Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
80
Добавлен:
20.05.2015
Размер:
8.64 Mб
Скачать

n ˆ r ˆ r .

В однорідній системі ця величина не залежить від r . Отже, повне число частинок в об’ємі V системи дорівнює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ ˆ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цей вираз можна записати у вигляді

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

ˆ

 

 

ˆ

 

ˆ

 

ˆ

ˆ

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

r e

H H ˆ

H H

N V Sp e

 

 

 

 

e

 

r e

e

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Циклічно переставляючи оператори під знаком сліду, одержуємо

N V ˆ r , ˆ r , .

Як і слід було чекати, густина електронів у рівноважній системі не залежить від часу. Вхідне сюди середнє пов'язане з функцією Гріна (11.8) співвідношенням

ˆ r , ˆ r , G r , ; r , 0 ,

де 0 означає, що величина прямує до нуля з боку позитивних значень. У результаті число електронів у системі пов'язане з температурною функцією Гріна співвідношенням

Nlim V G r , ; r , .

0

Підставляючи сюди фур'є-розклад (11.19), знаходимо

 

 

 

 

d

3

p

1

 

N

lim V

 

 

G p, s ei s . (11.50)

2

3

 

 

 

0

 

 

s

410

З іншого боку, густина електронів може бути виражена

через їх

функцію

розподілу

 

f p за

імпульсами (див.

(4.7)):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

2

 

d 3 p

 

f p .

 

(11.51)

 

 

V

2

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

Множник

2 перед

інтегралом

враховує

дві орі-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

єнтації спіну електрона.

Порівнюючи

формули

(11.50)

і (11.51), одержуємо зв'язок функції розподілу з грінівською функцією:

f p

lim

1

G p, s ei s .

(11.52)

 

 

0

s

 

 

 

 

 

Рівняння (11.50) дає число електронів у відкритій системі як функцію змінних V ,T , , які задають її макростан. Це

число пов'язане з похідною від великого потенціалу спів-

відношенням (2.93):

 

 

 

N

.

 

V ,T

Інтегруючи це співвідношення за , одержуємо зв'язок термодинамічного потенціалу S з температурною функцією Гріна взаємодіючих електронів:

V ,T , 2V lim

 

d 3 p 1

G p, s ei s . (11.53)

d

 

 

 

2 3

0

 

s

Інші термодинамічні величини можуть бути обчислені за схемою, описаною в розділі 2.

Як приклад використання формули (11.52) розглянемо ідеальний електронний газ. Підставляючи в (11.52) функцію Гріна (11.41), одержуємо для функції розподілу віль-

411

них електронів вираз

 

 

1

 

e

i

 

 

 

 

f0

p lim

 

 

s

 

 

,

(11.54)

 

i

 

 

 

 

 

0

s

s

p

 

 

 

 

 

 

 

 

де s – непарні мацубарівські

частоти

(11.16). Ця сума

збігається з інтегралом (11.43) при 0 . Отже, функція розподілу (11.54) може бути отримана з (11.40) при 0. Як і очікувалось, вона дорівнює функції Фермі (11.37):

f0 p np .

(11.55)

З формули (11.53) видно, що для обчислення термодинамічних величин системи взаємодіючих частинок необхідно знати одночастинкову температурну функцію Гріна (11.8). Її обчислення – одна з актуальних задач статистичної фізики. Далі на прикладі нормальної електронної рідини ми побачимо, як розв’язується ця задача.

11.4. Температурний оператор розсіювання

Оператори ˆ які входять у формули (11.4) exp

H

,

і (11.8), не можна представити у вигляді добутку операто-

ˆ

 

ˆ

, оскільки оператори

ˆ

ˆ

рів exp H0

і exp V

H0

і V не

комутують. Тому введемо новий оператор ˆ , визначивши його співвідношенням

 

 

 

ˆ

 

 

ˆ

ˆ

 

 

 

e

0 H

e

0 H0

, 0 ,

(11.56)

 

 

 

 

 

 

де

і 0 належать інтервалу (11.5). Далі ми часто будемо

вибирати 0 0

 

 

ˆ

,0

ˆ

 

і позначати

. З цієї формули

видно, що

 

 

0 , 0 1.

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

(11.57)

 

 

 

 

 

 

412

Одержимо диференціальне рівняння для ˆ .

го продиференціюємо співвідношення (11.56) за ємо (11.6). У результаті одержимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

VD

.

 

 

 

ˆ

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

ˆ

 

 

ˆ

 

H

ˆ

H

 

e

 

0

 

0

 

VD

 

 

Ve

 

 

Для цьо- і враху-

(11.58)

(11.59)

– оператор міжчастинкової взаємодії (див. останній доданок у гамільтоніані (11.7)) у представленні Дірака.

