Biodiversity2013

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

STABILITYOFSPLEENCELLSTOCOPPERIONSONTHEBACKGROUND OF CALORIC RESTRICTION IN NUTRITION OF ANIMALS

Kolot N.V., Bondar A.Y.

It has been investigated the effects of different concentrations of copper sulfate on the stability of the spleen cells in vitro on the background of caloric restriction. The results showed that caloric restriction increases the stability of the spleen cells to copper ions in vitro.

СИГНАЛЮВАННЯ НА ОСНОВІ МІКРОРНК 980 У МОДЕЛЬНОГО ОРГАНІЗМУ DROSOPHILA SP.

Корній Н.С., Сибірна Н.О.

Львівський національний університет ім. І. Франка

E-mail: aliakorniy@mail.ru

МікроРНК miR-980 регулюється через дистроглікан-дистрофін- синтрофіновий сигнальний шлях на основі глікопротеїнового комплексу дистрофіну (ГКД) (Kucherenko, 2011). Порушення у структурі та регуляції цього комплексу призводять до розвитку важких захворювань, зокрема м’язової дистрофії (МД). У подальшому було показано, що miR-980 експресується на різних етапах розвитку плодової мушки та в різних частинах тіла (Kucherenko, 2011). Мутанти із зниженим синтезом цієї мікроРНК (∆miR980) характеризуються вищою здатністю до виживання в умовах високої температури, відсутністю розладів нервової системи, паралічу та м’язової дистрофії. Ми припустили, що miR-980 задіяна у регуляції процесів онтогенезу та розвитку стресової відповіді у Drosophila sp., однак механізм цього впливу залишався повністю нез’ясованим.

Було встановлено, що синтез miR-980 є температурозалежним і, ймовірно, регулює стресову відповідь організму на дію високих температур. Вона експресується у яєчниках, зумовлюючи ряд фенотипових проявів. miR-980 впливає на якість зору у мух, при цьому не змінюючи структури самого ока, а такожрегулюєутворенняміжвеннихперехрестівукрилах.Геном-мішеннюдля діїмікроРНКmiR-980єгенA2bp1,продуктякогоєвизначальнимдляонтогенезу Drosophila sp. і має гомолога в організмі людини (Shibata, 2000).

ВрезультатіпроведенихдослідженьвиявленофенотиповіпроявимікроРНК miR-980,показаноїїрольупроцесахіндивідуальногорозвиткуплодовоїмушки, а також формуванні адаптивної відповіді на стресові чинники. Наявність гомолога A2bp1 в організмі людини свідчить про те, що сигнальні шляхи із залученням ГКД мають консервативні механізми регулювання.

MicroRNA 980 signalling in model organism Drosophila sp.

Korniy Natalia S., Sybirna Natalia O.

The Dystrophin Glycoprotein Complex (DGC) is at the center of significant inheritable diseases, such as muscular dystrophies that can be fatal and impair

280

Genetics and biotechnology

neuronal function in addition to muscle degeneration. Recent evidence has shown that it can control cellular homeostasis and work via Dystrophin signaling to regulate microRNAgene expression which implies that disease phenotypes hide an entourage of regulatory and homeostatic anomalies. Verification of a subset of our results was conductedviaq-PCRandrevealedthatmiR-956,miR-980andmiR-252areregulated via a Dystroglycan-Dystrophin-Syntrophin dependent pathway. Uncovering these hidden processes could shed new light on the importance of proper DGC function for an organism’s overall welfare and bring forth new ideas for treatments.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ PGPR ДЛЯ ЗАЩИТЫ ТОМАТОВ

Лагодич О.В., Лагодич А.В., Максимова Н.П.

Белорусский государственный университет, Минск, Беларусь

E-mail: oksana-lagodich@mail.ru

Томаты являются ценными продуктами питания, их производство занимает первое место в мире среди овощных культур, в том числе и в защищенном грунте. Однако потери урожая томатов вследствие поражения фитопатогенами могут достигать 60%. Поэтому очень важны мероприятия по профилактике заболеваний и защите растений, одним из которых является использование ростостимулирующих ризосферных бактерий (PGPR).

