Biodiversity2013

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

ВИКОРИСТАННЯ ГІДРОФІТІВ В УМОВАХ УРБАНІЗОВАНИХ ЛАНДШАФТІВ

Дідух А. Я., Дідух М. Я., Мазур Т. П.

Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна ННЦ “Інститут біології” Київського національного університету імені Тараса Шевченка

E-mail: ki26@bigmir.net

Екологічна ситуація сучасного міста це – взаємодія техногенних комплексів та урбанізованного ландшафту. За таких умов особливої актуальності набувають раціональне використання та охорона природних ресурсів, серед яких провідне місце займають водні ландшафти. Природним та штучним водоймам в забудова- нійчастиніміста,атакожвприміськомупоясітавприміськійсанітарно-захістній зонахвідводитьсяпровіднемісцевсправізбереженняівідновленняекологічного балансу та мікроклімату (Лаптев, 2001). Вони також, частково, можуть взяти на себе вирішення питань фітосозологічних задач у справі збереження рідкісних та зникаючихвидівгідрофільнихрослинтатварин(Baensch,Paffrath,Seegers,1992). Головною складовою такого урбанізованого ландшафту є природна рослинність, яка включає систему зелених насаджень безпосередньо на території міста та в приміських зонах. Площа таких зелених насаджень охоплює три територіальнопланувальні частини міста: забудовної, приміського лісопаркового поясу та приміської санітарно-захістної зони. Розміщення зелених насаджень за допомогою радіально-кільцевої системи планування підпорядковується принципам безперервностітарівномірностівпоєднаннізрельєфомтаводнимпростором.Востанній час відмічено відродження культури гідрофітів. Для їх озеленення можливе використання міцевої та інтродукованної флори (Мазур, 2000). Зелені насадженнябезпосередньовпливаютьнапланувальнуструктурумістатаєосновнимфактором, який сприяє створенню оптимальних екологічних, мікрокліматичних та санітарно-гігієнічних умов життя міського населення.

Наводимо перелік родин, перевірених видів та внутрішньовидових таксоів дляводоймрізнихтипів:AcantaceaeJuss.(5),AlismataceaeVent.(20),Amaranthaceae Juss. (3), Amaryllidaceae Jaume St.-Hil. (2), Apiaceae Lindl (4), Araceae Juss. (12),Asteraceae Dum. (2),Azollaceae Lam. (2), Butomaceae L. (1), Cannaceae Juss. (4), Ceratophyllaceae S.F.Gray. (1). Cyperaceae Juss. (35). Haloragaceae Flind. (3), HydrocharitaceaeJuss(10),IridaceaeJuss.(6),JuncaceaeJuss.(10),LemnaceaeS.F. Gray(4),LentibulariaceaeRich.(3),LobeliaceaeBrown(5),LythraceaeJaumeSt.-Hil (7), Marsiliaceae Mirb. (1), Menyanthaceae Dumort (4), Nymphaeaceae Salisb. (54), OnagraceaeJuss.(2),PoaceaeBarn.(19),PolygonaceaeJuss.(2),PontederiaceaeKunth (6), Potamogetonaceae Dum.(5), Primulaceae Ventenat (1), Salviniaceae Dum. (3). RanunculaceaeJuss.(5),SaururaceaeMeyer(6).ScrophulariaceaeJuss.(7),Trapaceae Dum. (4), Typhaceae Juss. (10).

Запропонованний асортимент з 276 видів та внутрішньовидових таксонів гідрофітів, з 35 родин дасть можливість фахівцям, які працюють в напряму відновлення та оздоблення природних та штучних водойм, підібрати рослини для підсилення декоративного ефекту та відновлення біорізноманіття в умо-

20

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystems

вах урбанізованних ландшафтів. Первинне випробування в умовах відкритого та захищеного ґрунтів проводиться впродовж 40 років у Ботанічному саду ім. акад О.В.Фоміна ННЦ “Інститут біології” Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Using of hydrophytes in conditions of urban areas Didukh A. Ya., Didukh N.Ya., Mazur T. P.

