Biodiversity2013

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

фомозна гниль, суха фузаріозна гниль, мокра бактеріальна гниль, кільцева гниль і фітофтороз, тоді як при застосуванні Фітоциду поширення хвороб було у 1,5- 2,3 рази меншим. Застосування Фітоциду в овочівництві забезпечує істотну перевагу за врожайністю, строками отримання продукції та збереження її в належній якості в осінньо-зимовий період.

Phytozid in the biological protection of potato Balvas K., Borodai V.V.

AntagonisticactivityofBacillussubtiliswasdetectedagainstpathogens(diameter ofsterileareawas10-15mm,comparedwiththecontrol(watertreatment)-2-3mm). Various diseases were observed in the control during storage on potato tubers such as dry rot, wet bacterial rot, ring rot and blight, while diseases were in 1.5 - 2.3 times less at the application of Phytozid.

ПЕРСПЕКТИВА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КУЛЬТУРАЛЬНОЙ ЖИДКОСТИ ЦИАНОБАКТЕРИИ SPIRULINA PLATENSIS ПРИ КУЛЬТИВИРОВАНИИ МИКРОВОДОРОСЛИ DUNALIELLA SALINA В ПРИСУСТВИИ КООРДИНАЦИОННЫХ СОЕДИНЕНИЙ CU(II).

Бивол Ч.3, Зосим Л.1, Еленчук Д.2, Батыр Л.3, Джур С.3, Олан О.1

1Молдавский Государственный Университет,

2Университет Академии Наук Молдовы,

3Институт Микробиологии и Биотехнологии Академии Наук Молдовы

E-mail: ciumac@yahoo.com

МикроводоросльDunaliellasalinaявляетсяспособнавыдерживатьширокую амплитудуэкстремальныхзначенийразличныхабиотическихфакторов,всвязи, с чем она является прекрасным модельным объектом для биотехнологических исследований.

Культивирование D. salina при различных условиях и в присутствии некоторых координационных соединений позволяет получить биомассу с прогнозируемым содержанием биоактивных веществ и биоэлементов. Культивирование дуналиеллы в присутствии некоторых координационных соединений меди позволит получить биомассу, обогащенную медью.

Целью исследования является изучение влияния координационных соединений Cu(II) на продуктивность микроводоросли дуналиела.

D. salina CNM–AV-01 культивировалась на органо-минеральной среде, полученной на основе культуральной жидкости цианобактерии Spirulina platensis. В качестве регуляторов роста и стимуляторов синтеза биологически активных веществ были использованы 4 координационных соединения Сu(II): RGT-23, RGT-24, RGT-25, RGT-28 с замешенными фенолятами, добавленные в концентрациях 2 – 6 мг/л.

В результате было установлено, что при выращивании D. salina на органо-минеральной среде, при интенсивном освещении и с добавлением

210

Microbiology and virology

координационных соединений RGT-23, RGT-24, RGT-25, продуктивность D. salina увеличилась в среднем на 3-17% по сравнению с контрольным образцом. НаибольшийстимулирующийэффектнапродуктивностьоказалкомплексRGT24, который в концентрации 4мг/л способствовал увеличению продуктивности на 17 % по сравнению с контролем.

Таким образом, можно отметить, что координационный комплекс RGT-24 может служить стимулятором роста D. salina, так как при его добавлении в концентрации (4мг/л) продуктивность увеличивается на 17 % по сравнению с контролем.

Исследование было проведено в рамках проекта 13.819.18Aфинансируемая Высшим Советом по Науке и Технологическому Развитию АН РМ

The perspective of using the culture fluid of the cyanobacterium Spirulina platensis at cultivation of microalgae Dunaliella salina in presence of coordination compounds of Cu (II)

Bivol C., Zosim L., Elenciuc D., Batir L., Djur L., Olan O.

Ourstudyfocusesoninvestigatingoftheinfluenceofcoordinationcompoundsof Cu (II) on the productivity of microalgae Dunaliella. The greatest stimulatory effect on productivity has set the compounds RGT-24, which at a concentration 4 mg/l to an increase in productivity by 17% compared to control. So coordination complex RGT-24 can serve as a growth factor D. salina.