Бактерии этой группы запускают у растений индуцированную системную устойчивость (ISR), что приводит к их защите. Такой эффект достигается не за счет биоцидного действия PGPR, а благодаря активации эндогенных защитных механизмов растения, это не вызывает выработки у патогенов резистентности и является достоинством использования PGPR.

Поэтому изучение ISR у томатов, индуцируемой PGPR и их метаболитами, является актуальным. Для изучения защитного эффекта была выбрана система искусственного заражения рассады томата спорами фитопатогенного гриба рода Botrytis cinerea Pers. В качестве PGPR использовали: штамм P. aurantiaca В 162, синтезирующий антибиотики феназинового ряда; P. putida КМБУ 4308, синтезирующийсидерофор-пиовердин;атакжеихмутантыP.aurantiaca phz- и P.putida pvd-,неспособныексинтезуфеназиновыхантибиотиковипиовердина, соответственно. Для выявления действия внеклеточных метаболитов использовали культуральную жидкость. Рассаду выращивали в условиях защищенного грунта при искусственном освещении без пересадки в течение 5 недель с последующим заражением грибным патогеном. На 7-ые сутки после заражения растения томатов, обработанные PGPR, а также внеклеточными метаболитами P. aurantiaca и P. putida не имели явных признаков поражения или имели, но в незначительной степени (до 10 % листовой пластинки). В то время как у растений, обработанных мутантными штаммами данных бактерий или не подвергавшихся обработке PGPR, присутствовали признаки поражения B. cinerea: на листьях наблюдали светло-бурые сухие пятна, степень поражения листьев варьировала от 40 до 60 %.

281

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Таким образом, выполненные на данном этапе исследования показали, что PGPR, а также их внеклеточные метаболиты снижают восприимчивость растений томатов к фитопатогенным грибам рода Botrytis, что может быть обусловлено запуском ISR ответа у томатов.

PGPR use to protect tomato

Lahodzich A.U., Lahodzich A.V., Maximova N.P.

Inthisstudy,weshowedtheprotectiveeffectrhizobacteriaP. putida KMBU4308 and P. aurantiaca B-162 and their metabolites in tomato against Botrytis cinerea Pers. We have demonstrated that PGPR reduce sensitivity tomato plants to fungal pathogens, which may be caused by induction of systemic resistance in tomatoes.

ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ЗМІНИ В КЛІТИНАХ МЕЛАНОМИ МИШІ, ТРАНСДУКОВАНИХ РЕКОМБІНАНТНИМ БАКУЛОВІРУСОМ З ГЕНОМ ІНТЕРФЕРОНУ

Лихова О.О., Ковальова О.А., Адаменко І.М., Ясінський Я.C., Кудрявець Ю.Й.

Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ

E-mail:AlexxDNA@gmail.com

За останні роки розроблено підходи до застосування генної терапії, яка заключається у використанні вірусів, що несуть вбудований в них ген ІФН чи інші цитокіни, для боротьби з онкологічними захворюваннями.

Цікавість до бакуловірусів, як до потенційних векторів рекомбінантних молекул, які забезпечують експресію останніх, обумовлена їх здатністю до синтезу великої кількості рекомбінантних білків. Бакуловірусна векторна система має велику перевагу у зв’язку з високою ефективністю трансдукції гена в клітини ссавців та відсутністю в них реплікації та цитопатогенної дії бакуловірусів. Практично всі дослідження щодо використання бакуловірусів у терапії раку орієнтовані на рекомбінантну систему, як продуцента цитокінів, зокрема ІФН, який буде виконувати терапевтичну функцію. Дослідження впливу рБВнамінливістьцитогенетичниххарактеристикклітинбулопроведеновперше.

Цитогенетичний аналіз клітин ММ-4 показав, що трансдукція клітин будьяким типом рБВ має генотоксичну дію: накопичуються клітини з мікроядрами (МЯ), апоптичні клітини, виникають ядерні аномалії. Однак трансдукція клітин рБВ з геном GFP у порівнянні з контролем призводить до 12-кратного збільшення числа ядерних аномалій, 25% з яких складають «хвостаті» ядра. ПритрансдукціїММ-4рБВзгеномІФНу11разівзбільшуєтьсякількістьклітин з МЯ, а трансдукція рБВ з генами ІФН та GFP викликає проміжні значення в числі клітин з МЯ та ядерних протрузій.

