Biodiversity2013

В.І.ЛИПСЬКИЙ – ВИДАТНИЙ БОТАНІК ХХ СТОРІЧЧЯ

Коваленко С.Г.

Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Одеса, Україна

Біологія як справжня наука потребує від своїх прихильників відданості, енергії, повсякденного служіння, уміння вислухати інших і зробити правильні висновки з своїх недоліків та недоробок. Одним з тих, хто присвятив усе своє життя служінню цій науці, є Володимир Іполитович Липський

(1863-1937), академік УАН з 1919 р.,

президент УАН у 1922-1928 рр., член кореспондент АН СРСР з 1928 р., 150 років з дня народження якого виповнилося 27 лютого (11 березня) цього року. Він був одним з найяскравіших ботаніків, чий внесок у науку важко до кінця оцінити.

Все життя він присвятив пізнанню світу рослин, причому завжди збагачувавсвоїзнання,вчивсяівважавнеобхіднимроботузнауковою літературою. Він закінчив Житомирську гімназію, а потім (1881) колегію П.Галагана у Києві із золотою медаллю. Під час навчання у Київському університеті під впливом відомого вченого проф. І.Ф.Шмальгаузена проявився його інтерес до ботаніки, систематики рослин, і ще у студентські роки він почав приймати участь у експедиціях. У 1887-1894 рр. В.І. робив цікаві збори у Бессарабії, Криму, на Кавказі, у Закаспійській області, Північному Ірані. На основі досліджень вийшли його перші наукові праці «Исследование о Флоре Бессарабии» (1889), де вперше було описано новий вид Valerianella bessarabica Lypski, «Ботаническая экскурсия за Каспий» (1891), «От Каспия к Понту» (1892) тощо.

З 1894 р. протягом наступних 13 років за запрошенням директора петербурзького ботанічного саду О.Ф.Баталіна він працював у Петербургу. Тут він працював у гербарії, оброблював раніше зібрані рослини, брав участь у великій кількості експедицій, мандрівок, вивчавприродурідноїкраїнитазарубіжжя,певнийчасзаймавпосаду бібліотекаря, цікавився історією розвитку російської ботаніки,

3

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

виступав як коректор, видавник, редактор. Просто перераховувати обсягзробленоїнимроботиможнадужедовго.Йогоробота«Гербарий С.-Петербургского ботанического сада к концу его 75-летнего существования 1823-1898 », де детально висвітлено організацію та значення гербаріїв, є взірцем такого роду праць до сьогодні.

В той же час його звали до себе експедиції. За своїми даними у 1899 р. В.І. видав величезну працю «Флора Кавказа. Свод сведений о Флоре Кавказа за двухсотлетний период ее исследования, начиная от Турнефора и кончая ХІХ в.», де не лише проаналізував дані щодо вивченняфлорирегіонуза200років,надрукованупотемілітературу, алейнавівповнийперелік-4430видівфлориКавказу.Тутвінописав три нових роди квіткових рослин: Beketowia, Orthoriza, Schumannia

та багато нових видів. Робота не втратила своєї цінності дотепер. Багато часу й зусиль він присвятив вивченню природи Середньої

Азії, причому у багатьох районах він був першим з ботаніків. Результатом вивчення флори стали більше 30 наукових праць, де він описав чотири нових роди: Korshinskia, Galagania, Koslovia,

Ladyginia та біля 100 нових видів. Окрім рослин, він відкрив невідомі до того гірські хребти, системи льодовиків, водоспади, перевали тощо. У 1896 р. за ці дослідження він отримав премію ім.. М.М.Пржевальського від Російського географічного товариства. До речі, остання експедиція у його житті у 1935-1936 рр. була саме до Середньої Азії.

Уперервах між експедиціями В.І. був неодноразово відряджений петербурзьким ботанічним садом за кордон для вивчення роботи гербаріїв, музеїв та ботанічних садів. Він відвідав Західну Європу, Південну та Центральну Азію, Північну та Південну Америку і Африку. Особливо цікавим було його відрядження на Цейлон у 1908 р., звідки він привіз багато зборів. Таким чином ми бачимо цілеспрямованулюдину,якасвідомоприсвятиласвоєжиттявивченню рослинного світу і не жалкувала для цього ні сил, ні здоров’я.

