Biodiversity2013

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

ВЛИЯНИЕ ПРОТЕОЛИТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ШТАММА ENTEROCOCCUS FAECALIS AN1 НА ОБРАЗОВАНИЕ БИОАКТИВНЫХ АНТИМИКРОБНЫХ ПЕПТИДОВ ИЗ КАЗЕИНОВ В УСЛОВИЯХ IN VITRO СИМУЛИРОВАННОЙ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ

Мустафаева Р.С., Гюльахмедов С.Г., Кулиев А.А.

Бакинский Государственный Университет

E-mail: rugiyamustafayeva@mail.ru

Молокоявляетсябогатымисточникомбиологическиактивныхпептидов.Эти биологически активные пептиды заложены в первичной последовательности молочных белков и их высвобождение происходит в результате гидролиза под воздействием протеолитических ферментов молока и стартерных культур, используемых в процессе ферментации, а также продолжается в желудочнокишечной системе конечного потребителя ферментированного молочного продукта.

Целью данной работы было изучить потенциал протеолитического штамма Enterococcus faecalis AN1 генерировать антимикробные пептиды из казеинов, а также определить влияние последующего гидролиза пепсином и панкреатином в условиях in vitro симулированной желудочно-кишечной системы на данную активность. Данный штамм был выделен из традиционного Азербайджанского сыра, обладает протеолитической активностью и интенсивно расщепляет казеины и беталактоглобулин молока. Протеолиз казеинов проводили согласно (Fira и соавт, 2001). Степень гидролиза и профиль образующихся пептидов определяли при помощи SDS-ПААГ-электрофореза и ОФ ВЭЖХ анализа гидролизатов. Для изучения последующего гидролиза казеинов в условиях in vitro симулированнойстатическойжелудочно-кишечнойсистемыиспользовали протоколMouecoucouисоавт.(Mouecoucou,2004).Антимикробнуюактивность гидролизатов проверяли луночно диффузным методом (Schillinger и соавт, 1989)противListeria monocytogenes EGDe107776.Длякаждогоэтапагидролиза (гидролиз протеазами штамма E, faecalis AN1, гидролиз пепсином и гидролиз панкреатином)использовалисоответствующиеконтроли,т.е.нативныеказеины и гидролизат казеинов без предварительного гидролиза протеазами E, faecalis

AN1.

В результате первого этапа гидролиза казеинов экстрактом штамма E. faecalis AN1 наблюдалось образование большого количества олигопептидов среднего размера и гидрофобности, а также небольшого числа более гидрофильных пептидов меньшего размера. Гидролизат штамма проявил антимикробную активность против Listeria monocytogenes EGDe107776. Далее гидролиз продолжали пепсином. Профиль образующихся пептидов различался для контроля и гидролизата наличием небольших пептидов между 15 и 20 мин элюции у последнего. Антимикробная активность, ранее наблюдаемая для гидролизата казеинов протеазами штамма E. faecalis AN1, сохранялась после гидролиза пепсином, однако при воздействии панкреатина полностью исчезала, возможно в результате дальнейшего расщепления и

230

Microbiology and virology

деградации активной аминокислотной последовательности пептидов. Для контроля антимикробная активность отсутствовала на всех этапах гидролиза. В перспективе дальнейшее изучение антимикробных пептидов, образующихся в результате протеолитической активности штамма Enterococcus faecalis AN1, определение их аминокислотной последовательности и оптимизация условий для их образования.

КУЛЬТУРА МОЛОЧНОКИСЛЫХ БАКТЕРИЙ ДЛЯ ФЕРМЕНТИРОВАНИЯ КОЗЬЕГО МОЛОКА

Николаеску М-М., Бурец Е., Коев Г.

Научно-исследовательский Институт Садоводства, Виноградарства и Пищевых Технологий, Кодру, Молдова

E-mail: icsptia@mail.ru

В лаборатории пищевых биотехнологий НИИСВПТ создана и постоянно пополняется отраслевая коллекция местных штаммов молочнокислых бактерий перспективных для использования в молочной промышленности. Чистые культуры выделяются из спонтанной микрофлоры национальных самоквасных молочных продуктов. Селекция культур осуществляется по биотехнологическим свойствам, проявленным в среде молока коровьего.