Отримані дані свідчать, що інфікування клітин меланоми рБВ спричиняє пошкодження генетичного апарату клітин. При трансдукції клітин ММ-4 рБВ/

282

Genetics and biotechnology

GFP переважають анеугенні а при трансдукції ММ-4 рБВ/ІФН спостерігали, в основному, кластогенні механізми генотоксичної дії конструктів.

Cytogenetic changes in mouse melanoma cells transduced by recombinant baculovirus with IFN gene

Lykhova A., Kovalova O., Adamenko I., Yasinsky Ya., Kudryavets Yu.

In recent years, recombinant baculoviruses with gene IFN or other cytokines as a gene therapy approaches were developed for cancer treatment. The influence of rBV on the variability of cytogenetic characteristics of cells was investigated for the first time. Infection of mouse melanoma cell by rBVcauses damage to the genetic system of cells.

НАСЛЕДУЕМОСТЬ ДИСТАНЦИОННЫХ КАЧЕСТВ ЛОШАДЬМИ ЧИСТОКРОВНОЙ ВЕРХОВОЙ ПОРОДЫ

Луценко М. В.

Харьковская государственная зооветеринарная академия, Харьков, Украина

E-mail: m.lucenco21@mail.ru

Чистокровная верховая порода – самая древняя из заводских пород лошадей, выведенная для участия в скачках. Основными рабочими качествами породы являются скорость и дистанционность. Все существующие скачки по дистанции подразделяются на: спринтерские - дистанция 1000-1400 м, среднедистанционные(«майлерские»)-1600-1800мистайерские-свыше2800 м. По успешности, проявляемой лошадьми в скачках на разных дистанциях, их подразделяют на спринтеров, майлеров и стайеров.

Был проведен ретроспективный анализ наследуемости дистанционных качеств у лошадей чистокровной верховой породы 1988-2000 г. р., по данным II тома каталога жеребцов-производителей, допущенных к племенному использованию.

Дистанционные качества жеребцов чистокровной верховой породы, их родителей, полусибсов и потомков определялись на основе показателя средней дистанции побед каждой лошади в скачках.

Врезультате проведенного анализа наследуемости дистанционных качеств

улошадей чистокровной верховой породы установлено, что лучше всего от родителей потомкам передаются стайерские и майлерские качества. Так от жеребцов или кобыл стайеров получают 43,9% потомков со стайерскими качествами, 36,4% майлеров, 19,7% спринтеров. От жеребцов или кобыл со среднедистанционными (майлерскими) качествами получают майлеров 54%, стайеров - 36%, спринтеров - 10%. В то время как от жеребцов или кобыл со спринтерскими качествами получают потомков спринтеров всего лишь 37,1%, стайеров – 48,1%, майлеров – 14,8%.

283

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Heritability of distancing measurements by thoroughbred horses Lutsenko M.

Analysis of distancing measurements heritability in thoroughbred stallions, their parents, sibses and descendants have been carried out on the basis of each horse average distance index of victory.

ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПРЕСІЙНО-РЕПОРТЕРНОЇ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ ТЕРМОСТАБІЛЬНОЇ ЛІХЕНАЗИ CLOSTRIDIUM THERMOCELLUM ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ ЛІНІЙ ТРАНСГЕННИХ РОСЛИН

Мазур М.Г.1, Герасименко І.М.1, Сіндаровська Я.Р.1, Голденкова-Павлова І.В.2 Шелудько Ю.В.1

¹Інститут клітинної біології і генетичної інженерії НАН України, Київ, Україна 2Інститут фізіології рослин ім. К.А. Тимірязєва РАН, Москва, РФ

