Biodiversity2013
.pdf
«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013
СТРУКТУРА АССИМИЛИРУЮЩИХ ОРГАНОВ ВИДОВ CLIMACOPTERA В СВЯЗИ ТИПОМ ФОТОСИНТЕЗА
Дусчанова Г.М.
Академия наук Республики Узбекистан Институт генофонда растительного и животного мира, Ташкент, Узбекистан
E-mail: guljon.duschanova@mail.ru
Особенностью многих видов Chenopodiaceae Vent. является наличием С4 фотосинтеза, обеспечивающегося наличием кранц-клеток, либо пространственным распределением органелл в клетке (Borszczowia, Bienertia Bge).Однако,кранц-структураприсутствуетневовсехассимилирующихорганов растений. Изучено строение семядоли, листа, прицветника, прицветничка и листочков околоцветника 5 видов рода Climacoptera собранных в Мирзачуле (C. intricata, C. longistylosa) на пылевато-глинистой почве с хлоридно-сульфатным, засолением до 3% (сухого остатка), и в Юго-Западном Кызылкуме (C. ferganica, C. lanata, C. aralensis) на серо-бурой, гипсоносной, легкосуглинистой почве с засолением от 2 до 5% (Юсупова, Стрельцова, 2008). Установлено: мезофилл семядолей дорзивентральный с 1-3 рядами палисадных клеток, то есть тип структуры некранцевый, примитивный. Проводящие пучки в числе 11-21, слабосклерифицированы, окружены однорядной паренхимой обкладкой.
Структура листа кранцевая, которая разделяется на 2 типа мезофилла: в основании мезофилл кранц-вентро-дорсальный, в средней части Сlimасорtеrа- type, отличающийся от Salsola-type несомкнутостью хлоренхимы на адаксиальной стороне и отделенностью проводящих пучков от кранц-обкладки водоноснымиклетками.Кранц-клеткинаиболеевысокиеуC. intricata (28,0±0,3 мкм) и мелкие у C. lanata (16,0±0,1 мкм), средние у C. longistylosa (19,3±0,4
мкм), C. ferganica (18,3±0,2 мкм), C. aralensis (19,1±0,1 мкм).
Прицветник и прицветничек в поперечном сечении имеют форму полумесяца, как в основании листа, мезофилл кранц-вентро-дорсальный. Кранц-обкладка состоит из кубических клеток. В прицветничке кранц-клеток выше, чем в прицветнике. Мезофилл листочков околоцветника некранцевый, состоит из 5 рядов губчатой паренхимы.
Таким образом, в онтогенезе растения в органах Climacoptera происходит изменение структуры от некранцевой в семядолях к кранцевой в листе, прицветнике и прицветничках и некранцевой в листочках околоцветника. Каждый вид имеет присущую ему форму и размер кранц-клеток. В разных экологических условиях количественные параметры кранц-клеток различны в Мирзачуле (C. intricata, C. longistylosa) наиболее высокие, а в Юго-Западном Кызылкуме кранц-клетки (C. ferganica, C. lanata, C. aralensis) мельче.
The structure of assimilating organs Climacoptera species in connection the type of photosynthesis
The change type mesophylls assimilating organs from the cotyledons (and leaf bracts, bracteoles) to perianth in 5 species Climacoptera on saline soil and Mirzachul and Kyzylkums related C3 and C4 types of photosynthesis. Identified quantitative
130
Mechanisms of plant vital functions
parameters kranz-cells and their variability in the ontogeny of plants and species specificity.
МОРОЗОУСТОЙЧИВОСТЬ ВИДОВ РОДА MALUS MILL.
Дьякова И.Н.
Майкопский государственный технологический университет, Майкоп, Россия
E-mail: djakova_irina@ rambler.ru
Возможностисуществованиярастенияограничиваюттемпературы,которые наиболее удаляются от оптимума. Максимально и минимально переносимые температурыявляютсякритическимиточкамидляжизнедеятельностирастения
(Чернова, 2004).
