Biodiversity2013

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Role of insulin - like peptide 5 (dilp 5) in the regulation of nutrition and metabolism in individuals Drosophila melanogaster

Borzhun V.M., Vivsyanyk V.O., Luchak O.V.

The role of dILP5 has been studied in regulation of macronutrient balance in flies given a choice to select between carbohydrate and protein. We found that flies defective by dILP5 had more protein-based trajectories of macronutrient ingestion and had less fat content in the body. We concluded that this peptide is an important molecule to regulate uptake of specific macronutrients and adjust metabolism.

СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗНА, КАТАЛАЗНА ТА ЗАГАЛЬНА АНТИОКСИДАНТНА АКТИВНОСТІ КРОВІ ЩУРІВ В УМОВАХ ТРИВАЛОГО ВВЕДЕННЯ ГЛУТАМАТУ НАТРІЮ

Борщовецька Н.Л., Бевзо В.В.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Чернівці, Україна

Е-mail: nadiychik.sonechko@mail.ru

Глутамат натрію – це натрієва сіль глутамінової кислоти яка сама по собі є необхідною й корисною для нашого організму. Однак, після того як навчилися синтезувати штучний глутамат натрію, його стали використовувати при виробництві величезної кількості продуктів харчування. На сьогодні спостерігається надмірне споживання глутамату в досить великих кількостях, тому дослідження його впливу на активність окремих ланок антиоксидантного захисту за тривалого введення глутамату натрію є досить актуальним, що дозволить розширити спектр негативних аспектів впливу цієї харчової добавки на деструктивні процеси в організмі та інші біохімічні показники.

Тому метою роботи було вивчення тривалого впливу глутамату натрію на каталазну, супероксиддисмутазну та загальну антиоксидантну активності крові щурів.

Вивчення токсодинаміки глутамату натрію проводили на дослідних щурах, щоотримували3%-йводний розчин perosщоденнопо1млврозрахунку30мг/ кг маси тіла протягом 28 днів, що відповідає 2 г глутамату натрію на людину і не викликає негативного впливу. Контрольна група тварин отримувала таку ж кількість дистильованої води без глутамату натрію.

Дослідження токсодинаміки глутамату натрію за умов тривалого внутрішньошлункового введення щурам у дозі 30 мг/кг маси тіла показало, що глутамат натрію викликав вірогідне підвищення СОД, каталазної та загальної антиоксидантної активностей в крові щурів на початкових етапах експерименту. Так, вірогідне зростання каталазної активності відмічали на 7-му і 14-у доби експерименту, а підвищення СОД активності в гемолізаті крові дослідних щурів реєстрували починаючи з 7-ї по 21-у доби. Такі ж зміни були характернідлязагальноїантиоксидантноїактивності.Післячотирьохтижневого введення глутамату натрію дослідним тваринам спостерігали різке вірогідне зниження як каталазної, так і СОД активностей на фоні зменшення й загальної антиоксидантної активності крові. При цьому амплітуда змін каталазної

160

Mechanisms of animal vital functions

активності в гемолізаті крові дослідних тварин була більшою порівняно з СОД активністю. Зниження активності антиоксидантних ферментів крові дослідних тварин можливо обумовлено їх інактивацією АФК чи їх глікозилюванням продуктами окислення глюкози.

Отже, зниження каталазної, СОД та загальної антиоксидантної активностей

вкрові дослідних щурів після чотирьохтижневого введення глутамату натрію

вдозі 30 мг/кг маси тіла може свідчити про індукцію оксидативного стресу та зв’язаний з ним ефект ендогенної інтоксикації організму.

Superoxide dismutase, catalase and total antioxidant activity of rats in longterm administration of sodium glutamate

Borschovetska N.L, Bevzo V.V.

Shown, that daily intake of sodium glutamate during 28 days at a dose of 30 mg/ kg body weight led to the likely increase SOD, catalase and total antioxidant activity in thebloodof rats intheearly stages of experimentanddecrease inthestudiesblood parameters after the four week administration of sodium glutamate.

ВЛИЯНИЕ ГИПО- И ГИПЕРДИНАМИИ НА КАЛЬЦИЕВЫЙ ОБМЕН У КРЫС ЛИНИИ ВИСТАР

Боярский А.А.