We have proposed the assortment of 276 species and intraspecies taxons of hydrophytes from 35 families that will help for choosing the plants for strengthening of the decorative effect and renewal of the biodiversity in the different kind of reservoirs in conditions of urban areas.

FESTUCA EBELIANA ENUSTSCHENKO SP. NOV. – НОВЫЙ ДЛЯ НАУКИ ВИД ВО ФЛОРЕ ТОМСКОЙ ОБЛАСТИ

Енущенко И.В.

Институт географии им. В.Б. Сочавы СО РАН, Иркутск, Россия

E-mail: deschampsia@yandex.ru

Нижедаетсяописаниеновогодлянаукивидаовсяницы(Gramineae:Festuca L.), обнаруженной нами в фондах Гербария им. П.Н. Крылова (г. Томск).

Festuca ebeliana Enustschenko sp. nov. – Растения (25) 30 – 45 (55) см выс., плотнодерновинные, с внутривлагалищным возобновлением побегов. Дерновины разделены на б.м. обособленные пучки побегов, окруженные у основания чехлами из влагалищ отмерших листьев. Влагалища внутренних листьев вегетативных побегов от основания на 1/3 и менее (чаще всего на 1/4) длины замкнутые. Листья с белесым оттенком (как у F. valesiaca), в сухом виде желобчатые, по всей длине или только в верхней части б.м. шероховатые. На поперечном срезе округлые, обратнояйцевидные, (0,65) 0,7 – 0,9 мм в диаметре, обычно с 7 проводящими пучками, внутри с 3 более-менее сильно выступающими ребрами, покрытыми короткими трихомами. Склеренхима в листовых пластинках располагается 3(5) тяжами. По сравнению с близкими F. rupicola и F. valesiaca килевой и краевые склеренхимные тяжи в листовых пластинках этого вида развиты слабее – состоят из 3-4 (а не 4 и более) клеток. Краевые часто сильно растянуты так, что практически сливаются с килевым. При этом боковые тяжи незначительно уступают по ширине килевому и краевым. В результате создается впечатление, что листовые пластинки на поперечном срезе имеют сплошной склеренхимный чехол (как у F. ovina), прерванный в отдельных местах. Колоски зеленые или розовато-фиолетовые, 3–5-цветковые.Нижниецветковыечешуи(4)4,5–5ммдл.,состью1–3ммдл.

Тип: Западная Сибирь, Томская область, С-В окрестности Томска, трасса Томск-Кузовлево, молодой сосновый лес, 6.VI.2009, А.Л. Эбель.

Родство: Описываемый вид близок F. rupicola и F. valesiaca. Отличается влагалищами вегетативных листьев замкнутыми от основания на 1/3 длины, а

21

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

также особенностями развития и залегания склеренхимного чехла под нижним эпидермисом листовых пластинок.

Enushchenko I.V.

The description of a new species of gramineous plants Festuca ebeliana Enustschenko from Tomsk region is given

ИНВАЗИОННЫЕ ДРЕВЕСНО-КУСТАРНИКОВЫЕ ВИДЫ В УРБАНОФЛОРЕ ГОРОДА ДОНЕЦКА

Ерёменко Ю.А.

Донецкий ботанический сад НАН Украины, Донецк, Украина

E-mail: er_yu_al@ mail.ru

Формирование ассортимента древесно-кустарниковых растений для зеленого строительства на юго-востоке Украины, в том числе в г. Донецке, в основном происходит за счет интродукции видов. В последние десятилетия в связи с активным привлечением в культуру древесных экзотов резко увеличилось число дичающих интродуцентов, что может привести к их инвазиям в природные сообщества.