Исследования проводили в Майкопе в предгорьях Республики Адыгея, на высоте 238 м над у. м., климат умеренно-континентальный с мягкими зимами. Материал исследования - коллекция родового комплекса Malus Mill., которая насчитывает 8 представителей этого рода: Malus orientalis Uglitz, M. cerasifera, M. baccata, М. х рurpurea, Malus x scheideckeri (Spaeth)Zab., M. halliana, M. niedzwetzkyana, M zieboldii x Спартан.
Оценку морозоустойчивости видов проводили по транспирации зимующих побегов и по наличию крахмала в тканях побега. Определение крахмала проводилось в январе на поперечных срезах побегов с помощью реактива Люголя. Оценивали по пятибалльной шкале. Содержание крахмала в побегах видов яблонь колеблется. В середине зимы, оно должно быть минимальным, но аномальное повышение температуры воздуха в январе приводит к распаду жиров и повторному накоплению крахмала. Последующее понижение температуры вызовет гибель клеток. У всех интродуцированных видов яблонь содержаниекрахмала-5баллов,кромеM.baccata–2балла.M.baccataобладает большей адаптивностью к стрессовым факторам, соответственно меньше будет повреждаться возвратными заморозками. Для определения величины зимней транспирации срезались однолетние побеги в январе и затем в течение месяца периодическивзвешивались.Первоначальнаямасса1см2побегаяблониразлична и колеблется от 54,9мг (M. cerasifera) до 93,2 мг (M. purpurea), коэффициент вариации Сv= 18,0%. Через месяц масса побегов уменьшилась у всех яблонь. Масса варьирует в пределах 39,8…68,8мг Сv=18,1%. Для вычисления общего содержания воды побеги высушивали в термостате. Содержание воды в 1см2
побега яблонь колеблется от 26,4% (М. Scheideckeri) до 42,3% (M. cerasifera). У M. niedzwetzkyana, M. cerasifera, M. baccata в побегах содержится наибольшее количествоводы,транспирацияотпервоначальногосодержаниявлагиуданных яблонь соответственно составляет 56,2…79,1%. У М. Scheideckeri и M. halliana транспирация побегов практически 91%. M. niedzwetzkyana, M. cerasifera, M. baccata медленнее выходят из состояния глубокого покоя соответственно более морозоустойчивые, чем М. Scheideckeri и M. halliana.
В результате исследования можно сделать вывод, что в условиях интродукциияблониM.Niedzwetzkyana,M.cerasifera,обладаютотносительной
131
«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013
морозоустойчивостью, а M. baccata высокой морозоустойчивостью. М. Scheideckeri в условиях резких колебаний температуры в зимний период выходит из состояния покоя, что в дальнейшем приводит к повреждению побегов возвратными морозами.
Cold hardiness of the genus Malus Mill. Dyakova I.N.
The results the study of resistance to frost introduced Malus Mill. in the Republic of Adygea. Defined resistance to frost on circumstantial evidence - desiccation of shoots in the middle of winter, and the presence of starch in the tissues of escape.
ВЛИЯНИЕ СТИМУЛЯТОРОВ РОСТА НА РАЗЛИЧНЫЕ СТАДИИ РАЗВИТИЯ РАСТЕНИЙ РОДА TAGETЕS
Жарикова Д.А., Назарчук Ю.С.
Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, Украина
E-mail: v_oslo@mail.ru
В связи с последними изменениями климатических условий, что на территории югаУкраинынепосредственно проявляетсявучастившихсялетних напряженно высоких температурах с длительными засушливыми периодами, и отсутствием нормальных систем полива в садах и парках г. Одессы цветники городских объектов после летнего периода находятся в неудовлетворительном состоянии. В связи с этим, важным вопросом является оптимизация сроков цветения, сокращение периода вегетации посадочного материала в осенний период. Объектом исследования являлись растения рода Tagetеs, сорта
‘Tangerine’и ‘Marietta’.
Стимуляторы роста различного происхождения и разной химической природы давно и успешно используются в растениеводстве. Их применение даетвозможностьуправлятьфенофазами,чтоснедавнеговременииспользуется и в цветоводстве. В качестве стимуляторов роста использовались эпин, циркон, гумат, а также два варианта коммерческого ростостимулирующего удобрения «Стимовит». Практически все используемые препараты повышали энергию прорастания и всхожесть по сравнению с контролем. Особенно выделялись растения сорта ‘Marietta’: при использовании «Стимовита» их всхожесть повышалась на 43%. Биометрические показатели растений, такие как длина корней и надземной части достоверно не отличались от контроля, что свидетельствует о том, что используемые стимуляторы не вызывают чрезмерного роста, что в свою очередь ценно для качества рассады.