АНТИВІРУСНА АКТИВНІСТЬ АНАЛОГІВ НУКЛЕОЗИДІВ ВІДНОСНО ВІРУСУ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ

Білявська Л.1, Лузан Б.2, Лонтковська Т.2, Ґудзь А.3

1Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ, Київ, Україна 2Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київ, Україна 3Інституті органічної хімії НАНУ, Київ, Україна

E-mail: Bilyavskal@ukr.net

Герпетичні вірусні захворювання – одна з актуальних проблем сучасної клінічної медицини. Хвороби викликані вірусом простого герпесу (ВПГ1) – хронічно, рецидивуючі антропонозні інфекції, які перебігають переважно в локалізованих формах із везикулярними висипаннями на слизових оболонках та рідше генералізовано, з ураженням внутрішніх органів та ЦНС. Існуючі препарати мають високі показники токсичності, недостатню біопридатність та високийризикпоявиновихрезистентнихштамів.Томуактуальнимзалишається пошук нових антивірусних препаратів.

Метою роботи було дослідити антивірусну активність новосинтезованих фторвмістних гетероциклічних сполук відносно ВПГ1.

Речовини синтезовано в Інституті органічної хімії НАНУ. За структурою це гетероциклічні сполуки подібні до тимідину, що містять фторований 1,2,3-тріазол,вякостінуклеїновоїосновиізрізнимизамісникамивароматичних

211

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

кільцях: залишок перфлуоропропілу (№1, №3, №4), тіосульфату (усі сполуки) та фрагменти: 3-хлортетрагідрофурану (№2, №4), 3-хлортетрагідропурану (№1), дигідрофурану (№3). Для дослідження використано культуру клітин HeLa - епітеліальні клітини карциноми шийки матки.

Цитотоксичність речовин вивчали колориметричним МТТ методом. Антивірусну дію сполук досліджували цито-морфологічним методом, застосовуючи барвник акридиновий оранжевий, за наявністю вірусспецифічних включень.

Показано, що речовини №1– №3, мали показники цитотоксичності (СС50)– 220–310мкг/мл,аречовини№4–890мкг/мл.Середдослідженихсполуклише №2 та №4 мали виражену антигерпетичну активність, що можливо пов’язано з наявністю в їх структурі фрагменту 3-хлортетрагідрофурану. ЕС50 сполуки №2 становить 7,6 мкг/мл, а №4 – 50 мкг/мл. Таким чином, речовини №2 та №4 є перспективними для подальших досліджень.

Antiviral activity of nucleoside analogues against herpes simplex virus Biliavska L., Luzan B., Lontkovskaу T., Gudz G.

The purpose of this investigation was to examine the impact of a number nucleosides analogue on the reproduction of herpes simplex virus. Antiviral effect of the compounds against HSV-1 studied cyto-morphological method using dye acridine orange. It is shown that among the studied compounds promising are №2 and №4, their EC50 is 7,6 mg/ml and 50 mg/ml.

ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТІВ ПРИМАГІСТРАЛЬНИХ ЕКОСИСТЕМ

Бобрик Н.Ю., Кривцова М.В., Ніколайчук В.І.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна

Е-mail: NadjaBobrik@mail.ru

Целюлозолітичні мікроорганізми відіграють значну роль в процесах ґрунтоутворенняієпредставникамиактивноїмінералізаціїорганічноїречовини в ґрунті. Нашими попередніми дослідженнями показано негативний вплив залізничного транспорту на мікрофлору ґрунту та повітря примагістральних екосистем (Ніколайчук, 2009; Симочко, 2009). У зв’язку з цим актуальним було вивчення целюлозолітичної активності ґрунту в умовах впливу цього виду транспорту.

Визначення целюлозолітичної активності ґрунту проводилось на відстані 0, 25, 50 та 100 м від залізничної колії Ужгородського району за допомогою аплікаційного методу Мішустіна (Федорец, 2009). В ґрунт поміщали чисті знежирені скельця, обшиті з обох сторін стерильним целюлозним полотном за допомогоюшовковихниток.Кількісневизначенняступенярозкладупроводили через 1, 2, 3 місяці (червень, липень, серпень) після закладання досліду.

