варто пам'ятати про те, що в знаменнику (12.73) виконується інтегрування і за xn . Це відзначено штрихом у сим-

вола D.

Якщо врахувати рівність

 

 

 

 

 

imx2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

p2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

exp

 

 

 

t

 

 

dp exp

 

xp

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

p

2

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dp exp

 

 

 

t

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вираз (12.73) можна переписати так:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U x, x0 ,t Dx Dp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

2

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

exp

i

 

dt p

t x t

 

 

V

x t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

t

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D x

 

 

Dp exp

 

 

dt

p

t x t

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

482

n

 

 

 

Тут Dp lim

 

dpl . Амплітуда переходу виражена

n l 1

 

 

 

 

через континуальні інтеграли у фазовому просторі, а показники експонент містять гамільтонову функцію частинки.

Як вправу ми пропонуємо читачеві обчислити амплітуду переходу (12.70) для одновимірного гармонічного осцилятора з частотою . Вона дорівнює

 

 

 

 

m

 

 

12

 

U x, x0

, t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 i

sin t

 

(12.74)

 

 

im

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

exp

 

 

 

 

x02 x2

cos t 2x0 x .

 

 

 

 

2

sin t

 

 

 

 

 

У підрозділі 12.2 (див. (12.28)) ця амплітуда обчислена іншим методом. У випадку 0 звідси одержуємо амплітуду переходу вільної частинки (12.67).

12.5. Представлення матриці густини у вигляді континуального інтеграла

Як і в попередньому підрозділі, обмежимося розглядом частинки з масою m, яка виконує одновимірний рух у по-

тенціальному полі V x . Будемо вважати, що вона знахо-

диться в термостаті. Тоді рівноважний статистичний оператор такої системи дорівнює (3.10). Одночастинкова матриця густини в координатному представленні пропорційна

 

 

 

ˆ

 

x ,

(12.75)

 

 

x

 

exp H

 

ˆ

 

1

 

де H – гамільтоніан частинки,

 

kT

. Порівнюючи фор-

мули (12.61) і (3.10), бачимо, що для представлення матриці густини (12.75) у вигляді континуального інтеграла досить зробити заміну

483

 

it

 

(12.76)

 

 

у формулах попереднього підрозділу. Величина

зміню-

ється від 0 до . У результаті такої заміни одержуємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

m

2

 

 

 

 

 

x

 

exp H

 

x

Dx exp d

2

2

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

1

 

 

 

 

x

2

 

 

 

 

 

2

 

.

D x exp d

2

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V x

Тепер траєкторії,

за

якими виконується інтегрування,

є кривими x x

на

площині , x . Вони поєднують

точки 0, x і , x . Крапкою відзначена похідна за . Виконуючи заміну (12.76) у формулі (12.67), одержуємо

матрицю густини вільної частинки в термостаті:

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

m

 

 

12

 

 

 

m

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

x

exp H

 

x

 

 

2

 

 

 

exp

2 2

 

x x

.

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

У тривимірному випадку вона дорівнює

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

m

 

 

32

 

 

 

m

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

r

exp H

r

 

 

2

 

 

 

exp

2 2

 

r r

.

Слід цієї матриці

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

r r

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

exp H

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

збігається з одночастинковим статистичним інтегралом

(4.12).

Таким же способом одержуємо матрицю густини осцилятора в термостаті:

484

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

m

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

exp H

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

sh

 

 

 

 

 

(12.77)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

x

2

 

 

2

ch

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

exp

 

 

 

x

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2x x

 

 

 

 

 

 

 

2 sh

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси знаходимо статистичну суму осцилятора:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z dx x

exp H

x

exp

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 0

 

 

 

 

 

 

 

2

(12.78)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2sh

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вона збігається з формулою (4.38), отриманою іншим методом. Слід матриці (12.77) в енергетичному представленні дорівнює

exp n ,

n

де n – власне значення гамільтоніана. Порівнюючи цей

вираз з (12.78), знаходимо рівні енергії осцилятора (4.36). Густина імовірності координати x осцилятора дається

діагональним матричним елементом матриці густини

(12.77):

w x

 

 

1

 

exp

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

x

H

 

x

 

(12.79)

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

m

x2th

 

 

 

 

th

 

 

exp

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

2

Коли , одержуємо звідси відому з квантової механі-

ки формулу для квадрата модуля хвильової функції осцилятора в основному стані:

485

 

x

 

 

 

x

 

2

 

m 12

 

 

m x2

 

 

 

 

w

 

0

 

 

 

 

 

exp

 

.

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ж 1, то з формули (12.79) випливає

m 2

12

 

 

m 2 x2

w x

 

 

 

exp

 

 

.

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це відомий розподіл Больцмана (4.6), нормований на одиницю.