Применение стимуляторов в полевом опыте привело к более раннему, по сравнению с контролем, появлению листьев и началу цветения всех исследуемых растений, особенно это касалось обоих вариантов «Стимовита». Кроме того, отмечено увеличение количества пар листьев и размеры растений практически во всех вариантах опыта.
132
Mechanisms of plant vital functions
The influence of growth stimulants on the various stages of the development of plants of the genus Tagetes
Zharikova D.A., Nazarchuk Yu.S.
The study of the influence of growth stimulants on the various stages of the development of plants of the genus Tagetes showed that almost all stimulants increasedgerminationreadinessandabilityofseeds.Furthermore,earlier appearance ofleaves,thebeginningofflowering,increasethenumberofleavesandtheplantsize when using the «Stimovit» were noted
РИЗОГЕНЕЗ ЖИВЦІВ BUXUS SEMPERVIRENS ЗА ДІЇ СТИМУЛЯТОРІВ
Иванова А.Г., Назарчук Ю.С.
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, Україна
E-mail: bio_july@hotmail.com
Створенняновихзеленихзонтареконструкціяіснуючихзеленихнасаджень населених пунктів є актуальними завданнями сучасного озеленення. Самшит (Buxus sempervirens) – вічнозелена рослина, яка широко використовується в озелененні на півдні України та має високий потенціал вегетативного розмноження.
Для прискореного розмноження цінних деревних порід у теперішній час майже завжди використовуються стимулятори та гормони. Метою нашої роботи було вивчення дії стимуляторів коренеутворення на ризогенез живців Buxus sempervirens. В роботі використовували комерційні препарати в різних концентраціях: «Корнєвін» (індолілмасляна кислота), «Чаркор» (композиція ростових речовин природного походження та комплексау 2,6-диметілпіридин- 1-оксиду с α-фенілоцтовою кислотою) та «Radifarm» (рослинний комплекс екстрактів, що містить полісахариди, стероїди, глюкозиди, амінокислоти та бетаїн).
Вкоріненняживціввідбуваєтьсявдвістадії:утвореннякалюсутаутворення коренів.Майжевсіживціутвориликалюсзадіїстимуляторівводнаковістроки. Однак, що стосується утворення коренів, то найбільш ефективними були препарати «Чаркор» та «Радіфарм», за дії яких кількість утворившихся коренів перевищувала контроль у 2 – 2,5 рази. Крім того, важливим був той факт, що чим краще був розвинений калюс, тим меншою була кількість утворившихся коренів та навпаки, з чого ми можемо зробити висновок, що більша частина пластичних речовин використовувалась рослиною для формування коренів. Довжина утворившихся коренів була однаковою в усіх варіантах досліду.
Rhizogenezis of Buxus sempervirens stem cuttings by root stimulators Ivanova A.G., Nazarchuk Yu.S.
It is shown that stimulants «Charkor» and «Radіfarm» increased the number of roots ofBuxus sempervirens cuttingsin 2-2.5timescompared with control.Itisnoted thatthenumberofformedrootsisinverselyrelatedtothedegreeofcallusdevelopment.
133
«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013
ОСОБЕННОСТИ РИТМОВ СЕЗОННОГО РАЗВИТИЯ IRIS PUMILA L В РЕСПУБЛИКЕ КАЛМЫКИЯ
Инджеева Л.А., Бакташева Н.М.
Калмыцкий государственный университет, Элиста, Россия
Е-mail: Liudmila.ind@mail.ru
Врезультате биоэкологических исследований определены ареал Iris pumila L., установлены особенности процесса репродукции и сезонного ритма его развития в острозасушливом климате республики.