Известно, что козье молоко высоко ценится по своим питательным и диетическим свойствам: его белок лучшего качества, с более высоким содержанием тиамина, чем у коровьего, а жировые шарики более мелкие и легче усваиваются человеческим организмом. Как среда жизнедеятельности молочнокислых бактерий, козье молоко также имеет некоторые отличия от коровьего, в частности, фракционный состав белка в два раза ниже, β- казеина

вдва-три раза выше.

ВРеспублике Молдова не производятся ферментированные молочные продукты из козьего молока. В рамках исследований по разработке технологии производства йогурта из козьего молока, нами были проведены исследования по подбору местных штаммов молочнокислых бактерий и созданию симбиотической культуры из Streptococcus thermoрhylus и Lactobacillus bulgaricus для ферментирования козьего молока. Результаты исследований показали, что симбиотическая культура в среде козьего молока более активна, чем в среде коровьего молока. В процессе ферментации козьего молока, снижение активной кислотности среды до значения рН 4,6 и образования сгусткапроисходитза2,5часа,чтонаодинчасбыстрее,чемвкоровьеммолоке. Титруемая кислотность сгустка достигает 85˚Т, а количество молочнокислых бактерий – 2,7*108/см3, что соответствует техническим требованиям. При этом, сформированный сгусток гомогенный, кремообразный, умеренно вязкий с хорошимиреологическимисвойствами.Этодоказывает,чтосвойство штаммов продуцировать экзополисахариды сохранилось. Вместе с тем, сгусток козьего молока намного нежнее.

231

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Полученныеданныепозволилирекомендоватьсозданнуюсимбиотическую культуру для промышленного производства йогурта из козьего молока.

Culture of lactic acid bacteria for the fermentation of goat milk

Nicolaescu M-M., Burets E., Coev G.

Authors were selected strains of Streptococcus thermorhylus and Lactobacillus bulgaricus and created a symbiotic culture for fermentation of goat milk.

ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ РИЗОБІЄПОДІБНИХ КОЛОНІЙ У ПУХЛИННИХ ТКАНИНАХ НА ВИНОГРАДНИКАХ СОРТУ КАБЕРНЕ СОВІНЬОН ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Ніколова Н.І.

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, Україна

Е-mail: exkimurzhi1992@mail.ru

Серед судинних захворювань виноградних рослин найбільшого шкодочинного ефекту завдає бактеріальний рак.

Збудником данного захворювання є грамнегативна, неспороносна бактерія

Rhizobium vitis.

Бактеріальний рак винограду є системним захворюванням. Цей факт був встановлений Лєхоцкі (Lehoczkу, 1968), який виявив збудника в пасоці хворих кущіввинограду,вкалюсіікореняхстратифікованихживців.Їмпоказанатакож можливість появи вторинних пухлин на надземній частині уражених кущів, розвиток яких свідчить про те, що бактерії здатні пересуватися в рослині по судинах ксилеми (Султанова, 1984).

Вперше пухлини на винограді були відзначені в Німеччині в 1822 році, а потім у Франції в 1853 році. В даний час бактеріальний рак зустрічається у всіх країнах, де культивується виноград: в Угорщині, Румунії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Франції, Греції, Південній Африці (Бурдинская, 2010).

Для України проблема бактеріального раку стоїть особливо гостро, де м’який клімат і щадне оброблювання грунту не призводять до пошкодження поверхні. Для півдня України показана висока (до 47,1 %) інфікованість ґрунту деяких ділянок уражених виноградників пухлинотвірними штамами (Лиманская, 2003).

Метою данної роботи було визначення кількісного складу ризобієподібних колоній у пухлинних тканинах Каберне Совіньон, що є одним з найбільш чутливих сортів до ураження бактеріальним раком в умовах України.