E-mail: maria.mazur17@gmail.com

Головним недоліком рослинних систем як продуцентів гетерологічних фармацевтично-цінних білків є низький рівень накопичення цільового продукту. Чинне місце у вирішенні цієї проблеми займає розробка експресійнорепортерної системи, яка дозволить ефективно відбирати високопродуктивні лінії. Обраний нами репортерний білок термостабільна ліхеназа C. thermocellum має ряд важливих переваг, зокрема, можливість визначення його активності післятемпературноїденатураціївласнихферментіврослиниівідсутністьвпливу на фізіологічну активність цільового білка у разі трансляційного злиття. Метою роботибулоотриманнявисокопродуктивнихтрансгеннихлінійNicotianatabacum з гібридними генами, в яких послідовність генів зеленого флюоресцентного білка (GFP), інтерферону (IFNα2b) та соматотропного гормону людини (hGH) була злита з послідовністю гена термостабільної ліхенази.

Для створення генетичних векторів, що місять гібридні гени, використовували стандартні молекулярно-біологічні протоколи; трансгенні лінії тютюну отримували після Agrobacterium-опосередкованої трансформації. Після селекції в отриманих лініях проводили генетичний та біохімічний аналіз присутності та експресії трансгена.

Нами було створено ряд генетичних векторів, що місять гібридні гени

GFP::licBM3, INF::licBM3, hGH::licBM3 під контролем 35S промотора ВМЦК та гени стійкості до канаміцину і фосфінотріцину, які були використані для генетичної трансформації N. tabacum cv. Wisconsin. Для кожної векторної конструкції відселектовано більше 100 ліній тютюну, стійких до відповідних селективних агентів. Проводиться їх біохімічний та генетичний аналіз. Показано наявність активності ліхенази, а отже і цільового білка, в 10 з 60 проаналізованих ліній, які несуть гібридний ген INF::licBM3.

Отже, нами було отримано трансгенні лінії тютюну з використанням експресійно-репортерної системи на основі термостабільної ліхенази

284

Genetics and biotechnology

C. thermocellum, що дозволяє накопичувати цільові білки та проводити моніторинг їх наявності.

Підтримка: Грант НАНУ (УкрІНТЕІ №0110U006061) .

Obtaining of highly productive transgenic plants using expression-reporter system based on thermostable lichenase from Clostridium thermocellum

Mazur M.G. Gerasymenko I.M., Sindarovska Y.R., Goldenkova-Pavlova I.V.,

Sheludko Y.V.

Transgenic tobacco lines were obtained using vector system of hybrid genes allowing easy monitoring of heterologous protein accumulation.

МІНЛИВІСТЬ ЛІНІЙ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ З ІНТРОГРЕСІЯМИ ВІД AEGILOPS SPELTOIDES ЗА МІКРОСАТЕЛІТАМИ ГЕНІВ GLI

Михайлик С.Ю., Антонюк М.З., Терновська Т.К.

Національний Університет Києво-Могилянська Академія

E-mail: sermuraha@gmail.com

Хромосомна інженерія є зручним і опрацьованим способом передачі генів від дикорослих родичів до генетичного пулу культивованих видів пшениць. У результаті об’єднання у одному геномі тетраплоїдного компонента ААВВ з м’якої пшениці та геномів видів егілопсів було створено низку гексаплоїдних амфідиплоїдів (Zhirov, 1987), на основі яких було утворено різноманітність хромосомно-заміщених та хромосомно-транслокованих ліній м’якої пшениці. Різноманітність ліній-похідних амфідипдоїда Авродес (геном AABBSS) було проаналізовано за білковими електрофоретичними спектрами гліадинів, і встановлено, що більшість ліній у своєму гліадиновому спектрі не повторюють спектри рекурентних генотипів Аврора та Авродес. Спектри ліній містили нові компоненти, не притаманні ні прабатьківським формам сорту м’якої пшениці ні виду Aegilops speltoides. Пояснення такої ситуації було запропоноване спираючись на особливості структури гліадинових генів: до складу гену входять повторювані мотиви, які є кодонами, що кодують глутамін (Anderson, 1997). Такі поліглутамінові повтори є, по суті, генними мікросателітами, а отже, ділянками з підвищеною ймовірністю нерівного кросинговера та проковзуванням ДНК-полімерази. Саме ці два механізми є основним джерелом мінливостімікросателітнихповторів,аувипадкумікросателітів,щознаходяться у кодуючій ДНК білку – мінливості білка за довжиною, а отже і за масою.