Iris pumila L. - многолетний корневищный эфемероидный геофит, компонент белополынно – злаковых, полынно – типчаково – ковыльных и полынно - тырсовоковыльных фитоценозов пустынной степи на светло - каштановых суглинистых почвах плакоров Ергенинской возвышенности Республики Калмыкия. В связи с сокращением ареала включен в список видов, нуждающихся в охране.
Род Iris в Республике Калмыкия представлен видами Iris pumila L., I. halophila Pall., I. scariosa Willd. ex Link, I. tenuifolia Pall., I. pseudacorus L.,
I.aphylla L., I. pseudonotha (Бакташева, 2000).
Исследования природных ценопопуляций I. pumila L. проводились на 12 площадках в период с 2009 по 2012г. При описании онтогенетических особенностей использовалась методика изучения возрастных состояний Т.А. Работнова (1950).
ВКалмыкии надземное развитие I. pumila L. начинается в первой половине марта.Сначаломвегетацииоткорневищаначинаетформироватьсябоковойпобег (отросток) 5 – 8 мм дл. По окончании надземной вегетации происходит процесс дифференциации цветка, в середине апреля в цветочном побеге формируются мужские и женские органы. Цветение одного цветка составляет 5 - 6 дней. В начале июня образуется плод с семенами. Во второй половине вегетационного периода происходит развитие монокарпического цветочного побега. Таким образом, малый жизненный цикл завершается в течение 80-86 дней.
Входе морфогенеза сменяются следующие фазы: первичный побег (p-im) – главный симподий (ν) - первичный куст с молодым цветоносным побегом (g1)
–взрослое растение с цветущим побегом (g2), старое генеративное растение (g3) – субсенильное растение (ss) - сенильное растение (s).
Нами замечено, что наибольшей плотностью характеризуются ценопопуляции,настепныхучасткахпологихсклоновбалок.Здесьпредставлены взрослые генеративные особи, образующие отдельные локусы I, II, III порядка, в которых насчитывается 5-12 представителей разных возрастных групп.
По классификации Любарского Е.Л. (1967) ирису карликовому больше характерна вегетативная оседлость и вегетативная подвижность, чем генеративная подвижность. В Калмыкии диссеминация у Iris pumila L. начинается в конце мая - начале июня. Вес коробочки с семенами варьирует от 0,336 до 1,268 г. Вес семян составляет от 0,305 до 0,739 г. При изучении семеннойпродуктивностиирисакарликовоговтечение4-хлетобнаружено,что
134
Mechanisms of plant vital functions
все популяции характеризуются стабильной потенциальной продуктивностью
инизкой приживаемостью всходов.
Вэкстремальных климатических условиях и при усилении пастбищного выпаса изменяется способ самоподдержания ценопопуляций Iris pumila L. от семенного к смешанному. В данных условиях преобладает вегетативная оседлость, происходит разрастание надземных побегов и уменьшение роли семенного потомства.
Important aspects seasonal of rhythm Iris pumila L. in Kalmyk Republic. Indzheeva L., Baktasheva N.
As a result of the bioecological studies of the Iris pumila L. in arid climate of Kalmyk Republic the present day area of the species, its reproductive features and seasonal of rhythm of development have been defined.
ИЗМЕНЕНИЕ АКТИВНОСТИ НАДФН-ОКСИДАЗЫ В ПРОРОСТКАХ ЯРОВОГО ЯЧМЕНЯ ПРИ ДЕЙСТВИИ ГРИБА BIPOLARIS SOROKINIANA И ТЕПЛОВОГО ШОКА
Капылова Л.В., Абрамчик Л.М., Зеневич Л.А., Кабашникова Л.Ф.
Институт биофизики и клеточной инженерии НАН Беларуси, Минск, Беларусь
Е-mail: kabashnikova@ibp.org.by
Растительные организмы обладают широким спектром защитноадаптационных реакций, способствующих развитию их устойчивости к различным стрессовым факторам (Шакирова, 2001). Наиболее ранней ответной реакцией растительного организма на инфицирование патогенами является генерация активных форм кислорода (АФК) – окислительный взрыв, запускающий цепь последующих защитных реакций (Droge, 2002, Миннибаева, 2007). Одним их ключевых источников образования АФК в растительной клетке при инфицировании растений патогенами, а также при действии неблагоприятных абиотических факторов выступает НАДФНоксидаза (Sagi, 2001). НАДФН-оксидаза (КФ 1.6.99.6) – ферментный комплекс, восстанавливающий с участием НАДФН молекулярный кислород (О2) с образованием супероксидного анион-радикала (О2.-). В растениях с функционированием белков этого семейства связывают реализацию фитоиммунитета, апоптоза, роста и адаптации (Глянько, 2009).