Відбиралося 10 зразків пухлинної тканини з кущів сприйнятливого сорту Каберне Совіньон в Миколаївській області. Ризобії виділяли шляхом розташування фрагментів пухлин розміром 0,5 на 0,5 мм на щільному середовищї Рой і Сасера (Roy, Sasser, 1983). Через 5 днів культивування при 25°С підраховували кількість колоній, що виросли. Потім їх пересівали на картопляний агар, і накопичену біомасу використовували для виділення ДНК.

232

Microbiology and virology

Навколо фрагментів пухлин, викладених на чашках Петрі, спостерігався ріст колоній, що за своєю морфологією були великі, слизові, безбарвні, дещо підведенівцентрі.Кількістьпухлиннихфрагментів,навколоякихутворювалися ризобієподібні колонії склала 76 %.

Таким чином, проведені дослідження показали високий вміст збудника бактеріального раку у пухлинних тканинах і підтвердили дані про високий рівень ураження винограду бактеріальним раком в умовах півдняУкраїни.

Detection of quantity of rhizobium-like colonies in tumortissue on the Cabernet

Sauvignon grape in the south of Ukraine Nikolova N.

The quantitative composition of rhizobium-like colonies in the tumor tissue on the Cabernet Sauvignon grape in the south of Ukraine has been studied. It was established that rhizobium-like colonies are formed around 76 % of tumor fragments that proved a high level of contents of exciter in tumor tissue.

ЭКОЛОГО-САНИТАРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПОВЕРХНОСТНЫХ ВОД ДНЕСТРОВСКОГО ЛИМАНА

Павлова А.Г., Нарцева О.С., Нидзвецкая Л.М., Копытина Н.И.

Одесский филиал Института биологии южных морей НАН Украины

E-mail: anna.pavlova99@gmail.com

Исследования воды Днестровского лимана проводили в июле, октябре 2007 г. и мае 2008 г. на 8 станциях. Численность сапрофитных и кишечных бактерий (БГКП) определяли стандартными методами (Родина, 1965).

Согласно эколого-санитарной классификации поверхностных вод суши и эстуариев по трофо-сапробиологическим (эколого-санитарным) критериями (Романенко, Жукинский и др., 2001) по средней численности сапрофитных бактерий водоем характеризовался: в июле 2007 г. как загрязненный; в октябре 2007 г. – умеренно чистый; мае 2008 г. – чистый. В класс умеренно чистых (мезотрофных) вод вошли Карагвольский залив (2000 КОЕ×мл-1), Маяки (2633 КОЕ×мл-1), Овидиополь (2783 КОЕ×мл-1), загрязненных (эвтрофных) – Затока (5500 КОЕ×мл-1) и Николаевка (7750 КОЕ×мл-1); очень загрязненных (политрофных) – Роксоланы (13767 КОЕ×мл-1). В лимане наибольшие концентрации БГКП отмечены на ст. Маяки и Роксоланы в июле (1800 и 1500) и октябре (по4500 КОЕ×мл-1), в мае на ст. Николаевка и Затока (1100, 1100 и 1350 КОЕ×мл-1 соответственно).

Численность населения пгт. Затока и в селах Николаевка, Роксоланы составляет по 1500 человек, в с. Маяки – 6300, в пгт. Овидиополь – 60300. Следовательно, качество вод в населенных пунктах Затока, Николаевка и Роксоланы обусловлено не только количеством жителей, климатическими изменениями, географическим положением (река, низовье лимана и т.д.), но и наличием местных источников загрязнения.

233

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Исследования сотрудников Одесского национального университета в июле 2009-2011 гг., показали, что антропогенное воздействие на экосистему Днестровского лимана проявляется в его прогрессирующей эвтрофикации. Трофностьводизменяласьотэвтрофныхвверховьедогипертрофныхвнижней части лимана. В целом поверхносные воды лимана оценены как гипертрофные. (Ковалева, Мединец, 2012).

Ecological and sanitary characteristic of Dniester estuary surface waters Pavlova A.G., Nartseva O.S., Nidzvetskaya L.M., Kopytina N.I.