Рівняння (11.58) з початковою умовою (11.57) еквівалентне інтегральному рівнянню

 

 

 

1 .

 

ˆ

ˆ

ˆ

(11.60)

 

1 d 1VD 1

 

0

 

 

 

Формальний розв’язок цього рівняння представимо у ви-

ˆ

:

гляді ітераційного ряду за степенями V

 

 

ˆ ˆn ,

(11.61)

n 0

 

де ˆ0 1,

n 1

 

 

1

n

d 1VD 1

 

ˆ

ˆ

 

 

 

 

 

 

ˆ

...

d 2VD 2

n 1

 

 

ˆ

d nVD n .

 

0

 

0

 

0

 

Зокрема,

 

 

 

 

 

 

 

2 1

2

 

1

 

.

 

ˆ

 

ˆ

 

d 1VD 1

d 2VD 2

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

 

 

Тут інтегрування виконується за площиною нижнього трикутника на рис. 11.2. Зручно перейти до інтегрування за квадратом зі стороною .

413

Рис. 11.2. Область інтегрування в ˆ2

Для цього запишемо

 

 

 

1

2

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

 

ˆ

 

 

ˆ

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d 1VD 1

 

d 2VD 2

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

0

 

 

 

 

1

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

ˆ

 

 

 

2

 

d 2VD 2

d 1VD 1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

Другий доданок отриманий з першого заміною змінних інтегрування 1 2. У другому доданку інтегрування

виконується за верхнім трикутником на рис. 11.2. Отже,ˆ2 дорівнює інтегралу за квадратом

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

ˆ

 

,

 

d 1 d 2T VD 1 VD

 

ˆ

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

 

 

 

V

V

 

,

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

ˆ

2

 

 

1

2

 

ˆ

 

ˆ

 

D

 

1 D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T VD 1

VD 2

 

ˆ

 

ˆ

 

,

 

 

 

(11.62)

 

 

 

 

VD

2 VD 1

1 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На відміну від визначення (11.9), знаки у верхньому і ни-

жньому рядках (11.62) однакові, оскільки оператор ˆ має

V

парне число фермієвських операторів. Аналогічно можна

414

показати, що

n

1

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

d 1... d nT VD

1 ...VD n .

ˆ

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, оператор ˆ

(11.61) представлений рядом

 

1

n

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

d 1... d nT

VD 1 ...VD n . (11.63)

n 0

 

 

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Його записують у вигляді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

.

 

(11.64)

 

 

T exp d VD

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При 0 0 цей вираз стає таким:

 

 

 

 

 

 

 

 

, 0 T exp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

.

(11.65)

 

 

d VD

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цей оператор має очевидну властивість

 

 

 

 

 

ˆ

, 1

ˆ

 

 

ˆ

, 0

,

 

 

 

(11.66)

 

1, 0

 

 

 

 

де 1 0.

Якщо вибрати 0 0,

,

вираз (11.65) буде таким:

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

(11.67)

T exp d VD .

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

Цей оператор називається температурним оператором розсіювання. Представлення цього оператора у вигляді ітераційного ряду виходить з (11.63) при :

ˆ

n 0

1 n

 

ˆ

 

 

 

 

ˆ

. (11.68)

n!

d 1... d nT VD 1

...VD n

0

0

 

 

 

415

Виразимо великий потенціал системи електронів через температурний оператор розсіювання. Для цього оператор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e

H

e

H

ˆ

 

 

 

 

 

 

(11.69)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

підставимо у формули (3.27), (3.28) і (3.35). Тоді

 

 

1

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

e

H

 

,

 

 

 

Sp e

H

,

ˆ

 

 

 

 

 

0

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

1

 

 

 

ˆ

0

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln Spe

 

 

 

ln Sp e

H

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Помноживши і розділивши аргумент логарифма на e 0 , де 0 – великий потенціал ідеального електронного газу, одержимо

0

 

1

ˆ

 

 

.

(11.70)

 

 

 

ln

0

 

 

 

 

 

 

Тут ...0 – введене раніше гіббсівське усереднення за ста-

нами системи невзаємодіючих електронів. Це співвідношення може бути записане в еквівалентній формі

e

e

0

 

 

 

 

 

.

(11.71)

 

 

 

 

 

 

0

 

ˆ

 

 

 

 

 

Воно дозволяє представити великий потенціал у вигляді ряду теорії збурень за міжчастинковою взаємодією.