Показано, що на відстані 0 м та 25 м від залізничної колії відсоток розкладу полотназавесьперіодвегетаціїскладав53,61±2,48%та45,16±5,65%відповідно,

212

Microbiology and virology

що за шкалою інтенсивності розкладу целюлози оцінюється як «середня». При віддаленні від залізничної колії спостерігали значне підвищення даного показника (94,43±1,35% та 81,95±8,88%), що оцінюється як «дуже сильна» інтенсивність целюлозолітичної активності ґрунту.

Аналізуючи динаміку целюлозолітичної активності ґрунтів за місяцями показано,щонавідстані25мвідзалізничноїколіїмаксимальнуцелюлозолітичну активність спостерігали у липні, що становила 60%. На відстані 50 і 100 м від залізничної колії максимальну целюлозолітичну активність спостерігали у червні(45%і62%відповідно).Навідстані0мвідзалізничноїколіїмаксимальний відсоток розкладання полотна спостерігали в серпні (62%). На інших відстанях (25, 50 і 100 м) від залізничної колії у серпні зафіксовано мінімальне значення даного показника (1%, 18% та 12% відповідно).

Отже, встановлено пригнічення целюлозолітичної активності ґрунту примагістральних екосистем на відстані 0 і 25 м від залізничної колії.

Cellulolytic activity of the pre-railway ecosystems soils

Bobryk N., Kryvtsova M., Nikolajchuk V.

Decrease of the railway track side soils cellulolytic activity under the Uzhgorod region conditions based on the Mishustin method application has been set.

ВИКОРИСТАННЯ ЛАКТОБАКТЕРІЙ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕРОБКИ ФРУКТІВ

Бугера І.П.1, Кігель Н.Ф.2

1Національний університет харчових технологій, Київ, Україна 2Інститут продовольчих ресурсів, м. Київ, Україна

E-mail: baspygira@ukr.net

Молочнокислі бактерії відносять до промислово важливих мікроорганізмів. Це пов’язано з їхньою позитивною ферментативною активністю, в результаті якої отримують різноманітні продукти з високими харчовими та дієтичними властивостями.

На поверхні рослинної сировини завжди наявна велика кількість різноманітних мікроорганізмів, тому в процесі переробки можна спостерігати різноманітні процеси – молочнокисле, спиртове, оцтовокисле, маслянокисле, мурашинокислебродіння,атакожпліснявіння[Rattanachaikunsopon,2010].Для отримання якісного продукту з бажаними смаковими якостями обов’язковим є молочнокисле бродіння, збудниками якого є бактерії родини Lactobacillaceae. Тому важливим є пошук перспективних штамів лактобактерій, які б забезпечували характерний для ферментованих фруктів смак та аромат.

Аналіз мікрофлори вітчизняних квашених та сушених фруктів показав, що вонапредставленамолочнокислимибактеріямиродівLactobacillus,Leuconostoc, Pediococcus тавидомStreptococcus thermophilus. Найбільшучастинускладають лактобацилизгомо-тагетероферментативнимтипоммолочнокислогобродіння.

213

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Утворені ними молочна кислота та СО2 виступають як природні консерванти і забезпечують збереження форми ферментованих плодів. Домінування зазначених молочнокислих бактерій в складі мікробного ценозу є результатом високої адаптаціїдосировинитаздатністюдосинтезуантибіотичнихречовин.Встановлено, що представники роду Pediococcus продукують бактеріоцини.

На території України поширеним методом консервування плодів та ягід є мочення. Якість мочених плодів та ягід в значній мірі залежить від видів мікроорганізмів, що забезпечують молочнокисле та спиртове бродіння. Хороші результати отримано за використання композицій молочнокислих бактерій

Lactobacillus brevis або Lactobacillus listeri з дріжджами Saccharomyces ellipsoideus.

Отже,молочнокислібактеріїєобов’язковоюскладовоюприферментативній переробці рослинної сировини. Для отримання якісних з необхідними смаковими характеристиками ферментованих фруктів слід на початку бродіння добавляти до продукту переробки закваску чистих культур лактобактерій.