Харьковский национальный медицинский университет

E-mail: san_sanich7779@mail.com

Клинические и экспериментальные исследования свидетельствуют о том, что ограничение двигательной активности сопровождается нарушениями многих физиологических функций и состояния систем организма: иммунной, сердечнососудистой, пищеварительной. Многочисленные исследования указывают на то, что при гипокинезии нарушаются белковый, липидный, углеводный и минеральный обмен. В настоящее время стало ясно, что в основе дисбаланса многих метаболических процессов лежит нарушение обмена кальция. Известно, что концентрация кальция в организме определяется уровнемпаратгормона,кальцитонинаикальцитриола.Особенностиихсекреции при гипокинезии и гиподинамии мало изучены. Целью данного исследования является установить взаимосвязь между содержанием кальция и гормонов, влияющих на его уровень, с различной двигательной активностью у крыс.

Эксперимент был проведен на трехмесячных крысах-самцах линии Вистар, содержавшихся в стандартных условиях вивария при естественном освещении. Экспериментальныеживотныебылиразделенына3группы(по10крысвкаждой). Группа№1–крысысповышеннымуровнемдвигательнойактивности(20минут ежедневногобега вколесе). Группа№ 2- крысы с низкимуровнемдвигательной активности(по4часавденьнаходилисьвстанках,ограничивающихдвижения). Группа №3 (контрольная) – крысы, находившиеся в стандартных условиях. В крови экспериментальных животных определяли содержание общего и ионизированного Ca, а также уровень паратгормона и кальцитриола.

161

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Результаты исследования показали, что у крыс при повышенном уровне двигательной активности содержание в крови паратгормона соответствует их количеству у животных контрольной группы, а содержание кальцитриола достоверно выше; концентрация общего и ионизированного Ca выше, чем у животных контрольной группы, но в пределах физиологической нормы.

У животных с низким уровнем двигательной активности содержание паратгормона достоверно выше, а кальцитриола – ниже, чем у животных контрольной группы. У этой группы животных концентрация общего кальция в сыворотке крови ниже, чем в контрольной группе, а ионизированного кальция

– выше.

Следовательно, недостаточность двигательной активности приводит к снижению синтеза кальцитриола и, в связи с этим, к снижению усвоения пищевого кальция. Стабилизация уровня кальция в крови осуществляется за счет его резорбции из костной ткани под влиянием паратгормона.

Учитывая важнуюфизиологическуюроль Саможноожидать, чтоснижение его усвоения отразится не только на состоянии костной ткани, но и на функции эндотелия сосудов, секреции инсулина, реализации действия ряда гормонов.

Полученные результаты позволяют сделать следующие выводы: синтез кальцитриола зависит от уровня двигательной активности; при недостаточном уровне двигательной активности физиологический уровень Ca в крови достигается за счет резорбции костной ткани.

The influence of hypoand hyperdynamia forcalcium metabolism of wistarrats

Boyarskiy A.

The experiments were conducted on wistar rats in the age of three months. They were kept in the standard conditions, but rats had different physical activity. The results of experiments indicted that calcitriol synthesis is dependent on the level of physical activity; with inadequate physical activity physiological levels of Ca in the blood is achieved by bone resorption.

СТАН НИРКОВОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ ПІСЛЯ НАВАНТАЖЕННЯ БІЛКОМ

Бурлака Н.І.

ДП УкрНДІ медицини транспорта, Одеса, Україна

E-mail: burlakanataly@mail.ru

Різниця між показниками величин клубочкової фільтрації в умовах спокою організмуіпривиконаннідодатковоїроботиназвананирковимфункціональним резервом.

Дослідження функції нирок та функціонального резерву було проведено в експерименті на щурах при навантаженні білковим препаратом PROTEIN Latvia sport nutrition, який отриманий із застосуванням технології фірми HALECO (Німеччина). До його складу входять наступні інгредієнти: білки –

162

Mechanisms of animal vital functions

90%, вуглеводні - 4%, жири – 0%, амінокислоти, соєвий ізолят або молочнояєчний протеїн, вітамінно-мінеральний комплекс, смаковий наповнювач.

Дослідження проводились на 3-х групах тварин: 1-ша - інтактні, 2-га - тварини з білковим навантаженням і 3-я - навантаження розчином NaCl+KCl (70 ммоль/л). Третя група тварин була досліджена в зв'язку з тим, що така ж кількість даних солей містилася в білку, який вводився.