У1918 р. В.І. переїжджає до Києва, де було засновано АН і при ній створено ботанічний сад, директором якого його було вибрано на засіданні фізико-математичного відділення. Наступного року він був обраний дійсним членом УАН по кафедрі ботаніки. Поряд з роботоюуботанічномусадуВ.І.керувавроботоюкафедриквіткових рослин, приймав діяльну участь у роботі різних академічних структур, як наприклад, комісія УАН з вивчення природних багатств

4

України, комісія енциклопедичного словника, видавницька комісія ІІ відділу УАН тощо. У 1919-1921 рр. В.І.Липський виконував обов’язки секретаря ІІ відділу, віце-президента, а 12 червня 1922 р. на загальному засіданні був обраний президентом УАН. У 1928 р. за висновками комісії наркомата освіти України він пішов у відставку і переїхав до Одеси, де очолив ботанічний сад. Ще під час роботи в УАН В.І. часто бував в Одесі: приймав участь у роботі Радіологічного з’їзду, у експедиціях з вивчення філофори, флори Сухого лиману тощо. За результатами цих досліджень були вивчені межі розповсюдження цієї червоної водорості, відпрацьована методика збору і побудовані перші в Україні йодний та агаровий заводи. У 1932-1933 рр. разом із дочкою Тетяною виїздив на о-в Джарилгач для вивчення розповсюдження Chrysopogon gryllis Trin., якийхотіливикористовуватидлявиробництващіток.Даніоброблені, але не надруковані. У 1933 р. В.І. пішов у відставку з-за небажання підтримувати ідеї Т.Д.Лисенка і до кінця життя працював науковим консультантом ботанічного саду. На його честь були названі два роди: Lipskia Nevski (Apiaceae) та Lipskyella Jus. (Asteraceae) і 54

нових види рослин.

У В.І.Липського було шестеро дітей: дві доньки і чотири сини. Зараз за кордоном живуть його три онуки. Похований В.І. на ІІ християнському цвинтарі. На будинку, що був побудованою ним дачею, подарованою ботанічному саду, є меморіальна дошка, присвяченацьомуунікальномудосліднику.Проте,якимталановитим, енергійним,працездатнимбувВ.І.,можнадобребачитизйогозборів, написаним ним книг, зроблених ним фотографій. Він знав багато мов, у тому числі і мов народів Середньої Азії. Його учні згадували про нього як про дуже чуйну людину, яка могла вибачити невміння висловити думки, але не прощала зради наукових принципів.

5

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

ГЕРБАРІЇ АКАД. В.І. ЛИПСЬКОГО

Шиян Н.М.

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, Україна

E-mail: herbarium-kw@ukr.net

В.І. Липський вважав гербарні колекції національним скарбом, і підкреслював, що справжній науковець у своїй роботі радше відмовиться від бібліотеки, ніж від зразків (Липский, 1899). За своє життя він зібрав чисельні матеріали з різних куточків світу і є знаним фахівцем з гербарної справи.

Вже перші польові збори В.І. Липського-студента були використані його наставником, проф. Київського Імператорського університету Св. Володимира І.Ф. Шмальгаузеном для написання фундаментальної праці “Флора Юго-Западной России…” (1886). Ці матеріали, а також гербарії, зібрані ним в часи, коли по закінченню навчання В.І. Липський працював в цьому ж таки університеті на посаді консерватора ботанічного кабінету та асистента кафедри ботаніки,зберігаютьсязаразвісторичнійколекціїІ.Ф.Шмальгаузена Національного гербарію України (KW).

Досвід роботи на посаді консерватора, широкі знання зарубіжних колекцій помножені на зацікавленість щодо організації та удосконалення функціонування гербаріїв, як установ, яскраво проявилися в часи коли в 1894 – 1917 рр. В.І. Липський обіймає посаду хранителя гербарію Санкт-Петербурзького ботанічного саду. В цей час він долучив до наукового обігу сотні зразків, які лишалися неоформленими в запасниках і, як результат, невідомі науковцям. До 75-річчя Гербарію Санкт-Петербурзького ботанічного саду В.І. Липський підготував роботу, що стосувалася історії становлення і функціонування цієї колекції у 1823 – 1898 роках, а також абетковий покажчикусіхматеріалів,щонадійшлизацірокидофондів(Липский, 1898, 1899). На сторінках «Главнейших гербариев и ботанических учреждений Западной Европы» (1901) автор ділиться досвідом роботи в європейських колекціях та аналізує переваги і недоліки організації цих установ. Гербарні матеріали самого В.І. Липського, зібрані в цей період під час чисельних подорожей до різних куточків Російськоїімперіїтазарубіжжя,зараззнаходятьсявфондахГербарію Ботанічного інституту ім. В.Л. Комарова РАН (LE).

6

Після повернення до Києва у 1917 і аж до від’їзду в Одесу, В.І. Липський всі свої зусилля спрямував на організацію і функціонування Всеукраїнської Академії Наук. Ця титанічна робота відбирала майже увесь час, тому його наукова діяльність в ці роки сталаменшінтенсивноюістосуваласяпереважноУкраїнитаКавказу (Шеляг-Сосонко, Зиман, 1983; Доброчаева, 1991; Мельник, 2003; Крецул, 2005; Шендеровський, 2009). Гербарні матеріали цього періоду не чисельні (KW, MSUD).