Usage of lactic acid bacteria during fruit processing Bugera I., Kihel N.

Analysisofdomesticpickledanddriedfruitmicroflorashowedthatitisrepresented bylacticacidbacteriaofgeneraLactobacillus,Leuconostoc,Pediococcusandspecies of Streptococcus thermophilus. The majority consists of lactobacilli with homoand hetero-fermenting lactic fermentation types.

ДЕФЕКТИ СИГНАЛЬНОГО ШЛЯХУ TOR ЗНИЖУЮТЬ РІВЕНЬ ПОКАЗНИКІВ КАРБОНІЛЬНОГО/ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ У ДРІЖДЖІВ SАССHAROMYCES CEREVISIAE

Васильковська Р.А., Гомза Б.В.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, ІваноФранківськ, Україна

E-mail: vasylkovska_r@ukr.net

Карбонільний/оксидативний стрес це стан, що виникає внаслідок збільшення концентрації активних карбонільних сполук (АКС) та активних форм кисню (АФК). Небезпека даних сполук полягає у їхній здатності брати участьунеензиматичнихперетвореннях,якіпоганоконтролюютьсяклітинами. До таких процесів, насамперед належать вільнорадикальне окислення та неензиматичне глікозилювання (глікація). Пекарські дріжджі Saccharomyces cerevisiae є популярною і однією з найзручніших модельних систем у вивченні механізміврозвиткукарбонільноготаоксидативногостресівтаспособівзахисту від них у вищих еукаріотів. Сигнальний шлях TOR є висококонсервативним регулятором багатьох функцій, зокрема інтенсивності метаболізму та стійкості до стресу, у різноманітних організмів: від дріжджів до людини. Взаємозв’язок TOR з вуглеводами досліджений мало, тому метою роботи було визначити

214

Microbiology and virology

вміст карбонільних і α-дикарбонільних сполук, маркерів оксидативного та карбонільного стресів, у дефектних за різними ділянками TOR-сигнального шляху штамів S. сerevisiae.

В роботі використовували наступні штами: JK9-3da (MATa leu2–3,112 ura3– 52rme1trp1his4GAL+HMLa)тайогопохідні∆TOR1,∆TOR2та∆TOR1∆TOR2.

Дріжджі вирощували за умов аерації при 28оС у середовищі, яке містило як джерело карбону 2% глюкозу або фруктозу. Клітини дезінтегрували на вортексміксері зі скляними кульками діаметром 450-500 мкм. Отриманий супернатант використовували для спектрофотометричного визначення вмісту карбонільних груп білків та α-дикарбонільних сполук.

Показано, що у присутності фруктози клітини демонструють вищий вміст карбонільних груп та α-дикарбонільних сполук. Крім того, зазначені вище параметри були достовірно нижчим у штамів дефектних за різними ділянками TOR-сигнального шляху, порівняно з диким штамом. Отже, ріст на фруктозі призводить до розвитку карбонільного/оксидативного стресу, і як наслідок, пришвидшує старіння дріжджів. Проте дефекти у TOR-сигнальному шляху сповільнюють старіння S. cerevisiae.

Defects in TOR-signaling pathway reduce the level of carbonyl/oxidative stress markers in yeast Saccharomyces cerevisiae

Vasylkovska R.A., Homza B. V.

Saccharomyces cerevisiae wild type and strains defective in TOR-signaling pathway were used as a model to compare the effects of glucose and fructose on higher eukaryotes. It has been found that the intensity of carbonyl/oxidative stress was higher in cells grown on fructose that accelerated aging, but defects in TORsignaling pathway extended lifespan of yeast.