Нами было показано, что инфицирование 5-дневных проростков ярового ячменя спорами гриба Bipolaris sorokiniana приводило к увеличению активности фермента НАДФН-оксидазы на 27 % по отношению к контролю, при совместном действии патогена и теплового шока (ТШ) (400С, 3 ч) этот параметр повышался на 19%, а под действием ТШ − на 15% на 1-е сутки после стрессовых воздействий. При этом содержание стабильной формы АФК − Н2О2 в растительных тканях возрастало как при раздельном действии двух стрессовых факторов, так и при сочетанном. На 3-и сутки было выявлено еще
135
«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013
большее возрастание активности НАДФН-оксидазы в 8-дневных проростках ячменя, максимум которой наблюдался при совместном действии патогена и теплового шока (на 80% к контролю). Выявленный всплеск активности фермента также сопровождался генерацией пероксида водорода.
Исходя из приведенных данных, можно предположить, что влияние экстремальных факторов на функциональную активность НАДФН-оксидазы зависит от их природы и времени воздействия на растительный организм.
Changes in the NADPH-oxidase activity in spring barley seedlings exposed to heat shock and Bipolaris sorokiniana treatment
Kapylova L., Abramchik L., Zenevich L., Kabaschnikova L.
NADPH-oxidase activity was studied in spring barley seedlings infected with Bipolaris sorokiniana fungus and exposed to heat shock (400С, 3h) at 24 and 72 hours after aforementioned manipulations. Variations in NADPH-oxidase activity were revealed, depending on the type of stressor, combinations thereof and the exposure time.Asurge in the enzyme activity in the tested samples was accompanied by hydrogen peroxide generation.
ВОЗМОЖНАЯ РОЛЬ ЭНДОРЕПЛИКАЦИИ В ФОРМИРОВАНИИ УСТОЙЧИВОСТИ КЛЕТОК DUNALIELLA VIRIDIS TEOD. К ТОКСИЧЕСКИМ КОНЦЕНТРАЦИЯМ ИОНОВ МЕДИ
Кизилова В.Ю., Мензянова Н.Г.
НИИ биологии, Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, Украина
E-mail: kizilova86@mail.ru
Ионы тяжелых металлов, как индустриальные поллютанты, представляют серьезную опасность для человека, отдельных видов животных, растений и различных экосистем в целом. В связи с этим изучение закономерностей формирования устойчивости к тяжелым металлам является актуальным направлением в медицине, экологии и биотехнологии.
Одними из удобных объектов для изучения процессов адаптации к ионам тяжелыхметалловявляютсямикроводоросли.Ранеевнашейлабораториибыла получена культура Dunaliella viridis, устойчивая к летальным концентрациям ионовмеди(СuR-культура).Былообнаружено,чтоуCuR-культурысодержание ДНКвышепосравнениюсклеткамикультурымикроводорослейнастандартной среде (CuS-культура). Возможно, что увеличение содержания ДНК в клетках связано с увеличением плоидности клеток. Известно, что одним из механизмов увеличения плоидности клеток могут быть процессы эндорепликации в клеточном ядре, что приводит к увеличению содержания ДНК в ядрах.
В связи с этим выделяли ядра из CuR- и CuS-культуры и определяли в них содержание ДНК, РНК и белка, а также их удельную радиоактивность (УРА) на стационарной фазе роста (21-е сутки культивирования).
136
Mechanisms of plant vital functions
Было показано, что в ядерной фракции клеток СuR-культуры содержание ДНК, РНК и белка было в 2,6, 2,0 и 3,4 раза, соответственно, больше, чем в клетках СuS-культуры. Значительное увеличение содержания ДНК и белка в ядерной фракции может быть связано с высокой активностью процессов эндорепликации и увеличением численности субпопуляции полиплоидных клеток в СuR-культуре.