Для доведення такої гіпотези нами з наявних баз нуклеотидних сиквенсів гліадинових генів було відібрано послідовності (2 послідовності α-, 1 β-, 1 ω-, 1 γ-гліадинів), що містили у своєму складові генні мікросателіти у вигляді поліглутаміновихповторівСААтаCAG.Доцихмікросателітівбулорозробленота

285

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

внутрішньогенераційної мінливості за компонентами гліадинового спектру (Михайлик, 2011). В результаті проведення процедури ПЛР з використанням геномної ДНК ліній-похідних Авродесу було одержано продукти ампліфікації, які є мінливими поміж досліджуваних ліній і за масою відрізнялися від очікуваного продукту. Такий поліморфізм може слугувати доказом варіабельності мікросателітних повторів, підтвердження чого може бути отримано у результаті секвенування відповідних ПЛР-продуктів.

Variability of wheat lines with Aegilops speltoides introgressions by microsatellites of Gli genes

Mykhailyk S., Antonyuk M., Ternovska T.

Alien-substitution lines derived from Aegilops speltoides were analyzed by gliadin loci microsatellites variability. Difference in PCR products generated using primers to poliglutamine repeats is observed.

ШТАМИ АКТИНОМІЦЕТІВ У ҐРУНТОСУМІШІ «УНІВЕРСАЛЬНА» (КОМПАНІЯ «ЗЕЛЕНДАР»): АНТИБІОТИЧНА АКТИВНІСТЬ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВЗАЄМОДІЇ

Мурин А.В.,Тістечок С.І., Грень Т.П., Осташ Б.О.,Федоренко В.О.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна

Е-mail: murynandriy1992@mail.ru

Як ґрунтові мікроорганізми, актиноміцети відіграють важливу екологічну роль як деструктори решток рослин і тварин, азот фіксатори, учасники біогеохімічних циклів життєво важливих елементів тощо. Увагу дослідників вони привертають насамперед як одні з найважливіших об’єктів біотехнології. Зокрема, більше 60 % біологічно активних сполук мікробного походження і дві третини антибіотиків – це метаболіти актиноміцетів, 80 % з них синтезують представники роду Streptomyces. Проблема пошуку нових антибіотиківнадзвичайногостраусвіті;однактрадиційніпідходидоскринінгу актиноміцетів-продуцентів нових біоактивних сполук стають дедалі менш ефективними. Тому важливим та актуальним завданням є опрацювання нових раціональних підходів до скринінгу біологічно активних сполук, потенційно нової хімічної природи чи типу дії. В основу цієї роботи покладено ідея про те, що актиноміцети продукують багато сполук сигнальної чи антибіотичної природи, що опосередковують взаємодію між представниками свого роду чи класу, які неможливо виявити у типових тестах проти патогенних бактерій. Для їхнього виявлення слід застосувати інші підходи, що базуються на сумісному (попарному) вирощуванні актиноміцетів та детекції усього різноманіття ефектів на ріст відповідних пар мікроорганізмів.

Метоюнашоїроботибулодослідженнярізноманітностіштамівактиноміцетів виділених з ґрунтосуміші для декоративних рослин «Універсальна» компанії ЗеленДар, їхні властивості та екологічні взаємодії у системі, що описано вище.