АКТИВНІСТЬ ГЛІОКСАЛАЗНОЇ СИСТЕМИ ТА ВМІСТ ГЛІКОЗИЛЬОВАНИХ БІЛКІВ У ДРІЖДЖІВ SАССHAROMYCES CEREVISIAE, ЯК ПОКАЗНИКИ КАРБОНІЛЬНОГО СТРЕСУ

Гомза Б.В.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, ІваноФранківськ, Україна

E-mail: b.homza@ukr.net

Останні роки значно зросло споживання харчової фруктози. Більшість дієтологів переконані, що фруктоза є безпечнішою і кориснішою, ніж глюкоза - тому часто пропонують фруктозу, як замінник глюкози. Проте дослідники наголошують про потенційну небезпеку тривалого споживання фруктози, яке може призводити до розвитку метаболічних порушень, механізми розвитку яких, на жаль, залишаються вивченими недостатньо.

В зв’язку з цим, метою роботи було порівняти особливості росту дріжджів Sассharomyces cerevisiae наглюкозітафруктозі,визначитивмістглікозильованих

215

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

білків та активність гліоксалаз 1 та 2 за умов стресу вуглеводами високих концентрацій.

В роботі використовували штам дріжджів S. cerevisiae YPH 250, отриманий від професора Yoshiharu Inoue (Кіотський університет, Японія). Дріжджі вирощували при 28 ºС на шейкері (175 коливань за хвилину) в живильному середовищі, яке містило як джерело карбону глюкозу або фруктозу. Чутливість дріжджів до вуглеводів високих концентрацій визначали за допомогою методу розведень. Визначення вмісту глікозильованих білків та активності гліоксалази 1 та 2 здійснювали спектрофотометрично у супернатантах зруйнованих на вортекс-міксері клітин.

Порівняння особливостей дії стресу, спричиненого глюкозою та фруктозою високих концентрацій, на клітини пекарських дріжджів S. сerevisiae свідчить про те, що дріжджі є чутливішими до дії фруктози. Крім того, дріжджі, піддані дії 10% фруктози, демонстрували вищий вміст глікозильованих білків, ніж клітини, інкубовані з 10% глюкозою. Крім того, активність гліоксалази 1 та 2, основнихферментівзахистувідкарбонільногостресу,буладостовірновищоюу дріжджів,інкубованихізфруктозою,впорівнянніізклітинами,якізнаходились

уприсутностіглюкози,ізросталазчасомінкубаціїклітин.Отриманірезультати вказують на вищу інтенсивність карбонільного стресу в клітинах, інкубованих

уприсутності фруктози.

Activity of glyoxalase system and level of glycated protein as indicators of carbonyl stress in yeast Sассharomyces cerevisiae

Homza B. V.

IthasbeenfoundthatyeastSaccharomycescerevisiaegrownonfructose,comparing to glucose-grown one, demonstrated higher level of glycated proteins, marker of carbonyl stress. In addition, the activity of glyoxalase system was significantly higher in fructose-incubated yeast compared with glucose-incubated cells, that may indicate a higher intensity of carbonyl stress in cells incubated with fructose.

ДІЯΑ-L-РАМНОЗИДАЗ CRYPTOCOCCUS АLBIDUS ТА EUPENICILLIUM

ЕRUBESCENS НА СИНТЕТИЧНІ І ПРИРОДНІ СУБСТРАТИ

Гудзенко О. В.

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ

E-mail: ov_gudzenko@bigmir.net

α-L-Рамнозидаза (α-L-рамнозид-рамногідролаза – К.Ф. 3.2.1.40) гідролітично відщеплює термінальні невідновлені α-1,2-, α-1,4- та α-1,6- зв’язані залишки L-рамнози, що присутні в значних кількостях в природних глікокон¢югатах, а також в синтетичних глікозидах. В останні роки цей ензим привертає особливу увагу дослідників, які на основі глікозидів рослинного походження створюють засоби для лікування серцево-судинних захворювань, а також препаратів з противірусною та імунотропною дією. Для прояву

216

Microbiology and virology

біологічної дії деяких з цих препаратів необхідна наявність рамнози, інших

– її відщеплення. Раніше внаслідок скринінгу серед різних таксономічних груп мікроорганізмів відібрано два продуценти α-L-рамнозидаз з високою активністю: Eupenicillium erubescens та Cryptococcus albidus.