При навантаженні білком (1 г білка на 3 мл води): 1-й групі вводили воду, 2- йрозчинбілку;3-й-розчинсолей,через1годинупіслявведеннязбираласясеча

іпроводилося водне навантаження 5 мл/100г м.т. усім 3-м експериментальним групам. У наступні 2 години збиралася сеча за кожну годину роздільно.

Тварини другої групи, що піддавалися білковому навантаженню, в першу годинусечінедали,на2-йі3-йгодинівнихкількістьсечібутизначноменшою, ніж у інтактних і тих, котрим уводили сольовий розчин.

Екскреція (Е) NO2 на другій годині була приблизно в 2 рази меншою в порівнянні з висхідною, а на 3-й годині різко зростає, і перевищувала ENO2 у 3-ї групи в 16 раз (p<0,001), а в порівнянні з висхідним рівнем майже в 26

разів (p<0,001). Аналогічна ситуація з динамікою ENO3: на 2-гу годину вона менше виражена, ніж у контрольних груп, а на 3-й зростає, а в контрольних

тварин падає. Показник екскреції креатинину (Ecr ) на 2-гу годину в щурів після білкового навантаження незначно був вищим ніж у двох інших груп. На

3-й годині у всіх тварин спостерігалось підвищення Ecr. Трохи збільшується екскреція білку в тварин 2-ї і 3-ї групи на 3-й годині дослідження, вірогідно змінювалась екскреція К+ і Na+.

Встановлено також, що екскреція калію в “білкових” щурів на 2-гу годину в 3 рази перевищує таку у тварин, яким вводився розчин солей (р=0,05) і в 6 разів у інтактних (p<0,01). На третю ж годину екскреція калію в другої і першої груп знижується, а в третій зростає.

Екскреція натрію в “білкових” щурів у 3,2 рази вища за таку в 3-ї групи („сольові”)і4,3рази-чиму1-їгрупи(інтактні)(p<0,05).Натретюгодинув1-й

і3-йгрупіекскреціянатріюдещопідвищується,ав2-йгрупізнижується,однак достовірних розходжень не виявлено.

Таким чином, запропоноване білкове навантаження і спосіб визначення ниркового функціонального резерву в щурів дають можливість виявити наявність НФР і є досить стандартизованою і зручною методикою для використання у подальших фізіологічних і патофізіологічних дослідженнях.

The state of kidney functional reserve after protein Burlaka N.

In studying the mechanisms of regulation of renal function in animal studies were conducted in an experiment on rats at a load of protein drugs (1 g protein per 3ml of water). After the protein load in the animals changed the value of diuresis, creatinine excretion,nitrites and nitrates.Consequently, when using malobelkovyh diets in renal patients should take into account the effect of protein on the functional state of nephrons.

163

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

ЗМІНИ АКТИВНОСТІ ТРАВНИХ ФЕРМЕНТІВ У КУРУЕЙ НЕСУЧОК В ОНТОГЕНЕЗІ

Галущак Л.І., Кирилів Б.Я., Кисців В.О., Лісна Б.Б., Сірко Я. М.

Інститут біології тварин НААН, Львів, Україна

E-mail: lab_poultry@ukr.net

Балансування раціонів для птиці за вмістом основних поживних та біологічно активних речовин покладено в основу сучасних систем живлення. Проте проблеми підвищення продуктивності птиці й покращення якості продукції птахівництва не можливо вирішити без знання перебігу фізіологобіохімічних процесів у їхньому організмі. Особливе місце належить системі травлення, оскільки їй належить вирішальна роль у процесах розщеплення і засвоєнняпоживнихречовинкорму.Функціональнаактивністьтравноїсистеми залежить від багатьох чинників, у тому числі кормових.

Метоюнашоїроботибуловстановитионтогенетичніособливостіактивності гідролітичних ферментів у критичні періоди росту і розвитку курей яєчного напряму продуктивності.

Упродовж досліду проводили дослідження протеїназної активності ферментів травного каналу в організмі курчат однота шести-добового віку, 35-добового (під час ювенальної линьки), 60-ти та 90-добового віку та у курей 120-добового віку (на початку яйцекладки) і на піку продуктивності — 150-добового віку. У вказані вікові періоди проведено забій птиці.