Ранее было установлено (Бурда, 1997), что спонтанно распространяются 12 древесно-кустарниковых видов в пределах г. Донецка, из них к инвазионным видам был отнесен лишь Acer negundo L. В ходе исследования основных очагов концентрации древесно-кустарниковых видов в г. Донецке обнаружен 31 вид, дающий устойчивое семенное и вегетативное возобновление и распространяющийся за пределы мест культивирования. Большинство из них не представляют угрозы и неустойчивы в условиях урбанофлоры. Они чаще всегораспространяютсянедалекоотместпервичнойкультурыиливстречаются вдольжелезнодорожныхпутей,наобочинахдорог,газонах,свалкахипустырях (Еременко, 2011). Наиболее активно за последние годы распространяются следующие виды: Acer negundo L., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Clematis vitalba L., Fraxinus lanceolata Borkh., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.,RobiniapseudoacaciaL.,UlmuspumilaL.Этивидызаслуживаютособого внимания, так как являются инвазионными и расселяются не только в черте города, но и распространяются за его пределы. Так, на территории дендрария Донецкого ботанического сада НАН Украины и в соседних санитарных древесных насаждениях отмечаются плотные заросли деревянистых лиан P. quinquefolia и C. vitalba. В одичавшем состоянии часто встречаются в скверах и парках г. Донецка, в лесополосах и других искусственных древесных насаждениях.

Таким образом, видовой состав адвентивных древесно-кустарниковых видов в урбанофлоре Донецка за последние 15 лет увеличился более чем в два раза. Появляются новые инвазионные виды, повышенная способность к натурализации которых объясняется их предварительной акклиматизацией

22

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystems

в ботанических садах и питомниках, обильным плодоношением и активным вегетативным размножением, наличием опылителей, устойчивостью в новых экологических условиях, пластичностью биологических свойств.

Invasive tree and shrub species of the Donetsk urban flora

Yeriomenko Yu.A.

An increase of the number of invasive tree and shrub species of the Donetsk urban flora has been pointed out. The most active species are spreading outside the city. The main sources of their replenishment are introduction areas.

МАКРОФІТИ ОХОТИН-КОМАРІВСЬКОГО ОЗЕРНО-БОЛОТНОГО КОМПЛЕКСУ ЗАКАЗНИКА «ЛЮБЧЕ» КОВЕЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Жалай І.М.

Східноєвропейський національний університет ім. Л.Українки, Луцьк, Україна

E-mail: Tlisovskaia@mail.ru

Ботанічний заказник місцевого значення “Любче” створений з метою збереження унікального озерно-болотного комплексу, що сформувався на місці прадавнього карстового провалля. Він розташований поблизу не великого с. Любче Ковельського р-ну Волинської обл., за 19 км на північ від Ковеля. На території озерно-болотного комплексу, який включає озера Комарівське і Охотин, виявлено рідкісні види рослин. Особливо цікавими і різноманітними є водні рослини заказника «Любче», які є дуже корисними для водойм, тому що сприяють розвитку літофільної фауни, яка приймає участь у самоочищенні води та донних відкладень від органічних речовин і продуктів їх розпаду, бактерій.Незважаючинате,щотериторіяохороняється,спостерігаєтьсязначне антропогенне навантаження. Під час маршрутних обстежень 2011-2012 рр. було встановлено трапляння на території заказника 39-ти видів вищих водних і прибережно-водних рослин. Десять видів – представники класу Magnoliopsida

–належать до 6 порядків, 6 родин, 6 родів, до класу Liliopsida належать 29 видів, які відносяться до 10 порядків, 10 родин, 11 родів. Родинний аналіз встановив, що найчисельнішими є родини Potamogetonacea – 7 видів і Poaceae

–5 видів. Трьома видами представлені родини Cyperaceae, Hydrocharitaceae, двома – Lemnaceae, Holoragaceae, Nymphaeacea та ін.; по одному представнику нараховують родини Iridaceae та Droseraceae. Созологічний аналіз виявив, що Aldrovanda vesiculosa є рідкісним видом (згідно созологічної класифікації останнього видання Червоної книги України), Utricularia minor L. – вразливим, Sparganium minimum Walr – регіонально рідкісним у Волинській області. Aldrovanda vesiculosa L. також охороняється в Європі та занесена до Додатку I Бернської конвенції. За нашими спостереженнями дуже рідко трапляються на території заказника види Aldrovanda vesiculosa L., Utricularia minor L., рідко трапляються Potamogeton acutifolius L., Nympheae candida L., Lemna gibba

23

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

L.; спорадично трапляються: Sagittaria sagittifolia L., Butomus umbelatum L.,

Hottonia palustris L. Інші досліджені види більш поширені.