Waters of the Dniester estuary can be described according to Environmental Quality Classification of surface waters and estuarine as moderately clean (mesotrophic) – sampling stations of Carolino-Bugaz, Karagvolsky Bay, Mayaki and Ovidiopol, polluted (eutrophic) – Zatoka and Nikolaevka, very polluted (politrophic)

– Roksolany.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ФОТОМОДИФІКАЦІЇ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ ІНФЕКЦІЙ,

ВИКЛИКАНИХ STAPHYLOCOCCUS AUREUS

Пантьо В.В.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

E-mail: pantyo@meta.ua

ЗростаючакількістьантибіотикорезистентнихштамівStaphylococcus aureus та широкий спектр дії нових антибіотиків зумовлюють актуальність розробки та впровадження нових шляхів подолання стійкості мікроорганізмів, одним із яких є використання низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ) для фотомодифікації антибіотикотерапії.

ПроведеносеріїдослідженьзвивченнявпливуНІЛВздовжинамихвиль635 та 870 нм на антибіотикочутливість культури Staphylococcus aureus. Джерелом лазерного випромінювання був сертифікований вітчизняний лазер „Лікатерапевт”. Використовували експозиції 180, 360 та 600 секунд при потужності

15 мВт.

Дослідження антибіотикочутливості in vitro проводили диско-дифузійним методом та порівнювали антибіотикограми культур, які були опромінені НІЛВ та контрольних культур. Чутливість визначали до наступних антибіотиків: ампіцилін, оксацилін, гентаміцин, цефотаксим, тетрациклін.

Клінічна частина роботи полягала у дослідженні гнійно-запальних ран у 270 хворих на цукровий діабет, у 73 з яких висіяно Staphylococcus aureus. До контрольної групи увійшли 33 хворих, яким проводилась традиційна антибактеріальна терапія. До основної групи включено 40 хворих, у яких, додатково, проводилось опромінення вогнищ гнійно-запального процесу НІЛВ

здовжинами хвиль 635 (24 хворих) та 870 нм (16 хворих).

Врезультаті проведених досліджень відзначали значне підвищення

чутливості опромінених культур до усіх антибіотиків. Найбільш виражений

234

Microbiology and virology

ефект отримали за експозиції 180 секунд (доза 2,7 Дж), при якій чутливість культур, опромінених НІЛВ підвищувалася на 20-61%.

Перебіг ранового процесу у хворих основної групи характеризувався прискореннямусіхйогофаз(регресперифокальногозапалення,очищеннярани, гранулювання та початок епітелізації), що підтверджує клінічну ефективність розробленої методики.

The clinic-experimental photomodification grounds of the infections antibiotic therapy caused by Staphylococcus aureus

Pantyo V.V.

The clinic-experimental investigation data of the low-intensity laser irradiation influence on antibiotic sensitivity of Staphylococcus aureus culture have been presented. Significant sensitivity increase to investigated antibiotics and significant wound process dynamic acceleration during laser irradiation usage in patients has been set.

ПОТРЕБЛЕНИЕ ФОСФОРА МИКРООРГАНИЗМАМИ В УСЛОВИЯХ СТРЕССА

Подзноева З.Л.

Крымский инженерно-педагогический университет, Симферополь, Украина

E-mail: zarema.podznoeva@gmail.com

В работе использовались дрожжи Saccharomyces cerevisiae штаммы родительский (CRY) и мутантный (CNX), предоставленные сотрудниками института микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного.

Дрожжи S.cerevisiae показали активную способность эффективно поглощать фосфат из среды культивирования в процессе роста независимо от его начальной концентрации. Оказалось, что уже при начальной концентрации Pi 0,05 S. cerevisiae способна поглощать фосфат из среды. При росте культуры наблюдалось снижение концентрации фосфата в среде культивирования и рост биомассы. На протяжении эксперимента было отмечено, что рост биомассы (CNX)былбольше(CRY)вовсехслучаях.Максимальныйростбиомассыудвух штаммов наблюдался при концентрации фосфата 20 мМ. Быстрое потребление глюкозы наблюдалось при 12 мМ Pi. К 36 часом культивирования во всех образцах концентрация глюкозы равнялась нулю. Штамм (CRY) потреблял фосфат немного лучше, чем (CNX): 50% Pi – при 12 мМ; 80% Pi – при 20мМ и

99% Pi – при 100мМ.