Результати біохімічних досліджень вказують на те, що зміни фізіологічного стану птиці впливають на активність гідролітичних ферментів органів травлення. Зокрема встановлено, що протеїназна активність слиизової залозистого шлуночка впродовж перших 6 діб вирощування курчат зросла на 13,01 %, порівняно з добовими пташенятами. У наступному досліджуваному віковому періоді нами відзначено суттєве зменшення протеїназної активності, порівняно з попереднім віковим періодом, на 45,63 %. У 60-добових та 90-добових курчат активність знову зростає з наступним різким зниженням у 120-добової птиці, що зумовлено періодом їх статевого дозрівання і початком яйцекладки.

Дослідження протеїназної активності у тканинах підшлункової залози показали, що зміни активності цього ферменту в період з добового до 30-добового віку були такими, як у тканинах слизової залозистого шлуночка. Починаючи з 30-добового віку активність цього травного ферменту у тканинах підшлункової залози зростала до 120-добового віку, а з початком яйцекладки знову знижувалась.

Втканинахпечінкитежнеоднаковакартиназмінпротеолітичноїактивності. Пік зниження активності припав на молодняк 90-добового віку, а у пташенят 30-добового віку протеїназна активність була найвищою.

Отже, зміни протеїназної активності травного каналу молодняку курей яєчного напрямку виявляють вікові та органо-тканинні особливості.

Таким чином, отримані результати онтогенетичних досліджень вказують на те, що характер змін протеїназної ативності у травному тракті курей яєчного

164

Mechanisms of animal vital functions

напрямку продуктивності залежить від вікового періоду і субстратного складу комбікорму оскільки склад комбікорму зінюється у відповідності до росту птиці.

Changes in the activity of digestive enzymes in layin chickens in ontogenеsis Haluschak L.I., Kyryliv B. Y., KyscivV.O., Lysna B.B., Sirko Y. M.

The results of ontogenetic research indicate that the character of the changes proteolytic activities in the digestive tract of laying chickens in performance depends on the age period and substrate composition.

ВПЛИВ ПОХІДНИХ ЦИС-3-АРІЛІДЕН-1,2-ДИГІДРО-3Н-1,4- БЕНЗДІАЗЕПІН-2-ОНІВ НА КОГНІТИВНІ ФУНКЦІЇ ЩУРІВ

Глушаніна І. П.1, Бачинський С. Ю2.

1Одеський національний університет ім. I. І. Мечникова, Одеса, Україна 2Фізико-хімічний інститут ім. А. В. Богатського НАНУ, Одеса, Україна

E-mail: valivodzirina@ukr.net

Терапія пацієнтів з нейродегенеративними хворобами (Альцгеймера, Паркінсона, синільною деменцією) за останній час набуває критичного значення. Актуальним є пошук і розробка нових препаратів з ноотропною дією серед похідних 1,4-бенздіазепінів. Виконані дослідження дозволили виявити ряд закономірностей залежності ноотропної активності похідних 3-аріліден- 1,2-дигідро-3Н-1,4-бенздіазепін-2-онів від їх хімічної структури у тесты водного лабіринту Морриса. Було досліджено 4 нові сполуки: 1726, 1751, 1718, 1750. Було встановлено, що сполука 1726, яка містить 5-фенільний замісник хлор у дозі 1 мг / кг має тенденцію до зниження короткочасної пам’яті, в той же час довготривала пам’ять у експериментальних тварин на десятий день покращилась на 21 % . Введення меркапто-метильної групи у пара- положення бензиліденового фрагменту у сполуці 1751 у дозі 1 мг / кг призводить до покращення як короткочасної (на 29 %) так і довготривалої (на 25 %) пам’яті. Сполука 1718, що у своєму складі не містить замісників у бензиліденовому фрагменті та 5-фенільного замісника хлору вплив на короткочасну пам’ять не мала, а от латентний час знаходження платформи на 10-й день експерименту знизився, можна судити про покращення довготривалої пам’яті на 31 %, в порівнянні з контрольною групою тварин. Було встановлено, що сполука 1750, яка містить у пара- положенні у складі бензиліденового фрагменту меркаптометильну групу в дозі 1 мг / кг суттєво не впливає ні на короткочасну, ні на довготривалу пам’ять. Дослідження впливу пірацетаму, препарату зрівняння, на пам’ять в дозі 200 мг / кг за 60 хв до початку експерименту показало, що він покращує короткочасну пам’ять на 21 %, а довготривалу - на 11 %, при одноразовому введенні, в порівнянні з інтактними тваринами.