286

Genetics and biotechnology

Для виділення актиноміцетів використали крохмально-казеїнове, кукурудзяне, середовище Чапека та вівсяне середовища. На середовищі Чапека виділено 51 штам, 29 штамів на крохмально-казеїновому середовищі, 18 – на кукурудзяному середовищі та 22 – на вівсяному. Для подальших досліджень відібрано 10 штамів, що суттєво відрізнялися за фенотипом (будова міцелію, секреція кольорових сполук). Дослідили вплив виділених штамів на тест культури Bacillus subtilis, B. cereus та Escherichia coli. Виявлено чотири штами

(А1, А3, 1.3 та 11.2), що виявляли активність одночасно проти B. subtilis та B. сereus. Дослідження взаємодії актиноміцетних штамів проводилось на середовищі Беннета, за допомогою крапельного тесту. Оскільки актиноміцети виділено з однієї екологічної ніші, яскравої взаємодії (пригнічення чи стимулювання росту, споруляції) між ними не спостерігали. Штам А3 пригнічував ріст низки актиноміцетних ізолятів і частково – модельного штаму

Streptomyces coelicolor M145.

Дальше вивчення відібраних штамів дасть змогу виявити нових біоактивні сполук.

Actinomycetes straines in soil «Universal» (company «Zelendar»): antibiotic activity and ecological interactions

Muryn A.V., Tistechok S.I., Gren T.P., Ostash B.O., Fedorenko V.O.

The basis of this work is based on the idea that many actinomycetes produce antibiotic compounds with signaling or antibiotic properties that can not be detected in standard tests against pathogenic bacteria. We selected 10 strains differed significantly in phenotype (mycelium structure, secretion of colored compounds). Future study of selected strains will help to identify new bioactive compounds.

ИНТЕНСИВНОСТЬ ФОТОСИНТЕЗА У ТРАНСФОРМИРОВАННЫХ РАСТЕНИЙ ТАБАКА В УСЛОВИЯХ ПОВЫШЕННОГО ОСВЕЩЕНИЯ.

Нурминская Ю.В., Максимова Л.А., Копытина Т.В.

Сибирский Институт физиологии и биохимии растений СО РАН, Иркутск, Россия

E-mail: julosti@yandex.ru

Несмотря на широкое использование генномодифицированных растений (ГМР),досихпорощущаетсянедостатоксведенийобособенностяхфизиологии трансгенного организма, в том числе об уровне гомеостаза у популяции ГМР в ряду поколений. Ранее установлено, что эффект трансформации, приводя к увеличению стабильности развития у трансформантов, вызывал усиление процессов роста и развития. Это позволило предположить, что уровень гомеостаза у трансформантов в оптимальных условиях достаточно высок. Интенсивность фотосинтеза – ещё один показатель уровня гомеостаза. Целью работы было изучение интенсивности фотосинтеза (ИФ) у растений табака, трансформированных разоружённым штаммом Agrobacterium tumefaciens 699, не имеющим целевых генов, в нормальных условиях и в условиях повышенной

287

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

освещённости.ИзмерениеИФушестипоследовательныхсеменныхпоколений трансгенноготабакапоказало,чтопринормальном(140μмоль/м2/с-1)освещении трансформанты в целом имели пониженную интенсивность фотосинтеза по сравнению с нетрансформированными растениями, за исключением растений поколения Т4. В условиях повышенного (760 μ моль /м2 /с-1) освещения и трансформанты, и контрольные растения увеличили интенсивность фотосинтеза, но в этих условиях трансформанты демонстрировали более высокуюИФпосравнениюсконтролем.Чтобыоценитьстабильностьразвития исследуемых растений, проводили оценку флуктуирующей асимметрии между площадями половин листа. В нормальных условиях стабильность развития былавысокой.Вусловияхэкстремальнойосвещённостистабильностьразвития трансформантов понижалась, одновременно с более сильным, по сравнению с контролем, укорочением стебля. Более сильное снижение стабильности развития у трансгенных растений по сравнению с контролем при воздействии интенсивного освещения может свидетельствовать о большей уязвимости трансформантов при воздействии стрессирующих факторов.

The rate of photosynthesis of transgenic tobacco plants under the enhanced lighting

Nurminskaya J., Maximova L., Kopytina T., Enikeev A.

Nicotiana tabacum plants were transformed with disarmed strain A.tum.699. The objective of the work was a studying of a photosynthetic rate of normal and transformed plants under optimal and enhanced lighting. Under the optimal lighting the PR of transgenic plants was lower than that of control plants, but under the enhanced lighting transgenic plants had higher PR as compared to control ones.