Обработка клеток дрожжей радиочастотным излучением приводила к снижению потребления глюкозы у родительского штамма CRY, и не оказывала влияния на эффективность потребления глюкозы у штамма дефектного по генам экзополифосфатаз. Потребление фосфора из среды также проявляло наибольшие изменения в сторону интенсификации процесса в результате предварительного облучения именно у родительского штамма, в сравнении

235

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

с мутантным. Следует отметить, что прирост биомассы через 24 ч был практически одинаковым для всех штаммов, что говорит о значительных изменениях в метаболических и конструктивных процессах клеток вызванных влиянием электромагнитного излучения.

Действие ультразвука в течение двух минут приводило к существенной гибели клеток дрожжей, процент выживания составлял 1-5%. Менее продолжительное УЗ-обработка также приводила к снижению общего числа активно пролиферирующих клеток, однако в этом случае выявлены определенные штаммовые отличия. Так, процент выживания у родительского штамма CRY был прямопропорционален содержанию фосфора в среде на момент УЗ-обработки, т.е. при 100мМ фосфора в среде, было отмечено 100%- ное выживание клеток дрожжей, а при 5мМ фосфора – всего 10%. В то же время у штамма мутантного по двум экзополифосфатазам отмечена обратная зависимость и наибольший процент выживания (70-80%) отмечено именно при минимальном содержании фосфора в среде (5мМ), а с увеличением доли фосфора до 100мМ жизнеспособность снижалась до 30-40%.

Dietary phosphorus by microorganisms under stress. Podznoeva Z.L

During the work has been shown that the selected stress conditions maximize of absorption of phosphate by yeast cells S. cerevisiae parent (CRY) and mutant (CNX) strains.

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОБІОТИКІВ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ МІКРОФЛОРИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ЛЮДЕЙ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ТКАНИН ПАРОДОНТУ

Рівіс О.Ю., Кривцова М.В., Ніколайчук В.І.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна

E-mail: riviso@ukr.net

Важливапроблемасучасноїмедицини–дисбіотичніпорушеннянормальної мікрофлори людини. Вважається, що саме застосування пробіотиків – найперспективніший та найефективніший підходи до лікування дисбіозів. Більшістьпробіотиківпризначенадлялікуваннятапрофілактикидисбактеріозів шлунково-кишкового тракту, одиничні розробки пробіотиків для санації ротової порожнини та урогенітальної системи. Передумовою застосування пробіотичних препаратів є їх наступні властивості: антагоністичний вплив на патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, адгезія до слизової поверхні, стимуляція імунокомпетентних клітин, активація вироблення інтерферонів, синтез антибіотиків, ферментів, вітамінів та ін.

Дослідженнями останніх років показана ефективність використання пробіотичнихштамівлактобактерійвстоматологіїзметоюкорекціїмікрофлори ротової порожнини. Зокрема, Krasse та співав., застосовуючи аплікації з L.

236

Microbiology and virology

reuteri в ротовій порожнині пацієнтів, спостерігали зниження кровоточивості ясен при гінгівіті, а також пригнічення розвитку гінгівіту (EshaAgarwal, 2011). Koll-Klais та ін. встановили, що резидентні лактобактерії здатні пригнічувати ріст Porphyromonas gingivalis та Prevotella intermedia на 82% та 65% відповідно

(Rinkee Mohanty, 2011). Пробіотичні штами включені до пародонтальної пов’язки в оптимальній концентрації 108 КУО/мл здатні пригнічувати кількість пародонтальних патогенів, таких як: Bacteroides sp., Actynomices sp.,

S.intermedius та C.albicans (Dr. Sumit Narang, 2011).