Наукові керівники: к.б.н., доцент Сьомік Л. І. м.н.с., к.б.н. Цапенко Ж. М.

165

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

The influence cis-3-ariliden-1,2-dihydro-3H-1,4-benzodiazepine-2-one derivatives on rats’ cognitive functions

Glyshanina I., Bachinсky S.

It was studied the influence of novel cis-3-ariliden-1,2-dihydro-3H-1,4- benzodiazepine-2-one derivatives on rats’cognitive functions n Morris water maze. For the first time it was found the compounds which possessed in low dose 1 mg / kg the high nootropic activity and enhanced the memory and orientation in rats. The most active was compound 1751 wich in doze 1 mg / kg had the activity as piracetam in doze 200 mg / kg.

ИЗУЧЕНИЕ ГЕПАТОПРОТЕКТОРНЫХ СВОЙСТВ СИНТЕТИЧЕСКИХ АНАЛОГОВ ПРОСТАГЛАНДИНОВ ГРУППЫ Е IN VITRO И IN VIVO

Губич О.И., Фурс А.З., Новиков Д.А., Гриневич С.В.

Белорусский государственный университет, Минск, Республика Беларусь

E-mail: Hubich_Oksana@tut.by

Простагландины (ПГ) – биологически активные производные полиненасыщенных жирных кислот, обеспечивающие регуляцию основных физиологических функций организма в норме и при патологии. Известно, что природные ПГ, оказывают цитопротекторное действие на клетки печени в различных экспериментальных моделях повреждения печени. Однако низкая стабильность и биологическая селективность природных ПГ затрудняет их практическое использование. Таким образом, целью данной работы явилось изучение гепатопротекторных свойств новых синтетических простаноидов группы Е, синтезированных в Институте биоорганической химии НАН Беларуси. Первый этап оценки протекторного действия ПГ выполнялся на первичной суспензии гепатоцитов печени крыс, обработанных 0,5% CCl4. ПГ в концентрации 10-10 – 10-6 моль/л добавляли к опытным пробам через 30 минут после CCl4. После 2-хчасовой инкубации аликвоты клеточной суспензии отбирали и использовали для измерения параметров клеточного повреждения. Цитопротекторные свойства ПГ оценивали по их способности предотвращать утечку лактатдегидрогеназы из цитозоля, глутаматдегидрогеназы – из митохондрий и кислой фосфатазы – из лизосом гепатоцитов. Статистическая обработка результатов проводилась с использованием программы Stadia 6.0.

Установлено, что обработка клеток синтетическими ПГ в присутствии 0,5% CCl4 вызывает развитие дозозависимого защитного эффекта. Максимально эффективнойоказаласьконцентрацияПГ,равная1•10-7 моль/л.Посиледействия исследуемые соединения образовали следующий ряд эффективности: ТЯ-227 (-75,1% к эффекту CCl4) > ТЯ-30 (-69,4%) > 11-дезокси-ПГЕ1 (-53,0%) > ПГI2 (-46,8%) > ТЯ-287 (-39,2%) > силимарин (-38,2%) > ТЯ-280 (-32,4%) > ТЯ-246 (-21,4%) > ТЯ-239 ≈ ТЯ-263 ≈ 0. Максимальный защитный эффект наблюдался в присутствии аналога, обладающего С15-фенильным радикалом в ω-цепи, расположенном в непосредственной близости от С13-изоксазола. Наблюдаемый эффект коррелировал со способностью ТЯ-227 на 32,8% снижать в гепатоцитах

166

Mechanisms of animal vital functions

интенсивность перекисного окисления липидов, индуцированного свободнорадикальными продуктами биотрансформации CCl4. Примечательно, что однократное внутрибрюшинное введение препарата ТЯ-227 крысам в дозе 50 мкг/кг спустя 5 минут после внутрижелудочного введения CCl4 в дозе 0,5 мл/кг массытелаживотногодостоверноснижалоразвитиегепатотоксическогоэффекта. Так, наблюдалось снижение активности АлАТ в сыворотке крови крыс на 60,1% к эффекту CCl4, щелочной фосфатазы – на 23,5 %. Содержание билирубина и общего белка достоверно не отличалось от показателей интактной серии.