З 1928 року В.І. Липський на чолі Одеського ботанічного саду веде не лише роботу з розбудови колекцій власне саду, а й приділяє значну увагу упорядкуванню гербарію університету та створенню такої ж наукового зібрання при саді (Шеляг-Сосонко, Зиман, 1983; Доброчаева, 1991; Шендеровський, 2009). Дослідження фондів Гербарію Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова (MSUD) виявили тут зразки 1930-х років зібрані В.І. Липським з БессарабіїтаСередньоїАзії.Потрібновідмітити,щоу2003р.значну кількість матеріалів вченого ми спостерігали в невеликій гербарній колекції (до 8 тис. зразків), яка функціонувала безпосередньо на території Одеського ботанічного саду, але яка не згадується в літературі як самостійне зібрання. Матеріали цього гербарію були впорядковані, етикетовані і систематизовані. На даний момент доля цих зразків нам не відома.

Таким чином, гербарні матеріали В.І. Липського, які мають не аби яке історичне і наукове значення на сьогодні достеменно відомі з колекцій KW, LE, MSUD.

Herbarium materials of Аcad. V.I. Lipsky Shiyan N.M.

The report presents the results of the search herbarium materials of Acad. V.I. Lipsky and described their state of conservation in the KW, LE, MSUD.

7

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

ОДЕСЬКИЙ ПЕРІОД ЖИТТЯ ВОЛОДИМИРА ІПОЛИТОВИЧА ЛИПСЬКОГО

Кичук В.О.1, Тофанова Л.М.2

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, Україна

E-mail: 1violietta.kichuk@bk.ru, 2lidin@meta.ua

11 березня 2013 р. виповнилося 150 років із дня народження видатного уродженця Волині (с. Самостріли Корецького району Рівненської області), вченого зі світовим ім’ям, мандрівника, фотографа, чудового знавця всіх ботанічних садів світу, президента Української академії наук (ВУАН) Володимира Іполитовича Липського (1863-1937). 21 червня 1928 року В. І. приїхав до Одеси, де очолив Одеський ботанічний сад. Під час роботи в Одесі він вніс значнийвкладупожвавленнянауковоїроботисаду,йогорозширення, виховання молодих науковців, впорядкування гербарію. У 1927 – 1930 роках В.І. Липський вивчав водорості Чорного моря (зокрема в районі Карадагської гідробіологічної станції), досліджував вплив рослинності Атманайського лиману на Азовському морі на утворення та випадання солей, брав участь у роботах Українського інституту з каучуку та каучуконосів. Особливу увагу приділяв дослідженню водорості філофори червоної., яка стала матеріалом для виготовлення йоду та агар-агару, що на той час ввозили з-за кордону. Так звані йодні експедиції на Чорному морі були проведені у 1930—1931 роках на яхті «Сирена», на суднах «Друг жизни» та «Лысковский» і як наслідок в 1931 році завдяки діяльності В.І.Липського в Одесі було відкрито перший в Україні йодний завод (Доброчаева, Мокрицкий, 1991). Володимир Іполитович Липський працювавдиректоромОдеськогоботанічногосадудо1933року,після чого подав у відставку у зв'язку із небажанням підтримувати ідеї Т.Д.Лисенкаідосамоїсвоєїсмертіпрацювавнауковимконсультантом ботанічного саду. В 1936 здійснив останню наукову подорож – до Узбекистану та Туркменістану. Помер він 24 лютого 1937 р. в Одесі. Володимир Іполитович Липський особисто відкрив і описав 4 нових для науки роди і понад 220 видів і різновидів рослин. Він зібрав величезні колекції для природничих музеїв і написав більше 100 наукових праць (Береговий, 1969). Основні наукові роботи вченого

8

присвячені флористиці, систематиці, географії вищих рослин, гербарній справі, організації роботи ботанічних садів, історії вітчизняної ботаніки. Володимир Іполитович був людиною унікальних здібностей, чудово володів усіма живими і мертвими європейськими мовами. В.І.Липський досліджував рослинність СухоголиманунапівдніУкраїни(1927-1928),мінеральнірадіоактивні джерела в Житомирській області (1927), водорості Чорного моря (1930-1931). На честь Володимира Іполитовича названі два нових роди (Lypskia родини Селерові та Lipskiella родини Айстрові) і 54 нових види рослин (наприклад, ковила Липського, чебрець Липського, молочай Липського, клен Липського, тюльпан Липського та ін), які увійшли до флористичних зведень (Барбарич , 1958). В.І. Липський був науковим керівником аспірантів: Т. М Гольд, П. А. Сатановського, Н.З. Жаренко та І.І. Погребняка.

Odessa’ life period of Vladimir Ippolitovich Lipsky Kіchuk V., Tofanova L.

Vladimir Lipsky - ukrainian scientist, botanist, member of the Ukrainian National Academy of Sciences, corresponding President of the USSRAcademy of Sciences, director of the Odessa Botanical Garden (1928 – 1933).

9