Намивстановленависокаантагоністичнаактивністьштамівбацил-активної основи пробіотиків «Біоспорин» (виробник «Біофарма», Україна), «Субалін» (виробник«Біофарма»,Україна),«Нормофлора»(виробник«Sanofi-aventisZrt.», Угорщина), «Ентерожерміна» (виробник «Sanofi-Synthelabo S.p.A.», Італія) до ізолятів бактерій, виділених з ротової порожнини людей з захворюваннями тканин пародонту. Зокрема Neisseria sp., Staphylococcus aureus, Candida albicans, Enterobacter aerogenes №1, Enterobacter aerogenes №2, Esherichia coli,

S.mutans. Водночас показано, що більшість ізолятів були чутливими лише до препарату «Біоспорин».

Тому актуальним залишається проведення досліджень щодо корекції мікробіоценозу ротової порожнини у людей з пародонтитом.

Perspectives of use of probiotics for the correction of oral microflora in patients with periodontal diseases.

Rivis O., Krivtsova M., Nikolaychuk V.

The investigations of using the probiotics in dental practice to correct the oral microflora in people with periodontitis are represented in the theses.

БІОРІЗНОМАНІТТЯ ЗБУДНИКІВ БАКТЕРІАЛЬНИХ ХВОРОБ БУР’ЯНІВ

Савенко О.А., Пасічник Л.А.

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного, Київ, Україна

E-mail: S.Helen@ukr.net

Востаннірокиваграрнійсферіз’явилисьнегативніпобічніефекти,якіпризвели до істотного зростання рівня забур’яненості орних земель. Значна присутність бур’янів у посівах сільськогосподарських культур створює гостру конкуренцію культурним рослинам за доступ до обмежених запасів вологи та поживних речовин в ґрунті. Тому бур’яни є одним з біологічних факторів ризику отримання запланованого рівня урожайності культур.

Аналіз даних літератури показав, що впродовж вегетації, як на уражених такіназдоровихрослинахможутьпаразитуватифітопатогеннімікроорганізми.

Яквідомоусформованихбіотопахкількіснийiякіснийскладмікробіоценозу відносно стабільний. Та останнім часом в результаті антропогенного впливу людини спостерігається значна трансформація мікробних ценозів. А через

237

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

розбалансованість чисельності корисної i патогенної мікробіоти виникають і набувають значного розвитку різноманітні хвороби рослин в тому числі і бактеріальні.

Тому вивчення складу фітопатогенних мікроорганізмів бур’янів в агрофітоценозах на сьогодні є актуальним.

Уходінашоїроботивагроценозіпшеницібулозібраноіпроаналізовано233 зразки супутніх бур’янів серед яких: підмаренник чіпкий (Galium aparine L.),

лобода біла (Chenopodium album L.), плоскуха звичайна (Echinochloa crusgalli

(L.) Beauv), грястиця збірна (Dactylis glomerata L.), тонконіг однорічний (Poa annua L.), зірочник середній (мокриця) (Stellaria media (L.) Vill.), березка польова (Convolvulus arvensis L.), хвощ польовий (Equisetum arvense L.), пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski, осот польовий (Sonchus arvensis

L.), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Wigg.), редька дика (Raphanus raphanistrum L.). Із бур’янів з симптомами бактеріального ураження виділено 105 ізолятів фітопатогенних бактерій, які за штучного зараження рослинихазяїна викликали симптоми, подібні до тих, які спостерігали в природних умовах. Крім бур’янів, ізольовані бактерії в експерименті спричинювали ураження зернових культур.

За дослідженими морфологічними, культуральними, біохімічними властивостями ізольовані з бур’янів фітопатогенні бактерії ідентифіковані як

Pseudomonas syringae, Pectobacterium carotovorum, Pantoea agglomerans.

Таким чином бур’яни є однією з екологічних ніш збереження і виживання збудників бактеріозів за несприятливих та екстремальних умов довкілля. Вони не тільки засмічують посіви сільськогосподарських культур, але при сприятливих умовах стають потенційною загрозою спалаху їх бактеріозів.