Macrophytes of Ohotyn – Komarivskу lake-marsh complex reserve «Lubche»

Kovel district of Volyn region Jalaj I. M.

The modern state populations of 39 species of macrophytes Ohotyn – Komarivskу lake-marsh complex of reserve “Lubche” was investigated. Established distribution of macrophytes, including species listed in the Red Book of Ukraine - Aldrovanda vesiculosa L.,UtriculariaminorL.andregionallyrarespeciesSagittariasagittifoliaL.

БИОМОРФОЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА МОХООБРАЗНЫХ АНТРОПОГЕННО НАРУШЕННЫХ ТЕРРИТОРИЙ Г. СНЕЖНОЕ ДОНЕЦКОЙ ОБЛАСТИ

Зинченко Ю.В., Машталер А.В.

Донецкий национальный университет, Донецк, Украина

E-mail: golla@ukr.net

Бриофлора является весомым компонентом экосистем, существенно влияющим на микроклимат мест произрастания, на рост и возобновление сосудистыхрастений.Мхиявляютсячувствительнымиорганизмамикдействию поллютантов,чтопозволяетиспользоватьихвкачествеиндикаторовзагрязнения среды. Анализ их экобиоморф также является одним из важных показателей бриоиндикационных исследований, вследствие того, что они определяют приспособленность организма к условиям среды.

Исследования проводились на территории г. Снежное Донецкой области в периодсапреля2011поавгуст2012года.Былособрано113пакетовсматериалом. Камеральная обработка данных проводилась в лаборатории кафедры ботаники и экологии биологического факультета ДонНУ по общепринятым методам и методикам. Среди собранных образцов мохообразных было определено 13 видов, которые относятся к 11 родам, 9 семействам, 6 порядкам, 1 классу, 1 отделу.

В соответствии с избранной классификацией экобиоморф (Бойко, 1999) были выделены следующие жизненные формы:

1.подушковиднаядерновина–более-менеекомпактныедерновинкидо2

см и выше (Bryum argenteum Hedw., B. caespiticium Hedw.);

2.плотная дерновина – гаметофиты покрыты густым ризоидным войлоком, скрепляющим их между собой. Характерно для акрокарпных мхов

(Bryum funckii Schwaegr., Tortula muralis Hedw., Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid.);

3.рыхлая дерновина – побеги не скреплены ризоидным войлоком, находятсянанекоторомрасстояниидруготдруга(Campyliadelphus chrysophyllus

(Brid.) R.S. Chopra, Funaria hygrometrica Hedw.);

24

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystems

4.малая подушка – побеги малых размеров, полусферической формы

(Orthotrichum pumilum Sw.).

5.плоскийковер–такойтипэкобиоморфыхарактерендляплеврокарпных мхов, имеет стелющееся расположение побегов в одной плоскости, которые прикреплены к субстрату ризоидами (Hypnum cupressiforme Hedw., Leskea polycarpa Hedw., Brachithecium velutinum (Hedw.) Schimp., Amblistegium subtile

(Hedw.) Schimp., Pylaisia polyantha (Hedw.) Schimp.).

Анализ спектра жизненных форм бриофитов показал, что в составе бриофлоры г. Снежное преобладают такие жизненные формы, как плоский ковер – 5 видов (38,46%) и плотная дерновина – 3 вида (23,08%). В одинаковом количестве представлены подушковидная дерновина – 2 вида (15,38%) и рыхлая дерновина – 2 вида (15,38%). В наименьшей степени представлена экобиоморфа малая подушка – 1 вид (7,7%).

Доминирование плоскоковровой и плотнодерновинной форм может свидетельствовать о мезоксероморфности бриофлоры г. Снежное. Наличие

вспектре 5 жизненных форм говорит об относительно благоприятных экологических условиях для роста и развития мохообразных.

Biomorphological structure on anthropogenically disturbed areas of Donetsk region bryoflora

Zinchenko Y., Mashtaler A.

Determined the species composition of Bryophyta in the city Snezhnoe (13 species).Ananalysiswasmadethespectrumoflifeformsofmosses.Itwasfoundthat the life form is an adaptive response to growing conditions. Noted the predominance of the vital form mat.