З супернатанту культуральних рідин E. erubescens та C. albidus фракціонуванням сульфатом амонію, хроматографією на TSК-гелях Toyopearl HW-60іFractogelDEAE-650-sтаSepharose6Bвиділеніa-L-рамнозидази(~40та

50 кДа відповідно). рН-Оптимуми склали 4,0-5,0, термооптимум обох ензимів

– 60ºС. Дослідження субстратної специфічності α-L-рамнозидаз показало, що ензими здатні діяти на синтетичні (п-нітрофенільні похідні моносахаридів) і природні (нарингін, неогесперидин) субстрати. α-L-Рамнозидази гідролізували природні субстрати досить ефективно, причому препарат E. erubescens характеризувався більшими значеннями Vmax, ніж ензим C. albidus. Але α-L-рамнозидаза C. albidus виявляла більшу спорідненість до нарингіну і неогесперидину, ніж ензим E. erubescens (Кm 0,77 та 5,0 мМ відповідно). Обидва ензима проявляли вузьку специфічність до глікону: α-L-рамнозидаза E. erubescens – тільки до п-нітрофеніл-α-L-рамнопіранозиду, а C. albidus – до п-нітрофеніл-b-D-глюкопіранозиду.

Таким чином, здатність препаратів a-L-рамнозидаз E. erubescens і C. albidus гідролізували природні субстрати: нарингін та неогесперидин свідчить про їх специфічність до a-1,2-зв’язаної L-рамнози, що представляє безсумнівний інтерес, оскільки чим більш вузьку специфічність виявляє ензим, тим більшу цінність він представляє як тонкий та надзвичайно точний інструмент біохімічних досліджень.

The effect of Cryptococcus аlbidus and Eupenicillium еrubescens α-L- rhamnosidases on synthetic and natural substrates

Gudzenko O. V.

The substrate specificity of Cryptococcus albidus and Eupenicillium erubescens

α-L-rhamnosidases have been investigated. It is shown that the enzymes are able to act on synthetic and natural substrates, such as naringin, neohesperidin. α-L- RhamnosidaseshydrolysedthelastonesveryeffectivelyatthatE.erubescensenzyme was characterized by high values of Vmax in compare with enzyme of C. albidus.

БАКТЕРІАЛЬНА МІКРОФЛОРА НАСІННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Дворак К.П.1, Буценко Л.М. 2

1 Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, Київ, Україна 2 Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Київ, Україна

E-mail: ekaterina-dvorak@rambler.ru

Мікрофлора насіння представлена різними систематичними групами мікроорганізмів – сапротрофами і патогенами. Вони можуть бути локалізовані наповерхнінасіння(епіфітнамікрофлора)тавсередині(ендофітна).Патогенним мікроорганізмам приділяють особливу увагу у сільськогосподарському

217

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

виробництві, оскільки їх присутність на насінні навіть у сотих долях відсотка від загальної чисельності мікроорганізмів становить реальну загрозу як насінню, так і рослинам в період їх росту і розвитку.

Для проведення досліджень використовували насіння цукрових буряків української селекції: гібриду Олександрія та гібриду Уманський ЧС-97, виведених дослідно-селекційними станціями Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. Насіння гібриду Олександрія було оброблене фунгіцидним протруйником Максим ХL 035 FS, т.к.с.. Насіння гібриду Уманський ЧС-97 – без попередньої обробки.

Із досліджуваних зразків виділено 18 різних типів ізолятів бактерій, із яких 12 з Уманського ЧС-97 та 6 з Олександрії. Що свідчить про більшу біорізноманітність мікрофлори необробленого насіння. 61% виділених ізолятів – бактерії, що мають колонії світло-жовтого і жовтого кольору, 22% - сірого, 11% - рожевого та 6% - кремового. 83% ізолятів є грамнегативними оксидазонегативними паличками, 17% -дрібні коки. Більшість (61%) ізолятів бактерій є рухливими. 9 з 18 ізолятів є факультативними анаеробами.