Biovariety of causes bacterial diseases of weeds. Savenko O.A., Pasichnyk L.A.

It have been revealed that associated weeds in agrocenosis wheat were affected by bacterial diseases, their agents were identified as Pseudomonas syringae, Pectobacterium carotovorum, Pantoea agglomerans.

ОТРИМАННЯ ДІАГНОСТИЧНИХ АНТИСИРОВАТОК ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ВІРУСУ ЖОВТОЇ МОЗАЇКИ КВАСОЛІ

Самойленко Ю.О.,1 Кириченко А.М.2

1 - Національний університет харчових технологій, Київ, Україна 2 - Інститут мікробіології і вірусології НАН України, Київ, Україна

Е-mail: Ulya31_1991@mail.ru

Серед збудників хвороб рослин віруси родини Potyviridae складають майже третину всіх відомих фітопатогенних вірусів. Втрати врожаю за ураження вірусами цієї родини складають від 30 до 90 %.

Основними засобами, що дозволяють обмежити поширення вірусної інфекції та підвищити продуктивність сільськогосподарських культур є

238

Microbiology and virology

видаленняхворихрослинзпосівів(фітовірусніпрочистки),знищеннябур'янів– резерваторів вірусів і їх переносників, а також використання безвірусного насіннєвого та посадкового матеріалу. Контроль вірусного ураження рослин та насіннєвого матеріалу має бути забезпечений чутливими методами масової діагностики вірусів [Харбоу Н., Ингильд А., 1997]. Але для здійснення такого відборунеобхіднокеруватисячутливимиметодамимасовоїдіагностикивірусів. Традиційна імунодіагностика фітовірусів, в тому числі вірусу жовтої мозаїки квасолі,базуєтьсянаантигеннихвластивостяхкапсиднихбілківвірусівдояких приготовані специфічні антисироватки.

Тому метою даної роботи було отримати діагностичних антисироваток для виявлення вірусу жовтої мозаїки квасолі та встановити її титр.

Гіперімунну кролячу сироватку отримували з використанням очищеного вірусу. Очистку та концентрацію вірусу проводили за модифікованим методом

Hattinga [Hattinga H., 1973].

Кролі породи Шиншила імунізували вірусним препаратом, емульгованим з масляним адьювантом Montanide ISA 25 виробництва фірми «SEPPIC», що утворює емульсію зворотнього типу.

Через 30 днів після останньої імунізації відбирали кров та визначали титр сироватки в реакції крапельної аглютинації та методами подвійної дифузії в гелі.

Титр діагностичної сироватки в реакції крапельної аглютинації з інфікованим ВЖМК рослинним матеріалом становить 1:128-1:256, в реакції подвійної дифузії в гелі - 1:32-1:64.

Elaboration of diagnostic antisera for detection of bean yellow mosaic virus Samoilenko J., Kirichenko A.

Wehavedevelopedtheschemesofbeanyellowmosaicviruspreparativeexcretion and immunization of animals. The above mentioned schemes led to elaboration of specific anticera with high titer. These anticera can be used to alaborate test kits of bean yellow mosaic virus diagnosis.

LACTOCOCCUS LACTIS BIOFILM FORMATION UNDER THE

AUTOINDUCER NISIN INFLUENCE

Семенец А.С.

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

E-mail: assems@ukr.net

На сьогодні складність представляє підвищена лікарська стійкість бактерій у біоплівках. Здатність бактерій утворювати біоплівки цікава з огляду на те, що представникипатогеннихдлялюдиниітваринзбудниківвиявляютьстійкістьдо дії антимікробних речовин при їх зростанні в біоплівках (Parsek M., Greenberg E., 2005) З іншого боку утворення біоплівок пробіотичними мікроорганізмами може запобігати або інгібувати проліферацію патогенів, пригнічувати синтез їх факторів вірулентності чи модулювати імунну відповідь макроорганізму

(Ndagijimana M., 2006).

239