ПРОИЗРАСТАНИЕ PHYSALIS ALKEKENGI L. В ИСКУССТВЕННЫХ НАСАЖДЕНИЯХ СТЕПНОЙ ЗОНЫ УКРАИНЫ

Иванько И. А, Леончук Н.Г.

Днепропетровский национальный университет им. Олеся Гончара, Днепропетровск, Украина

E-mail: ivanko_irina@mail.ru

Физалис обыкновенный (Physalis alkekengi L.) – это лесной, мезофитный, мезотрофный, гелиосциофитный вид, который в естественных условиях степной зоны Украины изредка произрастает в сохранившихся байрачных лесах, в основном локализуясь в верхних третях склонов и по опушкам. Данный вид был включен в предыдущую редакцию Красного списка видов растений Днепропетровской области (1998). Геоботанические обследования естественных лесов и искусственных насаждений Днепропетровской области показали, что на современном этапе существует тенденция активного освоения физалисом искусственных древесно-кустарниковых фитоценозов. Обширные куртины физалиса зарегистрированы в полезащитных

25

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

акациево-ясеневых, акациевых насаждениях (окрестности сел Спасское, Андреевка Новомосковского района), на искусственно восстановленных акациевыми насаждениями участках байраков (верховье балки Лозоватая).

Особенности формирования куртин физалиса изучены в акациево-ясеневом насаждении полуосветленного типа световой структуры с меланизированным световым состоянием (окрестности с. Андреевка). В пределах изучаемого насаждения физалис формирует обширные куртины до 100 м², в среднем - 60 м². Отмеченахорошаяжизненностьрастений,достигающихфазобильногоцветения иплодоношения.Среднеепроективноепокрытиепоплощадинасаждения–4,8%,

вкуртинах – 70%. Высота надземных побегов – 35-40 см. Надземная фитомасса

вкуртинах – 52 г/м² воздушно сухого вещества. По типу подземных органов Physalis alkekengi относится к длиннокорневищным растениям с кистекорневой универсальной корневой системой. Зарегистрированная глубина проникновения корневой системы – 70 см. В почвенном слое 0-70 см в куртинах в среднем содержится 98,8 г/м² подземных органов. Наибольшее количество подземной фитомассы физалиса сосредоточено в горизонте 0-10 см (54,6%).

Необходимо детальное изучение существующих ценопопуляций физалиса обыкновенноговискусственныхнасажденияхивключенияданныхнасаждений

всеть природно-заповедных территорий Днепропетровской области как резерватов для сохранения и возобновления данного ценного лесного вида.

Vegetation of Physalis alkekengi L. at the artificial forests of steppe zone of

Ukraine

Ivanko I.A., Leonchyk N.G.

Peculiarities of vegetation of Physalis alkekengi L. at the artificial forests of steppe zone of Ukraine were reviewed. Data about overground and underground phytomass of Physalis at the acaciaash plantations are presented.

СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ФЛОРИ ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА «ЦЕЦИНО»

Каланча О.В., Ванзар О.М., Романюк В.В.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Чернівці, Україна

E-mail: vanzar.72@mail.ru

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Цецино» розташований на західних околицях міста Чернівці (21-25 кв. Ревнянського лісництва). При вершинної частини гори Цецино– найвищої точки (537 м. н. р. м) Чернівецької височини і Буковинського Передкарпаття.

Створений 24.02.1964 р. рішенням Чернівецького облвиконкому (ОВК) №80/5 на площі 75 га як пам’ятка природи місцевого значення. Рішенням ОВК від 29.12.1972 р. №473 об’єкту надано статус заказника зі збільшенням площі до 430 га, а Постановою Ради Міністрів (РМ) УРСР від 28.10.1974 р. № 500 оголошено загальнодержавним.

26

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystems

Нами проведено структурний аналіз флори ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Цецино» на основі методичних порад В. Н. Шмідта.Встановлено,щопереважнубільшістьуфлоріландшафтногозаказника «Цецино»складаютьПокритонасінні(99.3%),начасткуГолонасіннихприпадає всього 0.7%, що характерно для розподілу рослин по Земній кулі в цілому.