Таким образом, выявлен простаноид, проявляющий гепатопротекторное действие in vitro и in vivo, перспективный для дальнейших клиникобиохимических испытаний.

The investigation of hepatoprotective properties of E-group synthetic prostanoids in vitro and in vivo

Hubich A., Furs A., Novikov D., Hrynevich S.

The cytoprotective effects of synthetic prostaglandin E analogs against CCl4 were studied in vitro and in vivo. It was found that the prostanoid possessing C13- isoxazolandC15-phenylinω-chaindecreasedcytotoxiceffectofCCl4by75%in vitro and was more effective than natural PGI2 and sylimarin by 30%. The pronounced hepatoprotective effect of the prostanoid was confirmed in experiments in vivo.

ДОСЛІДЖЕННЯ ТОКСОДИНАМІКИ ГЛУТАМАТУ НАТРІЮ НА ОРГАНІЗМ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТРИВАЛОГО ЙОГО ВВЕДЕННЯ

Гунчак С.В., Бевзо В.В.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Чернівці, Україна

Е-mail: bevzo61@mail.ru

Відомим підсилювачем смаку, аромату та замінником солі є глутамат натрію. При цьому допустимі норми глутамату натрію можуть бути завищені, а кількість його вживання практично неконтрольований процес, що може провокувати розвиток гіпертонії, ерозійних уражень шлунку та ожиріння. На сьогодні залишається дискусійним питання про участь глутамату натрію в розвитку синдрому ендогенної інтоксикації організму при тривалому його вживанні в незначних кількостях. Метою роботи було дослідити вміст речовин низької й середньої молекулярної маси (МСМ), альбуміну в сироватці крові щурів та розрахунок коефіцієнту інтоксикації в умовах тривалого введення глутамату натрію.

Дослідження токсодинаміки глутамату натрію проводили на дослідних щурах, що отримували 3%-й водний розчин глутамату натрію який вводили per os щодня по 1 мл у розрахунку 30 мг/кг маси тіла протягом 28 діб. Така доза відповідала 2 г глутамату натрію на людину та не виявляє негативного впливу.

Показано, що щоденне введення глутамату натрію протягом 28 діб призводило до збільшення рівня МСМ (2000-5000 Д), які визначалися при довжині хвилі 280 нм. Вірогідне підвищення даного показника в сироватці

167

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

крові дослідних тварин відмічали вже після двотижневого введення глутамату натрію, тоді як максимальні зміни припадали на 28 добу експерименту, при цьому рівень МСМ в сироватці крові перевищував контрольні значення в 1,8 раз. Для низькомолекулярних речовин (до 2000 Д) сироватки крові щурів, що визначалися при довжині хвилі 254 нм, реєстрували тенденцію до збільшення після двотижневого введення глутамату натрію. Вірогідні зміни даного показника відмічали на 21 та 28 доби експерименту, які перевищували контрольні значення на 35 і 60 % відповідно.

Для оцінки рівня ендогенної інтоксикації розраховували коефіцієнт, що відображає дисбаланс між накопиченням і детоксикацією токсинів в крові на основі відношення двох показників МСМ (D254) і концентрації альбуміну. Вміст альбуміну в сироватці крові щурів зростав на 21 добу експерименту, а вірогідні зміни фракції альбумінів відмічали на 28 добу, що перевищували контрольні значення на 40 %. Крім того, після чотирьохтижневої дії глутамату натрію спостерігали максимальне підвищення коефіцієнту ендогенної інтоксикації, такякдисбалансміжнакопиченнямтоксичних продуктівіздатністюальбуміну до їх зв’язування збільшувався в 1,5 рази. Такий дисбаланс є прогностично несприятливим показником, вказує на посилення метаболічних порушень при тривалому введенні глутамату натрію.

Research of toxodynamic MSG on the rat’s body during its prolonged entering Gunchak S.V, Bevzo V.V.

Shown that daily intake of MSG at a dose of 30 mg/kg body weight for 28 days led to a probable increase in the average molecular masses and micromolecular substances in the blood serum. Prolonged exposure of MSG caused an increase of endogenous intoxication ratio in 1,5 times, witch indicating about increased of metabolic abnormalities.

ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ПЕЧІНКИ ЩУРІВ ПРИ ТРИВАЛІЙ ШЛУНКОВІЙ ГІПОХЛОРГІДРІЇ

Дворщенко К.О., Шелест Д.О.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Е-mail: k21037@gmail.com

Тривалігіпоацидністанишлункаєпричиноюрозвиткудисбіозівтазапальних процесів у шлунково-кишковому тракті. За умов дисбіозу кишечника зростає ризик розвитку метаболічних захворювань печінки. У механізмах формування пошкодження органу інформаційно-цінним є дослідження жирнокислотного складу ліпідів, який відображає зміни в мембранах клітин печінки.

Мета роботи: визначити вміст жирних кислот у печінці щурів при тривалій шлунковій гіпохлоргідрії.

Досліди проводили на білих нелінійних статевозрілих щурахсамцях. Гіпоацидний стан моделювали введенням омепразолу 14 мг/кг внутрішньочеревно 1 раз на добу 28 діб. Контрольним щурам 28 діб вводили

168

Mechanisms of animal vital functions

внутрішньочеревно 0,2 мл води для ін’єкцій. Вміст жирних кислот (ЖК) визначалибіохімічнимметодом,якийскладаєтьсязекстракціїліпідівзпечінки, метилювання та газохроматографічного аналізу. Для кількісної оцінки спектру жирних кислот використовували метод нормування площин.

Встановлено, що при тривалій гіпоацидності шлункового соку в печінці знижується вміст лауринової ЖК (С12:0) – в 1,6 рази, пальмітинової ЖК

(С16:0) і лінолевої ЖК (С18:2) – в 1,3 рази, пальмітоолеїнової ЖК (С16:1) – в 1,7 рази, олеїнової ЖК (С18:1), ліноленової ЖК (С18:3) і арахінової ЖК (С20:0) – в 1,4 рази відносно контролю. За цих же умов експерименту зростає рівень

маргаринової ЖК (С17:0), стеаринової ЖК (С18:0) і докозадієнової ЖК (С22:2) – в 1,6 рази, дигомоліноленової ЖК (С20:3) – в 2,8 рази, арахідонової ЖК (С20:4) і докозатетраєнової ЖК (С22:4) – в 1,4 рази, докозатрієнової ЖК (С22:3) – в 1,7 рази та докозагексаєнової ЖК (С22:6) – в 2 раза порівняно з контролем.

Таким чином, при тривалій шлунковій гіпохлоргідрії у печінці щурів змінюється жирнокислотний склад ліпідів, що свідчить про структурнофункціональні зміни властивостей мембран гепатоцитів.

Fatty acid composition of the liverof rats uponlong-termgastrichypochlorhydria Dvorshchenko K.O., Shelest D.O.

It is shown that under conditions of long-term hypoacidity state was changes the fatty acid composition of the liver of rats. This indicates a structural and functional changes in the membranes of liver cells.

АКТИВНІСТЬ АМІНОТРАНСФЕРАЗ ТА ЛАКТАТДЕГІДРОГЕНАЗИ В ОРГАНАХ ЩУРІВ ІЗ ГІПОКСІЄЮ ЗАМКНЕНОГО ПРОСТОРУ

Жилович Л.В., Ковалевська А.О., Ожерельєва К.Ю., Томачинська В.С.

Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Одеса, Україна

E-mail: budnyak2005@ukr.net

Гіпоксія стала однією з найактуальніших проблем сьогоднішнього дня внаслідок того, що будь-який патологічний стан прямо або побічно пов'язаний з порушенням кисневого гомеостазу організму. Інсульти, інфаркти, ішемічні стани різних органів, інфекційні захворювання - це лише невеликий перелік патологій, в основі ґенезу, яких лежить гіпоксичний фактор. При гіпоксії в головному мозку, серці, печінці порушується обмін вітамінів групи В, їх коферментних форм, змінюєьться співвідношення між активністю деяких ферментів ЦТК, ПФШ, дія яких залежить від концентрації В1, ЛК, пантотената, С, похідних В2, РР, В6 та інших вітамінів в результаті їх ендогеного дефіцита. Явище гіпоксії давно відомо, але механізми гіпоксичних процесів вивчені недостатньо. Одним з варіантів гіпоксії є гіпоксія замкненого простору. Подібні стани можуть відбуватися в умовах деяких виробництв, при аваріях, на вугільних шахтах тощо. Знання механізмів розвитку таких процесів є актуальною проблемою біохімії. Таким чином, метою роботи

169