12.6. Континуальні інтеграли для когерентних станів

У цьому підрозділі ми представимо матричний елемент оператора еволюції (12.61) між двома когерентними стана-

ми zi й z f у вигляді континуального інтеграла. Для

ˆ

цього, як і в підрозділі 12.4, розділяємо оператор U t на

n множників:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

ˆ

 

ˆ

 

 

ˆ

 

(12.80)

U t U U ...U ,

 

де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

i

 

ˆ

 

 

t

 

U exp

 

 

H

,

 

n

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поставимо перед кожним множником у (12.80) одиничний оператор (12.55). Тоді матричний елемент оператора еволюції можна записати у вигляді

z f

 

ˆ

 

 

zi

d z1

...d zn z f

 

zn

 

 

 

 

 

U t

 

 

 

zn

 

ˆ

 

 

 

zn 1 ... z1

 

ˆ

 

 

zi .

 

 

(12.81)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

 

U

 

 

 

 

Нехай (див. (12.59))

H z1 , z2

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

z1

 

H

 

z2

 

 

z1

 

z2

 

 

 

486

– матричний елемент гамільтоніана на двох когерентних станах. Оскільки проміжок малий, можна приблизно записати

 

ˆ

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

zl

U

zl 1

zl

zl 1

exp

 

H zl

, zl 1

 

,

(12.82)

де члени 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

опущені. Відзначимо, що це співвідношення

ˆ

 

 

 

 

є точним, якщо оператор H записаний у нормальній фор-

мі. Функція H zl , zl 1 отримана з нормально упорядкова-

ˆ

заміною aˆ і aˆ

 

на z і z

 

ної форми гамільтоніана H

 

 

відповідно. У випадку бозонів z і z – комплексні числа, а у випадку ферміонів – змінні Грассмана. Міра інтегрування в (12.81) визначається співвідношенням (12.57).

Після підстановки (12.82) у (12.81) амплітуда переходу набуває вигляду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

ˆ

t

z

 

 

d z

z

z

 

 

 

 

U

 

 

 

f

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

l

l

 

l 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l 1

 

 

 

 

 

 

 

(12.83)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z f

 

zn

exp

H zl , zl 1

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де ми поклали

 

 

z0

 

zi .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Введемо малу величину

 

 

 

 

 

 

 

 

яка порядку . Тоді

 

 

zl

 

zl

 

 

zl 1 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

zl

 

 

 

zl 1

 

 

 

exp zl zl 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

exp zl zl .

 

 

 

zl

 

 

zl

exp zl zl

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут враховане

перекриття

когерентних

 

станів (12.54),

487

а zl zl zl 1. Підставляючи цей вираз у (12.83), одержу-

ємо точний інтеграл за траєкторіями для амплітуди переходу:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

1

 

 

 

 

 

z f

ˆ

t

zi

 

lim

 

2 i

 

2

 

 

dzl z f

zn

U

 

 

 

dzl

 

 

 

i

 

n

 

n

 

l 1

 

 

 

 

 

 

 

(12.84)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

exp

 

 

 

H zl

, zl 1

 

 

zl zl

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут

n ,

 

0

так,

що

інтервал

t n

залишається

скінченним. У формулі (12.84) використані позначення

dzl dzl dzl k dzl k ,

k

zl zl zl k zl k ,

k

де k – одночастинковий базис.

При малому можемо використати наближення

H z , z H z , z ,

l l 1 l l

а відношення zl замінити похідною zl . Тоді інтеграль-

на сума в показнику експоненти (12.84) при n переходить в інтеграл

 

i

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

H z t , z t i

z t

 

 

 

z t .

 

t

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В результаті амплітуда (12.84) набуває форми

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z f

U t

 

zi

D z

 

, z exp

 

S z

 

, z

,

(12.85)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

488

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S z , z dt z

t i

 

 

z t H z t , z t

 

 

t

 

0

 

 

 

 

 

 

 

(12.86)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

z t z t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– ефективна дія, а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D z , z

 

 

 

1

 

 

 

 

2 i

2

dz t dz t

 

(12.87)

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

міра інтегрування. У

формулі

 

(12.86) ми

поклали

z f

z t . Таким чином,

траєкторії

у формулі

(12.85)

підкоряються граничним умовам

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z 0

 

zi

,

z t

 

 

 

 

z f

 

.

(12.88)

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянутий вище метод використаємо для обчислення

сліду оператора еволюції:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

z

 

ˆ

 

 

 

 

z .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

SpU t d z

 

U t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знову розділимо оператор

ˆ

на n

множників (12.80).

U t

Потім введемо одиничний оператор (12.55) між кожним

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

множником U . Одержимо

 

 

 

 

 

ˆ

...d zn

 

 

ˆ

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

SpU t d z1

zn

 

U

 

zn 1 ...

z1

 

U

 

zn .

 

 

 

 

 

Діючи, як описано вище, знаходимо дискретний інтеграл за траєкторіями:

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

ˆ

 

l l

 

 

 

d z z

SpU t

 

 

 

 

 

 

 

l 1

 

де

 

zn

 

z0

. Коли n ,

 

 

 

 

 

i

 

n

 

z , z

 

 

z

exp

 

 

H

,

 

 

 

l 1

 

 

 

 

l

l 1

 

 

 

 

 

l 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

звідси одержуємо

489

Соседние файлы в папке Статы