Флора ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Цецино» представлена 10 провідними родинами: Asteraceae, Poaceae, Fabaceae,

Lamiaceae, Rosaceae, Orchidaceae, Apiaceae, Ranunculaceae, Caryophylaceae та Brasicaceae.

Проаналізувавши флору ландшафтного заказника загальнодержавного значення ми встановили що вона представлена 55 родинами і 357 видами. ПереважаютьДводольнінадОднодольними(4:1),іПокритонасінніпереважають над Голонасінними (38:1), що є характерним для флори України.

У досліджуваній флорі домінують трав’янисті полікарпіки72,7%. За біоморфами переважають гемікриптофіти (45,2%), менша частка геофітів -30,2% і терофітів13,7%. За характером споживання вологи переважають мезофіти-49,8%івдвічіменшоюєгрупаксеромезофітів-28%.Завідношенням доосвітленостіпереважаютьсциогеліофіти-35,8%геліофітистановлять31,2%; вдвічі менше сциофітів -17%. За вимогливістю до температурного режиму найбільше мезотермофітів - 60,2%. За ценотичною приуроченістю домінують сільванти - 32% та пратанти - 20%.

Встановлений розподіл біоморф і екоморф флори ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Цецино» є подібним до лісостепових флор Євросередземномор’я.

Structural analysis of the flora landscape reserve «Tsetsino»

Kalancha O., Vanzar O., Romanyuk V.

Investigated systematic structure of the flora landscape reserve «Tsetsino». Established distribution biomorf and ekomorf by coenotic affinity

СОСТОЯНИЕ И ЦЕНОТИЧЕСКАЯ ПРИУРОЧЕННОСТЬ ЦЕНОПОПУЛЯЦИЙ SALVIA AUSTRIACA В ЮГО-ЗАПАДНЫХ РАЙОНАХ РОСТОВСКОЙ ОБЛАСТИ

Карасёва Т.А., Ковалёва В.А.

Южный федеральный университет, Ростов-на-Дону, Россия

E-mail: takaras@yandex.ru

Salvia austriaca Jacq. – паннонско-понтический вид, в Ростовской области распространённый на восточной границе ареала. Занесён в Красную книгу области (2004). В период 2004-11 гг. на территории от х. Недвиговка до ст. Морская обследовано 8 ценопопуляций (ЦП) шалфея австрийского. 6 из них приурочено к балочным системам, одна сохранилась на плакорном участке и 1 – на вершине склона берега Таганрогского залива. Численность ЦП – от

27

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

5-6 до нескольких сотен особей. 3 ЦП шалфея обнаружены на сохранившихся фрагментах сухих каменистых бедноразнотравно-типчаковых и типчаковоковылковых степей с низким видовым богатством и разреженным травостоем. В этих ценотических условиях шалфей австрийский, как правило, содоминирует с плотнодерновинными злаками. Плотность ЦП высокая: от 2,8 до 5,9 особей/м2. Здесьобнаруженыособивсехвозрастныхстадий.Летнийпожар2009г.неоказал заметного негативного воздействия на ЦП шалфея окрестностей ст. Морская, восстановившую в 2010-11 гг. свою численность и роль в растительном покрове.

4 ЦП входят в состав типично балочных сообществ, образованных широколистными злаками и степным и лугово-степным разнотравьем. Их численность и плотность достоверно не отличаются от показателей степных ЦП (например, плотность ЦП у ост. п. «1300-ый км» – 3,4 особей/м2), однако визуальноеобилиеS.austriaca вэтихусловияхнесколькониже.Перезимовавшие всходы здесь наблюдаются лишь на участках с разреженным покровом. На примере 2 из этих ЦП подтверждена указанная в литературе устойчивость вида к слабому и эпизодическому выпасу (Клеопов, 1927; Torok et al., 2011).

Ещё одна ЦП S. austriaca, представленная лишь 6 особями, была найдена на пырейно-бурьянистой залежи. Таким образом, в Северном Приазовье данный вид проявляет свойства умеренного ценофоба. В распространении его диаспор может принимать участие человек.