Враховуючи проведені поетапно дослідження нами попередньо віднесені до роду Pseudomonas 33% із загальної кількості виділених ізолятів, при чому переважнабільшістьізнихєскладовимимікрофлоринасіннягібридуцукрових буряків Олександрія, що попередньо оброблене пестицидом. Саме серед цих ізолятів можуть бути ідентифіковані збудники хвороб цукрових буряків. Більшість жовтопігментних ізолятів попередньо ідентифіковані як Pantoea agglomerans. З насіння гібриду Уманський ЧС-97 було виділено представників метилотрофних бактерій.

Два ізоляти (Б-32 і Б-40) мають антагоністичну активність до відомих збудників бактеріозів цукрових буряків, що підтверджує захисну роль мікрофлори насіння.

Потенційно можливим є виявлення серед виділених ізолятів збудників бактеріозів цукрових буряків, що в подальшому буде нами визначено, шляхом встановлення здатності цих бактерій уражувати рослини.

Microflora of sugar beet seeds

Dvorak K., Butsenko L.

In the thesis presents the results of research microflora of sugar beet seeds.

ИЗУЧЕНИЕ ПРОЦЕССОВ БИОДЕСТРУКЦИИ ДИЗЕЛЬНОГО ТОПЛИВА «АРКТИКА», ПОД ДЕЙСТВИЕМ АССОЦИАЦИЙ УГЛЕВОДОРОДОКИСЛЯЮЩИХ МИКРООРГАНИЗМОВ

Ерофеевская Л.А.

Институт проблем нефти и газа Сибирского отделения РАН, Якутск, Россия

E-mail: lora-07.65@mail.ru

С целью разработки технологии оздоровления окружающей среды после аварийных разливов нефти и нефтепродуктов на территории склада горюче-

218

Microbiology and virology

смазочных материалов (ГСМ) в с. Хонуу, расположенном в Момском районе на северо-востоке Республики Саха (Якутия), проведены ряд экспериментов по микробиологическойочисткемерзлотныхпочвотдизельноготоплива«Арктика».

Общая площадь загрязнения составила 0,8 га. При выполнении полевых работ по очистке загрязненной площади руководствовались требованиями нормативной документации (РД 39-00147105-006-97).

Для оценки биологической активности загрязнённых почв проведены исследования проб на микробиологические показатели.

Из почв выделены ассоциации углеводородокисляющих микроорганизмов (УОМ), на основе которых изготовили биопрепарат для очистки нарушенной территории от нефтепродуктов.

В качестве носителей УОМ и поглотителей нефтепродуктов исследовано минеральное сырьё местных месторождений.

Полученные результаты свидетельствуют, что выделенные и иммобилизованные на минеральное сырьё, аборигенные УОМ, эффективно разрушают нефтепродукты. Степень деградации дизельного топлива за один вегетационный период, составила 85,48 - 91,71%, в зависимости от типа носителя и степени загрязнения.

Полученные результаты вызывают необходимость дальнейших научных исследований по изучению аборигенных штаммов микробных культур с высокойметаболическойактивностьювусловияхКрайнегоСевера,способных в короткие сроки утилизировать нефтяные углеводороды и подготовить нарушенные экосистемы к самовосстановлению.

The authors investigate processes of diesel fuel “Arctic” biodestruction under the action of hydrocarbon oxidizing microorganisms

Erofeevskaya L.

The authors investigate processes of diesel fuel “Arctic” destruction under the action of hydrocarbon oxidizing microorganisms isolated from permafrost soils contaminated by oil and oil products.

A high degree of degradation and contamination by oil is established according to the results of studying the composition and chemical structure of isolated extracts of soil samples after their treating with indigenous hydrocarbon oxidizing bacteria. During one summer season on the plots with the biological preparations immobilized on mineral carriers the diesel fuel destruction has made 85,48 - 91,71%.

ВИВЧЕННЯ ПРОТЕКТИВНОЇ ДІЇ LACTOBACILLUS PLANTARUM НА НАСІННЯ ТОМАТУ В УМОВАХ ЗАСОЛЕНОСТІ ГРУНТУ

Златогурська М.А.

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, Україна

E-mail: marusia14@ukr.net

В умовах використання штучного зрошування спостерігається повільне збільшення засоленості ґрунту. Альтернативою до загальноприйнятих засобів

219