АДАПТАЦІЯ ПЕТУНІЇ ГІБРИДНОЇ (PETUNIA HYBRIDA) ДО УМОВ IN

VIVO

Оверченко О.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна

E-mail: oksana_over@ukr.net

Петунія гібридна займає одне з провідних місць серед однорічних квітководекоративних рослин. Розмножується петунія вегетативно і насінням, але останнє притаманно тільки для рослин з нормальною будовою квітки, щодо махрових форм, то вони зазвичай повноцінного насіння не утворюють, що обумовлено аномаліями у розвитку зав’язі. У деяких випадках у петунії відмічається самонесумісність і чоловіча та жіноча стерильність. Тому для рослинзмахровимиформамиквіткивластиветількивегетативнерозмноження. Метод мікроклонального розмноження дає можливість за короткий проміжок часурозмножитивеликукількістьоднорідногосадивногоматеріалуідентичного материнській формі. Кінцевим етапом мікроклонального розмноження є адаптація рослин-регенерантів до умов in vivo. Метою наших досліджень

288

Genetics and biotechnology

є розроблення методики адаптації рослин-регенерантів петунії до умов in vivo. Матеріалом для проведення дослідження служили рослини-регенеранти

Petunia hybrida сорту Priscillа, що вирощені в умовах in vitro.

Сформовані рослини-регенеранти довжиною 6−8 см та оптимально розвинутою кореневою системою, відмивали від залишків живильного середовища в слаборожевому розчині перманганату калію (0,1 %) і висаджували в контейнери об’ємом 0,1 л заповнених субстратом. В ході експерименту використовували три варіанти субстрату: торф : перліт (1:1); кокосовий субстрат : перліт (4:1); кокосовий субстрат. Перед використанням кокосовий субстрат стерилізували при температурі 800 С протягом 1,5 години у сушильній шафі. Охолоджували його і три доби змочували розчином, до складу якого входили: кальцієва селітра–1,04 г/л, калієва селітра–0,192 г/л, монофосфат калію–0,137 г/л, калій сірчанокислий–0,027 г/л, магній сірчанокислий–0,303 г/л. Після чого, субстрат розділяли на дві частини, одну доповнювали перлітом 1:4, іншу залишали без змін. Цією сумішшю набивали контейнери. Горщики діаметром 5 смзрослинамирозміщувалипідплівковимпокриттямікультивуваливдваетапи: парникові умови (під склом вологості ~100 %,), тепличні умови при температурі 20–250С, вологості 70–80 %, освітленні 3–4 клк, фотоперіоді 16 год.

Ефективність адаптації на всіх варіантах субстратів становила 95–100 %, але за інтенсивністю росту (кількість і довжина пагонів, кількість міжвузлів) найкращі результати отримали на субстраті, що містив кокос. Для формування куща рослини пересаджували у більші горщики (діаметром 15 см ) по 3 штуки. Рослини-регенеранти мали типові для сорту морфологічні ознаки: форму куща, листків, суцвіття, забарвлення квіток. Перше цвітіння рослин відмічали на 40 добу культивування.

Adaptation petunia hybrid (Petunia hybrida) to conditions in vivo Overchenko O.

In work describes methods adaptation of plants-regeneration to the environment invivo.Foradaptationusingthreekindsofsubstrates.Theeffectivenessofadaptation was 95–100 %, but the intensity of plant growth best results results were on coconut substrate.

ВПЛИВ КО-МУТАГЕНУ НА РЕАЛІЗАЦІЮ РАДІАЦІЙНОІНДУКОВАНИХ ГЕНEТИЧНИХ ПОШКОДЖЕНЬ В СОМАТИЧНИХ КЛІТИНАХ ЛЮДИНИ

Пилипчук О.П.

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України

E-mail: lena.pylypchuk@ukr.net

Вданийчасактуальноюпроблемоюрадіобіологіїявляєтьсявивченнявпливу різних хімічних агентів на реалізацію радіаційно-індукованих генетичних пошкодженьвклітинахлюдини.Дохімічнихагентіввідносятьнетількимутагени,

289