При этом, УРА ДНК и белка в ядрах СuR-культуры была значительно ниже, чем в CuS-культуре (в 4,3 и 12,3 раза, соответственно). Величина пулов (3Н-тимидин и 14С-лейцин) в клетках CuS- и СuR-культур достоверно не отличалась. Поэтому выявленные различия в УРА ДНК и белка не могут быть связаны с различной скоростью проникновения радиоактивной метки в клетки CuS- и СuR-культур, а вероятно, отражают низкую скорость синтеза ДНКибелковвклеточныхядрахСuR-культуры.Можнополагать,чтовклетках СuR-культуры процессы эндорепликации и увеличение плоидности клеток происходит в экспоненциальной фазе роста и в ранней стационарной фазе синтетические процессы угасают.
Полученные результаты позволяют предположить, что увеличение содержания ДНК в клетках в процессе формирования устойчивости к ионам меди связано с высокой активностью процессов эндорепликации в экспоненциальной фазе роста D. viridis.
The possible role of endoreplication in formation of resistance of the Dunaliella viridis cells to the toxic copper concentration
Kizilova V., Menzyanova N.
The content of the nuclear DNA, RNA, protein and their specific radioactivity of the CuSand CuR-culture in the stationary growth stage were determined. It was shown that content of the nuclear DNA, RNAand protein in CuR-culture was greater than in CuS-culture. It can be result of endoreplication in the exponential growth stage of the D. viridis cells.
КОМПОЗИЦІЯ ФІТОГОРМОНІВ НА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУРАХ
Ковбасенко Р.В., Дмитрієв О.П.
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії, Київ, Україна
E-mail: kovbasenko@yandex.ru
Фітогормони,яквідомо(Уоринг,Филипс,1984,Кефели,1991),координують процеси росту і розвитку рослин. Метою наших досліджень було встановлення можливості синергічного поєднання двох фітогормонів з різними механізмами дії при їх застосуванні на основних овочевих культурах. Циркон – регулятор росту, цвітіння, стимулятор коренеутворення і плодоношення рослин, індуктор хворобостійкості і стресовий адаптоген. Діючою речовиною цього препарату є суміш гідрооксикоричних кислот (0,01 г/л), виділених із ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea). Епін-екстра – регулятор росту, створений білоруськими
137
«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013
біохіміками(Хрипачидр.1993),якийволодієширокимспектромстимуляційної і протекторно-захисної дії. Діючою речовиною є 24-епібрасинолід (0,025 г/л) – досить ефективний імуномодулятор, стимулює резистентність рослин до біотичних та абіотичних стресів, а також регулює баланс ендогенних фітогормонів у рослинах. Для обприскування рослин в польових умовах норми застосування були такими: епін-екстра – 20 мг/га, і циркон – 10 мл/га, а їх композиція – половинні норми: 10 мг/га + 5 мл/га відповідно. Застосування епіну-екстра дало можливість отримати зростання продуктивності картоплі сорту Лугівська на 15,6%, томату сорту Хорів – на 17,3%, а сорту Бобрицький – на18,2%,огіркасортуДжерело–на14,2%.Крімцього,буловідміченозниження ураженості рослин картоплі фітофторозом на 7,8%, томату – на 8,4% і 8,6% відповідно, а огірка пероноспорозом – на 7,7%. Аналогічно, обприскування рослин цих же культур і сортів цирконом стимулювало підвищення продуктивності картоплі на 14,3%, томату – на 16,8% і 17,7% відповідно, а огірка – на 13,8%. Також виявили зниження показників ураженості рослин хворобами: картопля, сорт Лугівська – на 7,5%, томат, сорт Хорів – на 8,0%, сорт Бобрицький – на 8,3%, огірок, сорт Джерело – на 7,5%. Композиція цих фітогормонів дала можливість одержати ще більш обнадійливі результати. Так, на картоплі сорту Лугівська було одержано приріст урожаю, який перевищував показники контрольного варіанту (без обробки) на 17,9%, а ураженість рослин фітофторозом була нижчою на 9,1%. Відмічено зростання урожайності плодів томату на обох вивчених сортах: Хорів – на 19,8%, Бобрицький – на 20,5%, а також зниження їх уражуваності фітопатогеном – на 8,8% і 9,3% відповідно. Аналогічна закономірність спостерігалася і при обробці рослин огірка. Його продуктивність зросла на 16,2%, а ураженість листя пероноспорозом знизилася на 8,3%. Одержані нами результати дають можливість стверджувати про перспективністьзастосуванняцієїкомпозиціїфітогормонівіззапропонованими нормами витрат для підвищення продуктивності овочевих культур і зниження їх уражуваності найбільш шкодочинними фітопатогенами.