A state and coenotic attachment of Salvia austriaca populations in the SouthWest areas of Rostov region

Karasyova T.A., Kovalyova V.A.

8 native populations of Salvia austriaca have been studied in 2004-2011. The species is presented in both plant communities dominated by meadow grasses and fragments of dry petrophytic steppe remained. S. austriaca is tolerant to low grazing pressure and can colonize sites with degraded vegetation.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФЛОРИ ОКОЛИЦЬ С. ФУРМАНІВКА КІЛІЙСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кичук В.О.

Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Одеса, Україна

E-mail: violietta.kichuk@bk.ru

Матеріалом для дослідження послужили судинні рослини, які збирали під час вегетаційного періоду 2011 року на ділянках з сильним антропогенним навантаженням, в околицях села Фурманівка Кілійського району Одеської області. Клімат території помірно-континентальний, з короткою теплою зимою і тривалим, жарким літом. Протягом літа випадає 370-380 мм опадів. Середньомісячна річна температура становить 230 С. Осінь, звичайно, тепла і суха, триває з вересня до початку грудня. Зима починається в середині грудня. Вона характеризується нестійким сніжним покривом (Природа, 1984).

28

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystems

Нами було обстежено узбережжя північно-східної частини озера Китай в районі с. Фурманівка. Рослини гербаризували за загальноприйнятими методиками (Скворцов, 1977). Їх визначення проводили за визначниками, флорамиімонографічнимизведеннями(Бур’яни,1970;Губанов,1976;Никитин, 1983, Сорные растения, 1934-1935). Аналіз життєвих форм зібраних рослин проводили за І. Г.Серебряковим (Серебряков, 1962), господарську цінність рослин визначали за визначником (Определитель, 1987), монографічними зведеннями (Васильєва, Коваленко, 2003). Було зібрано та визначено 30 видів рослин, які належать до 27 родів, що входять до 15 родин. Провідними родинамизакількістювидівє:Айстрові(5),Бобові(4роди).Такерозташування провідних родин у дослідженій вибірці збігається з їх місцем у регіональній флорі (Васильєва, Коваленко, 2003), а також у синантропній флорі України (Протопопова,1991).Середзібранихрослинзажиттєвоюформоюпереважають багаторічні трави, серед них: Juncus gerardii Losel., Tribulus terrestris L. Аналіз господарської цінності проводився за десятьма показниками. Як лікарські можна використовувати 18 видів рослин, декоративні - 5 видів, кормові рослини -6 в., медоносні - один вид, харчові - 5 в., технічні - 5 в., отруйні - 2 в., бур’янами є 6 видів рослин. Всі зібрані нами рослини були проаналізовані за належністю до екологічних груп. Серед зібраних рослин за гігроморфною домінують мезоксерофіти. Це такі види як: Cеntaurea soltitialis L, Tragopogon major Jacq. Аналіз геліоморф виявив домінування геліофітів. Серед них такі види як: Marrubium vulgare L , Coronilla varia L.

Отриманірезультатинеможнавважатиповними,однак,вонивідображають існуючі загальні тенденції флори регіону.

Research Flora neighborhoods village Furmanovka Kiliysky district of Odessa region

Kіchuk V.

Was investigated flora of the northeastern coast of Lake Kitay. Collected and identified30speciesfrom27genusand15families.TheleadingfamiliesareAsteraceae and Fabaceae. Among the forms of life, dominated by perennial grasses, including ekobiomorf - mezokserofity and heliofity. Analyzed the economic value of plants. Harvested plants were analyzed as belonging to environmental groups.

МЕТОДИКА ОЦЕНКИ ТРОФНОСТИ ВОДОЁМА ПО ИЗМЕРЕНИЮ КОНЦЕНТРАЦИИ ХЛОРОФИЛЛА А

Кожемяка А.Б.

Институтбиологииюжныхморейим.А.О.КовалевскогоНАНУ,Севастополь, Украина

E-mail:AndreyKozhemiaka@rambler.ru

Предлагается методика оценки трофности водоема на основе измерения концентраций хлорофилла а и ВОВ.

29