11.5. Функції Гріна в представленні взаємодії

Співвідношення (11.56) дозволяє пов'язати мацубарівські польові оператори (11.4) з операторами в представленні Дірака. Останнє представлення зручне в тому випадку, коли в гамільтоніані системи (11.6) виділений гамільтоніан взаємодії. Тому це представлення називають також пред-

416

ставленням взаємодії. Використовуючи оператор (11.56)

 

 

ˆ

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

e

H

e

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 ˆ

 

 

 

і йому обернений

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

1

 

 

 

ˆ

 

 

H

 

 

 

H

,

e

 

 

 

e

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

запишемо мацубарівські оператори (11.4) у вигляді

ˆ r , ˆ 1 ˆ D r , ˆ ,

(11.72)

ˆ r , ˆ 1 ˆ D r , ˆ ,

де ˆ D r , і ˆ D r , – польові оператори в представлен-

ні Дірака. Кожен оператор у цьому представленні пов'язаний з оператором у представленні Шредингера співвідношенням

 

 

ˆ

 

 

ˆ

 

 

ˆ

H

ˆ

H

.

 

 

0

 

0

FD e

 

 

Fe

 

 

У рівняння руху для цього оператора

 

 

F

F

, H

 

 

ˆ

 

ˆ

ˆ

 

 

 

 

D

D

 

0

 

 

 

 

 

 

 

гамільтоніан взаємодії ˆ не входить.

V

Підставляючи оператори (11.69) і (11.72) у Гріна (11.8), одержуємо при :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 e

 

Sp e

H

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

G r , r ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

D

r ,

1

 

D

r , .

ˆ

 

ˆ

 

 

 

 

ˆ

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки 0,

формула (11.66) має вигляд

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

ˆ

 

 

 

 

ˆ

, 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

, 0

 

 

(11.73)

(11.74)

функцію

(11.75)

417

або

ˆ , ˆ ˆ .

Домножаючи цю рівність праворуч на ˆ 1 , знаходимо

 

 

 

 

 

ˆ ˆ 1 ˆ , .

 

 

 

 

 

(11.76)

Аналогічно одержуємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ ˆ 1 ˆ , ,

 

 

 

 

 

(11.77)

оскільки 0.

 

 

Формули (11.76)

і (11.77)

дозволяють

переписати вираз (11.75) так:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

e

 

 

 

 

 

H

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

G r , r ;

 

 

 

 

 

Sp e

 

 

 

 

,

 

 

ˆ

D

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

ˆ

D

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

r ,

 

 

r ,

 

 

 

, 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Множники при

e

H

 

під знаком сліду розташовані в хро-

 

 

 

 

0

 

нологічному порядку, отже,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G r , r ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Sp e

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

ˆ

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r ,

r ,

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо

замість e

 

Ця рівність справедлива і при .

 

підставити сюди (11.71), одержимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

ˆ

D

 

 

 

ˆ

D

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r , r ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

(11.78)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G r , ; r ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ˆ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одночастинкова функція Гріна записана в представленні взаємодії. Польові оператори, які входять у (11.78), підкоряються рівнянням руху (11.74) для вільних частинок.

Гамільтоніан міжчастинкової

взаємодії входить

тільки

в температурний

оператор

розсіювання.

Вираз,

аналогічний (11.78), можна одержати і для двочастинкової функції Гріна (11.21).

418

11.6. Діаграми Фейнмана

Якщо підставити розклад (11.68) у формулу (11.78) і розділити ряд у чисельнику на ряд у знаменнику, ми одержимо представлення функції Гріна взаємодіючих електронів у вигляді ряду теорії збурень за степенями міжчастинкової взаємодії:

G G n .

n 0

У нульовому наближенні ця функція збігається з функцією Гріна (11.22) вільних частинок. Поправка першого порядку може бути отримана з виразу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

r ,

 

 

 

d V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

(11.79)

 

 

1 0 d 1V 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

якщо в розкладі цієї величини обмежитися лінійними за V членами. Тут і надалі ми опускаємо індекс D у операторів і капелюшки над ними, а також індекс 0 у символа середнього. З огляду на (11.7), поправка першого порядку до чисельника в (11.79) буде такою:

G 1

 

1

 

 

d1 d 2V

 

T

 

 

 

 

 

,

 

(11.80)

 

 

 

 

 

2

 

 

 

00

 

 

 

12

 

 

0

0 1 2 2 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де 0 , x ,

 

 

 

 

 

,

 

x r , ,

 

 

,

 

0

, x

 

x

r ,

1 1, x1 , ...,

d1 d 3r1 0 d 1, ...,

1

V12

 

r1 r2

 

1 2 V21.

(11.81)

 

 

419

Соседние файлы в папке Статы