Phytohormones tank mix on vegetables Kovbasenko R.V., Dmitriev A.P.
Efficacy of treatment phytohormones zircon and appin-extra on vegetables to increace productivity and resistance to abiotic factors were shown. A yield increase and a damage decrease of main diseases were registered. It was determintd that a combined effect of these preparations used with half rates was more effective than that of each growth regulators rate seharately.
138
Mechanisms of plant vital functions
ВМІСТ ХЛОРОФІЛІВ І КАРОТИНОЇДІВ У ХЛОРОФІЛДЕФЕКТНИХ МУТАНТІВ ТОМАТУ
Майданський С.П.
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, Україна
E-mail: lisovskaia52@mail.ru
Фотосинтез – єдиний процес у біосфері, який веде до збільшення вільної енергії біосфери за рахунок зовнішнього джерела Сонця – як і інші процеси в організмі, знаходиться під генетичним контролем. Генетичний контроль фотосинтезу вивчають зокрема на мутантах, дефектних за утворенням фотосинтетичних пігментів. Знання генетичного контролю фотосинтезу дозволить людині одержувати рослини із вищою ефективністю процесів фотосинтезу і накопичення біомаси.
В роботі досліджували вміст хлорофілу а і в та каротиноїдів у листі хлорофілдефектних неалельних мутантів томату: ful –жовте листя та m-2
–дрібні, хлоротичні плями на листі (Жученко А.А., 1975). Концентрацію пігментів визначали спектрофотометричним методом (Гавриленко В.Ф., 2003). Для дослідження брали третій зверху листок сіянців томату віком чотири тижні у потрійній повторності.
Результати дослідження свідчать, що мутація ful в гомозиготному стані зменшує вміст хлорофілу а майже втричі – із 1,58 мг/г в контролі (генотип Ful Ful) до 0,56 мг/г у мутантних рослин, а вміст хлорофілу в більше ніж у чотири рази – з 0,78 мг/г в контролі до 0,19 мг/г у рослин ful ful.
Мутація m-2 у гомозиготному стані зменшує вміст хлорофілу а у 2,3 рази: із 1,58 мг/г в контролі (рослини M-2 M-2) до 0,69 мг/г у мутантних рослин; але, на відміну від мутантних за геном ful рослин, вміст хлорофілу в у мутантів m-2 m-2 істотно зростає: з 0,78 мг/г в контролі до 1,14 мг/г у мутантних рослин, що призводить до значних змін у співвідношенні хлорофілу а до хлорофілу в, яке становить 0,60 у порівнянні з 2,02 в контролі.
Досліджені хлорофільні мутації томату також впливають на синтез каротиноїдів. Екстремально низький вміст каротиноїдів виявлено у мутанта m-2, істотно менший за контрольні значення у мутанта ful (0,18 мг/г).
Таким чином, мутація m-2 специфічно впливає лише на синтез хлорофілу а, істотно знижуючи його концентрацію в листі, а мутація ful впливає на синтез як хлорофілу а, так і хлорофілу в, істотно знижуючи їх вміст. Нестача пігментів знижує ефективність фотосинтезу, що виявляється у зниженні маси та швидкості росту сіянців досліджуваних мутантів.
The content of chlorophylls and carotenoids in chlorophyll defective mutants of tomato
Maidanskyi S. P.
The content of chlorophylls and carotenoids in chlorophyll defective mutants of tomato ful and m-2 was studied. Found that mutation m-2 specifically affects
139
